150670

В Україні не вистачає сучасних елеваторів

Про це повідомляє  apk-inform.com, передає propozitsiya.com. 

В основному зернові сховища будують в регіонах, де отримують найбільш високі врожаї.
В Україні найбільша кількість елеваторів розташована: у Полтавській, Вінницькій, Харківській, Дніпропетровській та  Кіровоградській областях. Менше елеваторів - у Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях, де врожай нижче.

Експерти  ринку вважають, що сьогодні необхідне нарощування сучасних потужностей для зберігання зерна. Під час збору врожаю, існуючі елеватори часто не можуть прийняти потрібні  обсяги. Більшість з них застаріли і не відповідають сучасним стандартам, що призводить до суттєвих витрат якісних і кількісних показників зерна при зберіганні.
Виходячи з щорічних обсягів валового збору зернових, зернобобових та олійних культур, згідно з даними Державної служби статистики України, середньорічний сумарний валовий збір зазначених культур за три останні сезони (2014 / 15-2016 / 17 МР) становить 82 млн тонн. За підсумками 2016/17 МР в Україні було зібрано 66,1 млн тонн зернових і зернобобових і 20,5 млн тонн олійних.

Згідно з даними моніторингу «АПК-Інформ», після 2010 року в Україні були введені в експлуатацію елеватори сумарною потужністю одноразового зберігання близько 13 млн тонн, здатні забезпечити якісне зберігання зерна із застосуванням сучасних технологій. 
При цьому необхідно враховувати, що 35 підприємств з цієї кількості сумарною потужністю одноразового зберігання близько 3 млн тонн — це елеватори портового і припортового типу, що спеціалізуються на перевалці зерна.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ринат Ахметов вирішив зайнятися виробництвом мінеральних добрив

Частково потреби аграріїв в добривах задовільняють виробники країн ЄС, проте їх продукція попри досить високу якість не користується особливим попитом з причини досить високої ціни, пише agrarna-pravda.com.

Як повідомив генеральний директор товариства з обмеженою відповідальністю “Українські мінеральні добрива” О. Афанасьєв, компанія планує реорганізувати   комплекс по переробці і зберіганню мінеральних добрив один із  цехів Криворізького центрального рудоремонтного заводу .  Даний цех зараз не задіяний в виробничому процесі і керівництво вирішило його перепрофілювати, аби уникнути його простою. Така реорганізація дозволить створити додаткові робочі місця і збільшити податкові надходження до місцевих бюджетів. Зважаючи на те що даний комплекс буде розміщено в Південному регіоні країни, де досить потужно розвинене сільське господарство, місцеві аграрії зможуть першими оцінити якість виробленої продукції.

Дана компанія створена 1 листопада 2017 року і  належить кіпрській UMG Holding Limited, яка входить в групу СКМ, що належить Ахметову.

Комплекс розрахований на виробництво 100 тисяч тонн гранульованого сульфату амонію в рік, що дозволить забезпечити близько третини споживання цього добрива в Україні, яке в 2017 році склало 361,58 тисяч тонн. Зараз українські аграрії імпортують близько 91,23% споживаного сульфату амонію. Вітчизняні виробники забезпечують внутрішні потреби аграріїв лише на 10%, що вкрай недостатньо. Після того, як Кабмін заборонив в грудні 2017 року ввезення цього продукту з Росії, основним постачальником стала Білорусь. Хоча білоруська продукція дещо поступається російській. Досить широкого попиту набуває продукція китайського походження, оскільки вона досить дешева. Проте її якість на досить низькому рівні. Подекуди вона,  з-за своїх токсичних властивостей, може становити загрозу для  навколишнього середовища і здоров’я людей та тварин. Що потребує втручання органів Держпродспоживслужби і санітарно епідеміологічної служби. Оскільки неконтрольований збут таких добрив може завдати значної шкоди.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як оподатковується продаж власно вирощеної сільськогосподарської продукції

Про це пише Головне управлінні ДФС у Закарпатській області.

Відповідно до положень Податкового кодексу України не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, яка вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України. Кодекс передбачає дотримання певних умов застосування такої пільги, які передбачені у пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подавати податковому агенту копію Довідки за формою № 3ДФ. Така довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви.
Довідка видається особисто власнику сільськогосподарської продукції, якщо сільськогосподарська продукція вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення: садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва; особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.

Довідка видається строком на п’ять років. Оригінал довідки повинен зберігатись у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати її закінчення.

Таким чином, якщо продавець сільгосппродукції надав підприємству чи фізичній особі-підприємцю, які є податковим агентом, копію чинної та належно складеної довідки, і дані цього документа свідчать про наявність у такої фізичної особи права на застосування пільги, встановленої п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то покупець не утримує податок з доходів, що виплачується за сільськогосподарську продукцію.
Якщо розміри земельних ділянок перевищують норми, встановлені Земельним кодексом України, то такі доходи включаються платником податку до загального річного оподатковуваного доходу, підлягають відображенню у декларації про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року та оподатковуються за ставкою 18%.
Отримані від продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, доходи не оподатковується, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (в 2018 році – 186 150 грн). Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки.

Якщо сума отриманого доходу перевищує встановлений розмір, фізична особа зобов'язана падати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. При підтвердженні довідкою вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 186 150 грн. Однак, якщо фізичною особою не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У світі зростає попит на українські ковбаси

Про це повідомляє консалтингове агентство Pro Consulting з посиланням на дані державної митної служби, передає УНН.

"У перші п'ять місяців цього року з України експортували 176 тонн ковбас (на 522 тис. дол.), що на 181% більше, ніж за аналогічний період минулого року (287,4 тис. Дол.)", - йдеться в повідомленні.

Відзначається, що головними покупцями українських виробів традиційно для цього ринку стали країни СНД: Грузія (39,66%), Азербайджан (27,59%), Молдова (16,28%).

"В останні роки зростає закордонний інтерес до української напівкопченої ковбаси, у 2017 році експорт цього продукту виріс у порівнянні з 2016 роком на 129% в натуральному вираженні", - підкреслюють аналітики.

При цьому самі українці скоротили купівлю ковбасних виробів. Це сталося через девальвацію гривні і низькі зарплати, пояснюють експерти.

"Через зниження купівельного попиту продавці утримують ціни на свою продукцію на колишньому рівні, проте інтерес до нових ринків експорту, де виробники можуть заробити більше, зростає", - вважають аналітики Pro Consulting.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які країни купують українську гречку

Згідно з оперативними даними, в 2017/18 МР (серпень-липень) з України було експортовано близько 833 тонни гречки, що на 20% перевищило показник сезону-2016/17 і в 2 рази – 2015/16 МР, пише ІА «АПК-Інформ»

Найбільшими покупцями української зернової в минулому сезоні були Угорщина (41% загального обсягу експорту) і Польща (33%). Всього в 2017/18 МР закупівлі української зернової здійснювали 20 країн.

Частка органічної гречки в загальному експорті зернових з України в 2017/18 МГ склала 63%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Відтепер фермери зможуть орендувати польові дороги, лісосмуги та обмінюватися ділянками

Про деталі закону розповів Андрій Мартин, голова ради асоціації "Земельний союз України", пише газета "Експрес".   

"Результатом земельної реформи в Україні стало розпаювання земель 12 тисяч колективних сільськогосподарських підприємств. Унаслідок цього близько 7 мільйонів колишніх працівників їх та пенсіонерів стали власниками утворених після поділу земельних ділянок середньою площею 4 гектари. Зрозуміло, що поля через такий підхід перетворилися на шахівницю, де кожна клітинка має свого власника, який сам вирішує, що робити з цим клаптиком землі. Причому більшість власників пайових ділянок так і не стали обробляти їх самостійно і  здають в оренду сільськогосподарським підприємствам. Стандартною є ситуація, коли поле поділене на 20 ділянок, підприємець домовився про оренду лише із 17 власниками, а три ділянки, що розташовані всередині масиву, можуть перешкоджати нормальному використанню землі, приміром, застосуванню сучасної широкозахватної сільськогосподарської техніки.   Власне, розв'язати цю проблему дає змогу ухвалений законопроект. Адже підприємець зможе використовувати ділянки всередині поля, надавши незгідливим власникам у користування орендовану ділянку на межі поля, де вона не заважатиме використанню всього масиву. Всі проблеми сільськогосподарського землекористування, звичайно, вирішити не вдасться, проте створено передумови для того, щоб земельні ризики ведення агробізнесу мінімізувати. Також підприємці нарешті зможуть офіційно брати в оренду польові дороги та полезахисні лісосмуги", - зазначає Андрій Мартин.

За його словами, закон передбачає право на оренду польових доріг, не обмежуючи при цьому доступу інших орендарів до земельних ділянок. Це чітко прописано.

"Фермери та інші сільгоспвиробники, які орендують земельні ділянки сільськогосподарського призначення, матимуть найбільші вигоди від ухваленого документа, адже зможуть законним шляхом мінімізувати ризики фрагментації землекористування.   Важливо, що захищено інтереси власників ділянок, які хотіли б використовувати свою землю самостійно: в усіх  випадках їм надаватимуть ділянку, розташування якої не перешкоджатиме нормальному використанню інших земель.   Також є підстави сподіватися, що завдяки ухваленому законопроекту можна буде ефективно боротися із своєрідним земельним рейдерством, коли спритні ділки беруть в оренду посеред поля ділянку, а потім фактично шантажують фермера чи підприємство, які орендують основну частину земель, перешкоджанням нормальному обробітку.   

Певна річ, те, як запрацює закон на практиці, — покаже час. Найбільші труднощі можуть виникнути із визначенням єдиних  масивів, а також реєстрацією їх у Державному земельному кадастрі", - підкреслив експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview