182818
178171

В Україні на повну потужність запрацювала найбільша в світі біогазова станція

При цьому для роботи першої черги станції використовують цукровий жом, а для другої черги - кукурудзяний силос. Про це пише propozitsiya.com.

Відзначається, що загальна потужність біогазової станції становить 15,6 МВт.+

Уточняється, що 22 грудня 2017 року відбулося офіційне відкриття першої черги біогазової станції потужністю 5,109 МВт. А друга черга, потужністю 10,5 МВт, працювала в тестовому режимі з червня 2018 р.

«Тепер це перша в Україні та найбільша в світі станція по виробленню біогазу, яка працює за технологією високо-навантажених реакторів», - йдеться в повідомленні.

 



Свинарська галузь Польщі ризикує залишитися без малих ферм

Про це заявив співробітник польської Федерації сімейних господарств Кшиштоф Толвінський, пише УНН.

Останнім часом сімейні ферми у Польщі все частіше відмовляються від свинарства через погану організацію торгівлі в карантинних зонах, а також складності з забоєм свиней.

«Наприклад, через обмежувальні заходи, розташовані в карантинних зонах бійні не можуть приймати тварин з округи. Свинарям доводиться відвозити свиней на забій за сотні кілометрів на території, вільні від вірусу АЧС. Дрібним фермерам доводиться збирати великі партії, щоб хоч якось знизити витрати», — йдеться у повідомленні.

Фермерам, діяльність яких зосереджена у заражених зонах, усе складніше продати свиней, а м’ясопереробники не можуть їх купити.

Ще один бік проблеми — падіння цін на живець із зон, охоплених вірусом. За словами фермерів, після реєстрації спалаху і встановлення обмежень ціни на свиней одразу знижуються. Крім того, через тридцятиденну заборону на переміщення тварин, готові для продажу свині можуть перейти у клас «перерослих», що знову ж таки призводить до зниження ціни.



Кернел підписав договір з АМПУ

Про це повідомила прес-служба Кернел.

Співробітництво передбачає реалізацію проекту з днопоглиблення з боку АМПУ  та виконання зобов’язань зі збільшення  вантажопотоку сільгосппродукції з боку ключового українського експортера – компанії Кернел. За даними АМПУ, збільшення обсягу портової перевалки до 7 млн тонн на рік принесе державі ряд переваг та сприятиме розвитку вітчизняної портової  галузі.

Договір про взаємодію між найбільшим агрохолдингом України, компанією Кернел, та Адміністрацією морських портів України було підписано 5 вересня в.о. голови АМПУ Райвісом Вецкагансом, генеральним директором Кернел Євгеном Осиповим і директором з корпоративних інвестицій Кернел Юрієм Ковальчуком. У рамках підписаної угоди, АМПУ до кінця 2020 року виконає днопоглиблення вздовж причалів №№14-17. Натомість компанія Кернел відповідально зобов’язується збільшити вантажопотік через свої портові термінали не менше ніж до 7 млн тонн на рік.

«Договір між АМПУ та Кернел – це гарний приклад державно-приватного партнерства та черговий крок системного розвитку порту Чорноморськ, яким опікується АМПУ. У цьому році ми закінчили масштабний проект з капітального днопоглиблення на підхідному каналі порту та  акваторії 1-го ковша Сухого лиману порту і одразу переходимо до розвитку акваторії в напрямку причалів №14-17 та створення необхідних для бізнесу глибин безпосередньо біля цих причалів. Реалізація проекту буде сприяти поліпшенню умов для експорту продукції українських підприємств, збільшенню суднозаходів та створенню майже 250 нових робочих місць у порту Чорноморськ», - зазначає Райвіс Вецкаганс, в.о. Голови АМПУ.

З 2008 року Кернел веде експортну діяльність на причалах №16-17 морського порту Чорноморськ. Наразі тут діє зерновий термінал Кернел – підприємство Трансбалктермінал, через який за результатами 2018-2019 маркетингового року було експортовано понад 4 млн тонн зернових. Щороку у рамках своєї діяльності підприємство сплачує до бюджетів усіх рівнів мільйони гривень податків, портових зборів, спецпослугу доступу до причалів та інші відрахування.

Сусідні причали №14-15 мають аналогічний потенціал експорту, але їхній поточний обсяг перевалки не перевищує 350 тис. тонн на рік через відсутність інфраструктури та недостатню глибину морської акваторії. Вирішення цих ключових факторів дозволило б суттєво збільшити перевалку вантажів, а держава від цього отримала б мільйони гривень у вигляді надходжень.

Зараз Кернел будує на 14-15-му причалах новий зерновий термінал потужністю 4 млн тонн, Траснгрейнтермінал, інвестуючи у проект понад 120 млн дол. Проте без поглиблення дна підприємство не зможе вантажити балкери класу «Panamax» та «Over-Panamax» до їхньої повної вантажопідйомності, а отже, досягти ефективної експлуатації потужностей. Проект реконструкції морської акваторії з боку АМПУ допоможе збільшити кількість заходів суден, підвищить дедвейт оброблюваного флоту та як результат забезпечить ріст експорту. Це в свою чергу дозволить державі отримувати додаткові надходження до бюджетів різних рівнів у вигляді податків та інших відрахувань з боку Кернел.

«Агробізнес наразі є локомотивом української економіки. З 2011 року АПК демонструє стабільний ріст обсягів поставок сільгосппродукції на світові ринки і у 2018 досяг рівня 40% у структурі загальноукраїнського експорту. Виручка, отримана завдяки експортним операціям, формує валютні надходження до бюджету України, впливає на ріст ВВП та забезпечує благополуччя країни.

Наша стратегічна мета у 2020 році – збільшити обсяг експорту зернових до 8 млн тонн за рахунок запуску нового термінала в порту Чорноморськ. Тому зараз ми максимально сфокусовані на будівництві Трансгрейнтермінала. Наступним кроком сконцентруємося на його ефективному завантаженні.

Однак реалізація таких масштабних інвестиційних проектів неможлива без сприяння держави. Сьогодні ми відчуваємо підтримку з боку АМПУ, яка конкретними технічними рішеннями допомагає досягти стратегічних цілей і держави, і бізнесу», - підкреслив Євген Осипов, генеральний директор Кернел.

Довідка:

Кернел – найбільший у світі виробник та експортер соняшникової олії, ключовий постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки. На частку компанії припадає близько 8% світового виробництва соняшникової олії. Свою продукцію Кернел постачає до понад 80 країн світу.

У 2018 – 2019 маркетинговому році компанія вперше експортувала 6,1 млн тонн зернових, що є абсолютним рекордом серед агрокомпаній України.



ЄБРР виділив світовому трейдеру $35 мільйонів на придбання вагонів в Україні

Відповідну угоду підписали генеральний директор компанії «Луї Дрейфус Компані Україна» Олександр Карпенко, керівник відділу інфраструктури ЄБРР Сьюзен Горенссон і фінансовий директор регіону EMEA LDC Ерве Саор під час зустрічі в Європейському банку реконструкції та розвитку, пише Інтерфакс-Україна.

Представники компанії зазначили, що кошти будуть використані для закупівлі до 1 тис. залізничних вагонів-зерновозів, що значно полегшить логістичну діяльність компанії в сфері обробки зерна. LDC зможе диверсифікувати наявні у неї засоби перевезення зерна з сільськогосподарських районів України в порти.

За їх словами, нові залізничні вагони зменшать обсяг зерна, що перевозиться вантажним автотранспортом, і завдяки цьому допоможуть скоротити річний обсяг викидів CO2 на 8,5 тис. тонн.

Крім того, у компанії підкреслили, що в 2019 році в Україні очікується рекордний урожай зернових - понад 72 млн тонн, з яких понад 50 млн тонн піде на експорт.

Як повідомлялося, реалізація відповідного проекту буде спрямована на вирішення проблеми нестачі вагонів на українському ринку, підтримку стратегії LDC по створенню надійної і ефективної ланцюжка поставок в Україні.



Уряд звільнив керівництво Мінагрополітики

Теґи: 

Розпорядження про звільнення підписав новий прем’єр-міністр України Олексій Гончарук, повідомляє «Урядовий портал».

Віктора Шеремету звільняють з 12 вересня, а всіх інших – уже звільнено.

Нагадаємо, Уряд ліквідував Мінагрополітики та передав повноваження МЕРТу. Оновлене міністерство очолив Тимофій Милованов.



Кінець монополії Фірташа: АМКУ вирішив примусово поділити групу Ostchem

Про це Економічній правді повідомили в АМКУ.

Комітет встановив, що група компаній у складі заводів-виробників ПАТ "Азот", ПрАТ "Рівнеазот", ПрАТ "Сєвєродонецьке об’єднання азот" та оптової торговельної компанії ТОВ "НФ Трейдінг Україна" зловживала монопольним (домінуючим) становищем на ринку первинної реалізації азотних мінеральних добрив впродовж 2014-2017 років.

Зокрема, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції визнано:

Систематичний перепродаж всередині групи за завищеними цінами природного газу, який є основною сировиною при виробництві добрив, що призвело до встановлення необґрунтованої собівартості їх виробництва та, як наслідок, до завищення вартості реалізації добрив.

Зупинку виробництва азотних мінеральних добрив заводами з березня по червень 2017 року (час сезону весняно-польових робіт), що призвело до недопоставки товару аграріям.

"Підставою" для зупинки заводів стало свідоме не проведення розрахунків за поставки газу і навіть не витребування вже оплаченого групою газу із сховищ. Водночас з покупців було взято передоплату за виробництво добрив. Оскільки реалізація добрив за межі групи відбувалась через торговельну компанію ТОВ "НФ Трейдінг Україна", на цю компанію накладено максимально можливий відповідно до діючого законодавства штраф у розмірі 107 млн грн", - зазначили в АМКУ.

Також Антимонопольний комітет вважає, що якби три основних вітчизняних заводи-виробника азотних мінеральних добрив конкурували між собою, а не діяли як один суб’єкт – група Ostchem, встановлені зловживання були б неможливими.

"Тому, з урахуванням тривалості та істотності порушення, його негативного впливу на аграрний ринок держави, та з метою ефективного припинення зловживання монопольним становищем до заводів групи застосовано санкцію у вигляді примусового поділу, який має відбутися впродовж 9 місяців з дати одержання цього рішення", - резюмували в АМКУ.

Активи азотної хімії Group DF Дмитра Фірташа консолідує група Ostchem, яка включає в себе підприємства з виробництва азотних добрив "Азот" (Черкаси), "Рівнеазот", "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (Луганська обл.) і "Концерн Стирол" (Донецька обл., контроль над цим підприємством втрачено через окупацію частини Донбасу).

У Фірташа відреагували на можливе примусове розділення хімічного бізнесу, заявив, що попередні висновки Антимонопольного комітету щодо активів азотної хімії побудовані на недостовірних даних.