150670

В Україні дешевшають імпортні абрикоси та персики

За даними «Інфо-Шувар»,  на цьому тижні, на вітчизняному ринку з'явились перші партії абрикосів з Греції та персиків з Туреччини. Ця продукція пропонується помітно дешевше від  кістокових виробництва Іспанії, яка поки що  лишається одним з головних постачальників.

«З розширенням кола постачальників, пропозиція кісточкових в Україні збільшилась, а  ціни, відповідно,  просіли ще більше - коментує ситуацію Олександр Палій, керівник терміналу «Овочі та фрукти» ОРСП «Шувар» - Сьогодні ми вже маємо стабільні поставки  абрикосів з Іспанії, Греції та Туреччини,  персики з нектаринами наші оператори переважно купують в Іспанії та Туреччині.  Слід відмітити, що сьогодні найнижчі ціни пропонують постачальники з Туреччини, а найдорожчою поки що лишається продукція виробництва Іспанії».

За даними «Інфо-Шувар» оптові ціни на абрикос виробництва Іспанії сьогодні в Україні становлять 45-50 грн/кг (1,53-1,7 EUR/кг),  продукція виробників Туреччини на вітчизняних оптових ринках пропонується за ціною 40-45 грн/кг (1,36-1,53 EUR/кг), а грецький абрикос коштує 42-50 грн/кг (1,43-1,7 EUR/кг). Іспанські персики та нектарини  коштують близько 45-50 грн/кг(1,53-1,7 EUR/кг),  тоді як постачальники  з Туреччини пропонують персики по 38-46 грн/кг  (1,29-1,56 EUR/кг).

Як вже повідомлялось, щороку  Україна імпортує близько  35-38 тис. тон нектаринів та персиків  та 1,2 -1,5 тис. тон абрикосів. Майже кожен другий персик та нектарин на українському ринку має іноземне походження.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Внутрішнє споживання органічних продуктів цього року може сягнути 25 млн євро

Теґи: 

Обговорення цього питання та інших перспектив органіки відбулося під час круглого столу «Органічне виробництво – пріоритетний напрям аграрного сектору України», який відбувся у рамках ХХІХ Міжнародної агропромислової виставки «АГРО – 2017».

«Сподіваюся, що ініціативи міністерства, як, наприклад, проект Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», стануть одним з поштовхів до стрімкого розвитку українського органічного ринку. Маємо підстави очікувати зростання обсягу внутрішнього ринку органіки до 25 млн євро вже цього річ, а у подальшому - приріст у 15% щороку», - сказала заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова

Вона підкреслила, що Мінагрополітики спільно з органічним сектором активно працює над удосконаленням законодавчої бази України щодо органічного виробництва.

«Головне завдання, і це прописано у законопроекті «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», - це гарантування споживачам впевненості у продуктах, які марковані як органічні», - зазначила Олена Ковальова.

Заступник міністра висловила сподівання, що внесення змін до органічного законодавства матиме позитивний вплив на захист учасників органічного ринку від недобросовісної конкуренції та забезпечить прозорі умови ведення діяльності в органічній сфері. «Окрім цього, новий закон підвищить конкурентоспроможність української продукції та розширить ринки збуту органіки», - наголосила Олена Ковальова.

Учасники круглого столу підкреслили, що зазначеним проектом закону, у разі його прийняття, передбачається розробка та ухвалення понад 20 нормативно-правових актів. Зокрема затвердження: державного логотипу для органічної продукції; форм документації на органічну продукцію; вимог до органічного виробництва, сертифікації, обігу та маркування органічної продукції; ведення Реєстру операторів, Реєстру органів сертифікації та Реєстру органічного насіння та інших.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні дуже багато неякісної курятини - експерт

Про це пише ГолосUa.

«У нас стрімко падає кількість поголів'я, відповідно, падають обсяги виробництва м'яса, тому тенденція зростання цін триватиме. Причому тенденцію до зростання цін ми спостерігаємо ще з початку цього року, незалежно від того, святкові дні чи ні», - заявив експерт.

Олег Пендзин також додав, що м'ясо, яке ми вживаємо на сьогоднішній день, невисокої якості, зокрема, курятина.

«Структура м'яса, яке ми вживаємо досить погана, у нас дуже багато неякісної курятини. Для порівняння, в Європі люди їдять 50% яловичини, 30% свинини і 20% курятини. Українці їдять 56% курятини, 12-13% яловичини, а решта - свинина. А курятина на сьогоднішній день - це суцільна хімія», - додав Олег Пендзин.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Власник "Нашої Ряби" відкриває бізнес в Білорусі і Казахстані

Теґи: 

"Зараз на етапі підписання - договору на франчайзинг в Білорусі і Казахстані. Обговорюється відкриття близько 10 ресторанів в Казахстані і 20 в Білорусі. В разі успішного підписання договорів, відкриття відбуватимуться вже в цьому році", - повідомив Олексій Попов.

За його словами, Казахстан і Білорусь стануть для компанії першим досвідом міжнародного управління та контролю. "Якщо все піде добре, не виключаємо можливості розвитку і на інших ринках", - уточнив генеральний директор мережі "Крила".

Він зазначив, що компанія провела експрес-аналіз найбільш привабливих регіонів для свого розвитку і планує там в перспективі відкриття ресторанів.

"Ми виявили, що найбільш привабливими для нас є країни Сходу, наприклад Іран, Ірак, Китай, весь східний регіон. Ми готуємося до цих процесів. Але і Європа є досить цікавим ринком для нас", - зазначив Олексій Попов.

Довідка: Мережа "Крила" створена в 2011 році українським бізнесменом Юрієм Косюком, який є засновником і мажоритарним акціонером агрохолдингу "Миронівський хлібопродукт" (МХП).

У 2015 році компанія почала розвиток як франчайзингова мережа. Згідно з даними веб-сайту мережі "Крила" станом на 8 червня 2017 року до неї входить 42 закладів в різних містах України.

"Миронівський хлібопродукт" є найбільшим виробником курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки.

Чистий прибуток МХП в 2016 році склав $ 69 млн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Диверсифікація національного експорту у форматі 3D - інноваційні плани МінАПК

Про це заявила заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час дискусійній панелі «Український аграрний сектор: європейська інтеграція та глобальний вимір» у рамках ХХІХ Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2017». Учасниками дискусії виступили: Радник із торгово-економічних питань Посольства КНР Лю Цзюнь, президент агрохолдингу «Agrogeneration» Джон Шморгун, керівник проекту ЄС «Підтримка та впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики» Джон Міллнс та керівник проекту «Агроторгівля України» Андре Піллінг.

«Сьогодні Україна вже є глобальним аграрним гравцем у світі. Але задля розвитку аграрного сектору, закріплення вже досягнутих успіхів та формування нової філософії агроекспорту, яка базується на високих технологіях та збільшенню частки переробленої продукції, ми маємо вже зараз у тісній співпраці з бізнесом та наукою започатковувати структурні зрушення»,- наголосила Ольга Трофімцева.

За її словами, формат 3D - це фактично диверсифікація у трьох вимірах: за товарною структурою, за ринками збуту та за учасниками зовнішньо-економічних відносин за рахунок залучення малих та середніх гравців.

«Для розвитку ринків не лише за кордонами України, але й всередині країни ми маємо створювати самодостатні виробничо-збутові ланцюги. При цьому ми маємо звернути увагу на можливості створення кластерів в регіонах і поєднувати всі ключові ланки: виробництво, переробку, використання новітніх технологій та «ноу-хау», інфраструктуру і логістику, науку та дослідництво та інші»,- підкреслила Ольга Трофімцева та додала, що створення таких регіональних кластерів відкриватиме додаткові можливості для малих та середніх гравців не лише виходити на світові ринки за рахунок спільних зусиль, а й створювати спільні проекти з іноземними партнерами та залучати інвестиції до своїх підприємств.

Під час свого виступу пан Лю Цзюнь відмітив, що сьогодні його країна вже стала одним з головних імпортерів української аграрної продукції, наприклад, сої та кукурудзи. Також в цьому році китайська сторона відкрила свій ринок для експорту української яловичини. Але, за словами Лю Цзюня, ринки його країни зацікавлені у збільшенні поставок українських продуктів, а також обидві країни мають багато можливостей для поглиблення двосторонньої співпраці в аграрному секторі. Він розповів, що китайські партнери зацікавлені у створенні спільних проектів у розвитку переробки аграрної продукції, особливо продуктів харчування тваринного походження, а також інфраструктури. Багато перспективних ніш існує для українських продуктів і на європейських ринках, але тут, за словами учасників дискусії, потрібно посилено працювати над створенням позитивного бренду „Made in Ukraine“.

 
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер нагодував козу купюрами на $ 1000

Як повідомляє NDTV, фермер з села в індійському штаті Уттар-Прадеш склав 66 тисяч рупій в кишеню, щоб на них потім купити цегли.

Однак, думаючи про прибудову, чоловік забув погодувати козу. Поки фермер приймав водні процедури у ванні, голодна тварина поласувала і з'їла 31 купюру загальною сумою в 62 тисячі рупій (близько 962 долара).

Як повідомляє телеканал, що стало з козою після поїдання цілого статку, залишається невідомим.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview