В Україні падають ціни на овочі

Довгоочікуване подешевшання овочів почалося. В першу чергу ціни пішли вниз на помідори, баклажани, цибулю і картоплю. Дорожчають тільки огірки, сезон яких підходить до кінця, пише "Сьогодні".

За даними агроаналітиків, ціни на більшість позицій такі ж, як рік тому, або нижче. Експерти радять робити закупівлі на зиму на оптових ринках, де ціни нижчі від магазинних на 30-40%, і прогнозують, що в кінці вересня овочі подорожчають.

Як показав моніторинг столичних оптово-роздрібних ринків, де овочі-фрукти одні з найдорожчих в країні, ціни в цьому сезоні приємно дивують. Моркву можна купити по 5-6 грн / кг залежно від якості (рік тому було 6-7 грн / кг), буряк – по 5-5,5 (було 3,5-4), білокачанну капусту – по 4,5 -5 (було 3-3,5), цибулю – по 5-5,3 (було 4,5-7). Помідор- "сливку" можна, як і рік тому, купити по 6-6,5 грн / кг, стільки ж просять за круглий польовий томат (рік тому – 7,5-8 грн).

Картопля, якщо брати мішком, вже коштує 4-4,3 грн / кг (було 4-5,5 грн), на вагу – 5-5,5 грн / кг. За 4-4,5 грн / кг можна купити кавун (було 3-4), за 11-13 грн – баклажани (було 12-15). А ось огірки дорогі – 15-18 грн / кг (було 10,5-15 грн / кг). Яблука теж недешеві, незважаючи на розпал сезону – елітні сорти коштують від 20 грн / кг, простіші – 12-15. Втім, рік тому ціни теж коливалися в межах 15-22 грн / кг.

Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Євген Дворник розповів, що низькі ціни на овочі протримаються ще 2-2,5 тижні. Більш того, поки з полів не зберуть помідори і більшу частину врожаю "борщового набору", можливо навіть зниження цін: на 15-20%, або нижче 5 грн / кг. Потім ціни поступово підуть вгору.

"У жовтні вже буде дорожче, ніж зараз. Тому тим, хто робить запаси на зиму, варто поквапитися, – радить Дворник. – А дешевих яблук не буде через те, що навесні від заморозків постраждали сади у основних виробників. Це південно-західні регіони України і південно-східні регіони Польщі. Ціна взимку буде в межах 22-25 грн / кг ".

Фахівці "АПК-інформ: овочі та фрукти" підтвердили свій прогноз, що огірки будуть дорожчати, тому що польових вже немає, а попит на тепличні стабільно високий. Тому і ціна на них очікується не менше 20 грн / кг, що в 1,7-2 рази дорожче, ніж у 2016 році.

Директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко так пояснює зростання цін на овочі та фрукти: "Собівартість, наприклад, картоплі зросла ненабагато. Але коли виробник бачить, що для покупки літра молока йому в цьому році треба продати не три, а чотири кіло картоплі, він змушений піднімати ціну ".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мінфін спрощує реєстрацію податкових накладних для аграріїв

Міністерство фінансів розробило рішення, яке спрощує платникам аграрного сектора реєстрацію податкових накладних. Про це повідомляє прес-служба міністерства, пише РБК.

Таке рішення було прийнято у зв'язку із збільшенням зупинених Системою оцінки ризиків ДФС податкових накладних вказаної категорії підприємців.

Зокрема, спостерігається зростання зупинених накладних у представників сільського, лісового і рибного господарств. У червні їх кількість за вказаною сектору склало 5% від загальної кількості зупинених накладних, в липні - 18%, у серпні - 29%.

Тому, для спрощення процесу Мінфін розробив такі зміни в критерії:

1. Для всіх платників. Платники можуть надати документи (технологічну карту) до вчинення правочину, і вона буде розглянута протягом 10 робочих днів. Якщо ця картка за встановленою формою врахується ДФС, податкові накладні/розрахунки коригування з цієї операції зупинятися не будуть.

2. Для платників сільськогосподарського сектору. Технологічна карта буде враховуватися автоматично системою моніторингу без розгляду ДФС, якщо:

2.1. платник - товаровиробник сільськогосподарського сектора внесений в Реєстр отримувачів бюджетної дотації згідно з Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України";

2.2. платник на 31 грудня 2016 застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року); 2.3. А також, якщо такі платники (пункт 2.1, 2.2) мають загальну площу власної або орендованої земельної ділянки понад 200 га включно станом на 1 січня 2017 року, яка задекларована до 20 лютого 2017 року і за період з 1 січня 2017 не було одночасного зміни засновника та директора підприємства.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які дотації у европейських фермерів

Близько 19 млрд євро витрачено на розвиток сільських територій, ще 3 млрд євро пішло на заходи з покращення конкуренції, пише landlord.ua.

За інформацією Європейської комісії, половину від загального об’єму державної підтримки отримали чотири країни: Німеччина, Італія, Іспанія та Франція. Це цілком прогнозовано, оскільки тут виробляється 55% аграрної продукції та проживає майже половина сільського населення Європи.

Проте державна підтримка в ЄС не завжди відповідає обсягам виробництва продукції, підрахували в Економічному дискусійному клубі. Наприклад, у Болгарії виплати на третину перевищують виробництво.

У середньому європейські фермери тільки прямих виплат отримують 229 євро на гектар оброблюваних земель. В Мальті та Греції цей показник перевищує 400 євро. Найменше виплачують в Латвії – 94 євро на гектар.

«Для порівняння, торік в Україні на гектар сільгоспугідь виплачено 1,5 євро. У 2017 році аграрії отримають до 5 євро», – кажуть аналітики ЕДК.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна може втратити другий за величною експортний ринок пшениці

Про це повідомляє finbalance.com.ua.


Україна експортувала близько 2,5 млн. тонн пшениці в Єгипет в маркетинговому сезоні 2016/2017 року, що відповідає приблизно 14% загального обсягу експортованої пшениці в розмірі 17,5 млн. тонн, за даними аналітичного центру УкрАгроКонсалт.

"Я не виключаю, що у нас цього року виникнуть проблеми з експортом в Єгипет - вони будуть брати нашу пшеницю в менших обсягах", - сказав Мартинюк. – Ми можемо в цілому вийти з єгипетського ринку, оскільки у нас немає партій такого обсягу та специфікацій, які ми могли б поставити в Єгипет".

На днях Єгипет, найбільший в світі імпортер пшениці, ввів нові правила імпорту зернових, підвищивши необхідне вміст протеїну до 12,5 відсотка з 11,5 відсотка для пшениці, що купується в Україні та Росії.

Мартинюк сказав, що це рішення може пойти на користь російським постачальникам.

"Є думка, що це (зміна вимог до товарних партій) робиться для нарощування поставок російської зерна. І якщо продавець заданий ціллю купувати російське зерно, то ми навряд чи зможемо щось змінити", - сказав він.

Україна та Росія конкурують на глобальному зерновому ринку.

Мартинюк сказав, що Україні доведеться збільшити обсяги експорту на ринки Азії, щоб компенсувати ймовірне зниження обсягу торгівлі з Єгиптом.

"Нам потрібно розбудувати поставки на азійський ринок, який споживає великі обсяги як харчового, так і фуражного зерна. Це зумовлено в т.ч. культурою споживання хліба, яка в азійських країнах може пектися із зерна з меншим вмістом протеїну", - сказав Мартинюк.

У маркетинговому сезоні 2016/17 року (липень-червень) Україна експортувала близько 6,6 мільйона тонн пшениці в Таїланд, Індонезію, Бангладеш і Південну Корею, а також на Філіппіни. На ці ринки припадає приблизно 38% загального обсягу експорту.

Мартинюк сказав, що в поточному році Україна, ймовірно, збере 61-63 тонн зерна, включаючи 26,6 мільйона тонн пшениці, 8,6 мільйона тонн ячменю і близько 26 мільйонів тонн кукурудзи.

Роком раніше урожай зернових на Україні склав рекордні 66 мільйони тонн, включаючи 26 мільйонів тонн пшениці і 28 мільйонів тонн кукурудзи.

Мартинюк сказав, що експорт зернових в маркетинговому сезоні 2017/2018 року може досягти 44-45 мільйонів тонн, перевищивши рекорд попереднього сезону на рівні 43,9 мільйона тонн.

За його словами, обсяг експорту пшениці може скласти 17 мільйонів.

Аналітики очікують, що експорт зернових в поточному сезоні складе 42 мільйони тонн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

На Сумщині молокозавод заборгував селянам 4,5 млн грн

4,5 мільйона гривень - така сума боргу перед трудівниками, пише gorod.sumy.ua

Щоб реально виконати рішення суду про стягнення коштів з ТОВ «Малка-Транс» на суму близько 4,5 мільйона гривень, призначених для виплат селянам за здачу молока, виконавчою групою державних виконавців відділу примусового області та виконавчою службою міста Конотоп був здійснений виїзд до підприємства - боржника.

Незважаючи на опір з боку посадових осіб ТОВ «Малка-Транс», працівниками органів юстиції перевірено наявність і умови зберігання раніше описаного державними виконавцями майна. Були виявлені факти порушення пломб на транспортних засобах, самовільно запущений в роботу раніше заарештований і опломбований сирний цех. За вказаними фактами в правоохоронні органи направлено відповідні матеріали.

Разом з цим, описано все інше майно підприємства, в тому числі транспортні засоби, які перебували в розшуку, нерухоме майно, земельну ділянку, а також виробничі цехи. Не гаючи часу, експертами, які були присутні при описі, відразу розпочато оцінку майна.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Куди Крим зміг продати своє зерно

Про це повідомили у федеральній держбюджетній установі «Центр оцінки якості зерна», пише allcrimea.net.

«За даними територіального управління по Республіці Крим та Севастополю за серпень (з 1 по 28 серпня 2017 року) експортовано 105,7 тисячі тонн зерна і продуктів його переробки», – повідомили у відомстві.

Зерно попрямувало в шість держав, переважно на Близький Схід: Сирія, Саудівська Аравія, Туреччина і Ліван. Крім цього, кримську продукцію купували в Індії та Лівані.

При цьому Індія закуповувала виключно горох, Саудівська Аравія – ячмінь, Ліван і Албанія – пшеницю. Туреччина, крім пшениці, закупила ще насіння льону.

Кримське зерно експортується через Севастопольський (61,5%), Керченський (30,7%) і Феодосійській (7,8%) морські порти.

«Відновилася припинена у минулому сезоні рейдова перевалка (доставка зерна баржами на великотоннажне судно, яке перебуває за межами портів) і через рейд кримське зерно відправляється за межі республіки та маркірується як російське», – розповів президент Російського зернового союзу Аркадій Злочевський.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview