182818
178171

В Україні нікому утилізувати тисячі тонн непридатних пестицидів

Знищити їх неможливо через правову суперечку єдиного заводу з утилізації з Міністерством екології, повідомляє Економічна правда.

Загалом у незадовільному стані зберігається близько 35% непридатних пестицидів. Оскільки такі хімікати часто зберігаються на покинутих складах під відкритим небом у пошкодженій тарі, вони створюють значну екологічну проблему.

Проблема утилізації пестицидів може бути вирішена шляхом вивезення таких ЗЗР у Європу для знищення. Відповідно до Базельської конвенції, транскордонне перевезення небезпечних відходів дозволяється при умові, якщо держава-перевізник не має власних потужностей для їх знешкодження.

Проте, в Україні є завод, що займається утилізацією таких відходів – це підприємство «Еко нова» у Житомирській області. Однак через правові суперечки з Мінекології щодо ліцензії ці потужності не працюють.

Підприємство «Еко нова» отримало ліцензію на утилізацію відходів ще у 2014 році, однак вже через два роки Мінекології змінило вимоги до ліцензії та вирішило її анулювати, пославшись на невідповідність виробництва екологічним нормам. «Еко нова» звернулася до суду, оскільки у завод з утилізації відходів були вкладені гроші.

Тобто юридично в Україні є потужності для утилізації таких відходів, однак фактично вони не працюють. В результаті обсяги непридатних пестицидів накопичуються через неможливість їх вивезення за кордон на знешкодження.

Зазначимо, що обсяг непридатних пестицидів в Україні досягає 8-11 тис. тонн та оцінюється в 500 млн грн. Крім цього, в Україну щороку завозиться до 20 тис. тонн фальсифікованих ЗЗР, які також підлягають знищенню або вивезенню. За деякими оцінками, частка фальсифікованої продукції на ринку ЗЗР складає 25%.

До 2015 року Україна вивозила на знищення непридатні пестициди до Німеччини, Польщі, Франції та Великобританії. За даними Європейської бізнес асоціації, загальні витрати на утилізацію в ЄС складають близько 2 тис. євро за тонну.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Подобається'.


У США почали випускати ковбаси, нагетси і фуа-гра з пробірки

У лабораторії стартапу ведеться розробка наггетсів, ковбасок і імітації фуа-гра. Представники компанії запевняють, що їм вдалося знизити витрати на виробничий процес. Саме велика вартість вважається головною проблемою культивованго м'яса, пише agro-smart.com.ua.

До кінця року компанія Just першої в світі почне продаж м'ясних продуктів, вирощених в лабораторних умовах. Який саме вид м'яса буде виробляти компанія, поки не повідомляється. Як пише WIRED, в лабораторіях Just ведеться розробка штучних наггетсів, ковбасок чорізо і фуа-гра. Хоча журналісти видання побували на виробництві компанії, спробувати м'ясні продукти їм поки не вдалося. Глава Just Джош Тетрик заявив, що вони ще не готові для споживачів.

За кілька місяців компанії потрібно налагодити процес культивування м'яса і поліпшити його смакові властивості. Подробиці своїх розробок компанія не повідомляє, але, за словами Тетрика, вчені з Just застосовують метод вирощування м'яса без використання сироватки. Саме сироватка вважається одним з найдорожчих компонентів синтезованого м'яса. Щоб запустити ріст клітин, їх потрібно забезпечити не тільки поживними речовинами, а й білками - факторами росту, які як раз містяться в сироватці.

Just має не тільки власні розробки, а й найстарішу методику культивування м'яса, запатентовану голландським вченим Віллемом ван Елін в 90-і роки. Технологія передбачає використання тваринних клітин. Їх поміщають в біореактор і постачають поживними речовинами, що приводить до зростання і відтворення клітин.

Однак подібний метод вимагає великих витрат. У 2013 році Бургерна котлета, вирощена в лабораторних умовах, обійшлася вченим в $ 300 000. За 4 роки м'ясо з пробірки подешевшало в 30 000 разів, але як і раніше коштує дорожче звичайного м'яса. Але Тетрик запевняє, що Just вдалося знизити витрати настільки, щоб зробити продаж продукту комерційно вигідним.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Російський "Сбербанк" відбере кондитерську фабрику "А.В.К."

Господарський суд Закарпатської області 30 січня видав наказ про примусове стягнення Ощадбанком заставного майна кондитерської фабрики А.В.К. в Мукачево Закарпатської області. Про це свідчить відповідний наказ суду, пише  Liga.net

Наказ видано на примусове виконання рішення госпсуду Закарпатської області від 19 жовтня 2017 року, яке набуло чинності 17 січня 2018 року.

Комплекс будівель фабрики і земельна ділянка в Мукачеві по вул. Духновича, 14 є заставним майном за договором про відкриття кредитної лінії, укладеному між Ощадбанком і А.В.К. від 2009 року.

Стягнення застави відбудеться в рахунок часткового погашення заборгованості по кредиту А.В.К. на $ 56,8 млн (1,4 млрд грн в еквіваленті).

 



Програма держпідтримки АПК містить низку помилок та порушень

Про це сьогодні на прес-конференції в Києві розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов, пише propozitsiya.com.

Максимальний розмір компенсації витрат на будівництво тваринницьких комплексів встановили на рівні 500 млн грн на… один об’єкт, а не на одну юрособу. Відтак, як юрособа (теоретично) вирішить побудувати 10 птахофабрик, то їй можуть компенсувати 5 млрд. «Ніякого стимулу це не дасть. Люди, які заклали об’єкти 2-3 роки тому, отримають гроші з бюджету зараз – вони планували й так їх будувати. Тому це не стимулювання – це просто роздача бюджетних грошей тим, хто запланував будівництво об’єктів. І, можливо, пролобіював саме таку програму», - говорить М. Соколов. Порівнюючи цю систему з квазіакумуляцією ПДВ, де кошти розподілялись автоматично, він назвав її не кроком, а стрибком назад.

Та найбільше ВАР непокоїть ручний розподіл дотаційних коштів – через комісії на місцях, які сформовані переважно з представників влади. Цей механізм дуже вже нагадує механізм розподілу державної підтримки за часів режиму Януковича, коли відшкодування отримували практично лише агрофірми депутатів від ПР (парламенту або місцевих рад).

Не подобається аграріям і обмеження кола банків, відсоткову ставку яких частково відшкодовують державними банками, а компенсація вартості дорадчих послуг – сільськогосподарськими дорадчими службами при місцевих адміністраціях. Це нововведення було прийнято постановою Кабміну вчора вночі і, на думку ВАР, не відповідає чинному законодавству, зокрема, в галузі захисту економічної конкуренції. Попередня спроба компенсації відсоткових ставок за часів Ющенка була прозорішою: там пріоритет мали ті, хто забезпечить якомога нижчий відсоток.

Також ВАР прогнозує, що з виділених 945 млн грн на компенсацію придбання сільгосптехніки буде використано лише 400 млн, адже обсяги закупівлі сільгосптехніки торік склали 1,6 млрд грн, і нема підстав очікувати зростання цих обсягів нинішнього року. Так само на будівництво й модернізацію ферм торік витрачено не більше 800 млн грн, тобто для компенсації 30% цієї вартості достатньо 240 млн грн.

Михайло Соколов знайшов у програмі дотацій норми, які суперечать одна одній (в частині підтримки вирощування ВРХ), або ж непрацездатні. До останніх потрапила й розрекламована програма відшкодування 70% обладнання, придбаного кооперативами.

 



В Україні запустять один з найбільших насіннєвих заводів у світі

У тестовому режимі підприємство запрацює вже в серпні, повідомляє Житомирська облдержадміністрація, пише AgroTimes.

Завод вироблятиме насіння кукурудзи та засоби захисту рослин. Виробництво складатиме 375 тис. мішків кукурудзи за сезон.

Нове підприємство «Монсанто» стане одним із найбільших насіннєвих заводів не лише в Україні, але і у світі, зауважили в Житомирській ОДА.

 

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Топ-10 імпортерів української м’ясної продукції

Торік обсяги експорту продукції м’ясної групи збільшилися проти показників 2016 року на 37% і становили 531,3 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, на тлі рівномірної географічної диверсифікації експорту цього виду агропродовольства по основних регіонах – ЄС, Азія та  Африка – минулого року деякі країни значно посилили свої позиції у списку основних покупців м’яса та субпродуктів.

2017 року рейтинг імпортерів вітчизняного м’яса вперше очолили Нідерланди. Торік вони закупили цієї продукції на 80,5 млн дол. США – у 2,4 разу більше, ніж 2016 року. Частка цієї країни в українському експорті м’ясної продукції склала 15,1%.

Єгипет збільшив обсяги імпорту м’яса та субпродуктів проти показників 2016 року на 73% – до 69,4 млн дол. США. З часткою у 13,1% він посів друге місце у рейтингу.

Ірак закупив м’ясної продукції на 51,2 млн дол. США (9,6%),а Білорусь – на 49,6 млн дол. США (9,3% загального експорту цієї групи).

Обсяги експорту вітчизняного м’яса до Азербайджану збільшилися у 2,7 разу і склали 37,8 млн дол. США (7,1%).

Також помітно посилив свої позиції Гонконг, який закупив в Україні м’яса майже на 30 млн дол. США (5,6%), перевищивши показники 2016 року у 2,4 разу.

За ними слідують Грузія, яка торік імпортувала українського м’яса та субпродуктів на 22,9 млн дол. США (4,3% експорту), Німеччина – на 21,7 млн дол. США (4,1 %) та Казахстан – на 20,8 млн дол. США (3,9%).

Завершують топ-10 основних імпортерів української продукції м’ясної групи Об’єднані Арабські Емірати. Торік ця країна закупила м’яса на 19,2 млн дол. США (3,6%), майже втричі перевищивши показники 2016 року.

Загалом ці країни акумулювали майже 76% закордонних поставок м’ясної продукції, зазначив експерт.

За його словами, 2017 року помітно збільшили обсяги закупівель цього виду українського агропродовольства Словаччина (16,1 млн дол. США; 3,0% експорту) і Туреччина (7,3 млн дол. США; 1,4% експорту), виборовши собі місце у топ-20 імпортерів.

Тенденція збільшення обсягів поставок українського м’яса та субпродуктів за кордон зберігається й цього року. У січні 2018 року експорт цього виду продукції перевищив показники відповідного періоду 2017 року на 76% і склав 38,7 млн дол. США, підсумував Микола Пугачов.

Ваш вибір 'Цікаво'.