178171
182818

В Україні незабаром вирощуватимуть фізаліс та гранат

Поряд з традиційними для України черешнями, вишнями, яблунями, суницями та малиною цілком можуть з’явитися насадження хурми, зізіфусу, гранату, фізалісу, азиміни, пепіно та іншої екзотики, пише agroday.com.ua.

Про це заявив Михайло Федорчук, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри рослинництва і садово-паркового господарства Миколаївського національного аграрного університету, повідомляє Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва.

За його словами, через глобальне потепління, традиційні для наших агровиробників зернові культури, особливо у південних областях, «горять». Тому дрібні фермери змушені уже сьогодні шукати альтернативи. За дотримання технології на землях Одеської, Миколаївської та Херсонської областей вже зараз можна вирощувати культури притаманні для Грузії, Туреччини, Франції, Італії чи країн Середньої Азії.

«За останні 20 років середньорічна температура повітря зросла на 0,8°С, а кліматичні зони змістилися на 250 км з півдня на північ. На Одещині культивують актинідію, на Херсонщині закладають оливкові плантації. Сума ефективних температур зросла і у нас можна вирощувати кишмишні сорти винограду. Тим більше, що є необхідна сортова база», – говорить Федорчук.

Аграрії, що спеціалізують на томатах, цілком можуть культивувати фізаліс. Агротехнологія для обох культур однакова. Фізаліс невибагливий та не потребує рясного поливу. Його урожайність перевищує урожайність томатів і становить близько 13 т/га. Плоди фізалісу використовують для виготовлення кондитерських виробів та лимонної кислоти.

Не надто відрізняється за технологією обробітку від однорічних пасльонових культур і пепіно або динна груша. Його можна вирощувати у теплицях або зберігати вкорінені живці у приміщенні протягом зими, у лютому-березні отримувати розсаду, а пізніше – переносити її у відкритий ґрунт.

Також у південних регіонах України можна успішно вирощувати зізіфус або китайський фінік, унабі. Оскільки цвіте він доволі пізно, йому не загрожують травневі заморозки. Нашим агровиробникам слід звернути увагу на сорти з великими плодами, оскільки вони матимуть низький вміст танінів.

Крім того, Україна має великий потенціал до вирощування горіхів. Зараз спостерігається неабияка популярність закладки фундукових садів і вже є виробники, які експортують фісташки.

За словами Олександра Балабака, завідувача відділу репродуктивної біології рослин та впровадження, к. с.-г. наук Національного дендрологічного парку «Софіївка» НААН України, зараз фундукові сади займають близько 5 тис. га. Бізнесмени, що закуповують саджанці за кордоном, не звертають уваги на характеристики сорту, однак науковець радить для українського півдня сорти Черкеський-2, Трапезунд та Дар Павленка. І, звісно, не нехтувати крапельним зрошенням.

Ваш вибір 'Подобається'.


Хто лобіює закон про заборону пальмової олії в продуктах харчування

В Україні потрібно забороняти не пальмову олію в продуктах харчування, а транс-жири, але відповідний законопроект, який прийнято Верховною Радою в першому читанні, нічого про це не каже – при цьому лобіюючи інтереси виробників соняшникової олії та маргаринової продукції.

Такі думки висловила Олена Сидоренко, експерт з якості та безпечності харчових продуктів, професор кафедри товарознавства, управління безпечністю та якістю КНЕУ, пише «Главком».

Приходячи до супермаркету, споживач не повинен вичитувати етикетку. Він повинен робити вибір. «Щодо великого асортименту молочних продуктів, то подивіться, який він. У наших лабораторіях ми багато разів тестували молоко. Рослинних жирів не було. Натомість були порушення в деяких виробників, наприклад, наявність антибіотиків. Якщо беремо десерт, то можемо знайти інформацію про те, що використана пальмова олія, кокосова олія або суміш трансгенних жирів», - говорить Сидоренко.

Вона зазначає, що в Україні є проблеми із забезпеченням молочною сировиною. Її у два рази менше, аніж хотілося б мати. Але офіційно дозволяється використання рослинних жирів при комбінаціях, які повинні пройти апробацію, бути затвердженими.

«Проблема не в пальмовій олії. Проблема в транс-жирах, і саме їх треба забороняти або обмежити до 2% їхньої присутності в будь-яких харчових продуктах – десертах, кондитерських виробах. Але законопроект, який прийнято в першому читанні, нічого про це не каже. Презентуючи законопроект, депутати просто маніпулюють споживачем. Законопроект про заборону пальмової олії б’є по учасникам ринку харчової промисловості, по імпортерам пальмової олії і по експортерам кондитерської промисловості. Цей законопроект лобіює, на мій погляд, інтереси виробників соняшникової олії або рослинних олій та маргаринової продукції. Адже їхнє використання стало економічно недоцільним. Тому, як кажуть, бізнес і нічого особистого», - продовжує Сидоренко.

Експертка зазначає, що потрібно навести лад у маркуванні продукції. «Є давно прийнятий регламент. Але він не виконується. Має бути також жорсткий державний контроль. Гармонізація законодавства до ЄС в сфері безпечності харчових продуктів дуже повільно проходить», - підкреслила Сидоренко.



Де в Україні виробляють найбільше сільгосппродукції

Найбільше аграрної продукції виробляється у Вінницькій області. Згідно з даними Укрстата, у 2017 році в цьому регіоні виробили сільгосппродукції на майже 20,4 млрд грн, пише delo.ua. З них рослинництво дало майже 13,6 млрд грн, а продукції тваринництва вироблено на 6,8 млрд.

Також тут на одного жителя припадає 12,9 тис. грн сільгосппродукції. Це найвищий показник в країні. В середньому по Україні на одну людину припадає 5,8 тис. грн аграрної продукції.

На другому місці по виробництву сільгосппродукції — Дніпропетровська область. Тут аграрки справили на 15,3 млрд грн (10,6 млрд рослинництва і 4,6 млрд тваринництва).

Трійку сельхозлидеров замикає Київська область — 14,9 млрд грн за минулий рік (9,2 млрд і 5,7 млрд грн відповідно).

Найменше проводиться сільгосппродукції у Чернівецькій області — всього лише 4,5 млрд грн.

Всього ж у 2017 році в Україні виробили сільгосппродукції на 249,2 млрд грн.

З них 179,5 млрд грн дало рослинництво і 69,7 млрд тваринництво. Сільгосппідприємства виробили аграрної продукції на 140,5 млрд грн, а населення — майже на 108,6 млрд.

Як показує статистика, 72% сільгосппродукції припадає на рослинництво, решта 28% — тваринництво.

У минулому році в Україні виробили зернових і зернобобових на 65,2 млрд грн, а тварин — на 33,7 млрд грн.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Як українець виробляє мед, який дуже високо оцінили в Японії

Теґи: 

Про це пише uatv.ua.

Крім монофлерних – медів з однієї культури – бджолярі також виготовляють медові суміші, квітковий пилок, прополіс і віск, всього близько 10 корисних продуктів.

Український мед до смаку всьому світу. Один із тих, хто дивує іноземців своїм продуктом, – Віталій Нагорнюк. За професією він військовий. Із 1986 року він займався бджолами, а коли в 1996-му вийшов на пенсію, створив своє підприємство з виробництва й експорту меду.

На двох гектарах його бджолиної ферми – зимівник для бджолиних сімей, столярний цех, де роблять вулики та рами для стільників, фасувальний цех з лабораторією і завод із виготовлення вощини. Таке підприємство вдалося створити за шість років.

У Віталія Нагорнюка – 2,5 тисячі бджолиний сімей. Влітку вони живуть на медоносних угіддях, в холодну пору року – в зимівнику. Доглядають за ними 16 осіб: перевозять, будують будиночки-вулики та збирають мед. Фермер вважає, що справжній пасічник повинен уміти все робити сам.

“Українська степова й українська бджола-“карпатка” – це аборигенні породи, які століттями годували Європу і, на щастя, збереглися. Тому люди, котрі кидаються за модними породами, багато чого ще не розуміють. Передові бджолярі Європи говорять – у вас є основа генофонду, ви його повинні зберегти”, – розповідає Віталій Нагорнюк.

Україна збирає 100 тисяч тонн меду на рік і посідає лідируюче місце в світі. Основна частина йде на експорт у 35 країн.

Компанія Віталія Нагорнюка завоювала довіру Японії, і ось уже чотири роки стабільно постачає туди мед. Українці знайшли, чим їх здивувати.

“Спочатку в Японії використовували наш мед як кулінарний – додавали як начинку в рисове печиво. Потім вони самі стали його розфасовувати. Тара у них менша, ніж у нас, – 150 грамів. Що менше фасування, то краще зберігаються всі корисні речовини. Є стільниковий або брусковий мономед, його вже можна зарахувати до категорії екопродукт. Цього продукту навіть палець людини не торкався. Ці види меду, вагою близько 350 грамів, ми постачали до Японії. Вони досить дорогі”, – говорить бджоляр.

Він показує свою колекцію баночок меду з-за кордону. Наприклад, італійці додають у наш мед соснову шишку, і він вже перестає бути українським.

Ваш вибір 'Подобається'.


Власники корів почали частіше реєструвати молодняк

За даними державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин», частка приплоду ВРХ у першому кварталі 2018 року зросла вп’ятеро. Так, торік цей показник збільшився з 9% до 45%. Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, пише agro-business.com.ua.

За словами Мартинюка, це означає, що населення почало реєструвати телят, і тепер держава має більш чітку і коректну картину стану галузі.

Чиновник зауважив, що реєстрація молодняка пожвавилася через програму відшкодування на утримання телят та корів з державного бюджету. Ідентифікація поголів’я є обов’язкової умовою отримання такої дотації. Як відомо, за телят виплачують 2500 гривень для населення та 1500 гривень для юридичних осіб. При цьому вартість ідентифікації - 34 гривні для населення.

Мартинюк також додав, що торік кількість фермерських господарств збільшилася майже на півтисячі. У Мінагрополітики вважають, що більшість з них - це уже існуючі господарства, які легалізували свій статус. Причина - в програмах державної підтримки, де обов’язкова вимога до аплікантів - офіційний статус фермерського господарства та коректно оформлені земельні ділянки у власності чи у користуванні.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Перша вишня в Україні з’явилась майже на 3 тижні раніше, ніж рік тому

Станом на 31 травня 2018 року, на найбільшому в Західній Україні оптовому ринку “Шувар” крім суниці та черешні вже пропонується перша вишня із Закарпаття за середньою ціною 30 грн/кг (0,99 EUR/кг), повідомляє Інфо-Шувар.

Пропозиція ягоди поки є доволі обмеженою. Проте, як повідомляють виробники, за сприятливої погоди, вона швидко зростатиме вже в найближчі тижні, адже весна цього року є дуже теплою.

Минулого року перша вишня від українського виробника з’явилася на ринку лише в другій половині червня і теж коштувала 30 грн/кг (1,03 EUR/кг). Врожай української вишні в минулому році був незадовільний через погодні негаразди, втім, завдяки підвищеному попиту в країнах ЄС українські виробники змогли навіть збільшити експорт свіжої та замороженої вишні. В 2017 році Україна експортувала 80 тонн свіжої вишні на суму $ 65 тис, та 1,7 тис. тонн замороженої вишні вартістю $ 2,2 млн. Свіжу вишню Україна експортувала лише в липні.

Що стосується інших вітчизняних ягід, то черешня продовжує плавно просідати в ціні під тиском збільшення пропозиції і сьогодні коштує 15-35 грн/к (0,49-1,15 EUR/кг). Як повідомляють фахівці “Інфо-Шувар”, станом на 31 травня 2018 року, ціна на цю ягоду в Україні вже зрівнялася із показником в аналогічний період минулого року.

Досить цікава ситуація спостерігається по суниці, тут розбіг в цінах найбільший. Сьогодні на майданчику ОРСП «Шувар» можна знайти ягоду на будь-який смак та за будь-якою ціною. Так, ягода екстра-класу пропонується на майданчику ринку по 35-38 грн/кг (1,15-1,25 EUR/кг), ягоду гіршої якості можна купити від 15 грн/кг (0,49 EUR/кг).

Ваш вибір 'Нічого сказати'.