В Україні планують спростити фітосанітарний контроль фруктів і овочів

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

"Після досить тривалої дискусії в Одесі знайшли модель, що надає можливість забезпечити баланс інтересів держави та імпортерів. Запропоновані зміни полягають у тому, що відбір проводитимуть одноразово за першої поставки товару за контрактом, якщо все подальше постачання здійснюється в рамках цього ж контракту, одним відправником або постачальником однієї країни походження для одного і того ж одержувача", - написав в.о. голови Державної фіскальної служби Мирослав Продан на своїй сторінці в соцмережі Facebook.

Він зазначив, що серед обов'язкових умов: країна-експортер має бути членом Міжнародної конвенції з карантину та захисту рослин, а імпортер має надати сертифікат про походження товару та фітосанітарний сертифікат країни-експортера.

Згідно з пропозицією, спрощеному контролю підлягатимуть: овочі (картопля, помідори, морква), фрукти, ягоди, цитрусові та інші свіжі плоди.

"Сподіваюся, проект відповідної постанови буде схвалений Кабінетом Міністрів", - написав М.Продан.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як ідеально поєднати нішеві й основні культури

Водночас поступове розширення їх виробництва дозволить як невеликим фермерським господарствам, так й агрохолдингам диверсифікувати джерела отримання доходів, пише AgroTimes.

Також нішеві культури можуть стати вирішенням проблем дотримання сівозміни та виснаження ґрунтів, що виникають через перенасиченість їх кількома основними сільськогосподарськими культурами.

Так, сорго, експортні ціни на яке зіставні із цінами пшениці або ячменю, може виступати ефективним замінником поширеніших культур.

Сорго можна з високою ефективністю виробляти в південних регіонах України, адже воно має високу стійкість до посушливих умов і солоності ґрунтів. Рентабельність виробництва цієї культури може варіюватися від 10–20% до 40–50% в окремих господарствах.

Досить поширеною є думка, що властивості сорго в майбутньому можуть зумовити його вихід із категорії нішевих і здобуття позиції однієї з основних експортних культур в Україні, зокрема, в сегменті фуражних зернових.

Іншим вдалим прикладом у цьому контексті може стати льон. Високий експортний потенціал, а також економічність вирощування в поєднанні з високою його цінністю як попередника дозволяють розраховувати на збільшення популярності льону серед вітчизняних  агровиробників.

Враховуючи домінування соняшнику в сегменті олійних культур, раціональним рішенням відновлення родючості ґрунтів є використання гірчиці як сівозмінника. Гірчиця добре росте навіть після соняшнику, а її насіння має високий попит у країнах Європи, наприклад Німеччині. До того ж вартість тонни такої продукції може сягати $600.

Зважаючи на невисокі обсяги виробництва, світові ціни на нішеві культури підтримуються на вищому рівні. Для деяких нішевих зернових, наприклад, сорго чи проса, рівень експортних цін є зіставним із цінами для пшениці, кукурудзи або ячменю, а олійний льон, гірчиця, гречка та деякі інші нішеві є значно дорожчими.

Середні ціни експорту деяких нішевих сільгоспкультур з України, $/тонна

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Українці масово переходять на самогон

Теґи: 

За останній рік, за даними Держстатистики України, продукції виробили на $16,6 млн, пише propozitsiya.com.

Згідно зі статистичними даними, виробництво горілки за рік скоротилося на 12%. А за 5 років Україна скоротила виробництво горілки вдвічі. У 2011 році в країні виробили продукції на $33,4 млн.

Разом з тим, як відзначають експерти, споживання горілки українцями не знижується, споживачі починають переходити на вживання самогону та інших саморобних алкогольних напоїв.

Нагадаємо, Кабмін ініціював чергове підвищення акцизів на алкогольну продукцію. Крім того, планується переглянути і мінімальні роздрібні ціни на алкоголь. Вони можуть зрости на 10-15%: горілка і лікеро-горілчані вироби - на 11,3%; коньяк (бренді) - до 6,1%; віскі, ром і джин - на 4,6%; вина, ігристі вина, вермути - до 1,8%. Таким чином, вартість пляшки горілки з 70 грн збільшиться до 80 грн.

У той же час, кількість фальсифікованого алкоголю на ринку побільшало. Аби уберегтися від ризику придбання фальсіфікату, сьогодні вже недостатньо просто купувати алкоголь в магазинах, бо підроблену продукцію (під іменитими брендами в тому числі) можна купити і в магазинах, і в перевірених точках продажу.

Щоб не купити фальсифікат, варто: звертати увагу на акцизну марку, захисні елементи етикетки і упаковки того чи іншого алкогольного напою; купувати алкоголь тільки в перевірених і легальних торговельних точках, краще - супермаркетах; на пляшці алкоголю повинна бути акцизна марка; кришка пляшки не повинна вільно провертатися; наявність дозатора на пляшці - ознака заводського продукту; етикетка повинна бути яскравою, без розводів і слідів фарби; краще вибирати перевірені марки і бренди; алкогольний напій не повинен бути дешевим.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки меду споживають українці

Про це в інтерв’ю  для «Інфо-Шувар» повідомла Анна Бурка,  національний консультант ФАО з питань ринку  меду в Україні.

За даними пані Бурки, в середньому, один українець за рік з’їдає близько 0,8-1 кг меду. «Ми насправді їмо меду більше, ніж споживачі в інших регіонах.  Наприклад, споживання меду в США хоча щорічно й зростає, але, станом на 2016 рік, на одну людину воно становило лише 0,76 кг на рік. – розповідає Анна Бурка.  В країнах ЄС середній показник споживання меду взагалі становить 0,65 кг на людину в рік. Втім, слід зазначити, що ситуація в розрізі   цього регіону досить неоднорідна, в деяких європейських країнах меду споживають навіть більше ніж в Україні. Наприклад, в Словенії, за рік одна людина споживає близько 1,6 кг  меду, в Греції  цей показник становить  1,55 кг, а в  Швейцарії  1,3 кг».

Втім, експерти галузі одноголосно погоджуються з тим, що саме експорт є головним драйвером ринку меду в Україні. «Виробництво меду в Україні в минулому  році склало 90-100 тис. тонн, при цьому, на зовнішні ринки ми поставили 57 тис. тонн загальною вартістю 97,3 млн.$. Для порівняння, ще п’ять років тому Україна знаходилась лише на 11 позиції в рейтингу світових експортерів меду, в 2012 році на зовні ми продавали всього 13,3 тис. тонн цієї продукції (31,3 млн.$)», – розповів Вадим Паньковський, директор «Асоціації українських експортерів та переробників меду».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Житомирщині за датськими технологіями побудували свиноферму

У селі Грозино Коростеньського району завершилася третя черга реконструкції тваринницького комплексу під комплекс з вирощування (вигодовування) свиней. Замовником робіт виступало українсько-датське ТОВ "ДФУ Агро".

За інформацією ProfiDOM.com.ua, нове приміщення загальною площею понад 2,1 тис. кв. м відповідає стандартам організації виробництва на свинофермах Данії, головний з яких - дотримання біобезпеки. Майже вся робота на фермі автоматизована, з мінімальним доступом людини до тварин. Потужність третьої черги свинокомплексу становить 8,83 тис. голів в рік, а вартість основних фондів, прийнятих в експлуатацію, - понад 14,1 млн. грн.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Єгипті з нуля побудують сільськогосподарське місто вартістю $10 млрд

Вартість проекту оцінюють у 10 мільярдів доларів. Угоду про співробітництво в цьому напрямку підписали Єгипет і Корейсько-Арабське суспільство (KAS), пише atmagro.ru.

Відомо, що місто знаходиться на північному заході Єгипту, в південно-східній частині Катарської западини. Про це повідомив прем'єр-міністр Єгипту Шериф Ісмаїл під час прес-конференції, що відбулася після церемонії підписання угоди.

Він зазначив, що диво-місто буде побудоване з нуля за шість місяців руками єгипетських робітників під керівництвом фахівців з Кореї. Тут будуть представлені сільгосппроекти, засновані на найсучасніших технологіях: близько 50 тисяч розумних теплиць, обладнання для опріснення морської води, сонячні електростанції, виробництво кормів, культивування природного здорового підсолоджувача стевії (замінника цукру).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview