В Україні почали вирощувати фундук на шпалері

Делегація Української горіхової асоціації відвідала хорватський розплідник Gospodarstvo Moulis для ознайомлення з 6-річним досвідом вирощування фундука на шпалері, який запатентований цим розплідником в декількох країнах. Про це в коментарі AgroPortal.ua зазначив віце-президент ВГО «Українська горіхова асоціація» Геннадій Юдін.

За його словами, традиційна технологія вирощування фундука передбачає два типи формування — кущ або дерево, при якій на 1 гектар висаджується від 500 до 1000 саджанців фундука.

«Хорватський горіховод застосував іншу схему висаджування фундука 3м х 0,7 м і подальшого формування його на шпалері. При цьому висаджується до 5 тис. саджанців на 1 га, що при урожайності Vlado Moulis — 2 кг фундука з куща дає до 10 тонн з 1 га», — констатує Геннадій Юдін.

Варто зазначити, що в Україні в агропідприємстві «Філберт» вже закладено 7-ми гектарну ділянку фундука за шпалерною технологією його вирощування.

«У нас (в саду «Філберт») вже використовується приблизно однакова схема посадки, — каже агроном самого великого фундукового саду в нашій країні Наталя Власенко, — проте ми зробили крок ще далі, ніж хорватська методика, ми посадили весь цей обсяг саджанців на гарантоване споживання води — на крапельне зрошення, з яким можливо використовувати інтенсивну підгодівлю необхідними добривами».

Підсумком відвідин Хорватії стало підписання меморандуму про спільне співробітництво між Українською горіховою асоціацією та розплідником Gospodarstvo Moulis.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У проекті держбюджету-2019 на аграрну сферу запланували понад 13 мільярдів

Ці суми зазначені в додатку №3 до проекту держбюджету, розміщеного на Офіційному веб-порталі Верховної Ради України, повідомляє Укрінформ.

Згідно з документом, видатки на Міністерство аграрної політики та продовольства України передбачено в розмірі 13,12 млрд грн по загальному фонду.

Найбільший обсяг фінансових ресурсів у 2019 році буде спрямовано на державну підтримку галузі тваринництва - 4 млрд грн.

На фінансову підтримку сільгоспвиробникам заплановано виділити 1,38 млрд грн.

Допомога фермерським господарствам планується в розмірі 800 млн грн.

Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників запланована в обсязі 400 млн грн.

На фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів закладається 127,16 млн грн.

Забезпечення діяльності Аграрного фонду передбачає витрати в розмірі 94,75 млн грн.

Національна академія аграрних наук України має отримати 486,1 млн гривень, з них 429,3 млн передбачено на фундаментальні дослідження та виконання робіт за державним замовленням.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Подобається'.

В Україні майже все качине м'ясо виробляється населенням

Про це свідчать підрахунки ФAO, які базуються на спеціальній методиці, пише журнал «Наше птахівництво».

 
Близько 90% його виробляють у присадибних господарствах. Деяку кількість качиного м’яса в Україні виробляють племінні качині господарства, зорієнтовані на задоволення потреб населення в добовому молодняку качок і для яких цей вид продукції є побічним.

В Україні не ведеться державний статистичний облік обсягів виробництва качиного м’яса, як і м’яса гусей та індиків. У даних Держстату їх враховують загалом як м’ясо птиці.

Джерело: AgroTimes

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

За українськими яблуками приїдуть баєри з Азії

Про це повідомив директор УПОА Федір Рибалко в ході заходу Ukrainian Food Valley KMBS «Українська продукція на ринках Азії: від пробних поставок до системного експорту», пише AgroPortal.ua.

“Українським виробникам вкрай необхідно нарощувати експорт яблук, адже рівень внутрішнього споживання буде знижуватися. Наразі фермери отримують 70%від роздрібної ціни, але можливо, що невдовзі в Україні буде як в Європі — закупівельні ціни від роздрібних будуть відрізнятися утричі”, – зазначає пан Рибалко.

За його словами, у найближчих планах української плодоовочевої асоціації — організувати торгові місії до Нової Зеландії та Чилі для вивчення ринків, а також — запросити азійських імпортерів до України та організувати для них зустрічі з українськими постачальниками.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Чим корисні вертикальні ферми – інноваційні "грядки" для вирощування городини

У світі багато країн уже зараз відчувають нестачу орних земель, інших ця проблема чекає в недалекому майбутньому – через виснаження родючих ґрунтів та збільшення попиту на продовольство, пише 24tv.ua.

Думка про це наштовхує людські "уми" на пошук альтернативних рішень для вирощування городини. Одним із таких, який, як вірять його прихильники, врятує планету від ймовірного голоду, є так звані "вертикальні ферми".

Переваги цього методу виглядають багатообіцяльними: заощадження води до 95%, порівняно з традиційним господарством; повна відсутність пестицидів та гербіцидів; у десятки, а то й сотні разів, вища ефективність – завдяки економії площі: полиці, на яких вирощують овочі, можна складати одну над одною у височезні стелажі.
Такі ферми не потребують ґрунту, а сонцем їм слугують світлодіодні лампи. Увесь процес максимально автоматизований, можливість регулювати температуру, вологість (незалежно від погодних умов) пришвидшують процес дозрівання, а відсутність прив’язки до сезону дає змогу збирати по декілька врожаїв на рік.

За принципом вирощування розрізняють загалом три види:
– на гідропонних фермах рослини висаджують у продірявлені горщики, заповнені гравієм чи іншим нейтральним субстратом, і занурені у басейн з поживними речовинами;
– аквапоніка відрізняється тим, що передбачає додатково розведення риб, продукти життєдіяльності яких власне і слугують поживою для рослин;
– і є ще аеропоніка, коли поживні речовини у вигляді аерозолю подають просто до коренів рослин.

Такий інноваційний підхід відкриває широкі можливості для ринку: скажімо, великі супермаркети зможуть вирощувати овочі і зелень просто під боком, не витрачаючись на доставку та зберігаючи максимальну свіжість продукту.

На вертикальних фермах вирощувати екологічно чисту й поживну городину можна буквально посеред пустелі, використовуючи для цього енергію сонця; а також у цехах колишніх фабрик і складських приміщеннях, і навіть у закинутих автомобільних тунелях; та, зрештою, у себе вдома на кухні, контролюючи увесь процес за допомогою смартфона.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чим Україна годує ЄС

При цьому експорт української продукції АПК до ринків ЄС перевищив $3,6 млрд. Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«В п’ятірку ключових експортних позицій до ЄС за вказаний період увійшли: зернові – $1,2 млрд, олія – $702,5 млн, насіння олійних – $581,4 млн, залишки і відходи харчової промисловості – $312,8 млн, м'ясо та харчовісубпродукти свійської птиці – $169,8 млн та інші товари», - відмітила Ольга Трофімцева.

Вона додала, що у ТОП-5 країн з найбільшою часткою у зовнішньоторговельному обігу між Україною та країнами ЄС входять: Нідерланди – 15,2%, Польща – 14,3%, Італія – 12,6%, Іспанія – 12%, Німеччина – 11,5%.

Багато з українських продуктів продемонстрували значне зростання вартості експорту до країн ЄС. Зокрема:

-  насіння свиріпи або ріпаку – на $164,1 млн (або відбулось збільшення на 73,1%);

-   горіхи – на $16,5 млн (на 75,6%);

-   овочі бобові сушені – на $16,1 млн (в 3,6 рази);

-  плоди та горіхи сирі, варені або морожені – на $14,1 млн (на 41,1%);

-  кондитерські вироби з цукру – на $11,9 млн (на 73,9%);

-  соя – на $11,7 млн (на 7,5%);

-  шоколад та інші продукти з вмістом какао – на $10,8 млн (на 68%);

-  яйця птиці без шкаралупи та яєчні жовтки – на $8,5 млн (в 19,9 раз);

-  соки – на $8,2 млн (на 33,5%) та інші товари.

«За вказаний період імпорт аграрної та харчової продукції з країн ЄС до України збільшився на $336,2 млн порівняно з відповідним періодом 2017 року та склав $1,7 млрд. Найбільше ми імпортували продукти для годівлі тварин, тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів, м'ясо та субпродукти, насіння олійних культур, кукурудзу, алкогольну продукцію та різні інші харчові товари. Зростання обсягів двосторонньої торгівлі в агро- та харчовій сфері між Україною та ЄС вкотре доводить, що Угода про ПВЗВТ успішно працює», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview