В Україні оформили аграрних розписок на 4,3 млрд грн

Про це повідомляє Національний прес-клуб «Українська перспектива» з посиланням на дані Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні».

Як зазначається, із цієї суми 2,458 млрд грн припадає на товарні аграрні розписки і 1,842 млрд грн – на фінансові.

Нагадаємо, аграрні розписки впроваджуються в Україні з 2014 року. Цим займаються Проект IFC «Аграрні розписки в Україні», Міністерство аграрної політики та продовольства, Міністерство юстиції за сприяння Швейцарського уряду.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Великий виробник молочних продуктів в Україні змінив прибуток на збиток

Про це свідчить звіт групи на сайті Варшавської фондової біржі, пише НВ.

Консолідована виручка Мілкіленду в січні-червні скоротилася на 11,1% - до €66,2 млн. EBITDA зменшилася на 29,3%, до €3,5 млн.

Мілкіленд отримав €1,7 млн операційного збитку проти €1,2 млн операційного прибутку в січні-червні минулого року.

Валовий прибуток групи скоротився на 20,2% в порівнянні з першим півріччям 2017 року - до €11,3 млн.

Відзначимо, що в 2017 році Мілкіленд отримав €7,4 млн чистого збитку, що в 5,3 рази менше, ніж в 2016 році.

Група компаній Мілкіленд - один з найбільших виробників молочної продукції на ринку України. Її виробничі потужності в Україні, Росії, Польщі можуть переробляти 1,3 млн тонн молока на рік.

В Україні групі Мілкіленд належить 10 заводів, що виробляють широкий асортимент молочної продукції, в тому числі сири, свіжі молочні продукти і масло, які реалізуються під торговими марками Добряна та Коляда.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські сировари планують підняти ціни на продукцію

Вже зараз вони отримали більше замовлень від дистриб’юторів і мереж для продажу на внутрішньому ринку. Більш менш врегулювалися і поставки сирних продуктів, пише infagro.com.ua.

В таких умовах виробники мають намір поступово відмовлятися від масових акцій з розпродажу сирів, а у вересні деякі з них спробують навіть трохи підняти ціни. Навіть експортні ціни на сирні продукти вдалося трохи підняти після їх обвалу на початку літа.

Грає на руку вітчизняним операторам ринку сиру і нинішня девальвація гривні. З одного боку, окремі підприємства будуть мати більше прибутку на експорті, з іншого боку, це буде стримувати збільшення імпорту сиру.

Але все ж сподіватися на високу прибутковість в сирному бізнесі ще рано. Поки незрозуміло, наскільки виправдані надії сироварів на зростання продажів на внутрішньому ринку цієї осені, і чи зможуть скористатися схемами експорту виробники сирних продуктів. Та й передбачуване подорожчання сировини може «з'їсти» всю вигоду від очікуваного зростання цін на сир.

Таким чином, ціни якщо і зростуть, то восени, а поки що, розпродаючи запас складів, основна маса виробників використовує існуючі цінники. На внутрішньому ринку традиційні сири виробники віддають дистриб’юторам по 120−140 грн/кг. На експорт сир продають переважно по 3700—4300 USD/т. А ціни зовнішніх продажів сирних продуктів, в залежності від варіацій схем експорту, варіюються в основному в діапазоні 1850−2100 USD/т.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні хочуть побороти тіньовий ринок сільгосппродукції

Відповідні ініціативи заступник голови ВАР Михайло Соколов представив у п’ятницю, 31 серпня, у ході наради Мінфіну, на якій відбулось обговорення шляхів зменшення частки тіньового ринку зерна та повернення валютної виручки за операціями з постачання зернових культур, інформує прес-служба ВАР.

На даний час в Україні нерідко земельні ділянки здаються в оренду за готівковий розрахунок, при цьому відповідні доходи власників ділянок ніде не враховуються, що дозволяє їм претендувати на отримання субсидій та інших видів соціальної допомоги. Податкове навантаження на легально оброблювальний 1 га товарної сільськогосподарської землі становить понад 1400 грн, в той час як «тіньові фермери» платять до 100 грн з 1 га.

В результаті, офіційно працюючі сільгоспвиробники втрачають свою конкурентоспроможність на ринку прав оренди по відношенню до «тіньовиків». У 2017 році частка землі, що знаходиться в тіньовий обробці, досягла близько 30% всіх сільгоспземель.

Це породжує тіньовий ринок нелегально виробленої продукції.

Задля подолання названої проблеми та боротьби з «тіньовими» фермерами, ВАР пропонує:

1) Врегулювати у Податковому кодексі питання щодо запровадження мінімального пасивного доходу, який може отримати власник від свого майна, та встановити його граничні величини. Наприклад, наявність у власності або користуванні платника податку ділянки сільськогосподарської землі площею більше 1 га апріорі означатиме для держави наявність у нього доходу від її використання. Визначений дохід буде використовуватись для розрахунку величини податку за встановленою ставкою ПДФО. При цьому рішення щодо запровадження мінімального пасивного доходу та встановлення його точного розміру мають бути віднесені до повноважень органів місцевого самоврядування.

2) Запровадити диференційовані ставки єдиного податку для четвертої групи, за якими конкретний розмір ставок податку з 1 га залежатиме від категорії сільськогосподарських угідь, або земель водного фонду.

3) передбачити сплату ПДФО з орендної плати за нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки (паї), до місцевих бюджетів за місцезнаходженням такого нерухомого майна. Це створить реальний стимул для органів місцевого самоврядування і податкових інспекцій домагатися повної сплати податку на доходи, отримані від використання відповідного майна, а значить, боротися з тіньовим ринком оренди нерухомості.

Більш того, контролювати, яким чином в реальності використовуватиметься відповідне майно, зможуть лише органи місцевого самоврядування та органи Державної фіскальної служби на території яких таке майно знаходиться, а не ті, де зареєстрований його власник.

Нагадаємо, раніше питання щодо важливості детінізації ринку зерна в Україні ВАР озвучила 27 серпня  у ході круглого столу щодо пріоритетних завдань Комітету ВРУ з питань аграрної політики і земельних відносин на період роботи 9-ї сесії ВРУ 8-го скликання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Польські роботодавці готові платити заробітчанам з Азії більше, ніж українцям

«Найактуальнішими питанням на ринку праці не тільки Польщі, але і Європи, загалом,сьогодні є брак відповідальних, кваліфікованих працівників, які хоча б на мінімальному рівні володіють англійською та не мають шкідливих звичок. Це в тому числі стосується українців, що зараз працюють в Польщі. Ми неодноразово спостерігали ситуацію, коли українські заробітчани з легкістю залишали своє місце роботи заради більш високооплачуваного і, таким чином, спричиняли збитки людям, які їх наймали»,- розповідає пан Яцек Зелінські, представник компанії-рекрутера, що залучає громадян Азії до роботи в Польщі.

Експерт зазначив, що польські роботодавці, застерігаючи себе від недобросовісних робітників, почали проявляти все більший інтерес до заробітчан із країн Азії.

За даними фахівця, станом на сьогодні тільки по Індії було зареєстровано майже 30 тис. заявок на в’їзд до Польщі.

“Щодня, ми отримуємо, в середньому, 20 заявок на працевлаштування іноземних громадян в Польщі. Серед них стає все більше заробітчан із таких країн, як Індія, Непал та Бангладеш.

Вже зараз я можу сміливо стверджувати, що представники Азіатських національностей, яких працевлаштовує наша компанія мають доволі гарні перспективи на ринку праці у Польщі”, - розповідає експерт.

Джерело: info.shuvar.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Потепління на 2 градуси призведе до втрати планетою 200 млн т зерна

Про це свідчить дослідження, опубліковане в журналі Science.

Аграрії земної кулі можуть втратити від нашестя комах 200 млн т зерна.

З огляду на те, що на сьогоднішній день 800 млн людей на планеті хронічно страждають від голоду, а світове населення збільшилося до 10 млрд, поширення шкідників призведе до погіршення продовольчої безпеки навіть у розвинених країнах.

Так, втрати пшениці в Китаї зростуть на 50%, у Великобританії — на 5-11%, Канада залишиться без 6-10% врожаю кукурудзи, а в США комахи пошкодять на третину більше кукурудзи, ніж зазвичай.

«Спроби фермерів захистити урожай від комах навряд чи увінчаються успіхом, — вважає Розамонд Нейлор, професор Стенфордського університету США. — Збільшення використання пестицидів, таких методів як сівозміна і вирощування генетично модифікованих стійких культур допоможе контролювати збитки. Але, схоже, що при будь-якому сценарії зміни клімату нашестя комах неминучі».

Якщо ж клімат на планеті в цілому потеплішає на 4°, то світові втрати врожаю виростуть на 40-100% від сьогоднішніх. Це очікує планету вже в нинішньому столітті, попереджають експерти, якщо викиди вуглекислого газу не скоротяться.

Найбільша небезпека загрожує культурам, що ростуть в регіонах з помірним кліматом, відзначає Скотт Мерілл з Університету Вермонта, і особливо європейському хлібному кошику. Вчені прогнозують зменшення врожаю на 75% в 11 європейських країнах.

“Франція зазнає найбільш нищівного удару, — каже Мерілл. — Оскільки вона входить до п’ятірки світових виробників пшениці і кукурудзи. Ще один великий виробник пшениці, Росія, втратить від 10% до 16% даних культур”.

Крім зернових постраждають також ліси. За словами Куртіса Дойча, професора Вашингтонського університету і керівника даного дослідження, жуки-короїди вже знищили велику їх частину в Північній Америці, порушивши місцеву екосистему.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview