В Україні бум інтересу до дронів

Про це повідомив під час VI Міжнародного форуму АГРОПОРТ Схід Харків 2017 керівник відділу розробок компанії MegaDrone Валерій Євтушенко, пише Kurkul.com.

За його словами, минулого року зацікавленість проявляли лише агрохолдинги. Цього ж року інтерес до техніки значно зріс з боку дрібних фермерів.

Їх цікавить не придбання дронів, а саме послуги компанії. Вони замовляють обприскування полів, внесення трихограми чи обмір полів за допомогою дронів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Забій худоби вдома пропонують заборонити

Про це повідомив представник Управління Держпродспоживслужби в Черкаському районі Павло Семушин, інформує Діловий Регіон.

Раніше ця норма відтерміновувалася до 2025 року, але через поширення спалахів африканської чуми прем’єр-міністр Володимир Гройсман запропонував вивчити питання можливості заборони подвірного забою тварин, що утримують в особистих селянських господарствах населення для подальшої реалізації.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Найбільший в світі виробник соняшникової олії хоче побудувати завод у Західній Україні

Агрохолдинг "Кернел", один з найбільших в Україні, вивчає можливість будівництва заводу з переробки соняшнику в 2018-2019 роках у Західній Україні. Про це повідомляє Delo.UA.

"На заході ми вивчаємо можливості з будівництва потужностей з переробки соняшнику. Ми давно працюємо на заході, де розвиваємо інші напрями, елеваторний бізнес. Це план на 2018-2019 роки. Зараз розглядаємо Хмельницьку та Тернопільську області. Проекту ще немає", — повідомив директор департаменту виробництва, досліджень і розвитку агробізнесу "Кернел" Віталій Ставнічук в кулуарах Київського міжнародного економічного форуму.

Агрохолдинг "Кернел" в червні 2017 року придбав агрокомпанію "Агро Інвест Україна" з зембанком у 27,5 тис. га і потужностями зі зберігання 170 тис. тонн зерна.

У травні АМКУ надав дозвіл компанії Jerste B. V. (Нідерланди), яка належить Kernel Holding, на придбання частки більше 50% компанії Ukrainian Agrarian Investments S. A. ("Українські аграрні інвестиції").

"Кернел" — найбільший у світі виробник і експортер соняшникової олії, провідний виробник і постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Курятина в Україні вже коштує дорожче, ніж у Польщі та Естонії

Про це в інтерв'ю ГолосUA повідомив член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

«Ціна на курятину в Україні вже є європейською. Сьогодні вона коштує дорожче, ніж у Польщі та Естонії. У середньому ціна на філе в українському супермаркеті дорівнює 103,1 гривні за кілограм. У той же час в Естонії його можна купити за 94,6 гривні, а в Польщі – 96,5 гривні. Як наслідок, цына на м'ясо курки буде залежати від курсу долара. Якщо він буде стабільним, то курятина більше рости в ціні не повинна. Якщо вартість на курятину почне рости вгору, то до нас поїде м'ясо цієї птиці з Європи»,- сказав О. Пендзин.

Експерт зазначив, що з яйцями відбуваються постійні гойдалки. То вони дорожчають, то дешевшають. Це безпосередньо залежить від нашої експортної політики. Як тільки за територією України зростає ринок збуту, яйця і куряче м'ясо масово експортують, і як наслідок, зменшення пропозицій на вітчизняному ринку веде до зростання ціни. Як тільки там ринки закриваються, в Україні відразу різко збільшується кількість пропозицій, а ціна на яйця та курятину падає.

«Ці гойдалки говорять про велику монополізацію ринку. АМКУ нічого не робить, бо він займається тільки системою «Проззоро» і більше його нічого не цікавить», - резюмував О. Пендзин.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сільське господарство дедалі більше скидається на захопливу комп’ютерну гру

Сьогодні у світі вже активно обговорюють перспективи так званого агробізнесу 4.0., пише газета "Експрес".

"Є поняття “четверта промислова революція” (за аналогією до першої промислової революції), - розповідає Олексій Жмеренецький, аналітик, ініціатор проекту "Хартія Майбутнього". -- Тобто сьогодні ми живемо в період індустрії 4.0 - це не просто ІТ, а симбіоз цифрових технологій, робототехніки та біологічних процесів в усіх галузях".

"Є два основні тренди в сільському господарстві, які реалізовано в Україні приблизно на 10% агропідприємств, - каже Тарас Висоцький, генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу". - Перший - максимальна заміна всіх процесів на алгоритми, автоматику. За людиною залишиться прийняття стратегічних рішень. Ось якщо раніше все трималося на агрономі, який повинен був оглянути поле, рослини і прийняти певне рішення, то тепер це за нього робить дрон, який облітає поля. Тобто другий тренд - робота з великими базами даних. Йдеться про сигнали від різноманітних датчиків та систем. Наприклад, про хімічний склад грунту в різних частинах поля, силу вітру, інтенсивність сонця, вологість грунту і повітря. Також у базу вносять перелік усіх операцій, зроблених на кожній ділянці полів, статистику щодо паразитів і хвороб рослин, відеозйомку з дронів. Усі ці дані збирають в реальному режимі часу, накопичують і обробляють з використанням спеціальних алгоритмів. У результаті фермер дістає конкретні рекомендації щодо застосування техніки, добрив, пестицидів, якості роботи персоналу, плану робіт, оцінки врожаю, оптимальних цін для укладення контрактів тощо.

"Цифровий агробізнес - це компактні автономні фабрики з вироблення їжі та її складових. Такі ферми сьогодні вже тестують для застосування під час колонізації Марса і Місяця та для посушливих регіонів Африки. А ви зможете встановити в себе на подвір’ї герметичний куб, який живиться від сонячних батарей і де штучно відтворено вся екосистему. Ви заливаєте туди воду, додаєте мінерали, а дістаєте - харчі. З другого боку, сьогодні розвивається безпосередній синтез поживних речовин із сотень елементів. Наприклад, порошок Soilent нині дуже популярний у славнозвісній Кремнієвій долині. Ви розводите його водою, п’єте декілька разів на день - і взагалі не потребуєте будь-якої звичайної їжі!", - зазначає Олексій Жмеренецький

"Щодо тваринництва, то тут велика імовірність переходу людства на споживання штучного протеїну. Відтак потреба у тваринницьких комплексах може взагалі відпасти. Якщо ж говорити про садівництво, то тут виникнуть багатоповерхові закриті екосистеми-комплекси біля великих міст-агломератів, щоб витрачати мінімум ресурсів і зусиль на доставляння. Тобто рослини вирощуватимуть без землі, скажімо, на крапельному зрошуванні (цю технологію вже застосовують), за допомогою тампонів тощо", - додає Тарас Висоцький

За словами експертів, світовим лідером інновацій в агросфері є Нідерланди, де врожайність у 7 разів вища, ніж в Україні, а у деяких провінціях автономні теплиці займають 80% усіх сільськогосподарських земель. Також це Ізраїль та Японія.

У Японії можна побачити мегаферму, яка має 25 тисяч кв. м. Але для її роботи потрібно на 40% менше енергії, ніж на звичайній, а також у рази менше добрив і води.

У Голландії будують вертикальну ферму заввишки як дев'ятиповерховий будинок, яка вироблятиме продукцію цілодобово, а врожай мегаферм збиратиметься та перероблятиметься автоматично - або як поживні речовини, або як готова їжа.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки фермери заробляють на вирощуванні гірчиці

Про це розповів Микола Самолюк, який зібрав цьогоріч майже вісім з половиною тонн білої гірчиці та п'ять - жовтої, пише expres.ua.

Якщо торік за тонну жовтої гірчиці платили чотири або ж чотири з половиною тисячі гривень, а за тонну білої - до дев'яти тисяч, то тепер ціна вже зросла на 200 - 500 гривень. Вартість залежить від того, наскільки добре висушене зерно та яка його олійність.

"Кажуть, що ціна на гірчицю й надалі зростатиме, тому продавати наразі не поспішаю, - розповідає фермер. - Минулоріч, зібравши три тонни жовтої гірчиці, продав її за 14 тисяч гривень. П'ять тонн білої - за 45 тисяч. Звісно, були видатки на солярку, насіння, однак чистий прибуток також високий!"

Господар зазначає, що раніше вирощував більш традиційні культури: картоплю, цукровий буряк. Однак із роками лише переконувався у тому, що вони не можуть бути джерелом хорошого прибутку.

"Адже невідомо, яким буде врожай, якою буде ціна на ту ж картоплю, чи буде попит, - каже чоловік. - А наробитися потрібно чимало. Зрештою, як і витратитися на засоби захисту від колорадських жуків, фітофторозу... Тож я вирішив спробувати вирощувати гірчицю. Ця культура невибаглива у догляді, родить рясно, попит на зерно стабільний. Частину паїв ми з дружиною відвели під цю культуру".

За словами господаря, на один гектар поля потрібно 13 - 14 кілограмів насіння. Бажано, аби попередниками гірчиці були зернові культури. "Зрештою, з власного досвіду можу порадити й після гірчиці висівати саме їх. Річ у тім, що коріння гірчиці дуже добре впливає на збагачення грунту поживними речовинами, - каже чоловік. - А от добрива - необов'язково, адже гірчиця - культура невибаглива, рясно родить щороку".

Насіння гірчиці фермер висіває тоді, коли земля прогріється до плюс восьми градусів. Найкраще сіяти рядковим способом з шириною міжрядь 15 сантиметрів. Глибина загортання насіння має становити не більше як три - п'ять сантиметрів.

"Не варто боятися, що сходи можуть замерзнути, вони чудово витримують короткочасні весняні заморозки. Більше того, якщо висівати насіння пізніше, то є імовірність того, що урожай суттєво зменшиться - на 20 - 40 відсотків. До речі, ранні посіви майже не вражає хрестоцвітна блішка", - каже Микола Самолюк.

Урожай гірчиці слід збирати комбайном тоді, коли вологість насіння становить 12 - 15 відсотків.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview