178171

В Україні дешевшають яблука

За даними моніторингу «Інфо-Шувар», в середині березня на гуртових ринках країни найдешевші сорти яблука Флоріна, Айдаред, Ренет Симиренка можна купити по 13-15 грн/кг (0,41-0,47 EUR/кг), тобто, на 10% дешевше, ніж в кінці лютого. Гуртові ціни на більш дорогі сорти Гренні Сміт , Фуджі, Голден знизились 8% до 16-17 грн/кг (0,5-0,53 EUR/кг).

Не дивлячись на зниження, поки що ціни на яблуко для березня лишаються рекордно високими. В минулому році ці фрукти на гуртових майданчиках країни пропонувались майже в 2 рази дешевше, але зростання ціни почалось саме в середині березня, коли запаси вітчизняного яблука майже скінчились. Сьогодні ж на ринку майже вся пропозиція – це вітчизняне яблуко. Імпортери поки що знаходяться в режимі очікування, тому що в Польщі, яка традиційно є головним постачальником яблук в Україну, сьогодні ці фрукти пропонуються навіть дорожче ніж в Україні по 0,47-0,56 EUR/кг .

Як вже повідомлялось, Україна в цьому сезоні суттєво покращила торговий баланс по яблуку, збільшивши експорт майже в 2,5 рази та скоротивши імпорт в 3 рази. Збільшити експорт країні вдалось за рахунок промислового яблука, попит на яке в країнах ЄС цього року був надзвичайно високим через втрату власного врожаю.

Ваш вибір 'Цікаво'.

ФАО дорікнуло Україні за халатне поводження з непридатними пестицидами

Про це йдеться у прес-релізі продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), передає УНН.

Повідомляється, що в Україні частка контрафактної продукції на ринку пестицидів становить 25%, тоді як на світовому ринку - 10%.

"Боротьба з контрафактними пестицидами без впливу на попит зі сторони споживача є безглуздою. Тому одним з необхідних заходів у протидії є просвітницька робота серед агровиробників", — вважає координатор програм розвитку ФАО в Україні Михайло Малков.

Експерт додав, що ситуація із виробництвом контрафактних пестицидів на локальному ринку є кризовою.

"За даними правоохоронних органів, найчастіше зустрічаються випадки виробництва фальшивого продукту з легально ввезених активних інгредієнтів, підробка контейнерів всередині країни, повторне використання порожніх контейнерів, повернення вилучених заборонених пестицидів на ринок та перепакування застарілих пестицидів", - розповіли у ФАО і наголосили, що із контрафактними та непридатними пестициди потрібно поводитися, як із небезпечними відходами.

Нагадаємо, минулого року екологи заявили про катастрофічну ситуацію на ринку утилізації небезпечних відходів – більше половини підприємств займаються шахрайством і замість знешкодження отрутохімікатів звозять їх на стихійні полігони, отруюючи людей.

За офіційними даними, в Україні вже накопичено понад 5 млрд тонн небезпечних відходів. До 2017 року в країні діяв мораторій на перевірки бізнесу, який нівелював державний контроль за екологічною ситуацією. Втім, у 2018 році уряд надав дозвіл Мінприроди проводити перевірки. І тепер екологи очікують від ековідомства упорядкування ситуації на ринку поводження з небезпечними відходами.

Ваш вибір 'Подобається'.

Українців можуть залишити без шампанського і коньяку

Згідно із законопроектом, географічне зазначення – це географічна назва місця, де виробляють продукт. Як правило, такий товар має особливу якість, репутацію або будь-які інші характеристики, зумовлені своїм походженням. Йдеться хоча б про один з етапів виробництва або переробки продукції, що здійснюються на зазначеній географічній території, пише etcetera.media.

Назви товарів з географічним зазначенням захищаються національним і міжнародним правом.

Якщо депутати Верховної Ради підтримають законопроект у другому читанні і його підпише Президент, то напої з назвою «Шампанське» (ігристе вино, зроблене з винограду, який росте у французькому регіоні Шампань) і «Коньяк» (різновид бренді, який виробляється за особливою технологією у французькому місті Коньяк) перестануть виготовляти в Україні.

Крім того, мінеральна вода «Миргородська», «Ніжинські огірочки» та інші продукти повинні будуть вироблятися виключно в тих географічних точках, які вказані в назві товару.

Кабмін ввів тимчасові обмеження на імпорт міндобрив з РФ

Відповідне рішення уряд прийняв на засіданні в середу, передають Українські Новини.
"Що стосується тимчасових обмежень - доручення прийняти зараз рішення про введення тимчасових обмежень і, відповідно, доручити Мінекономіки спільно з Мін'юстом і іншими міністерствами відповідно до регламенту оформити це рішення", - сказав на засіданні уряду прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

З такою ж ініціативою на засіданні уряду виступив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

"По-моєму, треба призупинити поставки до того кваліфікованого рішення, що буде прийнято. А зараз давайте ухвалимо рішення щодо припинення", - сказав Аваков.

При цьому перший віце-прем'єр міністр, міністр економічного розвитку й торгівлі Степан Кубів повідомив, що в 2017 році після обговорення зазначеного питання з виробниками міндобрив і зернових асоціацій було ухвалено рішення внести на розгляд Верховної Ради два законопроекти №6422 (знизити мита на ввезення міндобрив з 6,5% до 0 відразу) і № 6422-1 (провести це ж зниження поступово протягом кількох років), які не було прийнято парламентом.

Кубів додав, що 13 березня було ухвалено рішення, що комітет Верховної ради з питань податкової й митної політики в середу розгляне зазначені законопроекти й об'єднає їх в одну редакцію, яку буде прийнято парламентом за основу й у цілому 15 березня.

При цьому Кубів додав, що 13 березня за підсумками засідання урядового комітету було ухвалено рішення направити в Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі проект рішення, яким раніше уведені мита на російські міндобрива буде підвищено.

"Ми можемо до рішення комісії на 2 тижні ввести тимчасове ембарго, а потім прийняти відповідне рішення комісії", - сказав він.

При цьому він додав, що у разі прийняття парламентом зазначеного законопроекту уряд також зможе врегулювати зазначене питання, не побоюючись наслідків у вигляді розглядів у Світовій організації торгівлі.

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ініціює підвищення антидемпінгових мит на мінеральні добрива аміачної групи, а також розширення переліку позицій, на які поширюється їх дія.

У травні 2017 року Кабінет Міністрів схвалив законопроект, що передбачає введення нульової ставки мит на імпорт азотних добрив з метою диверсифікованості джерел поставок азотних добрив.

Ввізні мита на азотні міндобрива відповідно до митного тарифу становлять 2-6,5%.

27 грудня 2016 року МКМТ увела антидемпінгові мита в розмірі 4,19%-31,84% на імпорт карбаміду й КАС із Росії на 5 років до березня 2022 року.

У червні 2014 року Україна збільшила антидемпінгові мита на імпорт нітрату амонію (аміачної селітри) з Росії з 9,76-11,91% до 20,51-36,03%, а в травні 2015 року Росія подала позов у Світову організацію торгівлі стосовно ввізних мит України на цю позицію.

У свою чергу Союз хіміків навесні 2017 року виступив за встановлення мита на імпорт карбаміду, КАС і селітри з Росії в розмірі мінімум 43-45%.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В українських магазинах подорожчають крупи

Про це ГолосUA повідомив гендиректор Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

«Якщо ми говоримо про крупи, вони завжди зростали меншими темпами, ніж овочі, ніж м'ясо, ніж молоко. За винятком звичайно гречки, ціна якої спочатку надулася, а потім здулася. Тому я припускаю, що подорожчання круп буде, але це відсотків на 15% за рік», - сказав експерт.

За словами О. Дорошенко, на ціну крупи значно впливає вартість зберігання на елеваторах.

«Крупи легше зберігати, ніж овочі, тому що потрібно підтримувати для овочів температурний і вологісний режим, а для круп тільки вологість. Тепла, електроенергії у разі зберігання витрачається менше, тому це менше впливає, ніж на вартість овочів. В частку собівартості включають зберігання зимове, але там не потрібно спеціальних сховищ. Тому що якщо в нашій країні є велика проблема з овочесховищами для яблук, які в значній мірі до нового врожаю вже не доживають, то крупи можна зберігати навіть в умовах невеликого господарства», - додав генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж України.

Раніше виконавчий директор «Економічного дискусійного клубу» О. Пендзин повідомляв, що крупи до нового врожаю навесні 2018 року будуть дорожчати в середньому на 3-3,5% в місяць.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Нелегальний алкоголь виводить з бюджету України 360 мільйонів євро на рік

Теґи: 

В Європейському союзі побоюються, що Україна може стати перевалочним пунктом для контрабанди нелегального алкоголю в Європу. Про це йдеться в матеріалі EU Reporter, пише УНІАН.

За інформацією видання, в Україні абсолютно неконтрольований і нерегульований ринок виробництва спирту, при цьому тільки в Україні досі існує державна монополія на його виробництво. «Тобто спиртова галузь знаходиться під повним контролем і в зоні відповідальності держорганів. За статистикою Міжнародного Валютного Фонду, виробництво нелегального спиртного в Україні сягає 60% - а це сотні смертей від отруєнь і мільйони євро, недоотриманих державним бюджетом.

Згідно з розслідуваннями української Антикорупційної правозахисної організації, принаймні половина державних спиртозаводів виробляє нелегальний спирт, а нелегальна горілка виробляється не кустарним методом, а на повноцінних лікеро-горілчаних заводах - 10 з 30 заводів займаються виробництвом контрафакту», - йдеться в матеріалі. Видання нагадує, що згідно з аудиту міжнародної компанії PwC, через «чорний ринок» бюджет України недоотримує близько 12 млрд гривень (360 млн євро) щорічно. «Фактично платники податків ЄС компенсують українцям те, що осідає в кишенях українських корупціонерів найвищого ешелону влади. ЄС виділяє в 2018 році 208 млн євро допомоги на боротьбу з корупцією, а нелегальний алкогольний ринок України забирає з бюджету країни 360 млн євро. Логіка взаємин ЄС-Україна досить дивна», - йдеться в статті.

За даними EU Reporter, питання щодо нелегального алкоголю з України вже активно обговорюються європейськими парламентаріями, вони будуть винесені до порядку денного найближчої робочої зустрічі з українським урядом. Також наголошується, що минулого року Євросоюз надав Україні безвідплатну допомогу на суму 174 мільйонів євро, в цьому році очікувані обсяги допомоги Євросоюзу становлять близько 208 мільйонів євро. Один з основних напрямків, що затверджений Європейською Комісією в рамках Стратегічного документу про допомогу Україні на 2018-2020 роки – це економічний розвиток, поліпшення бізнес-клімату і боротьба з корупцією.

Тим не менш, за даними Transparency International, рівень корупції в Україні у 2017 є найвищим в Європі, а країна погіршила позиції і посідає лише 130 рядок рейтингу боротьби з корупцією, на рівні з Іраном, Гамбією та Сьєрра-Леоне.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.