В Україні давно немає якісного борошна

Про це заявив директор галузевого об`єднання «Укрхлібпром» Олександр Васильченко в інтерв`ю Agravery.com, пише Аgropolit.com.

За словами Васильченка, найбільша проблема в тому, що робота зернотрейдерів, борошномелів та виробників хліба ще донедавна не була систематизованою та узгодженою, і лише зараз ми почали виступати із спільними інтересами.

«Пригадую, 1998 році був створений ДАК «Хліб України», який отримав державне замовлення від зернотрейдерів, тоді було створено перше ДСТУ. Його широко обговорювали, і коли ми порівнювали його із радянським  ГОСТом, ми вже бачили, що отримуємо зменшення якісних показників хлібу, хлібопекарні виступали проти цього стандарту, а борошномели мовчали. У ДСТУ були враховані деякі наші пропозиції хлібопекарень, проте узгодженої позиції  так і не було. По суті, хлібопекарні і зараз хоч і відносяться до Мінагропроду, проте безпосередньо ми із виробниками зернових не працюємо. Саме борошномели беруть зерно і вони мають спільно із нами мають бути зацікавлені у якісній сировині, у виробництві якісного продукту, думати над внутрішнім ринком», ‒ розповів директор «Укрхлібпром».

Він наголосив, що наразі все орієнтовано на експорт, але не розуміє, чому на експорт постачається краще, а в країні залишається гірше.

“За останні 12 років ми 4-5 разів вносили зміни у ДСТУ на пшеницю, постійно знижуючи якісні показники аби догодити зернотрейдерам. Таким чином по клейковині ми опустилися з 28 до 23. Це означає, що приміром нашої давньої візитівки «української паляниці» наші діти уже куштувати не зможуть, тому що просто не існує на ринку такого борошна з клейковиною 30-35%”, ‒ зазначив Васильченко.

І додав, що деякі виробники переходять на прискорені технології, аби хліб швидко не черствів.

“Проте левова частка походить саме від сировини, яку ми вимушені використовувати. Якщо вхідна сировина не найкращої якості, то отримувати з неї хороший хліб  – це нонсенс”, ‒ підсумував Олександр Васильченко.