В Одеській області будуть вирощувати лаванду

Розпорядження про створення кластера підписав губернатор Максим Степанов, пише dumskaya.net.

Планується, що на території агрокластеру буде реалізований цілий ряд важливих заходів. Зокрема, передбачено створення науково-дослідного центру. До його складу увійдуть представники провідних вищих навчальних закладів Одеси. Окремо будуть розвиватися нові види промислової і сільськогосподарської діяльності. Наприклад, через зміни клімату з'явилася можливість вирощувати там лаванду. На місці організовують її переробку, а в період цвітіння — екскурсії на лавандові поля.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які продукти харчування купують українці найчастіше

Виявилося, що за 9 місяців минулого року наші співвітчизники в торгових мережах найбільше купували різних круп, м'яса, овочів і хлібобулочних виробів, пише businessua.com.

Так, наприклад, в минулому році громадянами було куплено 145,7 тис. тонн м'яса і птиці. Копченого м'яса і ковбасних виробів придбали майже в два рази менше – 88,9 тис. тонн. А ось риба і морепродукти користуються куди гіршим попитом, так, за дев'ять місяців минулого року українці купили всього 16,6 тис. тонн цих продуктів, що на 88% менше купленого м'яса.

"За попередніми даними 2017 року, в структурі споживання м'яса українцями, частка птиці залишається найбільш вагомою – 48%, майже в 1,5 рази перевищуючи рівень раціональних норм. При цьому на свинину доводиться 37%, на яловичину – тільки 14%, на інші види м'яса – 1% м'ясного раціону", – пояснює Світлана Пашко, старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки".

Експерт зазначає, що такий дисбаланс в обсягах споживання різних видів м'яса обумовлений низьким рівнем купівельної спроможності населення і більшою конкурентоспроможністю курятини за роздрібною ціною в порівнянні з яловичиною та свининою.

В "Інституті аграрної економіки" прогнозують, що ціни на м'ясо будуть продовжувати рости. Так, в минулому році найбільше подорожчала яловичина, з грудня 2016 до грудня 2017 рр. ціни на неї зросли в середньому по Україні на 34,8 – 38,5%. Якщо в кінці 2016 р. за кілограм тазостегнової частини яловичини в середньому потрібно було заплатити 68,4 грн, то в грудні 2017 р. – вже 92,1 грн.

Свинина подорожчала на 38,3- 46,1%. Роздрібна ціна свинини з кісткою піднялася з 67,2 грн за кілограм, до 93 грн. А ось курятина подорожчала найменше – на 30,4%. Наприклад, в грудні 2016 р. можна було купити птицю за 41 грн, а рік по тому ціна піднялася до 53,9 грн.

Одними з рекордсменів минулого року по покупкам стали хлібобулочні вироби. Так, українці купили більше 306 тис. тонн різного хліба (не рахуючи кондитерських виробів). Борошна в 2017 р. придбали 82,7 тис. тонн, а цукру – 119 тис. тонн.

Також варто відзначити, що фрукти українці купували в півтора рази рідше, ніж овочі. Було куплено 353,8 тис. тонн свіжих овочів і всього 264 тис. тонн фруктів (включаючи горіхи).

Найбільше з алкоголю українці люблять (і це зовсім не несподіванка) пиво. Так, за 9 місяців 2017 року українці випили 465 млн літрів пива. На другому місці опинилася горілка – 53 млн літрів. Слідом йде вино – 49 млн літрів, слабоалкогольні напої – 22 млн літрів.

При цьому виявилося, що найрідше українці п'ють шампанське – 14 млн літрів, – і коньяк – всього 10 млн літрів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Roshen та інші бренди ведуть торгівлю із самопроголошеним Придністров'ям

Журналісти молдовського видання RISE Moldova у своєму розслідуванні стверджують, що українські представництва світових брендів, а також компанія Roshen ведуть торгівлю із самопроголошеною «Придністровською республікою», пише hromadske.ua.

Як з'ясували автори статті, серед найбільших відправників товарів в самопроголошене Придністров'я — українські представництва Coca-Cola та Nestle, а також компанія Roshen, яка належить президенту України Петру Порошенку.
«В першу десятку відправників товарів, крім фірми президента Порошенка, увійшли українські представництва таких світових гігантів як Coca-Cola та Nestle», — йдеться у розслідуванні.

Журналісти називають «основним бізнес-партнером» брендів — холдинг «Шериф», до складу якого входить масштабна мережа однойменних супермаркетів. Власником «Шерифа» є відомий придністровський олігарх Віктор Гушан.

«З 2014 по першу половину 2017 року Roshen наторгувала з «Шерифом» на суму близько $3 млн. Більш того, весь товар відправляли прямо в Придністров'є, тобто в обхід контролю Молдовою», — йдеться в розслідуванні.
Зазначається, що статистика, яка ведеться митницею Молдови, не містить офіційних даних про імпорт товарів з України.

Однак, журналісти знайшли доступ до експортних операцій з України, проаналізувавши які, склали топ-20 найбільших українських партнерів «Шерифа».

З 2014 року по першу половину 2017 року, за даними видання, київська Nestle «наторгувала» з «Шерифом» приблизно на $4 млн, а Coca-Cola — близько $ 1 млн.

У цілому з 2014 року з ТОВ «Шериф» близько 300 українських компаній наторгували на суму понад $ 100 млн, стверджують журналісти RISE Moldova.

У компанії Roshen на прохання надати коментар з приводу розслідування повідомили: 

«Корпорація Roshen не реалізує продукцію на території Придністров’я. В той же час повідомляємо, що Корпорація не співпрацює з мережею супермаркетів «Шериф».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер на Миколаївщині взявся за виробництво екологічно чистих брикетів

Таку технологію розвиває голова ФГ «Агроком» Денис Кисельов. Пріоритетом для себе фермер визначив впровадження й застосування сучасних тенденцій у використанні поновлюваних джерел енергії. Про це пише agro-yug.com.ua.

У брикети не додають ніяких зв’язуючих і клейких елементів, що робить його екологічно чистим продуктом. А тепловіддача 1,5 т брикетів еквівалентна 1 т вугілля. Виробник також зазначає, що незважаючи на те, що солома легкозаймистий матеріал, самозаймання в їхньому випадку неможливо — для цього, за його словами, потрібна температура понад 100 градусів.

За словами Дениса Кисельова, вони є одними з перших в Україні, хто практикує такий вид виробництва. Тому, щоби якомога швидше познайомити українців із цією продукцією, він готовий поширювати її безкоштовно, собі в збиток.

«Ми прийняли рішення зробити маркетинговий хід — безкоштовно давали пенсіонерам, пайовикам по мішку на пробу. Протягом літа й початку осені ми роздали близько 15–20 т просто безкоштовно. З першими холодами ми провели рекламну акцію в нашому райцентрі — продавали по кілограму, по два, по мішечку, по відру — хто скільки хотів. Бабусям і дідусям давали безкоштовно по 3–5 брикетів. Акція викликала фурор, відразу посипалася купа замовлень», — ділиться досвідом реалізації Денис Кисельов.

На сьогодні виробничі потужності досить малі — 90 кг/год. Проте фермер упевнений, що в разі збільшення їх виробництва, навіть, до 300 кг/год і при успішній реалізації, прилеглі села буквально «розметуть із полиць» його продукт. Адже багато сіл не газифіковані, а їх брикети будуть як ніколи до речі.

Джерело: kurkul.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На українських ринках суттєво подорожчали головні види капусти

Про це повідомляють фахівці "Інфо-Шувар", за результатами власного щоденного моніторингу цін на найбільших гуртових ринках країни.
Згідно даних “Інфо-Шувар”, впродовж останнього тижня, найстрімкіше зростала ціна на пекінську капусту. Тільки за останніх кілька днів вона подорожчала на цілих 60% і зараз пропонується на майданчиках наймасштабнішого оптового ринку Західної України ОРСП “Шувар” за ціною 10-13 грн/кг (0,3-0,39 EUR/кг). Виробники «пекінки» повязують зростання ціни з надзвичайно високим попитом з боку експортерів. За даними «Інфо-Шувар» з вересня по січень з України було експортовано 3,7 тис. тон пекінської капусти , майже весь обсяг було вивезено в зимові місяці. Білорусь стала єдиним покупцем української «пекінки». Цікавим є те, що в порівнянні з минулим роком експорт української «пекінки» збільшився в рази. Протягом грудня 2016 та січня 2017 року з країни було вивезено лише 600 тонн цієї продукції.
Білоголова капуста сьогодні теж вражає подорожчанням. За даними експертів, станом на середину поточного тижня, гуртова ціна на білоголову капусту на ОРСП «Шувар» досягала найвищої відмітки 6 грн/кг (0,18 EUR/кг). Потім, ціни трохи відкотились до 4,7-5 грн/кг (0,14-0,15 EUR/кг) , але це найвищий показник від початку закладання врожаю у сховища.
Слід зазначити, що в порівнянні із минулим роком, пекінська капуста вже подорожчала мінімум на 20%, а білоголова зросла в ціні більш, ніж вдвічі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чверть врожаю овочевих втрачається через нестачу сховищ

Про це заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль в коментарі «Аргументам і фактам», пише landlord.ua.

За його словами, така ситуація на ринку овочевих штовхає виробників продавати овочі відразу після збору врожаю під час самих низьких цін. Деякі фермери, взагалі, не збирають овочі через низьку рентабельність.

«Через те, що картоплю та овочі не має де нормально зберігати, втрати врожаю можуть становити 20-25%. Багато фермерів, щоб не згноїти врожай, восени намагаються побільше продати, розуміючи, що з точки зору економіки чинять неправильно, адже ціни одразу після збору врожаю найнижчі. Але вони свідомо йдуть на це. А іноді деякі аграрії, зорієнтувавшись у  цінах на ринку в той час, коли врожай ще в полі, приймають важке для себе рішення не збирати його взагалі. Адже збір і транспортування вирощеного з поля до місця зберігання — це чималі витрати, які складають  приблизно третину від усієї собівартості», — наголосив експерт.

За даними гендиректору УАК, з проблемою зберігання стикаються всі виробники овочевих, особливо господарства населення. Проблема сховищ в тому, що переважно кожна овочева культура має свої особливості зберігання.

«Відомо, що у нас 97-98% картоплі вирощує населення. Тому люди зберігають її як можуть – переважно у  своїх льохах. Овочі борщового набору: капусту, моркву, буряк, цибулю, теж особливо зберігати ніде — у кращому випадку, використовуються якісь старі сховища. Правда, останнім часом з’явилася мережа роздрібної торгівлі зі своїми логістичними центрами, на яких створено перевалочні заготівельні овочесховища. Вони, звичайно, певною мірою дотримуються сучасних технологій, але це — перевалочні споруди, які розраховані на тимчасове зберігання», — каже фахівець.

Павло Коваль запропонував малим та середнім виробникам звернути увагу на кооперацію. Це допоможе в оренді чи створенні складів для сховищ, також наладити переробку

«В майбутньому у нас немає іншого варіанту, як йти тим самим шляхом, що й європейські сільгоспвиробники. Необхідно залучати інвестиції і будувати потужні сховища, треба освоювати нові технології виробництва і нові види переробки овочів і фруктів — заморожування і сушку. Заради цього доведеться кооперуватися, спільно будувати або орендувати приміщення під сучасні склади і сховища — як це роблять на Заході. Поодинці, без підтримки, невеликому фермерському господарству не втриматися на сучасному аграрному ринку», — заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview