В Україні найдешевша цибуля в Європі

Про це свідчать дані щоденного моніторингу «АПК-Інформ: овочі та фрукти», а також дані, надані німецьким агентством AMI.

Так, сьогодні українські фермери пропонують цю продукцію по 2,2-3 грн/кг або 0,07-0,10 євро/кг. При цьому пропозиція цибулі на ринку досить об'ємна, оскільки багато господарств, а також оптові компанії відмовляються від закладки цієї продукції на зберігання, посилаючись на високі ризики.

Для порівняння: у Німеччині середня ціна на цибулю на даний момент становить 0,10 євро/кг. Польські фермери готові здійснювати відвантаження по 0,09-0,14 євро/кг. Ціни в господарствах Нідерландів та Австрії доходять до 0,16 євро/кг. В той же час, виробники Франції реалізують цибулю з поля від 0,11 євро/кг, а сортовану продукцію в роздрібні мережі вони відвантажують по 0,18-0,24 євро/кг

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агротехнологічний форум «Кукурудза. Архітектура собівартості. Тест 2017»: інноваційні підходи для підвищення урожайності

Протягом восьми місяців ви мали змогу разом з командою проекту спостерігати за перебігом випробувального проекту «Агрополігон 2017», який мав на меті відслідкувати всі тонкощі вирощування кукурудзи та показати вам діючі і, в той же момент, інноваційні підходи для підвищення урожайності.

В режимі реальних виробничих умов 3-х господарств було протестовано майже 70 гібридів кукурудзи 10-ти компаній оригінаторів! З березня по жовтень команда «Агрополігон 2017» здійснила близько 50 робочих виїздів для відслідковування стану посівів та виконання основних технологічних операцій. Це дозволило визначити вирішальні фактори, які впливають на прибутковість вирощування кукурудзи та рівень реалізації потенціалу урожайності різних гібридів за однакової технології.

Після збору врожаю, експертами було проведено економічний аналіз собівартості кукурудзи, результати якого будуть презентовані на ключовому заході ІІ Міжнародної агропромислової виставки «АгроКомплекс 2017».

Агротехнологічний   форум «Кукурудза. Архітектура собівартості. Тест 2017» відбудеться 1 листопада 2017 року в м. Києві, ВЦ «КиївЕкспоПлаза» (вул. Салютна, 2б), великий конференц-зал. Початок заходу об 11:00 год.

В програмі форуму ви дізнаєтеся:

  • рейтинг гібридів за урожайністю;
  • аналіз факторів, що впливають на собівартість та підходи, щодо її зменшення; 
  • аналіз та перспективи розвитку світового ринку кукурудзи;
  • технологічні нюанси використання безводного аміаку та курячого посліду, як високоефективних добрив;
  • чітку програму антистресового захисту рослин, яка була застосована в одному із господарств-партнерів проекту (долаємо заморозки, нічні перепади температур, посухи);
  • резульати вирощування кукурудзи на крапельному зрошенні в зоні Степу;
  • методику контролю появи бур`янів;
  • переваги технології внесення трихограми дронами та контролю ефективності;
  • нагородження переможців.

Детальна програма за посиланням

Запрошуємо на головний захід міжнародної агропромислової виставки «АгроКомплекс 2017»!

Агротехнологічний форум «Кукурудза. Архітектура собівартості. Тест 2017» 1 листопада 2017 року в м. Києві, ВЦ «КиївЕкспоПлаза» (вул. Салютна, 2б), великий конференц-зал, з 11:00 по 14:30.                                        

РЕЄСТРАЦІЯ за посиланням


Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні посилюється тінізація олійного ринку

Таку думку висловив генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук, пише «АПК-Інформ».

«Головною особливістю українського олійного ринку є продовження зростання виробництва і пропозиції сировини, незважаючи на зниження цін і темпів зростання споживання. При цьому вплив на розвиток даної тенденції надає не тільки світовий ринок (продовження глобальної кризи світових економік, зниження цін на олії і інше), а й внутрішні проблеми України», — сказав Капшук.

Зокрема, за його словами, 2017/18 МР продовжує демонструвати повну залежність вітчизняних сировинних ринків не тільки від ситуації на світовому ринку і погодних умов, але також від коливань на валютному ринку України.

У той же час, Капшук звернув увагу на те, що тінізація українського олійного ринку посилюється.

«Вітчизняні сільгосптоваровиробники сьогодні намагаються реалізовувати насіння соняшнику, головним чином, за готівку, що істотно спотворює ситуацію на ринку олії, призводить до його тінізації, а також стримування продажів або переробки на давальницьких умовах», — зазначив експерт.

Разом з тим позитивним фактором Капшук назвав чинне в Україні мито на експорт насіння соняшнику, що забезпечує внутрішній ринок стабільними обсягами переробки, а також стимулює інвестиції в нове ефективне обладнання.

«Головна умова подальшого стабільного розвитку олійно-жирового комплексу України — збереження експортного мита на насіння соняшнику, а також нарощування обсягів переробки сої і ріпаку», — резюмував експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Хто зможе проводити нормативно-грошову оцінку землі

Вони мають володіти необхідним технічним і технологічним забезпеченням та бути сертифікованими інженерами-землевпорядниками.

Відповідні норми містяться в законопроекті «Про внесення змін до Закону України «Про оцінку земель» (щодо усунення протиріч при визначенні суб’єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель)» (№7226), пише Закон і Бізнес.

Як зазначають автори проекту, зміни щодо розробників технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок дозволять виконувати такі роботи фізичним особам-підприємцям, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Для реалізації такої норми пропонується внести зміни

до ст.ст. 16, 17 та 18 закону «Про оцінку земель» якими передбачено, що виконавцями зазначених вище робіт є лише юридичні особи.

Розширення кола розробників відповідної техдокументації спростить життя землевласникам, однак може й призвести до зловживань.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні суттєво знизились ціни на сезонні овочі

Про це повідомляє портал “Інфо-Шувар”, з посиланням на власний моніторинг цін на гуртових ринках країни. Нагадаємо, кілька тижнів тому ціни на цю продукцію інтенсивно зростали і вже в середині жовтня досягли рекордно високих показників. Це дуже негативно вплинуло на темп збуту, тому вже в останній тиждень жовтня продавці вимушені були знижувати ціни.

Найстрімкіше падіння ціни було зафіксовано по цвітній капусті, яка за тиждень подешевшала майже на 50%. Станом на 26 жовтня 2017 року, на гуртових ринках країни капуста пропонується за ціною 5-8 грн/кг (0,16-0,25 EUR/кг). Слід зазначити, що в порівнянні з минулим роком, цвітна капуста в Україні подешевшала майже в 2 рази. Експерти зазначають, що така ситуація зумовлена, перш за все, збільшенням пропозиції на ринку, оскільки фермери, сподіваючись на високі ціни, в цьому році, суттєво збільшили площі під насадження.

На 18-20% також подешевшали помідори, які сьогодні на ринку України пропонуються за ціною 22-27 грн/кг (0,7-0,86 EUR/кг). Солодкий перець, який все ще залишається найдорожчою позицією в цьому сегменті, за тиждень втратив 10% від ціни і сьогодні пропонується по 34-38 грн/кг(0,08-1,2 EUR/кг).

На стільки ж подешевшав і кабачок і баклажан, ці овочі на гуртових ринках сьогодні коштують 17-19 грн/кг (0,54-0,6 EUR/кг).

Ціни на огірок просіли лише на 3% за останній тиждень, його пропозиція є обмеженою сьогодні, тому ціни, поки що досить високі - 27-28 грн/кг (0,86-0,89 EUR/кг).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Законопроект про обіг землі не має підтримку у ВР

"Основна причина, чому цей законопроект про обіг землі  не оприлюднюють і не вносять до Верховної Ради - ми очікуємо моменту, коли Верховна Рада буде готова розглядати його", - сказав перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк на конференції "Чого нам очікувати від осені реформ" у четвер у Києві, повідомляє Інтерфакс-Україна.
 

Він зазначив, що документ повністю готовий і схвалений Світовим банком. Однак, на думку М.Мартинюка, вносити проект закону до парламенту, свідомо знаючи, що він не знайде підтримки, не має сенсу, оскільки це може зашкодити самій реформі.

М.Мартинюк зазначив, що законопроекти про пенсійну та медичну реформи, які підтримала Верховна Рада, вносилися саме тоді, коли парламентарії були готові їх обговорювати і підтримати.

"Наше основне завдання - правильна комунікація в суспільстві", - наголосив М.Мартинюк.

При цьому він зазначив, що останнім часом підтримка земельної реформи серед населення зростає.

Головним питанням для запуску ринку залишається доступ потенційних покупців до фінансових ресурсів.

"Щоб ринок землі працював, необхідні кредитно-фінансові механізми. Вони мають бути виписані окремим законом, і він має вноситися в пакеті з законом про обіг землі", - додав перший заступник міністра.

Зараз Мінагропрод спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку розробляють механізми можливого фінансування при покупці землі.

Помилки (близько 1,5 млн) в держкадастр щодо розмірів земельних ділянок і їх координат Мінагропрод розраховує усунути до кінця 2017 року. Захист транзакцій при купівлі-продажу землі буде забезпечено за допомогою технології блокчейн.

За словами М.Мартинюка, відсутність ринку землі стримує інвестиції в економіку України, створення нових робочих місць в АПК.

Як повідомлялося, Верховна Рада наприкінці жовтня 2016 роки продовжила мораторій на продаж земель сільгосппризначення, введений в 2002 році, до 2018 року. Цим рішенням парламент доручив своїм комітетам і профільному міністерству протягом півроку напрацювати необхідні законопроекти.

Наразі урядовий законопроект про запуск ринку землі не зареєстрований в парламенті.

Кабмін запропонував для запуску ринку концепцію, що передбачає на першому етапі реформи можливість придбання 200 га для фізичних осіб-українців. Також пропонувалося впровадити дискримінаційний податок на перепродаж землі (50% від суми продажу земельної ділянки), яка перепродується менше ніж через 3 роки після придбання.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview