178171

В порту «Ольвія» відкрили новий зерновий термінал

Загальна площа забудови становить 1,7 га, гранична добова вивантаження — 60 вагонів і 100 автомобілів, обсяг одноразового зберігання — 35 тис. т кукурудзи, є сертифіковані склади і сертифікована лабораторія, пишуть «Миколаївські вісті».

Як зазначається, термінал має нетипове для промислових об’єктів забарвлення і цілий ряд оригінальних технічних рішень: вентильовані підлоги підлогових складів, підземне пожежне водоймище, особливі арочні конструкції, які дозволяють встановити верхню механізацію (завантажувальні галереї) на даху арочного типу, замість типової 2-х скатної.

В цілому, виробнича потужність першої черги нового зернового терміналу становить 800-900 тис. тонн на рік по кукурудзі. Для перевантаження плануються до використання існуючі причали ДП «Стивідорна компанія Ольвія», а також абсолютно новий, 300 метровий приватний причал «Єврозовнішторг».

За словами власника компанії «Вібо-Транс» Олександра Вотінцева, погрузка суден місткістю 25-30 тис. т на терміналі може проводитися вже в даний момент. «До вересня наші партнери, компанія ЕВТ, планує завершити монтаж навантажувальних галерей і конвеєрів, і тоді ми зможемо обслуговувати «панамакси п о 60-65 тис. т з частковим довантаженням на рейді Очакова.

«Є попередні проектні опрацювання по другій черзі будівництва. Розширення розвантажувальних фронтів, зерноочистка, збільшення одноразового зберігання до 100 тис. т. Але це залежить виключно від потреб клієнтів. При наявності необхідності за 10-12 місяців всі роботи повністю реалізовані. Адже по першій черзі рішення про будівництво було прийнято в травні 2017 року, а в травні цього року ми вже ввели об’єкт в експлуатацію», — заявив він.

Джерело: agroinsider.com.ua

 

В Україні дешевшають томати

Пропозиція на українському ринку томату помітно перевищує попит на цю продукцію, констатують аналітики «АПК-Інформ: овочі і фрукти». При цьому вони відзначають, що така ситуація змушує тепличні комбінати України йти на значні цінові поступки.

Тільки з початку поточного тижня томат в українських господарствах подешевшав в середньому на 20%. Вже сьогодні виробники пропонують продукцію за 28-30 грн/кг (0,91-0,97 євро/кг). Експортна ціна і зовсім стартує від 25 грн/кг (0,81 євро/кг), причому, відвантажувати на зовнішній ринок навіть на таких умовах вдається одиничним комбінатам, а єдиним покупцем поки залишається Білорусь. Нагадаємо, що наприкінці минулого робочого тижня ціни на український томат не опускалися нижче 33 грн/кг (1,07 євро/кг).

Таку ситуацію тепличники пов'язують з рясною пропозицією томата на ринку, оскільки цю продукцію пропонують не тільки місцеві господарства, але й активно завозять з Туреччини і Польщі.

Відзначимо, що поки комбінати ведуть продаж томатів в середньому на 11% дорожче, ніж в аналогічний минулорічний період. Однак, більшість з них не виключають подальшого цінового зниження. За словами виробників, при збереженні поточних темпів збуту, вони будуть змушені знову поступатися в ціні, щоб не допустити скупчення нереалізованої продукції на складах.

Ваш вибір 'Подобається'.

"Наша Ряба" винайме колишнього топ-менеджера найбільшого світового виробника м'яса

Як йдеться в повідомленні компанії на Лондонській фондовій біржі в п'ятницю, відповідне питання розгляне збори акціонерів 18 червня, передає БизнесЦензор.

Банфі в 2014-2016 роках був головним виконавчим директором (CEO) по Європі і Євразії бразильської BRF, однієї з найбільших компанії у світі виробників м'яса.

На порядку зборів акціонерів також переобрання шести нинішніх директорів МХП на нові терміни – до 2021 року і 2024 року.

Акціонери також розглянуть рекомендацію комітету з призначень і винагород про збільшення винагороди засновнику та мажоритарному акціонеру, голові правління (CEO) МХП Юрію Косюку.

Як повідомлялося, чистий прибуток МХП в 2017 році зріс в 3,3 рази – до $230 млн порівняно з 2016 роком. Виручка за минулий рік збільшилася на 13,4% – до $1,29 млрд.

МХП є найбільшим виробником курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) оцінює частку агрохолдингу ПАТ "Миронівський хлібопродукт" на ринку курячого м'яса в 38%.

Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк, який в 2014 році працював заступником глави Адміністрації президента Петра Порошенка.

Ваш вибір 'Подобається'.

Через град Україна ризикує втратити частину врожаю плодів та ягід

«У центральних і західних регіонах України, де сконцентровано найбільше виробників плодово-ягідної продукції, протягом останніх днів град завдавав шкоди багаторічним насадженням», — підкреслили в Асоціації “Укрсадпром”.

Зазначається, що град оббиває або шкодить зав’язі, що може спричинити зниження врожайності та якості майбутніх плодів.

“Особливу шкоду град може завдати ягідним культурам, на яких уже достигає врожай”, — наголосили в Асоціації “Укрсадпром”.

Наразі розміри шкоди уточнюються.

«На сьогоднішній день кожен фермер може захистити себе від агроризиків, викликаних погодними умовами,  за допомогою страхування врожаю. Але не кожен вдається до цього, бо сподівається зекономити гроші. На жаль, така позиція фермерів часто призводить до значних збитків, враховуючи, що сільське господарство досить ризикований бізнес», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

«Садівництво – капіталомістка галузь,  у якій необхідно планувати роботу на перспективу, адже сади та ягідники закладаються не на один рік. Застрахувавши врожай завчасно від різних подій, викликаних кліматичними, біологічними, техногенними причинами, протиправними діями та ін., в подальшому вдасться уникнути багатьох проблем та  не доведеться шукати кошти в авральному порядку. Тому сільгоспвиробникам варто звернутися до надійних експертів ринку агрострахування, порадитися з ними щодо програм, які можуть бути цікавими саме їм і бути впевненим, що буде  відшкодування, в разі примх погоди.  Треба лише обрати надійну страхову компанію або надійного страхового посередника», - підкреслює  Володимир Юдін.

За словами експерта, сьогодні страхові компанії пропонують вітчизняним фермерам програми страхування фруктів і винограду на випадок недобору врожаю, або його загибелі. Строк дії договору страхування визначається на термін до збору врожаю або з осені поточного року до кінця наступного року. Страхування охоплює усі погодні ризики, такі як заморозки, град, ураган, посуха, пожежа, землетрус, надлишкові опади, а також хвороби насаджень та розмноження шкідників рослин й протиправні дії третіх осіб.

Як зазначає експерт ринку агрострахування Володимир Юдін, під страховим випадком для майбутнього врожаю винограду, фруктів та ягід розуміється падіння фактичної врожайності до рівня нижче гарантованої врожайності внаслідок будь-яких застрахованих ризиків протягом терміну дії договору. А для виноградних лоз та фруктових дерев - загибель або необхідність обрізки застрахованих лоз «на чорну ніжку» внаслідок будь-яких застрахованих ризиків протягом терміну дії договору.

«Скажімо, фермер уклав страхову угоду щодо врожаю технічного винограду. В кінці червня був град, а протягом серпня сильна посуха. Клієнт дотримувався всіх вимог, встановлених договором страхування. Комісія з визначення збитків фіксує фактичну врожайність винограду за результатами збору. Виходячи з цього, робиться розрахунок страхового відшкодування», - пояснює Володимир Юдін.

«Минулий агросезон довів, що сподіватися на прихильність небесної канцелярії не варто - град, бурі, зливи, пізні заморозки повністю руйнували надії фермерів на майбутній урожай, а разом з цим і їх фінансову стабільність. Тому фермерам необхідно заздалегідь подбати про захист свого бізнесу, застрахувавши свій врожай. Фахівці "Аграрної Агенції АГРОС"  вирішують всі технічні завдання, пов'язані з агрострахуванням. Ми завжди намагаємося підібрати оптимальні програми для агровиробників, пропонуючи своїм клієнтам повний комплекс консультаційних послуг», - зауважує Володимир Юдін.

 

 

Вирощування зелені може давати до 500% рентабельності

Фахівці зазначають, що зелень затребувана на ринку, на неї є попит круглий рік. При цьому найбільший дохід можна отримати в міжсезоння, пише agroday.com.ua.

Вкладення в такий бізнес відносно невисокі, можна починати з кількох тисяч гривень. Для «зеленої» справи знадобиться приміщення, земельна ділянка або теплиця.

Поточні витрати — це посівний матеріал, ящики і коробки, добрива, електроенергія для освітлення, транспортні витрати. Сума цих витрат для одного невеликого приміщення (до 60 кв. м) складе від 6400 грн. З цієї ж кімнати вдасться отримати 600 кг зелені, наприклад, цибулі.

При оптовій ціні 20 грн/кг виручка сягне 12 000 грн, а прибуток — 5600 грн.

Якщо дозволяють кліматичні умови, можна вирощувати зелень в теплиці. Але це додаткові витрати на будівництво чи її придбання.

Ще один варіант – гідропонна установка. Тоді зелень вирощується в живильному розчині.

Також привабливий спосіб — вирощування зелені в маленьких горщиках і продаж разом з ними. Така зелень добре виглядає і коштує дорожче, ніж зелень у пучку.

Нагадаємо, нині вітчизняні виробники закривають потреби українського ринку в зелені лише на 15%. Не більше 5 підприємств вирощує зелень протягом всього року.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

В Україні уведуть нові правила утримання свиней

По-перше, мораторій на перевірки господарств, що тривав останні кілька років, знято. По-друге, все активніше впроваджуються європейські стандарти виробництва, адаптується європейська законодавча база, пише siogodennya.org.ua.

Питання нового регулювання особливо актуальні з огляду на те, що в країні дефіцит свинини (споживаємо більше, ніж виробляємо), а поголів’я свиней скорочується. Ситуація може покращитися найближчим часом, адже добра ціна на живець стимулює більшість промислових виробників нарощувати потужності.

«Ситуація, коли в гру вводять нові правила, — найскладніша. І не лише тому, що виробнику важко перелаштуватися, а насамперед через те, що у перехідний період система не закінчена та не працює без збоїв», — коментують в АСУ.

Так, ще минулоріч набув чинності ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля». Пройшло майже півроку, проте жодного висновку щодо здійснення реконструкції/будівництва не було отримано. Іншими словами, жоден бізнес (не лише свинарський) не може розширюватися. Водночас програми державної підтримки аграрного сектору у 2018-му спрямовані саме на виробників, що інвестують у будівництво/реконструкцію. Фактично ж, цими коштами просто немає можливості скористатися.