В Україні очікують перевиробництво овочів

Про це розповів представник Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва Сергій Потапов Agroday.ua.

«У сезоні-2017 вперше за 6-7 років не було такого продукту, який би стрімко дешевшав. Натомість картопля, морква та буряк б’ють цінові рекорди. Вартість овочів борщового набору зросла на 50-300%. Томати та огірки з плівкових теплиць подорожчали вдвічі», — сказав він.

У поточному сезоні при врожайності цибулі 60 т/га її собівартість складала 1,48-1,63 грн залежно від гібриду та регіону вирощування. Відпускна ціна з поля — 3,5-3,8 грн, тобто більш як вдвоє вища.

За словами Потапова, маятник прибутковості овочевого бізнесу зазвичай спрацьовує кожні сім років. І ті, хто поступово накопичували виробничий досвід, в такі роки добре заробляють.

Після цінових рекордів фермери масово ринуться вирощувати овочі і в 2018 році Україна отримає перевиробництво. Це означає, що ціни на продукцію впадуть, а отже багато хто зазнає збитків.

«Торік головною причиною овочевого неврожаю стали погодні катаклізми навесні та восени: гради, ливні та заморозки. Той же "Грін Тім" втратив 87 тонн врожаю іспанського часнику — 480 га поля просто замерзло», — каже експерт.

За даними Мінагрополітики, у 2017 році Україна зібрала 8,7 млн тонн овочів відкритого грунту, і ще 560 тис. тонн — тепличних. Найбільше було зібрано помідорів (2,26 млн тонн), капусти (1,6 млн тонн) та цибулі (майже мільйон тонн).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вибір якісної продукції з агроволокна

Типи агроволокна

Агроткань – це матеріал, який застосовується в сільськогосподарській сфері, необхідний для вирощування культур.

Властивості виробу:

  • Легка вага;

  • Висока міцність;

  • Допомагає культур акумулювати тепло.

Матеріал екологічно чистий, що пояснює його популярність у приватних і державних господарствах. Поширення отримали біле і чорне агроволокно. Також, можливо придбати чорно-білий варіант виробу. Їх застосування актуально, якщо потрібно посадка полуниці. Надійністю відрізняються агроволокна від бренду Agreen, Growtex.

Перед тим як підійти до посадки, потрібно обробити ділянку землі, прибрати бур'яни, після чого стелиться матеріал на землю. Його фіксація здійснюється завдяки тому, що роблять невеликі заглиблення, куди укладають краю агроволокна, відбувається присипка його землею. У завершенні сіється культура. Спеціально для цього садівник (фермер) має зробити розріз, після чого сідає полуниця. Підбирати укривний матеріал слід по товщині, так як необхідно забезпечити захист рослин від шкідливих комах. Це дозволяє підвищити врожайність.

Використання чорного типу агроволокна дозволяє запобігти проростання бур'янів, поліпшити врожайність культур. Біле агроволокно використовується, якщо полуницю вирощують в несприятливих умовах, взимку. Забезпечується комфортна перезимівля рослин. На вартість даного виробу впливає товщина, ширина і довжина тканини.

Вибір якісної продукції

Як підвищити врожайність полуниці? Сприятливі умови для вирощування садових культур дозволяє придбання агроволокна. В Україні дану продукцію можна придбати за допомогою магазину «Крапелька». Кожен віртуальний відвідувач сайту може розраховувати на консультації щодо вибору бажаного агротовара.

На сайті представлені види агроволокна (чорне, біле, а також чорно-біле) різної щільності. Ціна даної продукції є прийнятною. У доповненні до цього можна вибирати зручний спосіб оплати. Кожному клієнту магазину Крапелька забезпечуються швидка доставка в найкоротші строки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії закликали не фінансувати «Кернел»

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум» від імені національних аграрних асоціацій звернулася з відкритим листом до Європейського Банку Реконструкції та Розвитку в Україні та Міжнародної Фінансової Корпорації щодо лобізму бізнес-інтересів з використанням політичного впливу окремих українських компаній.

У листі, зокрема, йдеться, що правки до Податкового кодексу України, ухвалені Верховної Радою України наприкінці грудня минулого року, які скасовують бюджетне відшкодування ПДВ при експорті технічних культур, а саме сої з 01.09.2018 року та ріпаку з 01.01.2021 року до Податкового Кодексу України, вказують на грубий лобізм бізнес-інтересів переробників олійних культур. Так, членом Комітету Верховної Ради, що є профільним з питань оподаткування, є народний депутат Віталій Хомутиннік, що є власником близько 6% акцій найбільшого в світі виробника і експортера соняшникової олії - компанії «Кернел».

Додатковим підтвердженням ціленаправленого лобізму інтересів окремих компаній-переробників є також те, що норми про скасування відшкодування ПДВ не були представлені до широкого обговорення із бізнесом та громадськістю та не було здійснено жодних консультацій з аграрним сектором щодо доцільності таких заходів стимулювання внутрішньої переробки продукції. Ініціатива виникла без жодних додаткових заходів для стимулювання внутрішньої переробки цієї продукції.

Подібні дії створюють значний конфлікт інтересів та суперечать принципам міжнародних фінансових інституцій, які пропагують чесну конкуренцію, прозорість та демократію, а також неприйняття корупції.

Асоціації просять ЄБРР та МФК взяти цю інформацію до уваги під час ухвалення рішень щодо надання фінансування та інших форм співпраці з переробниками олійних культур.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Директор ДП «Агроспецсервіс» відбувся умовним терміном за отриманя хабара у $40 тисяч

Про це повідомляє «Наші гроші».

За даними слідства, у липні 2014 року Савчук у якості в. о. генерального директора ДП «Агроспецсервіс» зустрівся з представником ПП «Фортуна Агро» у готелі, де підписав заздалегідь підготовлений договір оренди на 904,6 га, які перебувають у постійному користуванні ДП «Агроспецсервіс» і знаходяться у Хмельницькій області. А натомість отримав $40 тис. (476 тис. грн) неправомірної вигоди. За даними слідства, спочатку Савчук вимагав $100 тис., а потім зменшив суму до $40 тис.

Савчук був затриманий при виході з готелю. У суді він не заперечував отримання коштів, але не визнав себе винним у вимаганні хабара. Савчук вказав на те, що він був призначений, але так і не приступив до виконання обов’язків гендиректора «Агроспецсервісу». Відтак, Савчук зазначив, що обманював представника «Фортуна Агро», адже повноважень підписувати угоду в нього не було.

Савчук розповів суду, що у березні 2013 року, дізнавшись про вакантну посаду гендиректора ДП, він прийшов до Мінагрополітики з приводу працевлаштування. Після проведення співбесіди йому запропонували написати заяву на ім’я міністра Миколи Присяжнюка. Без проведення конкурсу, у квітні того ж року Савчуку зателефонували і запросили до міністерства, де показали наказ Мінагрополітики №83-п від 05 квітня 2013 року про призначення його виконуючим обов’язки генерального директора ДП «Агроспецсеровіс».

При цьому, як встановив суд, Савчук не був проінформований про посадові обов’язки, які повинен був виконувати, у нього не було робочого місця, печатку ДП він замовив за власні кошти — нею він і скріпив договір з ПП «Фортуна Агро».

Суд перекваліфікував інкриміновані слідством дії Савчука з ч.4 ст. 368 КК (отримання неправомірної вигоди) на ч.4 ст.190 КК (шахрайство). Суд дійшов висновку, що він фактично не виконував жодних обов’язків гендиректора ДП «Агроспецсервіс», та жодного разу не отримав зарплати там, що не було спростовано столичною прокуратурою.

Водночас, захист Савчука надав суду рішення Шевченківського райсуду Києва від 22 квітня 2016 року, яким були визнані незаконними дії Мінагрополітики щодо видачі наказу про призначення Савчука.

Суд визнав щире каяття Савчука як пом’якшуючі обставини, його перше притягнення до кримінальної відповідальності та позитивні характеристики, і призначив йому умовне позбавлення волі без конфіскації майна.

Джерело: agravery.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки коштуватиме цьогоріч весняна посівна (інфографіка)

Весняно-польові роботи аграріям навесні 2017 року коштували 103 млрд грн, пише УКАБ.

Основними причинами подорожчання посівної є підвищення цін на основні виробничі ресурси, зростання витрат на оренду землі та інфляція національної валюти. Найбільше серед виробничих ресурсів зросли загальні витрати на добрива +33%, паливно-мастильні матеріали +29 та насіння +17%.

Основу весняної посівної складатимуть чотири культури, на які припадає 92% всіх витрат. На соняшник буде витрачено 46 млрд грн, на кукурудзу 42 млрд грн, на сою 19 млрд грн і 10 млрд грн на ярий ячмінь.

Нагадаємо, восени 2017 року під озимими культурами було засіяно 7,8 млн га, з них 5,9 млн га зайняла озима пшениця, 0,9 млн га – озимий ріпак, 0,8 млн га – озимий ячмінь та майже 0,2 млн га озиме жита. «Цьогорічна зима наразі є сприятливою для перезимівлі озимих культур, відсоток втрат на даний момент оцінюється як один із мінімальних за останні роки, тому великого відсотку перевівання озимини наразі не прогнозується», – зазначив Петро Лахай, аналітик аграрних ринків Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Податківці заблокували роботу одної з найбільших цукрових компаній

Компанії донарахували 16,4 млн грн податку на прибуток, відкрито кримінальне провадження. А комерційного директора повідомлено про підозру за фактом вчинення злочину. Про це говориться в повідомленні громадського об’єднання «Бізнес-Варта», до якого виробник цукру звернувся за допомогою, пише agroday.com.ua.

У заяві компанії зазначається, що фіскали не врахували всіх обставин. Зокрема, так звані «фіктивні контрагенти» на час співпраці з цукровиками, та й на момент перевірки з боку податкових органів, були офіційно зареєстровані як діючі суб’єкти господарювання, а чинне законодавство не передбачає для платника податку обов’язку чи можливості контролювати його діяльність.
Жодного доказу від фіскалів щодо фіктивності «Радехівський цукор» так і не отримав. Натомість компанії інкримінують ухилення від сплати податків та блокують її роботу.

«Слідчі розсилають іншим контрагентам листи, де повідомляють як доведений факт про «злочини», вчинені цукровиками. Всі рахунки підприємства заблоковані», — зазначається в повідомленні.

При цьому «Радехівський цукор» акцентує, що простіше було б сплатити суму нарахованого фіктивного боргу, аніж брати участь у судовій тяганині, допитах слідчих та псувати свою репутацію.

Нагадаємо, що один із засновників «Радехівського цукру» — німецька група Pfeifer&Langen. Крім українських заводів група володіє підприємствами в Польщі, Італії, Румунії, Чехії, Хорватії та Угорщині. Виробничі потужності «Радехівського цукру» складають 400 тис. тонн цукру на рік, що робить компанію однією з найбільших в Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview