В Україні можливе відкриття ринку землі впродовж року

Про це він заявив в інтерв'ю виданню «Страна.uа».

«Ринок землі потрібно буде відкривати. Мораторій накладається з року в рік, тому що це вигідно. Потрібно, щоб власники землі могли нею користуватися. З'явиться законодавча база. Хлопці зараз працюють над цим. З одного боку необхідно захистити національні інтереси, а з іншого – власника», - сказав Разумков.

У відповідь на питання, які терміни політсила ставить перед собою для скасування мораторію, він сказав: «Для мене це рік».

Разом з тим він підкреслив, що в Україні не проведено якісний аудит с/г земель.

«Ми досі не розуміємо, в чиїх руках і скільки землі. Це стосується і державних земель», - зазначив Разумков

Нагадаємо, у грудні 2018 року Верховна Рада подовжила мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2020 року. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Харківщині зафіксували масову загибель бджіл

Пасічники не виключають, що виною тому стали обробки полів місцевими фермерами, пише kurkul.com.

Зокрема, загибель великої кількості комах була зареєстрована в селах Водорезовка, Комарівка та Миколаївка та ін.

Фахівці не виключають того, що до масової загибелі бджіл могли привести роботи на тутешніх полях, під час яких фермерами застосовувалися отрутохімікати для знищення шкідників у посівах. Співробітниками місцевого відділення поліції та відповідних ветеринарних служб в місцях загибелі бджіл проводяться перевірки.

Відомо, що напередодні в регіоні деякі фермери обробляли свої поля препаратом КАС-28, використовували мікродобрива «Оракул», «Бор» «Цинк» та ін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Якісних яблук в Україні стане більше

Про це повідомляє прес-служба УПОА.

«До того ж, експерти оцінюють потенціал збору яблук для переробки на приватних присадибних ділянках та насадженнях вздовж доріг в 400 тис. тонн. Це ті дані, які, зазвичай, не враховує офіційна статистика. Якщо врахувати потенційний експорт і споживання яблук в країні, то теоретично, пропозиція промислового яблука в сезоні 2018/2019 могла досягти 1 млн. тонн», – оцінює потенційний об’єм промислового яблука в Україні Андрій Ярмак, економіст інвестиційного центру Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

В той же час, варто зазначити, що експорт яблучного концентрату в США в 2018 році збільшився в 10 разів в натуральному еквіваленті (з 944 тонн до 9,2 тис. тонн) та в 9 разів в грошовому (з $890 тис. до $8,2 млн). В першу чергу, таке зростання зумовлено скороченням поставок яблучного концентрату в США з Китаю, у зв’язку з загостренням політичних та економічних відносин між цими країнами. Тому Сполучені Штати вимушені шукати альтернативні канали поставок сировини.   

Скорочення об’ємів торгівлі яблучним концентратом в останні роки спостерігається не тільки в Україні. В цілому, світова торгівля концентратом зменшувалася протягом декількох останніх років. Така тенденція, в першу чергу, зумовлена скороченням споживання відновлених соків в розвинених країнах, де ця продукція перестала вважатися корисною. У зв’язку з цим, кожного дня все більше споживачів віддають перевагу таким напоям, як свіжовижаті соки та смузі. І зараз вкладати гроші в виробництво яблучного концентрату просто невигідно. Більшість фермерів намагаються інвестувати в свіжий ринок яблук, де додаткова вартість продукції є більшою. «Наприклад, в цьому сезоні середні ціни на промислове яблуко в Україні не перевищували 1грн/кг. Тому, фермери нерідко взагалі відмовлялися від збору яблука, яке можна було реалізувати на переробку, через доволі низькі закупівельні ціни», – пояснює директор УПОА Федір Рибалко.   

Також, прогнозується, що в наступному сезоні урожай промислового яблука в Україні скоротиться, в той час як виробництво якісного яблука зросте. «Така ситуація зумовлена збільшенням урожайності в нових інтенсивних садах, які були закладені починаючи з 2013-го по 2018-тий рік. Таких садів доволі багато, і вони лише починають виходити на повне плодоношення. За нашими оцінками, збільшення врожайності в таких садах практично повністю компенсує втрати, які були викликані несприятливими погодними умовами в західних регіонах країни і розкорчуванням садів після збиткового сезону», – говорить аналітик УПОА Семен Крамаренко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Податки свинарям не знизять через вимоги угоди з МВФ

Про це повідомляє прес-служба АТУ. 

Нагадаємо, що у лютому 2019 року голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар надіслала до Мінагрополітики офіційний лист зі зверненням стосовно того, аби свинарям тимчасово було знижено чи скасовано податки у зв’язку із тим, що вони перебувають у складному становищі через поширення африканської чуми свиней. Подібна ініціатива була запропонована у Бельгії, де через ту ж таки АЧС та нестабільну ситуацією з цінами на живець уряд виступив з ініціативою знизити податки або взагалі тимчасово їх скасувати для свинарів. Він розглянув такий крок як один із варіантів підтримки, аби зменшити тиск на галузь.

«Через АЧС Україна втратила статус нетто-експортера свинини, хоча раніше Україна експортувала рекордні обсяги свинини, - прокоментувала тоді дану ініціативу бельгійського уряду голова Асоціації тваринників Ірина Паламар. - Сьогодні Україна б’є рекорди щодо імпорту свинини. Лише за минулий рік обсяги імпорту свинини Україною зросли у понад 5 разів. Так, у 2017 році Україна імпортувала 8 тис. тонн свинини (у забійній вазі), у 2018 році - 44 тис. тонн. На внутрішньому ринку свинини теж наразі негативна ситуація, ціни на живець свиней забійних кондицій низьку. У зв’язку з цим свинарські господарства працюють в нуль чи навіть у збиток! До того ж  держава досі не компенсувала свинарям понад 27 млн грн збитків, завданих АЧС у минулому році».

І лише в червні 2019 року АТУ отримала відповідь на своє звернення, яке Мінагрополітики переадресувало до Міністерства фінансів України як повноважного органу щодо формування та реалізації податкової і митної політики держави.

У своєму листі Мінфін відзначив, що можливості скасування чи зниження податків для свинарів немає: «впровадження зниженої ставки податку на додану вартість призведе до втрат доходів державного бюджету та можливого формування групи суб’єктів господарювання - платників податку на додану вартість, які будуть постійно отримувати бюджетне відшкодування».

«Крім того, Угодою про сільське господарство між Світовою організацією торгівлі та Україною передбачена відмова від надання податкових пільг, - зазначають у Міністерстві фінансів. - В Угоді підкреслюється, що фінансова підтримка сільського господарства повинна надаватися шляхом цільового фінансування з держбюджету. Відповідно до положень Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного з МВФ, поширення дії загального режиму оподаткування податком на додану вартість на весь сільськогосподарський сектор у відповідності до міжнародної практики було передбачено з 01 січня 2016 року».

«Також повідомляємо, що відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного з Міжнародним валютним фондом, Україна взяла на себе зобов’язання утримуватися від введення нових податкових пільг або привілеїв» - йдеться у листі.

Також Мінфін у своєму листі висловився і про відміну спецрежиму оподаткування, який діяв для сільськогосподарських товаровиробників. Він вважає його неефективним.

«Значну частину коштів отримував не безпосередній виробник, а різного роду посередники та великі трейдери, - пояснили свою позицію у Мінфіні. - Непоодинокими були випадки, коли спеціальний режим податку на додану вартість несумлінні платники податків використовували як «внутрішній офшор», переводячи туди додану вартість».

Альтернативою спецрежиму оподаткування для аграріїв у Мінфіні вбачають надання  «прямих (адресних) дотацій з держбюджету», які було введено з 01 січня 2017 року, про що також йдеться у листі.

Та чи насправді держдотації виявилися дієвою альтернативою для відміни спецрежиму ПДВ для аграріїв?

«Всі ми вже знаємо і мали змогу пересвідчитися за 2,5 роки, як насправді працює механізм розподілу держдотацій, - прокоментувала голова Асоціації тваринників Ірина Паламар. – Дана альтернатива відміни спецрежиму ПДВ насправді виявилися вкрай неефективною через надто складний бюрократичний механізм їх отримання, і про це постійно нарікають члени нашої Асоціації в численних листах та телефоном. Тваринники кажуть, що простіше відмовитися від дотації, аніж пройти цілу низку бюрократичних кіл. Спецрежим же ПДВ, який існував до 2017 року, передбачав пряме повернення виробникам коштів, які вони могли витратити на розвиток підприємства.

Візьмемо простий приклад – дотації на корову. Якщо раніше, до скасування спецрежиму ПДВ, виробник міг отримати на 1 голову в середньому 6,5 тис. грн, то за діючої програми часткової компенсації на утримання корів виділяється лише до 2 тис. грн. Наші фахівці підрахували, що зупинка компенсації ПДВ для, зокрема, виробників молока, призвела до зростання періоду окупності інвестпроектів до 6-8 років, зниження ліквідності наявних підприємств галузі на 10%, скорочення поголів’я, призупинення нарощування та оновлення поголів’я за рахунок високопродуктивних тварин, завезених з-за кордону.

У виробників свинини через відміну пільги по ПДВ ліквідність підприємств знизилася на 8-15%. Окупність інвестпроектів зросла до 4-6 років, а поголів’я скоротилося на 8-15%. Наразі поголів’я свиней скоротилося з 3,43 млн голів до 3,37 млн голів.

Отож позиція Мінфіну в даному питанні є вкрай дивною і виглядає надуманою, аби виправдати вигідні для влади, та невигідні для людей – в першу чергу, для дрібного та середнього бізнесу - законодавчі зміни. Сьогодні левову частку дотацій через корупційні механізми отримують крупні олігархи – монополісти ринку. Тоді як дрібний фермер, якому конче потрібні гроші, аби збудувати свою невеличку ферму, годувати сім’ю та розвивати виробництво у сільській місцевості, створювати робочі місця – цієї можливості не має.

Що ж стосується неможливості зміни режиму оподаткування для свинарів, то вважаю таку державну політику недалекоглядною. Чому європейці надають пільги своїм виробникам, а ми не можемо? Чому ми підписуємо такі недолугі меморандуми? В кінцевому результаті небажання влади підтримати галузь призведе до занепаду свинарства в Україні: поголів’я буде вирізатися тисячами, підприємства закриватися, і за кілька років галузь буде просто знищена».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільший вітчизняний агрохолдинг істотно скоротив прибуток

Агрохолдинг Миронівський хлібопродукт Юрія Косюка за підсумками першого кварталу 2019 року одержав $33 млн чистого прибутку, що на 63% менше, ніж за аналогічний період 2018 року. Про це компанія повідомила на сайті Лондонської біржі, пише НВ.

Виручка МХП збільшилася на 42% - до $436 млн, експортна виручка — на 65%, до $268 млн (61% від загальної виручки).

Операційний прибуток холдингу Косюка скоротився на 19% - до $50 млн, валовий залишився на рівні попереднього періоду — $81 млн, EBITDA скоротилася на 7% - до $83 млн порівняно з січнем-березнем 2018 го.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Херсонські аграрії розповіли про майбутній врожай кавунів та динь

Про це повідомляють «Херсонці».

Директор Південної дослідної станції баштанництва НААН України (Голопристанський район) Володимир Лимар говорить, що окремі посадки локально постраждали від граду, але в цілому достаток дощової вологи позначився на них позитивно – адже воду кавун любить не менше, ніж сонце.

«Урожай ранніх сортів кавуна, як і в попередні роки, слід очікувати вже наприкінці червня, - вважає він. – Куди більше турбує довгостроковий прогноз погоди, за яким у другій половині серпня можливі дощі, а у вересні – навіть заморозки.

Адже саме на цей час припадає період «масового» дозрівання  польового кавуна. І ось на ньому такі примхи погоди можуть позначитися згубно».

На ринках Херсонщини свіжих кавунів, навіть з тих, які вирощують під термоплівкою, ще немає. У супермаркетах є імпортні – дорогі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview