178171

В Україні дорожчає суниця

Про це свідчать дані щоденного моніторингу «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

За інформацією проекту, за тиждень українським садівникам вдалося підвищити ціни на суницю в середньому на 20%. Сьогодні вони ведуть продаж за 18-30 грн/кг (0,58-0,97 євро/кг) в залежності від якості, сорту і регіону. Для порівняння: тижнем раніше ціни на суницю в Україні не перевищували 25 грн/кг (0,81 євро/кг).

Підвищення цін на ягоду виробники аргументують сезонним скороченням пропозиції, тоді як попит у цьому сегменті залишається вельми активним. Більш того, більшість з них планують зробити чергові спроби підвищити ціни вже на цьому тижні.

Ваш вибір 'Подобається'.

Український солод йде за кордон на ура!

Як повідомляє АПК-Інформ, поточний показник відвантажень перевершує підсумкові дані кожного з попередніх сезонів. Приріст забезпечений початком відвантажень солоду з України до Бразилії, яка в поточному МР вже імпортувала 10,5 тонн українського продукту, що дозволило країні вийти на третє місце в рейтингу покупців солоду з України.

Крім того, істотно наростили імпорт Туреччина і Буркіна-Фасо — на 7,6 тис. тонн і 5,5 тис. тонн відповідно. У той же час, лідер минулого сезону, Ангола, скоротила в 2017/18 МГ закупівлі на 8,2 тис. тонн, до 25,1 тис. тонн.

Всього український солод в поточному сезоні відвантажувався в 37 країн світу.

Джерело: agroinsider.com.ua

Виробляти сільгосппродукцію в Україні стало значно дорожче - Держстат

 Про це повідомляє Держстатистики, передає УНН.

Вартість кормів (сіно, силос, сінаж - ред.) в середньому зросла на 35,5%, вартість комбікормів - на 19,05%.

Мінеральні добрива в середньому зросли в ціні на 14,1%, калійні - на 7%. Також, подорожчали засоби захисту рослин - на 8,3%

Досить відчутно подорожчав бензин та дизельне пальне - на 22,3% та 26% відповідно. Енергетичні матеріали - вугілля та природний газ - подорожчали на 35,1% та 12,4% відповідно.

Ваш вибір 'Подобається'.

Відсутність ефективного та прозорого ринку землі не сприяє відновленню ґрунтів

Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль  взяв участь у програмі  «Київ-LIVE», що на телеканалі ТРК «Київ».

Йшлося про  актуальну  проблему: «Чому вмирають українські ґрунти?»  На думку Павла Коваля, питання якості землі – багатосистемне. З 2011 року  процес зниження якості чорноземів дещо уповільнився і на сьогодні Україна втрачає 130 кг гумусу на 1 га. До цього призвели декілька факторів. Зокрема, різкі кліматичні зміни, які перетворюють наш південний степ на напівпустелю. За словами Павла Коваля, в Україні близько 15 млн га – а це третина  із наявних майже 42 млн га - підлягають зрошенню й на державному рівні потрібна ефективна інвестиційна програма із впровадження зрошувальних систем.

Аграріям також необхідно змінювати систему землеробства, за якої відбувається природне відтворення чорнозему.  До слова, 33% світових запасів чорнозему – це українські землі, які почали втрачати запаси гумусу ще за радянських часів, коли рівень інтенсифікації аграрного виробництва був найвищим. На жаль, Україна за останні десятиріччя вже втратила 0,1% гумусу. На перший погляд цифра не значна, але це можна буде відтворити лише протягом 100 років раціонального використання земель. Загалом, відсутність ефективного та прозорого ринку землі не сприяє відновленню ґрунтів, - переконаний Павло Коваль.

Джерело: УАК

Ваш вибір 'Цікаво'.

В Україні планують уніфікувати інформацію на етикетці харчових продуктів

Запровадити вимоги щодо надання точної, достовірної та зрозумілої для споживача інформації про харчові продукти повинен проект закону зареєстрований у Верховній Раді України № 8450 від 07.06.2018 року «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», пише LANDLORD.

«Проект Закону сприятиме уніфікації правил щодо надання споживачам інформації стосовно харчових продуктів, забезпеченню правової визначеності та зменшенню адміністративного тягаря на операторів ринку, відповідальних за інформацію про харчові продукти, а також позитивно впливатиме на забезпечення інтересів громадян шляхом запровадження вимог щодо надання точної, достовірної та зрозумілої для споживача інформації про харчові продукти», — йдеться у пояснювальній записці документу.

Також автори законопроекту, пропонують заборонити використання інформації, що може ввести споживача в оману, особливо у частині властивостей і характеристик харчових продуктів та наслідків їх споживання, а також у частині приписування харчовим продуктам лікувальних властивостей. Зазначена заборона поширюється також на рекламування та представлення харчових продуктів.

Передбачається, що споживачеві буде надана інформація про допоміжні речовини при переобці.

«З огляду на те, що певні інгредієнти або інші речовини або продукти (такі як допоміжні речовини для переробки) можуть спричинити в деяких людей алергічні реакції або непереносимість, що становить небезпеку здоров’ю цих людей, проектом Закону передбачено надання споживачам інформації про вміст у харчових продуктах харчових добавок, допоміжних речовин для переробки та інших речовин чи продуктів, які, як свідчать дані проведених наукових досліджень, спричиняють алергічні реакції або непереносимість, так щоб споживачі могли зробити свідомий вибір, який є безпечним для них», — йдеться у законопроекті.

Німеччина стала головним імпортером українського меду

Найбільшим імпортером українського меду стала Німеччина. Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН.

Зокрема, за даними ДФС, протягом п’яти місяців Україна відправила на експорт меду на суму 33,9 млн доларів.

Найбільше українського меду купували Німеччина (32% на 10,9 млн доларів), Польща (17% на 5,8 млн доларів) і Бельгія (13,3% на 4,5 млн доларів). До інших країн експортовано меду на 12,7 млн доларів.

За цей же період імпортовано меду на 12 млн доларів, найбільше — з Чехії.

Нагадаємо, обсяг експорту натурального меду в березні 2018 року порівняно з попереднім місяцем збільшився на 3,8%.