В Україні дефіцит потужностей зі зберігання зерна

Про це повідомив завідуючий відділом інвестицій ННЦ «Інститут аграрної економіки» Микола Кисіль  в інтерв'ю, «АгроПерспектива», пише agravery.com.

«Незважаючи на те, що галузь розвивається ― за останні 10 років ємність зерносховищ збільшилася на 10-12 млн тонн, ― попит перевищує пропозицію. Досить багато сільськогосподарських товаровиробників, перш за все мова йде про малий і середній бізнес, потребують елеваторів для зберігання власного врожаю перед продажем його великим трейдерам», ― зазначив Кисіль.

За його словами, дефіцит потужностей зі зберігання зерна спостерігається в усіх регіонах.

«Найменш забезпеченими є чотири області. Зокрема, елеватори в Донецькій області покривають лише 24,3% від загальної потреби регіону, Закарпатській ― 25,9%, Івано-Франківській ― 27,2%, Львівській ― 30,1%», ― зауважив експерт.

Він додав, що найбільш благополучна ситуація щодо співвідношення обсягу виробництва зерна ― ємності зерносховищ в Одеській області ― 69,3% з урахуванням коефіцієнта обороту 1,2, Житомирській ― 65,2%, Миколаївській ― 63,9%, Полтавській ― 60,6% і Херсонській ― 57,9%.

«Ще одна проблема - старі елеватори, які працюють неефективно, де в принципі проблематично якісно зберігати зерно. Через неправильне зберігання зерна втрати становлять близько 15% врожаю. Старі зерносховища більш енерговитратні, через що ціни на їхні послуги вище не менш ніж на 10% в порівнянні з сучасними», ― наголосив Кисіль.

Крім того, за його словами, через застаріле обладнання збільшується час на завантаження і розвантаження вагонів-зерновозів. В результаті цього виникають додаткові витрати і з'являються ризики втрат.

«В Україні зараз тільки чверть елеваторів сучасні, з повним технологічним циклом і можливістю відвантаження до 5 тис. тонн на добу», ― сказав експерт.

«Ми як інститут для вирішення цих проблем пропонуємо стимулювати розвиток сільськогосподарської інфраструктури, в тому числі щодо збільшення сучасних потужностей для зберігання зерна і поліпшенню логістики, а також надавати державну підтримку малих і середніх виробників для будівництва елеваторів на основі кооперації», ― підсумував він

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Держгеокадастр ініціює збільшення розміру орендної плати

І вибору в орендаря, швидше за все, не буде. Про це повідомив юрист Олександр Степанюк, пише propozitsiya.com.

Крім того, він вважає, що орендаря спонукатимуть розробити агрохімічні паспорти на земельні ділянки (поля). Агрохімічний паспорт земельної ділянки (поля) – документ, що містить дані щодо агрохімічної характеристики ґрунтів і стану їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами. Агрохімічна паспортизація орних земель здійснюється через кожні 5 років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень через кожні 5-10 років і є обов’язковою для всіх землевласників та землекористувачів. Відповідно до наказу Мінагрополітики України від 20.03.2013 №198 «Про перейменування та затвердження нової редакції Положення про державну установу «Інститут охорони ґрунтів України» проведення агрохімічної паспортизації земель покладено на державну установу «Інститут охорони ґрунтів України» та обласні філії.

«Отже, орендарі за діючими договорами оренди державних земельних ділянок або погодяться платити визначений розмір орендної плати і розробляти агрохімічні паспорти, або втратять перспективу поновити договір оренди. Зрозуміло, що такі новації суттєво збільшать витрати орендарів, які будуть по кишені тільки заможним сільгоспвиробникам», - вважає О. Степанюк.

Якщо ж територіальні органи Держгеокадастру дійдуть висновку, що договори оренди земель сільськогосподарського призначення державної власності, укладені з порушенням вимог законодавства, зокрема у разі заниження нормативної грошової оцінки або несплати орендної плати у строки, встановлені договором, останній буде розриватися.

«Поки що не зрозуміло, як діятиме Держгеокадастр в такому випадку. Адже нормативну грошову оцінку ділянки проводить не орендар і вини його в «заниженні» не може бути. А орендну плату потрібно буде вносити своєчасно, тому що зі змісту постанови випливає що будь-яке прострочення платежу є підставою для розірвання договору», - зазначає юрист.

Орендарям земельних ділянок державної власності потрібно бути готовим і до паперово-формальних процедур, які найближчим часом для них настануть, і до значного «здорожчення» права використання державними землями, і до перевірок територіальних органів Держгеокадастру, вважає О. Степанюк.

Нагадаємо, Кабмін постановою від 07 червня 2017 року №413 затвердив Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільсьгосппризначення державної власності та розпорядження ними.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які кораблі не зможуть заходити в Азовське море після будівництва Керченського мосту

Крім того, Мінтранс Росії має намір продовжити обмеження на судноплавство в Керченській протоці до 5 жовтня 2017 року.

Про це повідомляє
delo.ua. з посиланням на проект відповідного наказу, опублікованого на Федеральному порталі для розміщення нормативно-правових актів.

Раніше очікувалося, що будівельні роботи закінчаться у вересні поточного року. Однак продовження термінів пов'язане з тривалим періодом несприятливих погодних умов в Керченській протоці в серпні. При цьому в рамках зазначеного періоду обмеження судноплавства не перевищуватиме 72 години.

"Точні дати проведення операцій буде визначено за дві доби до їх початку (в залежності від погодних умов в зоні проведення операцій)", - уточнюється в документі.

Судноплавство, включаючи транзит по Керч-Єнікальському каналі, буде регулюватися в рамках компетенції капітана морського порту Керч і заборонятися лише безпосередньо під час проведення операцій.

У той же час в Міністерстві України з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб нагадали, що Російська Федерація встановлює обмеження для проходження суден через Керченську протоку всупереч Конвенції ООН з морського права.

Згідно з даними Міністерства висота арки буде мати обмеження в 33 метри над рівнем моря. "Крім того, якщо раніше прохід Керченської протоки був дозволений суднам довжиною до 200 метрів, то тепер Російська Федерація заявляє про обмеження дозволеної довжини в 160 метрів", - підкреслюють в прес-службі відомства.

За їхніми даними таким вимогам не відповідають як мінімум 144 судна, які заходили в Маріупольський морський торговельний порт протягом минулого року, що становить 23% від загальної кількості. На ці суда припадає 43% вантажоперевалки порту.

Встановлені обмеження призведуть до того, що в Маріупольський МТП зможуть заходити тільки суда з порівняно меншою повною вантажопідйомністю (10 тис.тонн). Це буде впливати на його конкурентоспроможність. Адже такими судами можна перевозити вантажі в межах Чорного і Середземного морів. На інші континенти - в Азію, Африку і в американські країни перевезення здійснюється судами океанських класів. Більше за розміром судно дозволяє зменшити вартість морського перевезення в розрахунку на одну тонну вантажу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд схвалив пілотний проект щодо моніторингу земельних відносин

Таке рішення було ухвалено на засіданні уряду, повідомляє УНН.

"Мова йде про об’єднання баз даних декількох відомств й узагальнення цієї інформації щодо землекористування. Ми здійснювали в режимі експерименту. І в цьому проекті бере участь Світовий банк," - розповів під час обговорення перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.

Він також зазначив, що вперше інформація в різних відомств буде об’єднуватися, аналізуватися та узагальнюватися.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на кавуни в Україні встановили історичний рекорд

Про це свідчать дані щоденного моніторингу «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

Так, на даний момент українські фермери вже пропонують кавун високої якості по 4-4,5 грн/кг (0,13-0,15 євро/кг), ціни на некондиційну продукцію стартують від 2,5 грн/кг (0,08 євро/кг). Таким чином, тільки з початку поточного тижня ця продукція на ринку України подорожчала в 1,6-1,7 рази.

Зазначимо, що на сьогоднішній день ціни на кавуни в українських господарствах вже в середньому в 6,3 рази вище, ніж в аналогічний минулорічний період і є рекордними для кінця серпня за всю історію незалежності України. Для порівняння: до цього максимальними вважали ціни серпня 2014 р., однак тоді вони не перевищували 2,3 грн/кг.

Настільки високий ціновий рівень аналітики ринку пояснюють досить значним скороченням виробництва кавунів у країні через аномальну спеку у другій половині літа. У той же час необхідно підкреслити, що настільки різке подорожчання вкрай негативно позначається на попиті. Експортери відмовляються вести закупівлі за поточними цінами, тоді як темпи збуту на внутрішньому ринку знизилися. Більш того, покупці все частіше залишаються незадоволені якістю пропонованої продукції.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ізраїль згоден не включати агропродукцію до угоди про ЗВТ

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

"Є один важливий момент, який виходить за рамки переговорів між міністерствами економіки України і Ізраїлю, що стосується сільськогосподарської тематики... Ми прийняли модель, яку нам пропонувало Міністерство економіки України,  що можливо, принаймні з української точки зору, нам зручніше не включати тему цю в договір про зону вільної торгівлі", - сказав З.Елькін на зустрічі з прем'єр-міністром України Володимиром Гройсманом у Києві.

Він зазначив, що питання поставок сільськогосподарської продукції можна врегулювати договорами між міністерствами економіки обох країн і компаніями-постачальниками.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview