В Україні довелося знищити близько 300 тис. голів свиней через АЧС

Аналітики Асоціації «Свинарі України» підбили підсумки динаміки поширення та впливу захворювання на галузь.

Вірус уперше виявили на території країни у 2012-му році. До 2014-го тривало «затишшя». Тоді по 2017-й рік кількість спалахів щороку збільшувалася. Згідно з офіційною статистикою, у 2018−19 рр. спостерігається скорочення спалахів. Так, станом на 8 жовтня, у 2019-му зафіксували 47 випадків, що на 98 менше, ніж торік і на 116 менше ніж у 2017-му.

У ході ліквідації спалахів з 2012-го довелося знищити близько 300 тис. голів свиней.

Понад 60% випадків зафіксували у присадибних господарствах, а кожен шостий випадок зачепив промислове підприємство: з 2012-го АЧС ліквідували на 84-х свинофермах. 10 із них постраждали цьогоріч. Це втрата 112 тис. голів. Як результат, промислове виробництво свинини в 2019-му скоротиться майже на 2%. Натомість дефіцит ринку зросте майже на 7 тис. тонн забійною вагою.

За оцінками аналітиків, якщо постраждалі підприємства не відновлять свою діяльність, у 2020-му році виробництво промислової свинини зменшиться вже на 5% та опуститься нижче 345 тис. т забійною масою.

На жаль, від АЧС з 2012-го року постраждали усі області України. Найуразливішими виявилися Одеська, Полтавська, Миколаївська, Чернігівська та Рівненська області. Цьогоріч за кількістю спалахів лідирує Миколаївська обл. (7 спалахів).

Детальніше про наслідки АЧС для галузі дізнаєтеся з інфографіки

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Депутати готують правки до законопроекту про обіг сільгоспземель

Про це під час зустрічі з аграріями Всеукраїнської Аграрної Ради в Умані (Черкаська область) повідомив заступник голови фракції «Слуга Народу» Дмитро Соломчук, передає прес-служба ВАР.

Стосовно можливості іноземцям купувати українську землю через зареєстровані в Україні юридичні особи, Дмитро Соломчук повідомив, що позиція великої кількості депутатів в тому, щоб максимально конкретизувати норму.

«В тексті законопроекту після слова «юридичних осіб», щоб в дужках було написано - кінцеві бенефіціари тільки українець, який мінімум п’ять років живе на території України», - сказав він.

Також він виступає з позицією зменшити в 10 разів кількість максимально дозволеної до купівлі юрособами кількості землі – не більше 20 тисяч гектарів для однієї юридичної особи чи групи пов’язаних осіб.

«Є обов’язкова умова: компанія має бути зареєстрована та знаходитися за місцем здійснення діяльності. Щоб податки йшли в ОТГ», - підкреслив Дмитро Соломчук.

Також в процесі дискусії з аграріями, він розповів, що частина членів фракції «Слуга Народу» виступає за закріплення чітких відсоткових ставок та термінів по кредитам для купівлі землі аграріями: «5% по кредитам для купівлі землі 10 років – термін кредитування».

Також Дмитро Соломчук підкреслив, що закон вступить в силу через рік після ухвалення. Цей час потрібний для зміни судової системи та реформування правоохоронних органів, які повинні спостерігати за законністю земельної реформи.

Раніше Голова Верховної Ради Дмитро Разумков пояснив, навіщо в законопроєкті щодо ринку землі передбачений продаж земель іноземцям.

Нагадаємо, більшість українців (52%) не схвалюють доручення президента України Володимира Зеленського про скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, про що свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Позитивно ставляться до доручення про введення ринку землі 35% опитаних, 13% не змогли відповісти на питання.

Нагадаємо, у Верховну Раду внесли Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення.

Також  Олексій Гончарук заявив, що ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. 

Раніше президент України Володимир Зеленський назвав маячнею страшилки про китайців, арабів чи інопланетян, які вивезуть українську землю вагонами у разі відкриття ринку землі.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці все більше споживають безалкогольне пиво

Українці шукають альтернативу алкогольним напоям. За вісім місяців цього року продажі безалкогольного пива зросли на 11,3% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склали 288,4 млн грн. Про це НВ Бізнес повідомив провідний аналітик компанії Pro-Consulting Артем Чорний.

Попит на безалкогольне пиво зростає в усьому світі — все більше споживачів замислюються про своє здоров'я, відмовляються від алкоголю, але хочуть пити пінне.

Останні кілька років пивний ринок України стагнував, тому зростання продажів — хороша новина для виробників. За шість місяців цього року ринок безалкогольного пива зріс на 5% в порівнянні з січнем-червнем минулого року, при цьому продажі з заводів виросли на 21%, підтверджує тенденцію маркетинг-директор AB InBev Efes Україна Анна Руденко. «Темпи зростання ринку безалкогольного пива випереджають ринок алкогольного, який також зростає, але на 2,2%», — говорить вона.

Чому продажі безалкогольного пива зростають? Це — світовий тренд, говорить Артем Чорний. «В першу чергу, це пов'язано з популяризацією здорового способу життя. Безалкогольне пиво також є менш калорійним», — говорить він.

До недавнього часу увага до цього сегменту була досить низькою, визнає Ганна Руденко. За словами експерта, до 2017 року в локально виробленому пиві рівень алкоголю становив до 0,5%. Але відтоді  технології покращилися, і виробники змогли знизити вміст алкоголю, а якість стала вище.

«Ми виробляємо безалкогольне пиво зі звичайного, звареного за традиційною технологією. Використовуємо мембранну фільтрацію — сучасний метод перетворення звичайного пива на безалкогольне, який дозволяє зберегти всі смакові характеристики. Цей метод дає можливість відокремити молекули етанолу і отримати безалкогольне пиво, абсолютно без шкоди його смаку», — розповідає генеральний директор Carlsberg Ukraine Євген Шевченко. Оскільки безалкогольне пиво, яке виробляється на сучасному обладнанні, за смаковими якостями не поступається традиційному, його часто купують водії, спортсмени і т. д, додає CEO компанії Уманьпиво Ігор Кисіль.

З 2016 по 2018 роки обсяг виробництва безалкогольного пива, за даними Державної служби статистики, зріс на 21,5%. «Пояснити це можна тим, що зараз практично у кожної пивоварні є свій сорт безалкогольного пива, раніше він був тільки у великих виробників. Однак зі зростанням попиту та удосконаленням технології, більшість пивних виробників охопили і цей сегмент», — каже Ігор Кисіль. Я б оцінив конкуренцію в даному сегменті, як більш жорстку, додає Євген Шевченко. 

«Високі акцизи на алкоголь у країні сприяють тому, що виробництво безалкогольного пива стає економічно більш вигідним, ніж алкогольного, незважаючи на те, що технологічно таке виробництво є більш трудомістким. Адже з безалкогольного напою акциз не сплачується зовсім», — говорить він. І додає, що конкуренція на українському ринку пива, як безалкогольного, так і алкогольного, ставатиме все жорсткішою: великі виробники виводять нові бренди, зростає імпорт, а також розвивається сегмент крафтового пивоваріння.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Сумщині побудують комбікормовий завод

Про це в інтерв’ю журналу «Наше Птахівництво» розповіла головна технологиня з вирощування птиці ТОВ «Індичка» Лідія Рензяєва.

Підприємство утримує 150-200 тис. голів птиці. Індиків вирощують протягом 15-20 тижнів. Також у господарстві є окремий майданчик для утримання птиці за технологією Free Range, що передбачає вільний вигул.

Довідка:

«Індичка» випускає продукцію з м’яса індички під торговою маркою «Своя Індичка». Експортує її до Німеччини, Нідерландів, країн Близького Сходу, Африки та інших країн.

Продукція сертифікована за ISO 9001:2008 «Система менеджменту якості», FSSC 22000 «Система менеджменту безпеки харчових продуктів» та HACCP «Система аналізу ризиків, небезпечних факторів і контролю критичних точок», а також Halal.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні створять реєстр учасників аграрного ринку

Про це AgroPortal.ua зазначила заступник міністра Інна Мєтєлєва.

За її словами, аграрний реєстр буде легальною базою даних усіх форм господарювання, які працюють у прозорому полі.

«На сьогодні подібні бази вже ведуться, але загальними масивами. Тож наше завдання — цифровізація абсолютно всієї інформації на регіональному рівні», — додає замміністра.

При цьому Інна Мєтєлєва підкреслила, що коли до інвестора звертаються за фінансуванням, він перевіряє саме такі легальні бази даних.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські вчені визначили найурожайніші сорти озимої пшениці

Загалом у робочому процесі було залучено близько 113 сортів як вітчизняної, так й іноземної селекції. 

Результати досліджень показали, що за період 2016-2018 рр. найурожайнішими виявилися сорти пшениці озимої чотирьох вітчизняних селекційних центрів, а саме Селекційно-генетичного Інституту НААН (Одеса) – Нива одеська, Литанівка, Ліра одеська, Наснага, Гурт, Ліга одеська; Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла НААН та Інституту фізіології і генетики рослин НАН (Київ) – Злука, Снігурка, Славна, Малинівка; Інституту рослинництва НААН (Харків) – Розкішна, Запашна, Здобна. 

Середній рівень їхньої врожайності залежно від року досліджень становив 5,84-8,14 тонн/га, що перевищувало середній урожай зерна по досліду на 0,78-1,2 тонн/га. 

Найменш урожайними виявилися сорти, як правило, напівінтенсивного типу, схильні до вилягання, або ж пізньостиглі сорти, переважно іноземної селекції, зерно яких під час дозрівання спікається, в результаті чого відбувається зниження врожайності на 22-35%. 

Джерело: agrotimes.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview