В Україні почалися весняно-польові роботи

За повідомленням заступника міністра Міністерства аграрної політики і продовольства Максима Мартинюка, станом на 2.04 у Херсонській області посіяно 4,3 тис. га (4 тис. га – ячмінь, 0,3 тис. га – горох), у Миколаївській – 0,6 тис. га (ячмінь). Загалом прогнозована посівна площа залишається на рівні минулого року – 27,2 млн га.

Щодо забезпеченості аграріїв ресурсами
Станом на 30.03 наявні:
Насіння – 638 тис. тонн (100% від потреби);
СЗР – 27,4 тис. тонн (91% від потреби);
Паливо – 326 тис. тонн (81% від потреби).

Також до уваги всіх, хто прогнозував колапс/дефіцит/карколомне збільшення цін на мінеральні добрива внаслідок підвищення ввізного мита на продукцію з Російської Федерації з 36,03% до 42,96%.

По факту, ціни на більшість видів добрив (включно з аміачною селітрою) за останній тиждень не тільки не зросли, але і дещо знизилися. Не набагато, в діапазоні 100-350 грн, але тенденція показова.

Швидше за все, має місце сезонне зниження вартості, оскільки попит уже сформований. Для проведення комплексу весняно-польових робіт передбачається використати 995 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив. Станом на 30 березня 2018 року в сільськогосподарських підприємствах є в наявності 979,6 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив або 98% від заявки.

Динаміка цін на основні види мінеральних добрив, грн за 1 тонну - на графіку

 

 
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Виробники індичатини не бачать перспектив в Україні

Виробництво м'яса індиків в Україні, за попередніми даними, в минулому році збільшилося як мінімум на 10%. Крім великих виробників, досить значна кількість індичатини (3-5 тис. тонн) виробляють господарства населення, пише UBR.

Загальні обсяги виробництва м'яса індиків в Україні зараз можна оцінити в 36-38 тис. тонн у живій вазі, або 25,2-26,6 тис. тонн у забійній. Більшість вітчизняних виробників м'яса індиків вважають, що подальше збільшення виробництва не має сенсу, тому що упирається в платоспроможний попит населення. Виробники наголошують, що тільки при умові виходу на зовнішні ринки індичий бізнес в найближчій перспективі зможе розвиватися.

У структурі виробництва м'яса птиці на індичатину в Україні припадає лише 2,5%. За рівнем споживання на одну людину в Україні припадає 800 г індичатини в рік. Для порівняння, в Ізраїлі - 12 кг, а в сусідній Польщі - 6 кг. На сьогодні кількість пропозицій і обсяги виробництва індичатини в Україні знизилися, проте ціни на цей продукт все ще досить низькі, близько 67-70 грн/кг. На початку зими попит на індичатину з боку мереж і переробних підприємств із-за скорочення пропозицій на ринку виріс. Переважно господарства реалізують за кордон (Молдову, Грузію, ОАЕ та інші країни) невеликі партії. Перспективи виходу на європейські ринки також все ще туманні - Україну туди не пускають.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З початком нересту вступає в силу щорічна заборона на вилов риби

Згідно Наказу Держрибагентства України "Про заходи щодо встановлення весняно-літньої заборони на лов водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України в 2018 році", з урахуванням погодження Інституту рибного господарства НААН України з метою охорони водних біоресурсів в період їх природнього відтворення в рибогосподарських водних об'єктах, вводиться заборона на лов всіх видів риби в період з 1 квітня по 9 червня (включно) 2018 року, за винятком любительського риболовства однією поплавковою вудкою з одним гачком на рибалку або спінінгом в світлий час доби з берега в місцях визначених іхтіологічними відділами Обласних Управлінь рибоохорони. Ці терміни можуть бути змінені в разі виникнення будь-яких чинників, що впливають на розмноження риби

Робиться це з метою збереження вітчизняних рибних ресурсів і створення сприятливих умов для нересту риб. Адже нерест - це найвідповідальніший період в житті риб.

Асоціація рибалок України закликає громадян бути відповідальними і дотримуватися Правил рибальства. А так саме реагувати на факти браконьєрства. Якщо ви стали свідком правопорушення на воді, просимо невідкладно повідомляти за телефоном «Гарячої Лінії» Держрибагентства 0-800-50-52-50 Адже від того як пройде нерестовий компанія залежить кількість риби в наших водоймах!

 З 1 квітня в областях України та Києві розпочнеться нерестова заборона на лов риби. Терміни заборони в різних регіонах і областях можуть відрізнятися в залежності від погодних умов, проте в основному сезонний нерестовий період визначається термінами з 1 квітня по 9 червня.

Правила аматорського лову риби під час нересту передбачають: вилов тільки з берега, тільки в межах населеного пункту в місцях, де немає природних нерестовищ, лише не забороненими знаряддями лову - 1 вудкою / донкою з одним гачком або спінінгом, при цьому треба суворо дотримуватися норм вилову - до 3 кг/доба на людину; Риболовля в природних нерестовищах категорично заборонена. Місця, де можна і де заборонено рибалити і чіткі дати заборони на риболовлю на конкретної водоймі визначаються територіальними управліннями рибоохорони.

У період нересту заборонено проводити днопоглиблювальні, вибухові та інші види робіт на Землях Водного Фонду, добувати піщано-гравійні суміші, займатися розчищенням русел річок, берегоукріплення, проводити змагання зі спортивного рибальства, займатися підводним полюванням, пересування плавучих засобів (човнів) згідно Закону який визначає в нерестовий період «час тиші», а так само Правила навігації в цей період обмежені: пересування дозволено тільки структурам, які займаються охороною водойм.

За порушення Правил рибальства в період нересту передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, за незначне порушення правил рибальства передбачено попередження або накладення штрафу на громадян від 34 до 170 грн, на посадових осіб від 170 до 510 грн; за грубе порушення правил рибальства (наприклад, рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел і т.д.) передбачений штраф 340-680 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, на посадових осіб 510-850 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Залежно від ступеня завданих збитків, за грубі порушення передбачена також кримінальна відповідальність - штраф 3400 - 6800 грн або позбавлення волі на строк до 3 років з конфіскацією знарядь і засобів лову, та незаконно добутих водних біоресурсів.

Крім штрафу за незаконний вилов правопорушнику нараховується сума компенсації за нанесенні збитки за кожну виловлену рибу, незалежно від її розміру і ваги. Так, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 встановлено суми в грн: судак - 510, сом - 425, щука - 340, короп - 306, білий амур, товстолобик - 255, плоскирка, синець - 85, карась, окунь і верховодка - 17, лящ - 170, линь - 119 грн., краснопірка - 68 грн., подуст - 34 грн.

"Шановні рибалки та любителі відпочинку на водоймах, Асоціація рибалок України звертається до Вас і просить в цей період року шанобливо і дбайливо ставитися до водних мешканців, які готуються до нересту, – звертається голова Асоціації Олександр Чистяков. – Допоможіть захистити рибу, не допускайте варварського її вилову в період нересту! Не залишайтеся байдужими до порушень природоохоронного законодавства та у разі виявлення фактів браконьєрства на водоймах повідомляйте про них в природоохоронні та правоохоронні органи".

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Курятина дорожчатиме, але різких стрибків ціни не буде

Принаймні, такі очікування Союзу птахівників України, пише agroday.com.ua.

Згідно з даними Держстату, за останні три місяці витрати на виробництво сільгосппродукції зросли на 14,6% проти 2017 року. Однак на курятині цей фактор поки не позначився. У березні м’ясо птиці все так само демонструвало зниження ціни.

В асоціації зазначають, що основними складовими собівартості курятини є заробітна плата, паливно-мастильні матеріали, газ, електроенергія, ветеринарні препарати, дезінфікуючі засоби, корми. Від їх вартості буде залежати і вартість м’яса.

За 2017 рік вартість кілограму курячої тушки зросла приблизно з 30 грн до 52. Дещо стримували зростання цін виплати дотацій, але вони почалися тільки з травня 2017-го.
Виплати помітно почали збільшуватися у другій половині року. Тому з вересня намітилася тенденція до зниження ціни.

«Ефективність механізму дотацій добре простежується на сфері птахівництва. Восени ціни на м’ясо птиці стабілізувалися і вже не підвищувалися аж до кінця року», — кажуть у Союзі птахівників.

При цьому птахівники нарікають, що держпідтримка вітчизняного агросектору все ще низька й не дотягує до рівня найближчих сусідів: Польщі, Угорщини і Болгарії.

До слова, торік половина із 4 млрд грн дотаційної підтримки була спрямована на птахівничий сектор. Найбільше дотацій отримала компанія «Миронівський хлібопродукт».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кому належать найбільші виробники свинини

Минулий рік був не легким для виробників свинини. Основною причиною, яка негативно впливала на розвиток ринку, стала африканська чума свиней (АЧС). Через вірус багато підприємств були змушені скоротити поголів'я, пише Бізнес Цензор.

Станом на 1 вересня 2016 року в Україні налічувалося 7,5 млн голів. На аналогічну дату 2017 поголів'я становило 6,8 млн голів. За даними Асоціації свинарів України, станом на 1 березня 2018 року, загальне поголів'я свиней в Україні – 6 млн голів. У промисловому секторі – 3,3 млн, у населення – 2,7 млн.

Станом на 1 січня 2018 року поголів'я становило 6,1 млн, що на 8,2% менше, ніж станом на аналогічну дату 2017 року. Так, АЧС щорічно збільшує втрати сектора, а ціни на продукцію для споживача зросли практично в два рази з кінця 2016 року.

У 2018 році АЧС не відступає. З початку року було зафіксовано 41 випадок, 14 з них – домашні свині. А збитки вітчизняного свинарства через АЧС вже досягли 200 млн грн.

У 2017 році близько 42% внутрішнього пропозиції живця свиней з боку промислового сектора забезпечували 15 компаній. Ці виробники в кінці 2017 року утримували понад 122 тис. свиноматок.

Загальна чисельність свиней цих господарств становить 1,3 млн голів – майже 40% від сукупної кількості свиней у сільськогосподарських підприємствах України, зафіксованої на 1 січня 2018.

Рейтинг найбільших компаній очолили "АПК-Інвест", "Даноша" та "Нива Переяславщини".

"АПК-Інвест" володіє товарним брендом "м'ясна весна", "Колбаспищепром" і фірмової роздрібної мережі "м'ясна весна".

Власник підприємства – Борис Колесніков, міністр інфраструктури в Кабміні Миколи Азарова (2010 – 2013 роки), організатор Євро-2012 в Україні, власник кондитерської компанії "Конті".

"Даноша" – українська сільськогосподарська компанія, яка належить данським інвесторам. В Україні її курирує роботу Крістіан Якобсен.

"Нива Переяславщини" – спільне україно-британське підприємство. Випускає продукцію під ТМ "П'ятачок". Кінцевий бенефіціар – Олександр Мостіпан.

ТОП-15 найбільших виробників свинини
1 "АПК-Інвест", Борис Колесніков
2 "Даноша", Goodvalley, Данія
3 "Нива Переяславщини" Олександр Мостіпан
4 "Глобинський свинокомплекс", Олександр Кузьмінський, власник "Глобинського м'ясокомбінату"
5 "Агропродсервис", Андрій Баран
6 "Бахмутський аграрний союз", "Індустріальний союз Донбасу" (ІСД), Олександр Катунін, РФ
7 "Галичина-Захід", Zythomir Holding A/S, Інвестиційний фонд Центральної та Східної Європи, Nordic Environment Finance Corporation, (Данія)
8 "Агропромислова компанія", Валентина Попова, власник "Мелітопольського м'ясокомбінату"
9 "Барком" Олег Баран, власник "Родинна ковбаска", Володимир Баран Олександр Баворовський
10 "ЭкоМит", Міжнародна корпорація Choice Genetics
11 "Аграрна компанія 2004", Сергій Лабазюк, народний депутат ("Воля народу"), власник "Витагро"
12 "Рантьє", Сергій Касьянов, екс-губернатор Дніпропетровської області, голова KSG Agro
13 "Золотоніський Бекон", Фрунзе Казарян, Дмитро Ткаченко - брат губернатора Черкаської області Юрія Ткаченка. Їм же належать супермаркети "Моллі" і "Золотоніська вирощувати індичат фабрика"
14 Агропромисловий комплекс "Насташка", Олексій Прудіус, Станіслав Чужа, Сергій Підгайний, Ігор Тяжкий
15 "Колос", Сергій Куніцин, власник м'ясопереробного заводу, ряду свинокомплексів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Звідки молоко: 600-700 тис т сировини перебувають у тіні

Голова Ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський пояснив у інтерв’ю «Главкому», звідки за таких умов ми беремо молоко.  

За даними експерта, українська молочна галузь в 1990 році переробила більше 18 млн т молока. В минулому році ми переробили більше 4 млн т молока: «Дивіться, у рік у нас виробляється 2,7 млн т індустріального молока, від цього віднімаєте 10% на вигодування телят, залишається 2,5 млн т - це та кількість, яка переробляється на молочні продукти. До цих 2,5 млн т додайте 1,5 млн т молока від населення. Загалом галузь виробляє приблизно 4,1 млн т молока на рік. Це статистичні дані».

Чагаровський підкреслює, що, найімовірніше, статистика враховує не все, бо існує тіньовий ринок.
«Це ринок, який працює за готівку. За готівку маленькі цехи купують у бабки молоко, переробляють і теж за готівку продають. Звісно, воно ніде не обліковується. За моїми розрахунками, такого молока у нас в рік переробляється приблизно 600-700 тис. т. Воно продається на локальних ринках, не в мережах чи магазинах. Його можна знайти лише в райцентрах, на базарах», - пояснив експерт.

Як зазначає Чагаровський, наша молочна продукція сьогодні дорога, і українець споживає її значно менше, ніж за радянських часів.

«За тих часів була обґрунтована норма споживання молочних продуктів для того, щоб поповнити баланс поживних речовин, - говорить експерт. - Кожен українець мав спожити 380 кг молока в рік, через молочні продукти. Сьогодні люди не доїдають і не отримують ту кількість речовин, яка необхідна для здоров'я. Як формується наша статистика споживання молочних продуктів? Те вигадане молоко, про яке ми говорили, ділять на кількість населення і кажуть: «У нас споживання ось таке». Насправді треба рахувати лише те, що спожито, бо ж не все вироблене молоко йде для споживання. Його використовують ще на вигодування телят, селяни самі споживають молоко, і тільки надлишок здається перекупникам. Тож українці стали споживати значно менше молочної продукції. За моїми підрахунками, ця цифра становить приблизно 84-86 кг у рік».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview