В Україні не вдасться заборонити пальмову олію при виробництві молочки

Таку думку висловила керівник відділу тестувань науково-дослідного Центру Незалежних Споживчих Експертиз “ТЕСТ” Ніна Кільдій, пише УНН.

“У нас ситуація така, якщо ми не можемо виконати вимоги одного закону, ми починаємо придумувати і вписувати вимоги до іншого закону. І, на жаль, виходить так, що боротьба з порушеннями часто закінчується саме на папері. Тому що приймаються правильні, в загальному -то, вимоги, тому що в молочних продуктах традиційного асортименту і не повинно бути рослинних жирів, в тому числі і пальмової олії. У законі про молоко так і було написано, там уже була заборона на використання будь-яких немолочних жирів. Не має значення, пальмова олія, кокосове масло, маргарин, будь-який інший замінник, це і так було вже заборонено”, — прокоментувала вона.

Н.Кільдій зазначила, що контроль виробництва українських молочних продуктів в Україні здійснюється Держспоживслужбою і низкою громадських організацій, в тому числі і НДЦ НСЕ “Тест”. Порушення трапляються дуже часто, додала вона.

“Якщо говорити, наприклад, про вершкове масло, яке є жирним продуктом, там високий вміст жиру спочатку, і там є великий економічний інтерес фальсифікувати цей продукт, там частка підробленого масла становить 60%. В інших продуктів харчування це може бути і 30%. тобто це дійсно дуже високий відсоток фальсифікації молочних продуктів”, — розповіла Н.Кільдій.

У категорії молочних товарів найчастіше підробляють вершкове масло, уточнила експерт.

“Масло — це заміна жиру. Тобто, молочний жир замінюють якимось іншим жиром, дешевшим. Чим продукт сам по собі жирніший, тим більше виробник може заощадити. Жирність молока — 2,5%, сметани — близько 20%, вершкове масло — це вже 72,5%. тобто, звичайно, чим жирніше продукт, тим чисто економічно доцільніше для недобросовісних виробників робити фальсифікат”, — пояснила вона.

Н.Кільдій додала, що на сьогодні вітчизняний виробник не захищений від покупки фальсифікату. При чому, мова йде як про товари внутрішнього виробництва, так і зарубіжних.

За словами народного депутата Сергія Тригубенка, протягом сезону 2017/18 Україна наростила імпорт пальмової олії до небачених раніше обсягів.

Зокрема було імпортовано близько 78 тис. тонн пальмової олії, що є найбільшим показником за останні сім сезонів.

“За фактом дворазове збільшення кількості пальмової олії на українському ринку, щонайменше, свідчить про значне погіршення якості молочної та кондитерської продукції. Також таке стрімке зростання показників імпорту „пальми“ я вважаю і наслідком дії мораторію на перевірки. Тому сукупність таких чинників, як відсутність контролю, зростання курсу долара і бідність споживача „спонукають“ виробника шукати шляхи здешевлення готової продукції”, — заявив він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Американська компанія хоче придбати українського зернового гіганта

Раніше зазначалося, що активами компанії Bunge Ltd цікавився швейцарський Glencore, але немає точної інформації про те, наскільки далеко зайшли переговори.

Невідомі також і умови сторін, пише ubr.ua.

Однак відомо, що капіталізація українського зернового гіганта становить 9,87 мільярдів доларів. При цьому ADM – 22 мільярдів доларів, а Glencore – 11 мільярдів доларів.

Bunge – це одна з найбільших компаній трейдерів. Компанія займається купівлею і продажем зернових і олійних культур, переробкою олійних кульутр. Також компанія виробляє цукор і етанол. Велику частку у виробничому процесі компанії займає переробка кукурудзи і пшениці, а також займається реалізацією добрив в країни Південної Америки.

Крім того, Bunge є найбільшим експортером російського і українського зерна. На території України компанія є частиною Дніпропетровського олійноекстракційного заводу. Українцям ця компанія знайома за торговельними марками «Олейна» і «Розумниця». Також сюди входить мережа елеваторів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

5000 домогосподарств на сході України отримають корми для сільськогосподарських тварин

5000 домогосподарств отримають допомогу в рамках програми ФАО з реагування у надзвичайних ситуаціях і відновлення постраждалих від конфлікту територій у східній Україні, в результаті якої загальна кількість одержувачів допомоги в рамках цієї програми складе 45 000 чоловік.

Цього разу 5000 малих фермерських господарств з 32 населених пунктів Донецької області і 17 сіл Луганської області отримають допомогу від ФАО у формі кормових наборів для сільськогосподарських тварин. Всі обрані для надання допомоги населені пункти розташовані в межах 5-10 кілометрів від лінії розмежування.

Кожне домогосподарство-одержувач отримає 125-кілограмовий набір концентрованого корму для забезпечення збалансованого харчування своєї домашнього худоби. Зокрема, кожне домашнє господарство отримає 50 кілограмів подрібненої кукурудзи, 50 кілограмів пшениці та 25 кілограмів соєвого шроту - для підтримки достатнього рівня відгодівлі великої рогатої худоби, свиней та свійської птиці.

Всі сільськогосподарські ресурси, що розподіляються в рамках проектів ФАО в Україні, закуповуються на території України і проходять процедуру відкритих тендерів.

ФАО планує продовжити надання сільськогосподарських ресурсів у 2018 році. Крім того, організація буде продовжувати надавати обладнання сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам для спільного використання фермерськими господарствами на сході України.

Поточний розподіл кормових наборів для тварин вже розпочато і буде тривати до середини лютого.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Селяни не здають молоко на переробку, щоб не втратити субсидії

Річ у тім, що якщо одноосібник-господар корів офіційно продає видоєне молоко заводу, то він частково зменшує собі субсидію, або взагалі її позбавляється. Коли ж везе на ринок або здає посереднику — нічого не втрачає, пише Голос України.

Як розповіли в асоціації «Укрмолпром» (об’єднує виробників і сировини, і готової продукції), за таких умов господарі корів відмовляються офіційно продавати молоко на промислові підприємства. І це логічно. Адже у фізичних осіб виручка від продажу домашнього молока зараховується до сукупного доходу. Це впливає на зменшення або скасування їм субсидії на житлово-комунальні послуги. Якщо ж неофіційно продавати молоко посереднику чи реалізувати на ринку, це не зараховується до сукупного доходу і субсидію можна отримати у повному розмірі.

Тож на допомогу господарям корів приходять сумнівні посередницькі структури, що з’являються нині наче гриби після дощу. Саме таким неофіційним фірмочкам, які здебільшого працюють у тіні й не платять податки, селяни, котрі претендують на субсидію і не зацікавлені в збільшенні офіційного доходу своєї родини, і збувають видоєне.

Щоб розв’язати проблему, в «Укрмолпромі» пропонують внести зміни до методики нарахування субсидій — для господарів, які поставляють незначні обсяги молока від своїх корів на промислову переробку, виручку від його продажу не включати до сукупного доходу. І наголошують: нинішня ситуація є несправедливою, адже отримані від заводів кошти не можна вважати прибутком власника корови, бо вони значною мірою йдуть на виробництво сировини — витрачаються на корми, електроенергію, воду, інвентар, устаткування, ветеринарно-санітарні, зоотехнічні та інші заходи. А тут здавачам ще й доводиться думати, як реалізувати видоєне, щоб не втратити пільги на оплату житлово-комунальних послуг.

Як підрахували в асоціації, нині частка незадіяної молочної сировини в індивідуальному секторі, яку промислові підприємства могли б переробити на своїх потужностях — майже три мільйони тонн, що становить 38% від загальних обсягів виробництва. Якщо офіційно на заводи додатково надійде навіть половина цієї кількості, тобто 1,5 млн тонн молока, то це сприятиме поповненню бюджету країни: тільки у вигляді ПДВ від реалізації готової молокопродукції — до 1,5—2 млрд грн на рік. З кожного кілограма сирого молока, приміром, при закупівельній ціні 5,3 грн/кг до держскарбниці спрямовується 1,09 грн ПДВ. До того ж підприємства додатково сплатять податок на прибуток та відрахування до соціальних фондів.

Такий крок дасть змогу перекрити для селян ту частку субсидії, яка у них відбирається, зацікавити господарів утримувати корів та офіційно продавати молоко на переробні підприємства, а не посередникам. Це сприятиме і забезпеченню споживачів якісною продукцією. Адже молоко — продукт, який швидко псується і потребує термінової обробки та переробки передусім на промислових підприємствах.

Заводи мають достатньо потужностей для очистки: відповідне обладнання для бактофугування, механічної очистки, пастеризації, термізації сировини. До речі, молоко з індивідуального сектору йде на виробництво продукції, технологічний процес якої передбачає підвищені температурні режими. На всіх заводах запроваджено НАССР (тобто системи аналізу небезпечних факторів і контролю у критичних точках), тож там спроможні виготовляти  товари, що не зашкодять здоров’ю споживача. Таких умов не мають тіньові посередники.

У підсумку виграють власники корів, держава, переробні підприємства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні подорожчали овочі борщового набору

Про це повідомляє “Інфо-Шувар”, посилаючись на результати власного моніторингу цін, який щоденно проводиться на гуртових майданчиках країни.

Найбільш значне подорожчання серед овочів, станом на 22 січня 2018 року, було зафіксовано по ріпчастій цибулі, яка за останні вихідні стала майже на третину дорожчою. Сьогодні кілограм цибулі на на торгових майданчиках найбільшого гуртового ринку Західної України ОРСП “Шувар” у Львові можна придбати за ціною 3,6-4 грн/кг (0,1-0,11 EUR/кг).

Наступною у рейтингу подорожчання експерти виділяють білоголову капусту. Сьогодні вона коштує вже 3-3,2 грн/кг (0,08-0,09 EUR/кг), тобто, майже на 11% дорожче, ніж наприкінці минулого тижня.

Майже на 8% за минулі вихідні подорожчала картопля. Сьогодні кілограм картоплі на “Шуварі” можна придбати не дешевше, ніж за 3,8-4 грн/кг (0,1-0,11 EUR/кг).

Ціни по моркві та буряку на майданчику ОРСП “Шувар”за останні кілька днів не змінились. Кілограм моркви зараз пропонується на ринку за ціною 4,5-5 грн/кг (0,12-0,14 EUR/кг), а буряк не дешевше 4-5,5 грн/кг (0,11-0,15 EUR/кг).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Переробникам сої буде складно знайти ринки збуту

Таку думку висловила Ольга Харабара, експерт аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу. Очікується скорочення валютної виручки від експорту, посівних площ під культурою, а також зменшення її рентабельності, пише agroday.com.ua.

Останніми роками Україна нарощувала експорт сої. Якщо у 2013/14 маркетинговому році зовнішні поставки становили 1,2 млн тонн, то в 2016/17 — 2,9 млн тонн.

«Україні вдалося зайти на світовий ринок, що швидко зростає, та завоювати статус надійного постачальника», — зазначає Харабара в своєму блозі. Значно цьому посприяв ріст попиту зі сторони основних імпортерів — ЄС, Канади, Японії, Мексики, Єгипту та Туреччини.

За оцінками Міністерства сільського господарства США, з точки зору зростання ринок сої є одним з найбільш перспективним. За чотири роки виробництво олійної збільшилось на 24%, а торгівля бобами сягнула рекорду.

Натомість перспективи ринку переробки не райдужні. Останні роки виробництво рослинних олій суттєво знизилось на фоні падіння споживання та рентабельності переробки.

«Ринок продуктів переробки сої вузький, світова торгівля олією та шротом у 2016/17 МР становила 11,3 млн тонн та 64,4 млн тонн відповідно, — пояснює Харабара. — Ринок зайнятий такими гігантами як Аргентина, Бразилія та США, вони на 70% покривають світовий попит на соєву олію та на 86% на шрот. Частка України в глобальній торгівлі соєвою олією — 1,5%, шротом — 0,4%».

Тобто доля України є вкрай мізерною, і при примусовому нарощуванні переробки аграрії зіткнуться з проблемами збуту, вважає експерт.

Нагадаємо, в кінці минулого року український парламент відмінив відшкодування ПДВ при експорті сої, ріпаку та соняшнику. «Соєва правка» вступає в силу уже з вересня.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview