150670

В Україні буде прийнято закон про органічне виробництво - Ковальова

Новий законопроект «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу й маркування органічної продукції» (№5448) адаптує внутрішню систему контролю якості органічної продукції та узгоджує українське законодавство з європейським. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на Урядовий портал.

Відповідно до цього, продукція, яка буде продаватися на полицях магазинів і маркована відповідним чином справді буде органічною. Про це повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час інтерв’ю.

«Цей законопроект створить кращі умови для виробників, адже завдяки сертифікації процесу виробництва повністю зникають експортні технічні бар’єри. З іншого боку, якщо продукція матиме логотип «зелений листочок», тобто продукція виготовлена відповідно до вимог ЄС, споживачі будь впевнені, що така продукція справді є органічною», - зазначила Олена Ковальова.

За словами заступника Міністра, є декілька основних критеріїв закону про органічне виробництво. Перш за все, органічне виробництво має бути відповідним чином сертифіковане. По-друге, для такого виробництва мають застосовуватися специфічні та дозволені речовини та елементи технології, ощадливі до довкілля і безпечні для споживача. По-третє, створюється реєстр органічних виробників, сертифікуючих органів, органічного насіння. І, зрештою, новий законопроект №5448 формує систему контролю (нагляду) за процесом виробництва та виробниками відповідно до практики країн ЄС.

Довідково

Станом на червень 2017 року, в Україні зареєстровано більше 420 виробників органічної продукції. Під сертифікованим органічним виробництвом зайнято 421,5 тис. га земель та ще 550 тис. га земель – під сертифікованими дикоросами (травами, ягодами і грибами). Щорічний обсяг внутрішнього ринку споживання становить 21—22 млн євро.

Портал AgroReview

Чекаємо від Вас новини та прес-релізи!

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Грінкарта для української пшениці: США втрачають об'єми експорту

Кількість територій, на яких вирощується пшениця в США впала до самих низьких показників з 1919 року (саме тоді почалася реєстрація подібних даних), пише «Повінь».

Наприклад, кількість акрів під посів пшениці американськими фермерами зменшилася на цілих 40%. Правда, варто відзначити, що при цьому зросла і ефективність використовуваної землі (на 267%).

І навіть при менших територіях фермери змогли збільшити обсяги виробленої пшениці. Але, на жаль, як зазначають с/х аналітики з Rabobank, цього недостатньо, щоб забезпечити внутрішній ринок, створити необхідні запаси, а також використовувати вироблене для експорту. Для стабілізації ситуації в обов’язковому порядку потрібно збільшити площі засіву.

До того ж на даний момент трейдери припускають можливий вплив посухи на врожай, внаслідок чого пшениця американського виробництва стане неконкурентоспроможною на міжнародному ринку експорту. Лише за останні кілька місяців ціна за бушель пшениці серйозно зросла.

Крім того,  урожай минулого року став найнижчим за останні 30 з гаком років, причиною тому – погодні умови, що призвели до спаду виробництва на 15 відсотків.

«Зменшена кількість засаджених акрів може викликати ефект доміно вниз по ланцюжку поставок. Менша кількість акрів призведе до зниження пропозиції, що виллється в збільшення імпорту і підвищить ціну на сировинні товари. Результат – більш дорогий споживчий товар», — заявили представники аналітичного центру Rabobank.

Незважаючи на те, що на даний момент Америка є найбільшим гравцем на ринку експорту, незабаром це може різко змінитися. І процес, можливо, вже почалося, що найбільш сильно постраждав найпопулярніший сорт (Kcbt Red Wheat), з якого виробляється більшість борошна. Очевидно, що дані зміни неодмінно піднімуть вартість злаків, макаронних та хлібобулочних виробів.

Такою ситуацією, ймовірно, могли б скористатися українські аграрії, перед якими вже в цьому році постала необхідність пошуку нових ринків експорту основних зернових культур: такі традиційні партнери, як Єгипет і Саудівська Аравія, на 19% скоротили імпорт українського ячменю (до 2,3 млн т в липні-квітні поточного МГ). Крім того, Єгипет скоротив імпорт кукурудзи з України на 36% - до 1,6 млн т. Одним із можливих напрямків вітчизняного агроекспорту може стати Японія, яка щорічно імпортує 14,5 млн т кукурудзи і 5,7 млн ​​т пшениці та інші, традиційні для американського експорту ринки.

Портал AgroReview

Чекаємо від Вас новини та прес-релізи!

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Колишній міністр економрозвитку Шеремета очолив Milkiland

Акціонери компанії Milkiland N.V. Анатолія Юркевича на загальних зборах призначили невиконавчим директором компанії колишнього міністра економічного розвитку і торгівлі Павла Шеремету. Про це сказано в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі, повідомляє Ліга.нет.

Акціонери також переобрали до ради директорів Джорджа Крістофера-Логуша, В'ячеслава Рекова, Віллема Скота ван Вольт Меєра і Олега Рожко. Згідно з повідомленням, акціонери також затвердили фінансовий звіт за 2016 рік, через неподання якого раніше акції холдингу були зняті з лістингу.

Мілкіленд - один з найбільших виробників сирів і молочної продукції в Україні і РФ. Виробничі потужності компанії в Україні, Росії, Польщі можуть переробляти 1,33 млн т молока на рік. В Україні загальне поголів'я великої рогатої худоби складає 4,9 тис. Голів, в тому числі молочне стадо - 1,77 тис. Голів. В Україні компанія також обробляє 17 тис. Га землі.

В Україні групі Мілкіленд належить 10 заводів, що виробляють широкий асортимент молочної продукції, в тому числі сири, свіжі молочні продукти і масло, які реалізуються під торговими марками Добряна і Коляда. У РФ Мілкіленд виробляє молочні продукти під торговою маркою Останкінська на ВАТ Останкінський молочний комбінат в Підмосков'ї. Влітку 2012 року Мілкіленд придбав Мазовецький сироробний завод Ostrowia в Польщі, на початку 2013 року - ВАТ Сыродел в РФ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ХТЗ обіцяє «відвоювати» свої ринки

ПАТ "Харківський тракторний завод" (ХТЗ), на початку 2017 року відновив виробництво після багатомісячного простою, за підсумками січня-червня зробив близько 500 тракторів, повідомив власник підприємства. Про це повідомив президент групи компаній DCH Олександр Ярославський журналістам в п'ятницю в Харкові.

Він зазначив, що після тривалого простою ХТЗ втратив ринки збуту і тепер працює над їх відновленням.

"Відвойовувати назад. За рік все ринки були втрачені, все 100%. Україна зайняли імпортні аналоги", - сказав О.Ярославський, висловивши надію на виконання річного плану виробництва.

"Постараємося. Що обіцяли, то і зробимо", - сказав бізнесмен.

Як повідомлялося, ХТЗ на початку лютого 2017 року відновив роботу після 10-місячного простою. За період з лютого по квітень було випущено 302 трактора.

За інформацією прес-служби ХТЗ, основними споживачами продукції стали аграрії України та країн СНД. У планах підприємства випускати щомісячно 150 тракторів. При цьому 30% продукції передбачається поставляти на внутрішній ринок, решта - в Казахстан, Узбекистан, Азербайджан, Іран. В цілому в 2017 році ХТЗ має намір випустити 2 тис. тракторів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агрофірма вирішила кардинально змінити модель ведення бізнесу

Агрохолдинг «Астарта» відкрив Центр по виробництву готових кормів для великої рогатої худоби на базі агрофірми імені Довженка в Полтавській області. Про це повідомляє UBR.

Центр спеціалізується виключно на виготовленні збалансованих кормів, на відміну від принципу, за яким працюють інші підприємства.

Зараз поля, технології і техніка в Україні в першу чергу використовуються для розвитку рослинництва, а тваринництво забезпечується за залишковим принципом.

Тому на агрофірмі імені Довженка вирішили кардинально змінити ситуацію з кормовиробництвом, щоб потім перенести модель ведення бізнесу на інші господарства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Агролайфхак» від МХП: як перетворити відходи на електроенергію

Спеціалісти ПАТ «Миронівський хлібопродукт» знайшли вирішення проблеми утилізації курячого посліду з свого дочірнього підприємства «Вінницька птахофабрика». Зокрема, агрохолдинг планує побудувати на території області завод з виробництва альтернативної енергії.

За день станція перероблятиме в біогаз 800 тонн курячого посліду і отримувати 26 МВт електроенергії на годину.

Виробництво обіцяють створити так, що неприємний запах зовсім не відчуватиметься.

А виробництво біогазу буде практично безвідходним, адже підприємство планує виробляти безпечні та якісні органічні добрива.

За матеріалами UBR

Портал AgroReview

Чекаємо від Вас новини та прес-релізи!

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview