В Україні давно немає якісного борошна

Про це заявив директор галузевого об`єднання «Укрхлібпром» Олександр Васильченко в інтерв`ю Agravery.com, пише Аgropolit.com.

За словами Васильченка, найбільша проблема в тому, що робота зернотрейдерів, борошномелів та виробників хліба ще донедавна не була систематизованою та узгодженою, і лише зараз ми почали виступати із спільними інтересами.

«Пригадую, 1998 році був створений ДАК «Хліб України», який отримав державне замовлення від зернотрейдерів, тоді було створено перше ДСТУ. Його широко обговорювали, і коли ми порівнювали його із радянським  ГОСТом, ми вже бачили, що отримуємо зменшення якісних показників хлібу, хлібопекарні виступали проти цього стандарту, а борошномели мовчали. У ДСТУ були враховані деякі наші пропозиції хлібопекарень, проте узгодженої позиції  так і не було. По суті, хлібопекарні і зараз хоч і відносяться до Мінагропроду, проте безпосередньо ми із виробниками зернових не працюємо. Саме борошномели беруть зерно і вони мають спільно із нами мають бути зацікавлені у якісній сировині, у виробництві якісного продукту, думати над внутрішнім ринком», ‒ розповів директор «Укрхлібпром».

Він наголосив, що наразі все орієнтовано на експорт, але не розуміє, чому на експорт постачається краще, а в країні залишається гірше.

"За останні 12 років ми 4-5 разів вносили зміни у ДСТУ на пшеницю, постійно знижуючи якісні показники аби догодити зернотрейдерам. Таким чином по клейковині ми опустилися з 28 до 23. Це означає, що приміром нашої давньої візитівки «української паляниці» наші діти уже куштувати не зможуть, тому що просто не існує на ринку такого борошна з клейковиною 30-35%", ‒ зазначив Васильченко.

І додав, що деякі виробники переходять на прискорені технології, аби хліб швидко не черствів.

"Проте левова частка походить саме від сировини, яку ми вимушені використовувати. Якщо вхідна сировина не найкращої якості, то отримувати з неї хороший хліб  – це нонсенс", ‒ підсумував Олександр Васильченко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на банани продовжують падати

Лише за тиждень ціни на банани на українському ринку знизилися в середньому на 10%. Сьогодні великооптові партії цих фруктів надходять у продаж по 18-20 грн/кг (0,58-0,64 євро/кг), хоча ще тиждень тому ціна на цю продукцію нерідко доходила до 22 грн/кг (0,70 євро/кг), пише delo.ua

Негативний ціновий тренд аналітики ринку пов'язують із сезонним збільшенням поставок банана в Україну. Однак при цьому вони відзначають, що вже сьогодні ціни в цьому сегменті опустилися на 10-13% нижче рівня на аналогічний минулорічний період.

Галузеві експерти не виключають, що в поточному сезоні Україна може помітно наростити імпорт банана. Свою думку вони аргументують перспективою досить високих цін на яблуко, яке є головним конкурентом банана на українському ринку.

Нагадаємо, що в сезоні-2016/17 Україна імпортувала 282 тис. тонн бананів, що в 1,7 рази більше, ніж сезоном раніше, і є максимальним показником за останні 4 сезони.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна рекордно збільшила експорт льону

Позитивна динаміка, яка була характерна для другої половини сезону, дозволила в цілому за сезон експортувати рекордний обсяг льону - 63 тис. тонн, що на 57,5% більше у порівнянні з минулим маркетинговим роком (40 тис. тонн), повідомляють аналітики УкрАгроКонсалт.

У 2016/17 сезоні значно диверсифіковані ринки збуту українського льону-кудряша. За підсумками сезону імпортерами є 50 країн. Крім того, основні покупці збільшили обсяги закупівель в Україні, сукупно займаючи понад 90% всього експорту. Так, на частку Угорщини припадає 44% всього експортованого льону, країн ЄС – 34%, Туреччини – 8%, Єгипту – 5%. Характерним для минулого сезону стало відкриття нових ринків збуту, наприклад, таких як Непал, Пакистан, Бангладеш, Гонконг, Сінгапур, Таїланд та інші.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Перетворенню України заважає відсутність ринку землі - екс-посол США

Про це Пайфер заявив у Twitter, пише ukrainian.voanews.com.
Екс-дипломат вже вказував, що українська влада відкладає необхідні реформи з політичних міркувань.

Раніше Браян Меффорд, американський бізнес та політ-консультант, який працює в Україні, відзначив, що у поточній ситуації із земельною реформою та правом власності на землю в державі - Україна "зв'язала собі руки".

"Візьмемо ситуацію фермера з Черкас, чи Кировограду, який має 100 гектатів землі. Якби наш умовний фермер був у США, він зміг би у банку просити про позику на час збору врожаю під заставу цієї землі. В Україні це неможливо. Земля не може виступати заставою", - розповів Меффорд.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українців попередили про стрибок цін на продукти: що подорожчає до кінця року

Про це в коментарі "Обозревателю" заявив президент Асоціації фермерів і приватних землевласників Іван Томич.

"До 20 грудня ціни на м'ясо і молоко виростуть на 10-25%. Це найбільше зростання цін серед продуктів. Овочі дорожчатимуть поступово. У жовтні ціни виростуть в межах 10%. До грудня - ще +5-8%", - зазначив Томич.

За його словами, різкого подорожчання фруктів не буде.

"Наприклад, до кінця року яблука можуть подорожчати до 30-35 грн за кілограм, тобто приблизно на 15%. Щодо гречки оптимістичний прогноз: тенденції до зростання до середини грудня немає. У гіршому випадку подорожчає на 3-4%. Що стосується хліба, протягом наступного року він подорожчає на 20-25%. Буде кілька етапів підвищення ціни. Навесні прогноз відкоректуємо в залежності від стану озимих", - підсумував Томич.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Корови будуть жити на першій у світі плавучій фермі

Для незвичайного тваринницького господарства вже підібрали стадо корів монбельярдської породи і найняли двох фермерів, які будуть стежити за стадом, пише Главное.

З платформи площею в 1 тисячу квадратних метрів планується отримувати 800 літрів молока щодня і, в перспективі, йогурт або сир на зразок французького Конте.

Корови, як запевняють фермери, звичні до моря, їх не буде мучити морська хвороба. Але якщо вони засумують по твердій землі, вони зможуть зійти з плавучої платформи на берег. Для них вже вирощується трава. Прибирати за коровами і стежити, щоб їм вистачало корму на фермі, будуть роботи.

Автора ідеї експериментальної плавучої ферми Петера Беладона надихнула поїздка в Нью-Йорку під час урагану Сенді. Місто виявилося відрізаним від поставок продуктових ланцюжків, і тоді Беладон вирішив створити плавучі оазиси. За задумом автора, платформи, які поєднають різні види сільського господарства, будуть розташовуватися у міських затоках.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.