В Україні подешевшала "жива" свинина

Так, середня цінова позначка понизилася до 45 грн/кг. Це на 1,5% поступається минулотижневому рівню. Водночас, результати моніторингу цін на свинину живою вагою від виробників та переробників, який проводить Асоціація «Свинарі України», свідчать про неоднорідність цін у різних регіонах країни.

Так, закупівельники зазначають, що основна торгівля кондиційними тваринами ведеться у межах 43-46 грн/кг. При цьому максимальна цінова позначка та навіть дорожча пропозиція на ринку присутня, але носить переважно декларативний характер. Найнижчі ціни на свинину живою вагою фіксують у західних областях. Основним чинником, який тисне на закупівельну ціну залишається вкрай послаблена торгівля на тлі сезонно активнішої пропозиції свинини. З огляду на це, лише незначна частка м’ясопереробників очікує корегування закупівельних цін у бік зростання. Більшість, навпаки, — прогнозують їх стабілізацію у найближчі пару тижнів та продовження низхідного руху в кінці року чи безупинне їх послаблення.

«Враховуючи суттєву розбіжність цін, згадані обставини та настрої операторів ринку, найвірогіднішим розвитком подій у короткостроковій перспективі буде консолідація котирувань на усій території країни. Проте відбутися вона може як за рахунок реабілітації найнижчих котирувань до середнього по країні, так і за рахунок послаблення цін закупівлі у Центрі та на Сході до рівня Західної України. Виробники, традиційно, налаштовані на підвищення цін на свиней живою вагою, на противагу песимістичнішим настроям представників м’ясопереробної галузі. Тож однозначно сказати, що крива цін у кінці року повторить її рух у 2016-му чи 2015-му році не можна. Проте, як і в кінці попередніх років цінові коливання, найвірогідніше, будуть низьковолатильними», — зазначають аналітики АСУ.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2017

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Великий виробник олії залучив кредит у $80 млн

Про це повідомляє delo.ua.

Головним уповноваженим організатором і букраннером синдикованого кредиту виступив голландський ING Bank N. V., який є одним з найбільших фінансових установ у світі, які працюють більш ніж в 40 країнах.

"Відкриття лінії передекспортного фінансування дозволило компанії повністю задовольнити потреби в оборотному капіталі на 2017/18 маркетинговий рік і стало черговим кроком ViOil по виходу на європейські ринки капіталу",— розповідає фінансовий директор промислової групи ViOil Алла Власюк.

Нагадаємо, що в квітні 2017 року компанія ViOil заявила про масштабну реконструкцію Чернівецького олійно-жирового комбінату. Уточнюється, що після реконструкції на першому майданчику завод в добу зможе переробляти 1800 тонн насіння соняшнику (або 1350 тонн ріпаку, або 700 тонн льону). На другому майданчику планується переробляти 1600 тонн сої на добу. Зараз потужності Чернівецького МЖК складають 460 тонн насіння соняшника на добу.

Також на території підприємства в Чернівцях будується завод з переробки ріпаку.

Інвестувала компанія і в розширення Вінницького олійно-жирового комбінату — в 2015 році було вкладено 100 млн грн на збільшення на 30% виробничої потужності.

Vioil — один з найбільших  виробників і експортерів соняшникової олії в Україні. До складу промислової групи Vioil входять Вінницький і Чернівецький олійно-жирові комбінати, мережа ХПП та елеваторів в Україні, торгові представництва у Вінниці, Чернівцях, Києві і Москві.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Рівненщині планують вирощувати овочі без грунту і сонця

Адже саме такою ідеєю останнім часом живе рівненський підприємець Станіслав Дубровський, який має на меті створити у Рівному ферму з вирощування овочів, ягід та зелені за допомогою вертикальних гідропонних ферм зі штучним освітленням, пише superagronom.com.

Закриті вертикальні ферми вирощують овочі і зелень за принципом гідропоніки — на мінеральних поживних розчинах. Культури отримують ідеальну кількість вологи та поживних речовин, які проникають безпосередньо у коріння з водою в повністю контрольованому середовищі.

Технологія дозволяє вирощувати більше 50 видів овочів на меншій території у вдвічі коротший термін. При цьому обсяг врожаю в п’ять разів перевищує аналогічний показник на традиційних фермах.

«Ми розробили, в першу чергу, кероване штучне освітлення, що дозволяє нам змінювати налаштування освітлення без ручних маніпуляцій на всій фермі. Головна особливість вертикальної гідропонної ферми у тому, що рослини замість сонячного світла отримують підсвічування від світлодіодів, а їх розвиток відбувається в повністю контрольованому середовищі», — розповідає Станіслав Дубровський.

За словами ініціатора проекту, за такою технологією основні технологічні витрати вимірюються вартістю освітлення і складають 85% від загалу. Підігрів не використовується, оскільки розсіювана потужність світлодіодів є достатньою для обігріву. Різниця технологічної вартості культур коливається в межах 50-70%.

«Рослини споживають вуглекислий газ, а виробляють чистий кисень. Тобто це екологічно чисте виробництво. Окрім того, екологічною є і сама продукція, адже при вирощуванні в вертикальних фермах культури не страждають від шкідників, а тому не використовуються нітрати/пестициди/гербіциди. Це — чистий екопродукт», — додає Станіслав Дубровський.

Наразі підприємець хоче ініціювати звернення до керівництва міста з метою надання відповідних виробничих потужностей для реалізації проекту з будівництва вертикальних ферм.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрний комітет ВР рекомендує парламенту продовжити мораторій на продаж земель сільгосппризначення до 2019 року

Парламентський комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендував Верховній Раді ухвалити законопроект №7350 щодо продовження мораторію на продаж земель сільгосппризначення до 2019 року, повідомляє Інтерфакс-Україна.

"Рішення щодо законопроекту №7350 - прийнято", - сказав заступник голови аграрного комітету Олександр Бакуменко під час засідання комітету.

Як повідомлялося, група народних депутатів пропонує парламенту продовжити на рік мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, що діє до 1 січня 2018 року.

Відповідний проект закону №7350 зареєстровано у Верховній Раді 30 листопада.

"Відміна в умовах військового стану та економічної кризи мораторію на відчуження сільськогосподарських земель, без врегулювання на законодавчому рівні процедури обігу земель сільськогосподарського призначення, є загрозою як національній, так і продовольчій безпеці нашої держави, яка може втратити цінний ресурс - українські сільськогосподарські землі", - йдеться в пояснювальній записці до документа.

Крім того, на думку парламентарів, перед запровадженням в Україні обігу земель сільськогосподарського призначення спершу необхідно напрацювати та прийняти законодавчу базу щодо формування розвиненої мережі фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації.

Верховна Рада наприкінці жовтня 2016 року продовжила мораторій на продаж земель сільгосппризначення, запроваджений у 2002 році, до 2018 року. Парламент також доручив своїм комітетам і профільному міністерству протягом півроку напрацювати необхідні законопроекти.

Уряд планував зареєструвати проект закону про ринок землі восени цього року. Досі цей законопроект не подано до парламенту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як на Київщині фермер виготовляє камамбер

Раніше компанія займалася лише рослинництвом. Але згодом співзасновник господарства Василь Цвик зрозумів, що потрібно щось змінювати. Так, чоловік створив козину ферму на 1300 голів і нині виготовляє продукцію під торговою маркою Zinka.

Починати було важко, адже більшість людей боїться неприємного запаху продукції, хоча й знають, про користь козиного молока, пише kurkul.com.

Зараз на фермі розводять дві породи кіз — зааненську та альпійську. Цього року отримали і статус єдиного в Україні племінного репродуктора цих порід кіз.

«Ми знали, що хочемо займатися переробкою, але не знали, чим саме. Аналізували, вивчали, й усе-таки знайшли. Перепели — це швидкі гроші, але це дуже важко реалізувати. Свинарство? Поряд є «Нива Переяславщини» — 10 комплексів по 30 тис. голів свиней, і ми прекрасно розуміли, що краще мати поруч нормального товариша, ніж конкурента. Корови — це дуже великі, тривалі інвестиції, які, на мою думку, зараз не для українського фермера. Залишалося козівництво та кролівництво. Кролівництво нас також приваблювало, але десь у той час французи почали будувати в Україні кролеферму, тому стало зрозуміло, що конкурувати з тими, у кого ми самі навчаємося, немає сенсу. Тож залишалося козівництво», — розповідає Василь Цвик.

Згодом Василь Цвик планує створити невеликий ресторан на базі сироварні та запустити цех з переробки м’яса.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські аграрії нарощують експорт до ЄС

Про це заявив перший заступник Міністра агрополітики Максим Мартинюк в ефірі програми «Свобода Слова» на телеканалі ICTV.  

За 10 місяців поточного року експорт української продукції до ЄС збільшився на 41% (або на $1,4 млрд) до $4,69 млрд. «В розрізі конкретних товарів, поза традиційно-сировинними, що формують український експорт, я виділив би мед, експорт якого за підсумками цього року очікується на рівні 60 тис тонн, вдвічі більше, ніж в минулому, та різноманітний асортимент органічної продукції, яка в основному експортується до європейських країн»,- сказав він, нагадавши, що країни Європи є потужними виробниками сільгосппродукції, що ускладнює доступ на їх ринок зовнішнім гравцям.

Імпорт з країн ЄС за звітний період склав $1,79 млрд. Найбільше імпортувались різні харчові продукти (екстракти та концентрати з кави, чаю та готові продукти на їх основі, готові соуси тощо), тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів.

Зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами ЄС за 10 місяців 2017 року збільшився на 32,2% (або на $1, 6 млрд) порівняно з аналогічним періодом 2016 року та склав $6,5 млрд. Позитивне сальдо збільшилось на 65,5% і становить $2,9 млрд.

Всього за 10 місяців 2017 року експорт продукції сільського господарства та харчової промисловості збільшився на майже 23% по відношенню до аналогічного періоду минулого року, до $ 14,7 млрд. Імпорт склав $ 3,6 млрд. Основні експортні позиції: соняшникова олія, кукурудза, пшениця, насіння ріпаку, соя, м'ясо та субпродукти домашньої птиці.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview