170513

В Україні обирають нові назви для коньяку, шампанського, портвейну

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також плану заходів з виконання  цієї Угоди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України  від 25 жовтня 2017 р.  № 1106, Мінагрополітики спільно з проектом ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» (Проект), бенефіціарами якого є Мінекономрозвитку та Мінагрополітики, реалізують завдання для розвитку та наближення законодавчої бази України до законодавства ЄС у галузі географічних зазначень (ГЗ). Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

На даний час фахівцями Мінагрополітики, Мінекономрозвитку, Проекту та за участі профільних представників галузі здійснюється робота щодо пошуку нових назв продукції із захищеними географічними позначеннями, зокрема і виноробної (коньяк, шампанське, портвейн, мадера, херес тощо), які відповідно до взятих на себе зобов’язань Україні необхідно запровадити з 1 січня 2026 року.

Зокрема, протягом листопада-грудня 2018 року було проведено 8 регіональних хакатонів щодо пошуку нової назви для коньяку. У зустрічах та  обговореннях взяли участь як представники органів влади, асоціацій, освіти та науки, так й торгових мереж, ресторанного бізнесу, маркетологи. Крім того, було організовано онлайн-голосування за нову назву коньяку, результати якого також будуть враховані.

Остаточного рішення щодо назви на даний час не прийнято і інша інформація, поширена з цього приводу деякими ЗМІ, не є достовірною.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ощадбанк продає п'ять елеваторів агрокомпанії-банкрута

Державний Ощадбанк продає п'ять елеваторів, три земельні ділянки та нерухомість збанкрутілого одеського агрохолдингу "Агроінвестгруп", які виступали заставою по кредитах компанії. Про це йдеться в повідомленні ДП СЕТАМ, пише biz.liga.net.

Згідно йому, аукціон відбудеться 18 березня. Стартова ціна лота - 538, 8 млн грн. Крок аукціону - 5,49 млн грн.

Читайте також: Скандал в АПК: як власники елеваторів вкрали зерна на мільйони доларів

В заставі у банку - п'ять елеваторів загальною потужністю 250 тис т зберігання, чотири земельних ділянок площею 60,5 га, комерційна нерухомість площею 2708 тис. кв. м і будівля площею 1032 кв м. Крім того, до лоту включена виробничо-складська база хлібоприймального підприємства та 15 одиниць рухомого майна.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Києві змінюються правила продажу соціального хліба

Теґи: 

У Києві змінюються правила продажу соціального хліба. Якщо раніше батон, хліб "Український" і "Пшеничний" можна було купити за фіксованими низькими цінами, тепер на ці продукти в кіосках "Київхлібу" за Карткою киянина надаватимуть різні знижки, в залежності від категорії пільговика, пише Сегодня.

У 150 кіосках вже встановлюють спеціальні термінали. За словами заступника голови КМДА Марини Хонди, знижка на хліб буде варіюватися від 20% до 70%. Максимальну дали членам сімей загиблих в бойових діях на Сході, дітям-сиротам, праведникам Бабиного Яру. Особам з інвалідністю внаслідок війни, в'язням концтаборів нададуть знижку в розмірі 60%, дітям з інвалідністю з дитинства – 50%. Непрацюючі пенсіонери зможуть заплатити на 25% менше, а всі інші власники Картки киянина без пільг зможуть отримувати 20% -ву знижку. За словами Хонди, до кінця тижня новинка запрацює в перших магазинах мережі, а протягом місяця – у всіх точках.

Вводять і інше нововведення: зі знижкою можна буде купити тільки одну одиницю продукції в день на вибір. "Раніше були випадки скупки соціального хліба підприємцями, які його перепродавали за ринковими цінами", – пояснили в КМДА.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Державний агрогігант збільшить поставки зернових до Китаю

У Державній продовольчо-зерновій корпорації України відбулась офіційна зустріч між в.о. голови Правління Іриною Марченко та Президентом Китайської національної корпорації машинної промисловості та генеральних підрядів (ССЕС) пані Ян Цзін.

Основною темою зустрічі стало питання подальшої підтримки активної двосторонньої співпраці між ДПЗКУ та ССЕС. Зокрема, пані Ян Цзін повідомила про отримані китайською корпорацією ССЕС квоти на імпорт кукурудзи до КНР та, як наслідок, плани на збільшення поставок українських зернових  на адресу китайського партнера у 2019 році. В ДПЗКУ підтвердили готовність поставляти необхідні обсяги. Сторони розглянули графік та деталі експортних поставок.

Також учасники перемовин приділили значну увагу обговоренню шляхів реалізації умов Меморандуму щодо подальшого співробітництва у галузі сільського господарства між компаніями, який був підписаний наприкінці 2018 року у Шанхаї.

За результатами 2018 року Державна продовольчо-зернова корпорація України в рамках виконання двостороннього зернового проекту відвантажила на адресу головного партнера Китайської  національної корпорації ССЕС близько 875 тис. тонн зернових на загальну суму 152,9 млн долл. Цього року ДПЗКУ планує збільшити обсяги відвантаження як зернових культур, так і продуктів їх переробки.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Господарство на Черкащині втратило майже половину посівів озимої пшениці

Усього в господарстві було посіяно 307 га цієї культури. У господарстві розробляють план, як призупинити розвиток хвороби на решті площ.

Про це в коментарі Kurkul.com повідомив директор «Агрофірми «Шульц» Олександр Лупашко.

«Будемо пересівати. Найбільш імовірно, що на цих полях тепер буде кукурудза, оскільки грунт уже заражений грибом-збудником фузаріозу і сіяти інші зернові просто недоцільно. Загибелі озимої пшениці сприяло багато факторів. При вході в зиму земля на наших полях не встигла промерзнути і при відносно високих температурах випав сніг. Саме це сприяло розвитку хвороб на озимих. До слова, у Корсуньському та Городищенському районі протягом зими випало найбільше снігу. І в низинах у нас досі зберігається сніговий покрив на рівні 10 см. Є лише невеликі проталини», — розповідає Олександр Лупашко.

Читайте також: Без врожаю: як мінімізувати збитки в сільському господарстві

Агроном господарства Сава Колісник пояснює, що через інтенсивний розвиток  фузаріозної гнилі на озимій пшениці, врятувати половину посівів уже не вдасться. На решті площ найближчим часом вноситимуть фунгіциди, аби призупинити розвиток хвороби.

«Стан посівів на площі 172 га на даний момент залишається сумнівним. Вилікувати озимину вже фактично не вдасться, однак ми докладемо максимум зусиль, щоб зупинити розвиток хвороби і врятувати культуру. Станом на сьогодні 26 лютого шанси оцінюємо як 50 на 50%. Але якщо далі температура зростатиме й будуть приморозки, то врятувати озиму пшеницю, на жаль, точно не вдасться», — говорить Сава Колісник.

Читайте також: Чи варто ризикувати врожаєм: для чого фермерам потрібне агрострахування

Крім озимої пшениці, в «Агрофірмі «Шульц» вирощують озимий ячмінь. Агроном оцінює його стан як задовільний. Загалом, у господарстві обробляють 1 619 га ріллі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Вінничині підприємець виробляє екзотичні види олії

Один із таких є вінничанин Ігор Мудрик, який вже більше 8 років разом із колективом однодумців виготовляє більше 20 видів олій холодного віджиму, пише agroday.com.ua.

«Все почалось із мого захоплення здоровим способом життя, поступово я знайшов коло однодумців, з якими їздили за кордон, відвідували виставки. На одній з таких познайомились із швейцарцем Вальтером Данцером, який зробив нам екскурсію по своєму підприємству. Тоді чоловік нам подарував наш перший прес для віджиму олії», – розповідає Ігор.

Виробництво почали з кокосової олії, пізніше поступово почали добувати її з  льону, гірчиці, коноплі, розторопші, гарбуза, волоського горіха, кунжуту, з калінджи, яка дуже популярна в арабському світі, та інші.  Пізніше запустили лінію косметичних олій, де почали робити олії з моркви, кропу, петрушки, календули, огірка, помідорів та зерняток винограду. Продукти стали дуже популярними, тож підприємець вирішив трішки розширити виробництво й став виготовляти з цього ж насіння пасти, також без додавання хімії.

Досить довгий час виробництво олії існувало паралельно з попереднім бізнесом, робили продукцію для друзів та знайомих. Але з часом побачили попит на ринку, порадились з командою й вирішили надати перевагу саме виробництву олії.

Особливістю виготовлення олії на підприємстві Ігоря є те, що вони відтискають її методом холодного пресування, що дає змогу отримати дійсно корисний та якісний продукт. Ці олії не проходять хімічної обробки та фільтрації, тому вони потрапляють до споживача практично в «живому» вигляді. Споживачу лишень варто звернути увагу на дату придатності: справжня «жива» олія не може зберігатись більше 6 місяців.

«У процесі виробництва ми не використовуємо технологій для поліпшення смаку або продовження терміну зберігання продукту.  Українці звикли, що якщо на пляшці написано найбільше процесів обробки олії «рафінована, очищена, і т. д.» то цей продукт дуже хороший. Насправді чим більше операцій у процесі переробки насіння на олію, тим менше корисного залишається в останній. Такі кроки як правило застосовують рекламні агенції, щоб звернути увагу покупця, який нічого в цьому не розбирається», – каже Ігор.

На підприємстві стоїть спеціальне обладнання з Німеччини – невеличкий прес із охолодженням, який не дозволяє продукту нагрітись більше 37 градусів. Олія – дуже нестійкий продукт, який досить чуттєво реагує на температуру. І коли вона нагрівається більше 40 градусів, вітаміни, присутні в ній, відразу починають руйнуватись. Як правило, на великих підприємствах цей процес неможливо регулювати, адже там виробляють олію тоннами.

Сировину для олій Ігор шукає у фермерів та аграріїв, які експортують продукцію за кордон: як правило, в них вона набагато якісніша й вони вирощують її без «хімії». Річ у тім, що сировина обов’язково має бути з мінімальним застосуванням хімікатів.

Перед тим, як придбати партію насіння, Ігор Мудрик бере невеличку його частинку й пророщує. Якщо воно проросте, то робить закупку. Зазвичай продукцію купує раз на місяць, обсяг залежить від сировини. Якщо це льон, то більше тони, якщо кріп – то 30-50 кг. Вихід олії становить зазвичай 30-40 %.

Основний ринок збуту Ігоря Мудрика – внутрішній, передусім великі міста, де найбільш поширена мода на здорове харчування. Забирають олію в першу чергу спеціалізовані магазини, які приваблюють свою аудиторію вивісками, в яких містяться слова «біо», «еко» або «органічний».

За 8 років у підприємства з’явилася постійна клієнтура й серед кінцевих споживачів, які всією родиною вживають ці продукти. Адже всі ці олії люди використовують не лише як приправу до страв, а й навіть п’ють для профілактики тих чи інших хвороб. Дуже популярними продукти є серед масажистів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview