В Україні почали виробляти органічну томатну пасту

У вересні компанія ввела в експлуатацію третій завод з переробки томатів. Загальна виробнича потужність підприємств становить 750 тис. тонн томатів в сезон, пише delo.ua.

Компанія орієнтована на експорт — поставляється за кордон до 75% виробленої продукції (29 країн, в тому числі ЄС, Японія, Ізраїль, ОАЕ та інші). У планах компанії вийти на ринки Близького Сходу, Канади, Латинської Америки і Африки.

У березні 2017 року Європейський банк реконструкції і розвитку виділив компанії Agrofusion кредит на $15 млн для будівництва третього заводу з переробки томатів.

Кредит дозволить компанії частково фінансувати будівництво третього заводу з переробки томатів в Україні потужністю виробництва 34 тис. тонн томатної пасти в рік.

Раніше загальна вартість проекту Agrofusion оцінювалася ЄБРР $50 млн.

У 2017 році Кабінет міністрів України схвалив надання фінансування у розмірі $23 млн з боку Європейського інвестиційного банку компанії Organic system (Миколаївська обл.), яка входить до складу Agrofusion.

Agrofusion Group  об'єднує три заводи, 20 тис. га зрошуваних земель і два тепличних комплекси з вирощування розсади.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чернігів стає центром переробки картоплі

Новий завод  будується за технічної підтримки датської компанії SiccaDania і стане одним з найсучасніших виробництв у Європі.


"Наше підприємство має більш ніж двадцятип’ятирічний досвід виробництва картопляного крохмалю. За ці роки ми постійно покращували якість продукції, сформували цивілізований ринок картопляного крохмалю в Україні, а закупівельну ціну підняли для виробників картоплі на рівень, вищий від загальноєвропейських цін. Влітку 2018 року ми запускаємо нове виробництво, щоб задовольнити потреби наших клієнтів, а також з метою реалізації проекту глибокої переробки картоплі. Ми впевнені - майбутнє українського картоплярства за глибокою переробкою картоплі.

Так, лише запуск нового крохмального заводу збільшить загальну виручку виробників картоплі  України більш ніж у 10 разів, а подальші плани по випуску картопляного протеїну та харчових волокон дозволять поглибити переробку картоплі та отримувати продукцію з ще більшою вигодою, як для виробників картоплі  - учасників проекту так і для підприємства", - зазначає директор ПБП «ВИМАЛ» Самоненко С.

На новому заводі, для рафінації крохмалю, передбачені роздільні лінії гідроциклонів - для великих і дрібних зерен, що дозволить не тільки отримати крохмаль найвищої якості, але і дасть можливість фракціонувати крохмаль і пропонувати продукцію з великою або дрібною фракцією, тим споживачам, які мають потребу в цьому, а також в майбутньому виробляти модифікований крохмаль на основі зерен дрібної фракції.
Також на новому заводі планується випускати фармацевтичний крохмаль і спеціальний крохмаль для дріжджових виробництв.

"Після запуску крохмального виробництва в 2018 році, ми плануємо в 2020 році запуск заводу, який буде отримувати протеїн з картопляного соку, виробляти сухі картопляні волокна і рідке органічне добриво. Картопляний технічний протеїн є високо ліквідним  кормовим білком, а харчовий протеїн - відмінною сировиною для харчової промисловості. Картопляні харчові волокна - здоровий продукт, попит на який постійно зростає. Рідке органічне добриво - концентрований картопляний сік, який містить всі необхідні поживні елементи в біодоступному вигляді» - підсумовує засновник ПБП «ВИМАЛ» Лазар В.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії б’ють на сполох: як не дати перерости озимому ріпаку?

Однак, в поточному сезоні українські аграрії стурбовані проблемою можливого переростання своїх посівів напередодні перезимівлі культури, що викликано гідро-термічними умовами більшості регіонів. Про це пише Аgronews.ua.

Чи переживуть посіви зиму, залежить не лише від погодних умов, а й від технологічних прийомів в осінній період, зокрема застосування регуляторів росту та борвмісних добрив.

При побудові системи основного живлення та позакореневих обробок ріпаку озимого важливо все розрахувати в кожному конкретному випадку для кожного поля. Все залежить від ґрунту, погоди і обраної технології вирощування.

«Але слід пам'ятати, що надмірне внесення азотних добрив восени та дуже ранні строки сівби, можуть призвести до зайвого нарощування вегетативної маси. Ріпак з великою ймовірністю просто вимерзне взимку. Саме тому, важливо проводити своєчасний моніторинг посівів і брати до уваги майбутні прогнози погодних умови у конкретному регіоні та планувати обприскування із застосуванням фунгіцидів та регуляторів росту», - зазначає керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT Олександр Мигловець.

На сьогоднішній день в портфелі Групи компаній UKRAVIT є високоефективний фунгіцид системної дії з регулятивними властивостями для обробки посівів ріпаку - «Унікаль».

Його регулюючі властивості полягають у зниженні висоти стебла, уповільненні росту вегетативної маси (у рослини клітини не так швидко розтягуються), при цьому його розвиток проходить відповідно до фенофаз. «Унікаль» також контролює ряд грибкових хвороб, зокрема альтернаріоз, фомоз, борошнисту росу, які можуть уже проявлятися від фази 3-4 листків ріпаку. В осінній період зазвичай норма його витрати становить 0,7-1,0 л/га, - зазначає Олександр Мигловець.

«Але необхідно пам’ятати та зважати на температурні умови, оскільки практично усі триазоли ефективно діють за температури від + 10 0С. Беручи до уваги температурний режим останніх кількох днів (в нічні години температура понижується до +4..+5 0С), тактику регуляції посівів ріпаку озимого необхідно переглянути. За таких умов ми рекомендуємо застосовувати цілеспрямовані регулятори росту, зокрема «Берегиня», до якої входить хлормекват-хлорид та який ефективно буде діяти при понижених температурах", - наголошує Олександр Мигловець.

«Норма його використання для посівів ріпаку озимого в осінній період становить 1,0-1,5 л/га. Важливим фактором обрання норми витрати є фаза на момент обробки, а також густота стояння рослин на 1 га. Тобто препарат у мінімальних нормах підійде за фази обробки 3-4 листків та оптимальної щільності рослин, натомість максимальні норми витрати необхідні для посівів із раннім строком посіву, фази 5-6 і більше листків та щільним стеблостоєм. Окрім фунгіцидів та регуляторів росту, для накопичення вищої кількості цукрів для кращої перезимівлі, обов’язково в осінній період необхідно застосувати «Авангард Р Бор» у нормі 1,0-1,5 л/га», - зазначає Олександр Мигловець.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 135 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися: ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул.Дегтярівська, 25/1.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 переробників соняшника

На її частку припадає близько 23% виробництва нерафінованої, а також 20% випуску рафінованої соняшникової олії.

Про це повідомляє «ПроАгро», пише latifundist

У ТОП-5 виробників нерафінованої соняшникової олії увійшли:

1. «Кернел» — 23% (частка у загальному обсязі виробництва);
2. Vioil — 7%;
3. «Оптімус Агро» — 6%;
4. «Європейська транспортна стивідорна компанія» — 6%;
5. «Миронівський Хлібопродукт» — 6%.

При цьому найбільшими виробниками рафінованої соняшникової олії є «Кернел» (20%), «Bunge Україна» (17%) та «Дельта Вілмар СНД» (14%). А лідерами з виробництва соняшникової шроту/макухи є «Кернел» (22%), «Оптімус Агро» (7%) і «Європейська транспортна стивідорна компанія» (7%).

За підсумком 2016/17 МР підприємства України переробили на 46,3% більше насіння соняшнику, ніж у попередньому маркетинговому році внаслідок рекордного врожаю олійної в 2016 р. та активного попиту на соняшникову олію українського виробництва на світовому ринку.

Нагадаємо, що Україна в січні-липні 2017 р. виробила 3,18 млн т нерафінованої соняшникової олії, що на 36% перевищує показник за аналогічний період 2016 р.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Водні ворота України" поєднають Херсонщину з Гомельщиною

Цього року генеральний директор компанії «НІБУЛОН» Олексій Вадатурський презентував учасникам форуму нові інвестиційні плани компанії з розвитку логістики в Україні. На сьогодні компанія  «НІБУЛОН» – лідер України з експорту сільгосппродукції.  Отож підприємство має можливість забезпечувати потреби Білорусі  в якісній сільгосппродукції, що доставлятиметься водним транспортом. І не останню роль у реалізації цих інвестиційних планів відіграє Херсонщина.

Першочерговим завданням для успішної реалізації цього проекту є відновлення повноцінної роботи судноплавного шляху Е-40 і річкових перевезень на маршруті Балтійське море – Гданськ – Дніпро – Чорне море, а саме: виконання днопоглиблювальних  робіт на лімітуючих перекатах Дніпровського і Дніпродзержинського водосховищах та збільшення габаритів водного шляху на ділянці Київська ГЕС  – Нижні Жари, необхідного для проходу суден класу  «ріка-море».

За підрахунками спеціалістів, потенційний товарообіг між Україною та Білоруссю становить 10 млн тонн. Зокрема з України в Білорусь можна постачати водним транспортом зерно і зернопродукти, олійні культури і шрот, універсальні контейнери, будівельні матеріали (пісок, глина, гравій, гіпсові), овочі, фрукти і соки. В Україні користуються попитом білоруські продукти нафтопереробки,  калійні, азотні та інші мінеральні добрива, шини, продукція деревообробної промисловості, сільгосптехніка, трактори, легкові та вантажні автомобілі.

Результатом роботи форуму стало підписання меморандуму про співробітництво та партнерство між Херсонською обласною державною адміністрацією, Гомельським обласним виконавчим комітетом та компанією «НІБУЛОН».

«Республіка Білорусь є сьогодні промисловою державою, ми не маємо своїх корисних копалин, виходу в море, тому у нас розвинута оброблювальна промисловість, нам треба завезти сировину, оброблювати її та отримати готовий продукт. Тому ми сьогодні шукаємо шляхи виходу в море, для нас це сьогодні дуже важливо. А чим довше водний шлях руху товару, тим дешевша логістика. Тому для нас дуже важливим є вихід у Чорне море, адже тоді  наша продукція буде конкурентоспроможною на всіх ринках світу», – зазначив Голова Гомельського обласного виконавчого комітету Володимир Дворнік.

Андрій Гордєєв, голова Херсонської ОДА, на своїй сторінці у Фейбуці вже прокоментував історичність події: «Будуємо "Водні ворота України" спільно з компанією "Нібулон" і поєднуємо дві держави – Україну з Білоруссю, Херсонщину з Гомельщиною. Відновлення водного шляху Е-40 значно спростить торгівлю між Україною і Білоруссю, дозволить вивільнити від вантажного автотранспорту обласні центри, що розташовані на річці Дніпро."Водні ворота України" відкриє для нас нові перспективи і можливості для розвитку, сприятиме налагодженню торгових зв’язків з іншими країнами».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські яйця знову подорожчають

Теґи: 

До Нового року, коли в українців з'являться гроші, яйця значно додадуть у ціні.

Про це ГолосUA заявив виконавчий директор громадської організації «Економічний дискусійний клуб» Олег Пендзин.

«Якщо на весь ринок домашні яйця продають два-три продавця, то вони встановлюють ціни, які хочуть. Один день ціна може бути вище, інший нижче день. Тому вартість домашніх яєць не є показником. Взагалі все, що стосується домашніх яєць, ексклюзивності видів виробництва, і людей, які готові платити на три-чотири номіналу більше за видиму особливість – це право кожного. Але в кінці останньої декади вересня яйця в супермаркетах подорожчали на 11%. Це факт. І на сьогоднішній день ціна десятка яєць наближається до 19 гривень. Але, знову ж, потрібно розуміти, які це яйця, яка категорія», - уточнив експерт.

За його словами, на сьогоднішній день спостерігаються досить серйозні зміни в цінах.

«З вересня минулого року яйця подорожчали на 22%. Але якщо порівняти нинішню ціну з тією, яка була 1-го січня 2017 року – то яйця сьогодні дешевше на 10%», - уточнив О. Пендзин.

На думку експерта, вартість яєць на сьогоднішній момент - яскравий приклад маніпуляції цінами лідерів монополизированного ринку.

«Антимонопольний комітет повинен був би серйозно проаналізувати ситуацію з яйцями, але чомусь не робить цього. Крім того, цей ринок дуже тісно пов'язаний з ринком Європи. І як тільки на європейському ринку з'являється можливість розширення присутності українських виробників, вони тут же везуть товар, і загальний баланс українського ринку погіршується, і, як наслідок, ціна на цю продукцію в Україні зростає. Та захисту внутрішнього споживача поки немає», - пояснив О. Пендзин.

Експерт звернув увагу, що ціна на яйця безпосередньо залежить від платоспроможної здатності населення і зазначив, що до кінця року вони значно подорожчають.

«Наприкінці року В нас, як правило, проводяться великі фінансові виплати, і збільшується попит на продукти. Яйця входять у велику кількість страв, які готують українці. Тому до Нового року ціни на яйця однозначно піднімуться», - резюмував О. Пендзин.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview