В Україні не інвентаризовано 30% земель

Станом на 2019 рік до Державного земельного кадастру внесена інформація про 19 881, 1 тис. земельних ділянок загальною площею 40 965, 2 га, тобто близько 70% від загальної площі України, позаяк функціонування ДЗК було розпочато з 2013 року. Про це свідчать результати аудиторського звіту за результатами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Держгеокадастру, який є у розпорядженні AgroPolit.com.

Зазначається, що у Державному земельному кадастрі, інформаційне наповнення якого здійснюється за заявницьким принципом, відсутня повна інформація про землі усіх форм власності, зокрема, через наявність несформованих земельних ділянок, неоформлення належним чином правовстановлюючих документів на землю.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На гектарі солодкої кукурудзи в Україні можна заробити до 5 тисяч доларів

Якщо все робити правильно, то можна непогані гроші заробляти – до 5 тисяч доларів з гектара, розповів SEEDS підприємець з Одещини Віктор Хмельов.

Пан Віктор пасічник з чималим досвідом, а ще давній ягідник. Вже сьомий рік вирощує полуницю, малину, ожину, смородину. І тільки 4 роки тому взявся ще й за вирощування цукрової кукурудзи. Тієї, що зазвичай їдять вареною в качанах, консервують та заморожують. Каже – справа ця надзвичайно вигідна.

“На Одещині солодкої кукурудзи вирощують мало. Принаймні у нас, на півночі області. Якщо все правильно робити, можна хороші гроші заробляти. На сьогоднішній день з гектара можна мати, грубо кажучи, 4-5 тисяч доларів”, – каже Віктор Хмельов.

Кукурудзяний заробіток не більший за ягідний, але, якщо порівнювати затрати – кукурудзу вирощувати все ж  вигідніше, каже підприємець. Ягода, вона не тільки більш примхлива – її ще й нікому збирати, бідкається він.

“На ягоді люди зараз робити не хочуть. Село зараз або ледаче, або на заробітках. Я вже гектар малини і смородини прибрав – нікому працювати.

В мене є такі люди, які заробляють в день і по 350 гривень. Я їх ще й кормлю. А є такі, що і 150 заробити не хочуть”, – розповів Віктор Хмельов.

Інша справа – кукурудза. Її фермер з Одещини називає культурою нескладною. “Дві-три людини на гектар потрібно – не більше. Цього досить. Я ще капусту вирощую – те, де можна обійтися, як то кажуть “малою кров’ю” – без багатьох робітників, 2-3 людини”, – додає Віктор Хмельов.

А якщо розширюватимуться ринки збуту в Україні – неодмінно збільшить і площі під кукурудзою в себе. “В нас, на Одещині, немає холодосховищ. Ті, котрі є, вони зайняті бананами, апельсинами, гранатами… якщо б хтось приймав кукурудзу – ми б залюбки розширяли площі під кукурудзою”, – каже Віктор Хмельов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Посадовця Держпродспоживслужби викрили на хабарі

Головного спеціаліста Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області викрито на хабарі. Про це УНН повідомили у пресслужбі військової прокуратури Південного регіону України.

“Військова прокуратура Криворізького гарнізону Південного регіону України, в рамках здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні, за оперативного супроводження працівників УЗЕ в Дніпропетровській області ДЗЕ Нацполіції України, задокументувала факт одержання неправомірної вигоди головним спеціалістом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Дніпропетровській області”, — йдеться в повідомленні.

За даними прокуратури, за видання дозвільних документів фізичній особі-підприємцю посадовець Держпродспоживслужби вимагав неправомірну вигоду в сумі 13 тис. гривень.

Під час одержання вказаної суми хабаря, 12 серпня, головного спеціаліста затримали правоохоронці.

На сьогодні слідчі та прокурори проводять першочергові слідчі дії.

Військова прокуратура готує затриманому повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) Кримінального кодексу України, а також звернення до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Держгеокадастр не використав 763 мільйони бюджетних коштів

Про це свідчать результати аудиторського звіту за результатами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Держгеокадастру, який є у розпорядженні AgroPolit.com.

«Сума залишків коштів станом на січень 2019 року, які надходять в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва та із року в рік накопичуються на рахунках місцевих бюджетів і майже не використовуються, становить близько 763 млн грн», — йдеться у документі.

Також зазначається, що у Держгеокадастрі не створено єдиної комплексної системи внутрішнього контролю, а функціонують лише окремі його елементи. 

Така ситуація не сприяє ефективному та якісному виконанню покладених на Держгеокадастр функцій і завдань, створює передумови для порушення законодавства, неефективного використання коштів державного бюджету, недосягнення мети і завдань бюджетних програм, виконавцем яких є Держгеокадастр, — підсумовано у звіті.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд дав згоду на схвалення Всеохоплюючої стратегії імплементації санітарних та фітосанітарних заходів

Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 24 липня 2019 р. № 599-р схвалив проект Рішення Підкомітету з управління санітарними та фітосанітарними заходами Комітету асоціації у торговельному складі стосовно Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV (Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею), установленого в Додатку V до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Розпорядження опубліковано на сайті Урядового веб-порталу.

Документ розроблено на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка передбачає, що Україна має наблизити своє законодавство про санітарні та фітосанітарні заходи до законодавства ЄС.

Прийняте Урядом розпорядження дозволяє виконати внутрішньодержавні процедури, необхідні для набуття чинності зазначеного проекту Рішення Підкомітету, яким визначено єдиний перелік актів права ЄС (EU aquis), до яких Україна має наблизити своє законодавство у сфері СФЗ.

Прийняттям розпорядження українська сторона завершила свої внутрішньодержавні процедури щодо погодження проекту Рішення Підкомітету.

Аналогічний процес ще триває на рівні ЄС. Євросоюз уже поінформував українську сторону щодо завершення процедури погодження відповідного проекту Рішення в Єврокомісії. Тепер документ має пройти схвалення Радою ЄС - наразі він перебуває на етапі погодження з державами-членами ЄС. Це дасть Європейському Союзу формальне право на схвалення відповідного проекту Рішення зі своєї сторони.

Після завершення всіх зазначених процедур на черговому засіданні Підкомітету з управління санітарними та фітосанітарними заходами це Рішення буде схвалено остаточно.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Близько 170 тис свиней в Україні знищено у 2019 році через АЧС

Близько 160-170 тис свиней в Україні знищено у 2019 році через АЧС. Такі цифри назвав голова Держпродспоживслужби України Володимир Лапа у коментарі інтернет-виданню АгроЮг.

Він зауважив, що динаміка спалахів хвороби цього річ зменшилась в понад 2 рази в порівнянні з минулим роком.

«У нас у минулому році вже спостерігалось  зменшення кількості АЧС. Загалом по Україні зі 163 у 2017 році до 145 випадків у 2018 році. І в цьому році десь в понад 2 рази ми маємо динаміку зниження. Але, все одно вірус час від часу дає про себе знати в домогосподарствах населення і на товарних фермах», – акцентував Лапа.

Лапа зазначив, що однією з проблем в боротьбі з вірусом африканської чуми свиней є відсутність вакцини. Тому господарства вимушені боротися шляхом підвищення біобезпеки на фермах.
Щодо законодавчих норм, які мають бути прийняті в державі для боротьби з вірусом, голова Держпродспоживслужби назвав виплату компенсацій за знайденого зараженого кабана.

«Для прикладу в Європейському Союзі є програми, які дозволяють виплачувати гроші за те, що знайдено дикого кабана, таким чином припиняється циркуляція вірусу. У нас ми скільки не переконували Мінфін, вони не погодились таку програму запускати в Україні. Ми зараз чекаємо, коли Верховна Рада схвалить відповідний закон для того, щоб мати можливість запровадити таку програму», – розказав Лапа.

Він також додав, що крім цього стоять питання утилізації, питання контролю при перевірках.

«Вже близько 30-40% всіх рішень, які треба було прийняти, вони вже схвалені і на рівні Верховної Ради, і на рівні Кабінету Міністрів, і на рівні Міністерства. Зараз деякі ще ключові питання очікують на схвалення Верховною Радою, і тут нам важко вже на виконавчому рівні робити», – відмітив голова відомства.

Нагадаємо, через АЧС на Одещині закрилося 100 свиноферм.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview