В Україні підтвердили перший випадок зараження коронавірусом

В Україні підтвердили перший випадок зараження коронавірусом. Про це заявили в МОЗ України.

Інформацію про перше зараження коронавірусом в Україні підтвердив заступник міністра охорони здоров'я, головний санітарний лікар України Віктор Ляшко на брифінгу у Кабінеті міністрів.

"Всі матеріали і зразки додатково передані до вірусологічної лабораторії ВООЗ, але випадок зареєстрований в Україні", - заявив Ляшко.

Ляшко зазначив, що у МОЗ почали працювати з особами, з якими контактувала ця людина.

Зараз хворий перебуває у лікарні у Чернівецькій області.

За інформацією МОЗ короновірус виявили у чоловіка, який був в Італії. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняні сировари не витримують конкуренції з імпортною продукцією

Про це повідомляє ІНФАГРО.

Імпорт продовжує зростати, витісняючи вітчизняні сири з власного ринку за рахунок більш низьких цін.

Вітчизняні виробники сиру все ж сподіваються, що навесні ситуація зміниться на краще.  Сировина має подешевшати, та й курс гривні в цьому році навряд чи вдасться утримувати довго, а його ослаблення знизить інтерес європейських постачальників до нашого ринку.

Поки ж українські виробники змушені скорочувати виробництво.  Минулого місяця випуск сичужного сиру разом з сирними продуктами скоротився ще на 3%, до 9,5 тис. т. При цьому падіння виробництва справжнього сиру більш істотне, ніж сирних продуктів. Основна причина – збільшення імпорту сиру.

Навесні випуск сиру продовжить знижуватися.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вивезти все: як Милованов дохазяйнувався на ринку зерна

І саме тому у всі часи в Україні, як і в решті країн світу, держава регулювала зерновий ринок. Втручання держави у цю сферу завжди було зумовлене необхідністю збалансувати внутрішні потреби у продукції зернової галузі з обсягами експорту зерна на зовнішні ринки.

Для цього держава щороку проводила складні розрахунки. Продавати за кордон виробникам дозволялося лиш те, що вони вирощували понад внутрішні потреби України. І відхилення не допускалися. Сучасній історії відомий факт притягнення навіть до кримінальної відповідальності з арештом аграрного віце прем’єр міністра одного із попередніх урядів, який допустив експорт зернових поза встановлені обсяги.
Нові ж керівники Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства своїми діями e питаннях експорту зерна спровокували у державі справжній колапс.

У 2019-му Україна зібрала рекордний врожай зернових за всю історію незалежності. Так, згідно підрахунків Мінекономрозвитку, урожай зернових сягнув 75 мільйонів тонн. При цьому вже сьогодні всередині країни виник дефіцит зернових, який потяг за собою стрімке зростання цін на зерно і комбікорми.

Причина такої ситуації – у ще одному рекорді: за кількістю вивезеного за кордон врожаю зернових. Тільки за січень 2020 року трейдери, незважаючи на обвал цін на зовнішніх ринках, вивезли з країни 5,7 млн тон зерна. При цьому вони нічого не втрачають. Адже держава гарантовано компенсує їм втрати поверненням ПДВ з бюджету. При тому, що ПДВ вони не сплачували.

Таким чином, загальний обсяг експорту зернових вже перевищив 50 млн. тонн, з них - 15,9 млн т пшениці, 3,9 млн т ячменю, 16,6 млн т кукурудзи. Про це гордо звітують нинішні керівники уряду. І цим дійсно можна було б пишатися, якби не одне "але".
Вперше за роки незалежності держава самоусунулася від виконання своїх прямих обов’язків. Якщо раніше влада щороку підписувала з аграріями меморандум, в якому вказувала граничний обсяг зернових, які вони могли продати за кордон – у підписаному 3 жовтня 2019 року Меморандумі про узгодження позицій на ринку зерна на 2019-2020 маркетинговий рік жодних обмежень для зернотрейдерів немає.

Більше того, за нашою інформацією, отриманою з джерел, наближених до Міністерства економіки, у відомстві Тимофія Милованова ніхто навіть не проводив відповідних розрахунків внутрішніх потреб України у такому стратегічному продукті, яким є зерно.

Наслідки подібної непрофесійності і байдужості першими відчули на собі підприємства, що працюють у галузях тваринництва і птахівництва. За останні три місяці ціни на зернові культури зросли щонайменше на чверть. Так, якщо станом на перше жовтня 2019 року ціна тонни кукурудзи згідно Декларації закупівельних цін становила 3 400 грн, то на 6 лютого 2020-го вона підскочила до 4 750 грн. Ціни на пшеницю станом на ці дати складали 4 500 грн і 5 650 грн відповідно, а тонна сої за три місяці зросла з 8 300 до 10 200 грн/т. Здорожчання зернових потягло за собою зростання цін на комбікорми – важливу складову собівартості виробництва м’яса.

Така безвідповідальна політика чинного керівництва Мінекономіки загрожує подальшим скороченням виробництва тваринницької продукції в Україні, її здорожчанням і зростанням імпорту м’яса з-за кордону. А це неодмінно вдарить як по кишенях українців, так і по доходах державного бюджету. Тож ця ситуація вже потребує втручання Ради національної безпеки та оборони. І оцінки вищим керівництвом держави того, наскільки очільники профільного міністерства відповідають займаним посадам.

Джерело:  obozrevatel.com 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Казахстан став найбільшим поціновувачем українського вина

Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН.

Найбільше вина Україна поставила Казахстану - на 1,3 млн доларів. Чимало вина Україна експортувала до Німеччини - на 1 млн доларів.

Загалом, у 2019 році до країн СНД за рік Україна експортувала вина на 2 млн 31 тис. доларів, до Європи - на 2 млн 24 тис. доларів, до Азії - на 1,3 млн доларів, до Африки - на 476 тис. доларів, до Америки - на 226 тис. доларів, до Австралії і Океанії - на 1,7 тис. доларів.

При цьому, імпорт вина минулого року склав 146,7 млн доларів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сири в черемші, кропиві та з пліснявою: кейс господаря з Івано-Франківщини

У місті Долина, що на Франківщині, у фермерському господарстві «Еко-Карпати» виготовляють різноманітні козині та коров’ячі сири. Власник фермерства Ігор Небилович раніше займався виготовленням металопластикових вікон та торгівлею будматеріалами.
Створити ферму вирішив після подорожі з донькою до Франції, там побували на сирній виставці, де найбільше сподобалися сири з різкими запахами. Тож, першим їхнім сиром був саме “різкий”. Однак поціновувачів такого товару було небагато, тож почали виготовляти більш нейтральну продукцію.

За словами фермера, нині їхнє господарство виготовляє пару видів твердих сирів, три види коров’ячих, м’які сири (халумі, фета, будз, рікота (вурда)) та сири з пліснявою.

«Сири з пліснявою найцікавіше робити, вони найсмачніші, найдорожчі й ексклюзивні, з ними найважче”, — ділиться Ігор Небилович.

З козячого молока на фермі роблять сири-роли за французькою рецептурою. Сім’я фермера полюбляє м’які сири, що дозрівають в холодильнику. Господарство також реалізує сири, які готуються в черемші та кропиві. Господар пояснює, що це коров’ячий сир, до якого додається альпійська закваска, а коли сир підсихає, обклеюють його листям кропиви або черемші. Цей продукт виглядає цікаво та ексклюзивно, говорить власник сироварні.

За день фермерство виготовляє 20 кг сиру. 80% продається на львівському ринку, 20% – на франківському. У господарстві – 30 «м’ясних» овечок та 340 кіз. Фермер нарікає на нестачу кваліфікованих зоотехніків, які б правильно доглядали за тваринами, стежили б за їхнім харчуванням. Ринок сироваріння з козячого молока розвиватиметься ще 10 років, адже є багато потенційних покупців, вважає Ігор Небилович:

«Поки вони спробують, звикнуть до смаку, пройде трохи часу… Тому ми навіть у найближчий час не плануємо виходити на експорт… Бачу хорошу тенденцію: з кожним роком культура споживання козячого сиру покращується, і ринок динамічно розвивається».

Джерело: landlord.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українським фермерам треба інвестувати у достойну зарплату

Віктор Фарафонов, директор найбільшого в Україні й другого за розміром в Європі підприємства з вирощування лохини ТОВ «Бетек», що в Житомирській області вважає, що для українських виробників ягід украй важливо повернути заробітчан додому.

Про це він написав у своїй колонці на AgroTimes.

«Це дуже важливо саме повернути тих активних сезонників, які мають досвід праці в Польщі, які вмотивовано полишають свої сім’ї не маючи достойної роботи в Україні, – зазначив він. – Українці (сезонники) їдуть в Польщу на зарплату близько  500 євро на місяць. Бачив такі польські ягідні підприємства, де працюють тисячі українців. Їх там тримає не тільки рівень зарплати. Я думаю, що навіть, якщо наші сезонні працівники будуть отримувати менший дохід – вони не поїдуть за кордон працювати. Адже витрати на проживання в Польщі теж лягають на плечі наших заробітчан».

На думку Віктора Фарафонова, українським фермерам варто інвестувати у достойну заробітну плату, створення сучасних умов праці, відпочинку та проживання збирачів, дотримання стандартів виробництва Global GAP. А українській державі – спростити реєстрацію сезонних робітників.

«Держава отримає податки, ягідний бізнес – перспективу розвитку», – підсумував Віктор Фарафонов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview