В Україні планують висадити сад за криптовалюту

Щоб закласти майбутній сад випустять токени — свого роду цінні папери, які пройдуть первинне розміщення або ICO (аналог IPO), передає agroday.com.ua.

За словами Олександра Ольшанського, президента холдингу Internet Invest Group, з такими планами до них звернулась одна з сільськогосподарських компаній.

«Вони хочуть випустити токени на майбутній урожай. Оскільки компанія займається не зерновими культурами, а садівництвом, то бізнес-цикл тут довший. Щоб висадити сади, потрібні значні стартові інвестиції», — пояснив Ольшанський.

Покупці токенів матимуть права на яблука, які виростуть в садах.

Аналогом токенів є звичайні акції. Але токени-акції випускати та купувати ризиковано. «Потрібен хтось, хто зможе забезпечити захист прав у випадку їх порушення. У реальному житті цим займається держава. У криптосвіті такого арбітра поки», — каже експерт.

За своєю суттю токен — це посилання на закодований договір, смарт-контракт. Особливістю токену є те, що компанія не може відмовитися від його виконання.

Над використанням токенів у сільському господарстві задумуються вже не вперше. До прикладу, один із фермерів випустив криптовалюту під вирощування саджанців. Зараз його товар замовлений на 7 років вперед.

SmartAgroForum – це не просто агрофорум чи аграрна конференція!

Теґи: 

Це тематичний захід B2B формату, зручний marketplace для Вашого агро-бізнесу, а  також майданчик, який збирає широку аудиторію топ-менеджерів, директорів та фахівців агропідприємств, холдингів та фермерських господарств для знайомства з високотехнологічними новинками для АПК.
На сьогоднішній день завданням SmartAgroForum №3 є:
•    прискорення переходу інноваційних технологій з лабораторій і офісів на поля і підприємства;
•    інформування аграріїв про популярні ICT-технології та ПО, а також їх впровадження;
•    обмін інформацією та неформальне спілкування розробників та споживачів з питань розробки та супроводу інновацій;
•    розробка, створення та супровід ICT продуктів для АПК.
Цього разу до уваги відвідувачів буде представлено багато кейсів акцентованих саме на інноваційних технологіях для рослинницького та тваринницького комплексу.
На вас чекає:
•    9 годин інтенсиву присвяченому тільки новітнім технологіям для агро сектору ;
•    11 неймовірно цікавих та пізнавальних доповідей від провідних спеціалістів, які успішно розробляють та впроваджують IT-технології для АПК;
•    встановлення нових бізнес зв’язків та налагодження ділової комунікації;
•    приємне неформальне спілкування з колегами по цеху та потенційними партнерами.
Участь у форумі – платна. Кількість місць – обмежена.
Ознайомитись з учасниками та програмою форуму Ви можете на сайті: http://smartagroforum.com/
Слідкувати за оновленнями та всією актуальною інформацією з приводу заходу Ви можете на офіційній сторінці у Facebook: https://www.facebook.com/smartagroforum
З питань участі або інформаційної підтримки звертайтеся до орг. комітету за тел.+38063-41-77-463, 096 -080-80-15.
Або надсилайте запит на електронну адресу: [email protected]
До зустрічі на SmartAgroForum№4!    

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Який механізм передачі держземель громадам

Заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк розказав про механізм передачі держземель громадам, пише agropolit.com.

Процес передачі близько 760 тис. га від Держгеокадастру, який від імені держави управляє держземлі, до ОТГ офіційно стартував з 1 лютого. У зв'язку з цим у представників найрізноманітніших професійних і політичних груп, учасників агросектору та земельних відносин виникає багато питань, які ми постараємося максимально швидко зняти. Нижче — основні з них.

"Основних нормативних актів три: 1. Земельний кодекс, стаття 117, яка так і називається: «Передача земельних ділянок державної власності за у комунальну власність чи земельних ділянок комунальної власності за у державну власність»; 2. Власне, постанова Кабміну, яка зобов'язує Держгеокадастр провести таку передачу в частині земель ОТГ; 3. Закон про місцеве самоврядування, стаття 26, яка регламентує обов'язкове узгодження дій Держгеокадастру з органом місцевого самоврядування в перехідний період передачі земель», — каже він.

За його словами, в цілому механізм схожий на процедуру передачі землі громадянам, наприклад, учасникам АТО, тільки приймаючою стороною виступає об'єднана територіальна громада.

"Передача земель здійснюється за заявницьким принципом. Це означає, що рада ОТГ на сесії повинен прийняти рішення про звернення до Держгеокадастру про передачу земель у комунальну власність, подати таку заяву за адресою. На фініші процесу — підписати акт-прийому передачі та з цим документом звернутися до державного реєстратора майнових прав для реєстрації комунальної власності на ці ділянки. Я б рекомендував почати з підписання меморандуму з головним управлінням Держгеокадастру, в якому узгодити всі кроки і терміни щодо передачі земель», — пояснює Мартинюк.

На його думку, децентралізація — це затверджена державна політика, ця реформа одна з найбільш успішних в країні, й уряд незмінно демонстрував прихильність цьому курсу. Примушувати до об'єднання «зверху» було б неправильно, та й просто неможливо, але можна створити стимули, які зроблять сільради зацікавленими у формуванні ОТГ. Тому Кабмін розглядає передачу земель як один із стимулів до об'єднання.

"Тривалість процесу залежить від кількох факторів, в першу чергу — від кількості неінвентарізірованних земель на території ОТГ. Значна площа таких неоформлених земель є на території Сумської, Житомирської, Чернігівської та Дніпропетровської областей. І навпаки, ситуація близька до оптимальної в Закарпатській, Чернівецькій і Вінницькій областях. В середньому, для окремо взятої ОТГ процедура займе близько двох місяців. Та оскільки процеси будуть паралельними, то в масштабах країни передача земель відбуватиметься зі швидкістю 72 ОТГ/місяць. Зрозуміло, що в Дніпропетровській області, де сформовано 56 ОТГ, інтенсивність роботи буде вищою, ніж, наприклад, у Закарпатській, де є поки тільки 6 об'єднаних територіальних громад. Загальнонаціональний дедлайн — 31 грудня 2018 року», — розповідає він.

Мартинюк повідомив, що після дискусій і консультацій з Асоціацією ОТГ, було прийнято рішення здійснити інвентаризацію за рахунок державного бюджету. Важливе уточнення — інвентаризації потребує лише незначна частина з 760 тис. га, які підлягають передачі у власність ОТГ.

"Істотно розширюється ресурсна база, якою місцеві органи влади зможуть розпорядитися на користь жителів. Умовно кажучи, сільрада краще розуміє, що пріоритетно — передати певну ділянку в оренду фермерові чи пристосувати його під суспільне пасовище. Саме необхідність розширити повноваження ОТГ у частині управління землями була основною ідеологічною підосновою рішення про передачу. Звичайно, отримання у власність земель за межами населених пунктів — лише перший етап організації грамотного управління ними. Наступним кроком має стати розробка містобудівної документації на ці землі та визначення планів розвитку цих територій. Держгеокадастр і так розігнав на аукціонах середню ставку оренди до середньорічних 14,74%, тому пікоподібного зростання вартості оренди після зміни власника земель я не очікую. Вони завершуються, та остаточне рішення приймається з обов'язковим погодженням з представниками відповідної громади в формі рішення ради ОТО», — додає перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк.

Ваш вибір 'Подобається'.

Переробка волоських горіхів рентабельна на 300%

Про це повідомляють у компанії Pro-Consulting. За даними аналітиків, з врахуванням дисконту, гроші повернуться інвестору за 14 місяців. Та додали, що рентабельність у майже 300% можна отримати у разі налагодження виробництва з продуктивністю 5 тонн за зміну, пише landlord.ua.

«75% вітчизняного врожаю відправляється на експорт, і тільки 25% споживається українцями. Волоські горіхи, вирощені на нашій землі, мають настільки високі якісні показники, що, наприклад, китайці готові купувати їх у великих обсягах, незважаючи на те, що самі є світовими лідерами в цій галузі. Крім того, є куди розвиватися і на внутрішньому ринку. Середній українець на сьогоднішній день в 2-3 рази відстає по споживанню волоських горіхів від інших європейців», — кажуть експерти.

За даними фахівців компанії, наразі існує тенденція до збільшення виробництва волоських горіхів в Україні. Спад спостерігався у 2014-2015 роках, а до цього ще й в 2012-му. У 2016 році зростання врожаю горіхів збільшилось. У 2017-му їх валовий збір склав 113 тис. тонн і впритул наблизився до рекорду 2013 року, тоді було зібрано 116 тис. тонн.

«Тенденція до збільшення вітчизняного виробництва волоських горіхів буде продовжена і в майбутньому. У минулому році площа їх насаджень збільшилася на 18%, у порівнянні з 2016-м і досягла 16,3 тис. гектарів. Звичайно, сучасному сукупному розміру горіхових садів в нашій країні далеко до показників 1980-х років. З тих пір їх загальна площа скоротилася на 24 тис. га або на 247%. Але слід зазначити, що продуктивність сучасних сортів горіхів, культивованих в Україні, на 65% вище, ніж була в 1990-му», — кажуть аналітики.

Бізнесменам слід пам’ятати, що 86% волоських горіхів на українському ринку виробляють  присадибні господарства. На частку великих агропідприємств припадає лише 14% ринку. Підприємство краще розмістити ближче до джерел сировини. Для цього кращими будуть Одеська, Херсонська, Миколаївська, Вінницька або Львівська області.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Ячмінь стане трендом цього сезону

Про це розповіла аналітик Марія Колесник, пише agravery.

«Вартість українського ячменю перевищила ціну на французький. Вперше вона перевищила ціну на пшеницю з протеїном на 11,5%. Зараз ячмінь — найбільш приваблива культура, у товаровиробників її вже не залишилось. Усі зрозуміли, що за обсяги потрібно боротися», — розказала М. Колесник.

Стрибок ціни пояснюється різким скороченням початкових запасів і посівних площ. Аналітик прогнозує, що високі ціни на ячмінь будуть стимулювати збільшення посівів ярового ячменю. Адже культура є найбільш рентабельною цього року. Росія не є нашим конкурентом на ринку ячменю. Ціни формують Україна та Франція, де спостерігається зростання.

Основні імпортери ячменю — Китай і Саудівська Аравія (саме до останньої постачається більшість вітчизняного ячменю). До Китаю цю культуру постачає Австралія, але там був неврожай, тому зараз Україна має шанс зайняти цю нішу.

«Цей ринок потрібно розвивати. Ми вже вийшли на нього, потрібно зберігати і розширювати свою присутність на цьому ринку. Там інші ціноутворюючі чинники. У першу чергу слід звертати увагу на якість», — підкреслила Колесник.

На ринку кукурудзи зростають початкові залишки. Попит на цю культуру зростатиме через зростання попиту на біоетанол. В ЄС запроваджують нові вимоги щодо викидів парникових газів при виробництві культур, що в подальшому використовуються на виробництво біогазу. Це може болюче вдарити по українських виробниках.

«У короткостроковій перспективі ціна на кукурудзу зросте, але незначно. На наступний рік вийдемо з більшими цінами на кукурудзу. Вона буде більш рентабельною і привабливою», — зазначає Колесник.

Запаси кукурудзи різко скорочуються в Китаї, при цьому зменшуються посівні площі під кукурудзою в США.

«Якщо в нас буде надлишок кукурудзи, саме на КНР потрібно звертати увагу, бо вони почнуть оновлювати свої резерви. Питання в тому, чи буде це власна закупівля чи активізація імпорту», —  попереджає аналітик.

Залишки пшениці тиснуть на цей ринок. Зокрема, вони постійно зростають в Китаї та ЄС, тому ціна на старті сезону буде доволі низькою. Проте в США не дуже хороша ситуація з озимими, очікуються великі втрати, тому там пшениця зростає в ціні. З іншого боку, озимі в РФ в досить хорошому стані, очікується великий урожай. «Росія вийде з надлишком пропозиції, тому ціна на пшеницю буде низькою», — пояснила Колесник.

При цьому для України відкривається ринок Японії у зв’язку з політикою Дональда Трампа щодо неучасті в Транстихоокеанському партнерстві. Японія зацікавлена у зерні із вмістом протеїну 12,5%. «Це великий ринок, він може звільнитися для нас, але важливо швидко відреагувати», — наголосила аналітик. 

Фітосанітарна політика Єгипту є традиційною перепоною для експорту українського зерна. «Цей ринок частково втрачений, лише уряд і дипломатичні кроки допоможуть змінити нинішню ситуацію російської гегемонії», — переконана Марія Колесник.

Нагадаємо, за результатами минулого року сальдо зовнішньої торгівлі аграрною продукцією  залишалося позитивним та склало $13,6 млрд.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Найбільший виробник свинини купує активи Веревського

Згідно з оприлюдненою інформацією на сайті Антимонопольного комітету України, відомство може дозволити "Даноша" придбати частку в статутному капіталі підприємства, що забезпечує перевищення 50% голосів в органах управління, повідомляє Інтерфакс-Україна.

ПП "Галицькі аграрні інвестиції" займається вирощуванням зернових і олійних культур, торгівлею зерном, насінням та кормами для тварин.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб (ЄДР), засновниками підприємства є Андрій Веревський і "Українські аграрні інвестиції".

Згідно з інформацією аналітичної системи "СПАРК-Інтерфакс" в 2016 році "Галицькі аграрні інвестиції" скоротили чистий збиток в 4,1 рази в порівнянні з 2015 роком - до 8,96 млн грн, виручку - на 2%, до 40,1 млн грн .

Агрохолдинг "Кернел" в червні 2017 року став 100%-им власником агрохолдингу "Українські аграрні інвестиції".

"Кернел" - найбільший у світі виробник і експортер соняшникової олії, провідний виробник і постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки. Вертикально-інтегрована структура компанії будується на тісно пов'язаних між собою бізнес-сегментах: виробництво, експорт і внутрішній продаж соняшникової олії; рослинництво; експорт зернових культур; надання послуг зі зберігання і перевалки зерна на елеваторах і портових терміналах.

Компанія в 2017ФР скоротила чистий прибуток на 21,7% - до $ 176,2 млн, а її виручка зросла на 9,1% - до $ 2,169 млрд.

Створена в червні 2004 року "Даноша" - українська сільськогосподарська компанія, належить данським інвесторам. Входить до складу Axzon A / S.- датської групи компаній, що здійснює розвиток свинарських комплексів в Данії, Польщі, Україні та Росії. Група є одним з найбільших виробників свинини в Польщі і Україні. Окрім свинарства, в Україні група займається рослинництвом, виробництвом комбікормів, біогазу та електроенергії.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.