В Україні лише третина не ГМО-сої, а має бути вся

Теґи: 

Про це повідомила Оксана Просоленко, директор офіційного представництва асоціації «Дунайська соя» в Україні, передає Latifundist.

На думку експерта, темпи розвитку виробництва і споживання сої в ЄС будуть створювати додатковий попит в Україні на цю культуру. «Коли виникають нові ринки і відкриваються нові ніші, з’являється та додана вартість, за яку ми всі так відчайдушно боремося», — зазначила Просоленко.

За оцінками асоціації, в світі вирощується близько 14% не ГМ-сої від загального обсягу виробництва. В Україні цей показник складає 30%.

Близько 8,8 млн т не ГМ-сої споживають в Європі. У найближчі кілька років ніша поставок не ГМ-сої оцінюється в розмірі 7,5 млн т, що відкриває можливості для України.

Крім того, Європа споживає близько 31 млн т соєвого шроту, з яких власний обсяг переробки складає 12 млн т сої. Найбільше сої для переробки та виробництва шроту постачається з Аргентини і Бразилії.

Експерт зазначає, що Європа стурбована ситуацією на ринку, так як європейці не хочуть споживати ГМО-продукцію, а також продукти тваринництва, якщо в складі кормів було присутнє ГМО. Європейці хочуть споживати продукт, вироблений в зоні континентальної Європи. У зв’язку з цим вона шукає нові ринки, щоб компенсувати, або замінити обсяги продукції, що постачається з Південної Америки.

Відзначимо, що Україна є лідером з виробництва сої в Європі з часткою 45%. Однак за показниками врожайності відстає від інших європейських країн. За даними асоціації «Дунайська соя», врожайність сої в Україні в середньому за останні п’ять років становила 2,1 т/га. Найвища врожайність сої серед європейських виробників спостерігається у Словенії (3,47 т/га), Італії (3,15 т/га) і у Франції (2,77 т/га).

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняні виробники алкоголю страждають від дурниць уряду - експерт

Та головним чином офіційний ринок страждає не від роботи нелегалів, а від дурниць наших урядів. Про це у коментарі УНН зазначив економічний експерт Юрій Гаврилечко.

“Останні 4 роки обидва уряди, що Яценюка, що Гройсмана, постійно підвищували акцизи на алкоголь. Не розуміючи, що після певної межі, замість того, щоб додавати гроші до бюджету, — це буде стимулювати саме тінізацію ринку.

Більше того, оскільки з точки зору економіки логічно було не збільшувати, а знижувати акцизи на алкоголь для того, щоб власна промисловість розвивалась і збільшувався експорт. Проте Україна взяла на себе зобов’язання збільшувати ці акцизи, щоб підвести роздрібну вартість алкоголю до середніх європейських цін. Більшої дурниці не можна було б і вигадати, але спроможності у наших урядів вигадувати дурниці більші, ніж у будь-кого в світі. Я не сумніваюсь”, — сказав він.

За словами експерта, легальні виробники втрачають не від контрафакту, а від діяльності уряду.

“Від контрафакту вони не втрачають жодної копійки, вони втрачають від того, що уряд постійно збільшує фіскальне навантаження.

Зменшення обсягів реалізації у легальних виробників за останні 4 роки — десь на третину. Оце і є наслідок саме урядової політики зі збільшення фіскального навантаження на легально працюючий бізнес”, — пояснив Ю.Гаврилечко.

За два неповних місяці по всій Україні було ліквідовано 15 підпільних цехів з виробництва нелегального алкоголю. В цілому за рік тіньове виробництво спиртного по країні зросло щонайменше у 8 разів.

Тим часом підвищення акцизів на спиртне вже 6 років не дає позитивного фіскального ефекту.

За словами генерального директора компанії Eastern Beverage Trading Ольги Івушкіної, така ситуація є наслідком невиваженої податкової політики держави.

“Для того, щоб змінити ситуацію, потрібна чітка та системна державна політика у спиртовому та алкогольному сегменті. Це якщо говорити про глобальні цілі.

Якщо намагатися зараз оперативно відреагувати на ситуацію, чим врятувати вітчизняного виробника і свого споживача, то, перш за все, треба врегулювати податкову складову. Привести її до тверезих і обґрунтованих акцизів на алкогольні вироби.

Ставка акцизу має бути такою, щоб легальний виробник міг конкурувати ціною з тіньовим бізнесом. Маючи конкурентну ціну на ринку і гарантуючи при цьому якість товару (чого не можуть зробити нелегали), офіційні виробники та дилери протягом певного проміжку часу, послуговуючись виключно ринковими механізмами конкуренції, просто витіснять сурогатну, нелегальну, сіру і чорну алкогольну продукцію з ринку.

Щонайменше — цей сегмент втратить ті лідируючі позиції, які займає сьогодні”, — зазначила вона.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 аграрних інновацій цього року

Головні 5 аграрних інновацій 2018 року окреслили у компанії Baker Tilly, пише landlord.ua.

«Система GPS, точне землеробство, портативні метеостанції — цими технологіями вже не здивуєш сучасного аграрія. Упродовж останніх кількох років все більше венчурних інвесторів вкладають кошти саме в агростартапи, що зумовлює появу на ринку багатьох інноваційних продуктів. Деякі з них вирішують одні з найгостріших проблем фермерів», — наголосили у компанії

Так, за даними матеріалу, вирішити проблему надмірного, чи, навпаки, недостатньої вологості грунту допоможе датчик від компанії CropX. Цей пристрій аналізує стан грунту на певному клаптеку землі, та вносить необхідну кількість води.
Знизить собівартість виробництва полуниці, допоможе AGROBOT SW 6010. Він здатен збирати полиницю не пошкоджуючи її, та автоматично сортує цю ягоду по ящиках. В компанії впевнені, машина здатна зменшити використання людського ресурсу на полі, бо велика частка у структурі собівартості полуниці складає саме заробітна плата збирачам.
Згідно матеріалу, на ринку аграрних помічників з’явились і пристрої біологічноого контролю.

«Parabug — це новий інструмент для кращого застосування біологічного контролю за сільськогосподарськими шкідниками. Parabug використовує безпілотні літальні апарати для швидкого розповсюдження корисних комах, біологічних речовин, гранул та інших сільськогосподарських матеріалів. За допомогою Parabug ви зможете вносити необхідні засоби швидко, вчасно та саме на ту ділянку, яка цього потребує», — йдеться у повідомленні.
На допомогу системі Parabug, може прийти система датчиків Semios. Їх завдання відслідковувати  кількість шкідників на певній площі, та, у випадку перевищення критичної кількості небезпечних для врожаю комах, надсилає повідомлення фермеру.

Зекономити використання добрив, допоможе Adapt-N та New Leader NL5000 G.

«Аналізуючи стан ґрунту, самої сільськогосподарської культури та погодні умови, продукт від компанії Agronomic Technology Corp. — Adapt-N — дає змогу застосовувати добрива лише на необхідних ділянках й у відповідних нормам обсягах. Спіральний розкидач агрегату New Applicant NL5000 G5 Dry Applicator дозволяє забезпечити внесення мінеральних добрив із максимальною точністю, а також допомагає зберігати гранули сухого диспергованого добрива в місцях розміщення», — повідомили у компанії Baker Tilly.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Великий виробник свинини отримає $12,5 млн від міжнародної фінансової корпорації

Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з групи Світового банку може виділити найбільшій свинарській групі компаній України "Нива Переяславщини" довгостроковий кредит на $12,5 млн, пише delo.ua.

Згідно з повідомленням на сайті IFC, її рада директорів планує розглянути цей проект 30 березня.

Згідно з документом, кредит повинен бути спрямований на нарощування основного капіталу української компанії в 2018-2019 роках. Загальна вартість проекту оцінюється в $35 млн.

Як повідомлялося, в кінці квітня 2015 року IFC виділив "Ниві Переяславщини" $25 млн кредитних коштів на підтримку планів групи з розширення діяльності та середньострокового рефінансування боргу.

Група компаній "Нива Переяславщини" обробляє близько 23 тис. га, потужності зі зберігання зерна становлять близько 150 тис. тонн, щорічний експорт зернових — 100 тис. тонн.

В структурі групи — дев'ять свинокомплексів. Розпочата робота по збору дозвільної документації для будівництва 10-го.

Компанія планує до 2018 року побудувати нове спеціалізоване м'ясопереробне підприємства потужністю забою 240 голів/год.

Їй також належать комбікормовий завод, забійний цех і м'ясокомбінат, що випускає продукцію під ТМ "П'ятачок".

Згідно зі звітом ГК "Нива Переяславщини", за підсумками 2016 року її чистий збиток скоротився в 4,5 рази порівняно з 2015 роком — до 65,1 млн грн, виручка — на 10,1%, до 929,7 млн грн.

За даними IFC, власником 99% акцій групи компаній є український бізнесмен Олександр Мостіпан.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

90% лікарських трав в Україні вирощують з використанням пестицидів

Деякі культури просто не представляють промислового інтересу, інші заготовлюються по 200-300 кг. А є ті, яких ринок потребує тоннами, пише agroday.com.ua.

Про це на вебінарі Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва розповів Олександр Губаньов, фахівець з вирощування лікарських трав.

Загалом вітчизняний ринок лікарських рослин експерт оцінює в 5100 тонн, тоді як ємкість світового складає 600 тис. тонн. Переробкою сировини в Україні займається понад 3000 малих підприємств. Причому спостерігається дефіцит якісної сировини.

«90% лікарських рослин в Україні вирощують з використанням пестицидамів. Але відпрацьовуються такі мінімальні норми внесення, щоб у готовій продукції залишків ЗЗР не було. Якщо їх знаходять, цей пестицид надалі не використовується. Перевагу віддають тим, що швидко розкладаються», — пояснює Губаньов.

За його спостереженням, у бізнесі з вирощування лікарських трав приживаються не всі, хоча інтерес серед фермерів досить великий. Аматори часто не розуміють, що вирощування лікарських рослин затратне, потребує чималих капіталовкладень та знань.

Для вирощування лікарських рослин знадобиться специфічна техніка, але відсотків на 80 підійде й звичайна сільськогосподарська, каже Губаньов. Можна використовувати МТЗ, або менш потужні трактори — Т-25, ХТЗ-32. В ідеалі мати два трактори — різних по тяглосилі. Один виконуватиме важку роботу (оранка, дискування, внесення пестицидів, добрив), інший — збір, міжрядну обробку.

Одним із елементів вирощування лікарських трав лишається ручна праця. Це стримуючий фактор для великих сільгоспвиробників, але в кінцевому результаті її використання окупається, каже практик.

З огляду на обмежений ринок збуту Губаньов радить своїм колегам приглядатися до зарубіжних ринків, в тому числі — європейського. Туди сировину можна продати набагато дорожче, але вона має бути дуже якісна.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У ДПЗКУ рейдерські розборки - китайцям є чого боятися

Наразі вже 19 активів корпорації виведено з власності зернової корпорації, і це дає підстави китайським кредиторам побоюватися невиконання Україною своїх зобов’язань. Таку думку у коментарі УНН висловив економіст Олександр Охріменко.

“Так, свого часу ми взяли товарний кредит. Ми взяли гроші (перший транш кредиту у 2012 році — півтора мільярда доларів, — ред.) із того розрахунку, що будемо поставляти кукурудзу. Ми більшу частину поставили. Навіть коли ДПЗКУ збанкрутує — буде правонаступник, який теж повинен буде поставляти кукурудзу. Але є побоювання китайців: буде збій у поставці їм товару 100%.

Бо коли будуть передавати зобов’язання, то з часом з’явиться правонаступник, але цей правонаступник може з’явитися не скоро, може, і через півроку, рік, — з нашим-то бардаком. І поставки будуть затримуватися — оце точно буде, гарантую. І тут побоювання китайців виправдані”, — сказав він.

За словами економіста, руйнація ДПЗКУ є наслідком рейдерських розборок.

“Підприємства виводять (з власності корпорації — ред.), тому що, я так розумію, там свої внутрішні рейдерські розборки.

Підприємство державне, і там багато охочих „порулити“. Це вже, здається, четверта чи п’ята структура, колись це була аграрно-промислова корпорація, потім ще інші назви. Там боргів дуже багато висить, дуже „кормушечна“ структура, і це її постійно доводять до такого рівня, щоб легше збанкрутіти і створити нове державне підприємство”, — сказав він і додав, що зобов’язання ДПЗКУ перед зовнішніми партнерами у такому випадку “будуть передаватися по колу”.

Охріменко нагадав, що у ДПЗКУ досі немає постійного керівника, призначеного за підсумками конкурсу (є тимчасово виконувачка обов’язків І.Марченко — ред.). І тому навколо цієї структури тривають баталії.

Нагадаємо, органи прокуратури у різних регіонах України від імені Мінагрополітики подають позови проти ДПЗКУ, в яких вимагають скасування права власності корпорації на елеватори, хлібні бази, комбінати хлібопродуктів і комбікормів.

Фактично це означає знищення зернового гіганта, що не може не позначитися на його здатності виконувати кредитні зобов’язання перед КНР. Йдеться про кредит в півтора мільярда доларів під держгарантії, який ДПЗКУ отримала від Експортно-імпортного банку Китаю в 2012 році.

Сьогодні китайська сторона вже заблокувала грошові кошти на рахунках корпорації. Сталося це в кінці минулого року. Причину такого кроку кредиторів в ЗМІ пояснюють відсутністю взаєморозуміння з українськими чиновниками, які не тільки не виконували умови кредиту, але й ініціювали відчуження майна ДПЗКУ.

У самому міністерстві аграрної політики, чинний т.в.о міністра Максим Мартинюк прекрасно обізнаний у тому, що відбувається і, “можливо, навіть має особисту в цьому зацікавленість”.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview