В Україні подорожчали свинина, борошно і молоко

Про це свідчать дані інфляційного барометру, передає УНН.

Так, станом на 6 листопада, вартість 1 кілограма сала становить 107,9 грн, 1 кілограма свинини - 104,4 грн.

Загалом, з початку року в Україні подорожчала низка соціальних продуктів харчування. Так, зросли ціни на борошно - на 20%, до 13,8 грн за кг, молоко подорожчало на 18% - до 24,1 грн за кг, рис — на 2,8% до 26,2 грн за кг, масло — на 10%, до 201 грн за кг.

Водночас, подешевшали крупи гречані — на 27%, - до 17,7 грн за кг, цукор — на 2,6%, до 15,7 грн за кг та яйця - на 5,4%, до 32,04 грн за десяток.

У МХП повідомили, як використовують отримані держдотації

Агроіндустріальний холдинг "Миронівський хлібопродукт" цього року завершив будівництво відразу трьох нових тваринницьких об'єктів на базі "Вінницької птахофабрики", за що і отримав компенсацію у межах чинної програми держпідтримки АПК. Про це в "МХП" повідомили у відповідь на інформаційний запит УНН.

Йдеться про:

    нову бригаду з вирощування курчат-бройлерів № 42;
    птахофабрику "Вінницький бройлер";
    комплекс із забою курчат-бройлерів.

Загальна сума витрат "МХП" на інвестпроект становила понад 2 млрд грн.

"Усі витрати - за ТОВ "Вінницька птахофабрика". Загальна сума витрат на будівництво - більше 2 062 млн гривень", - повідомили у "МХП".

У компанії відзначили, що запуск нових об'єктів дозволив збільшити штат "Вінницької птахофабрики" на 600 робочих місць (тепер більше 6 тис. в цілому). Зростання виробництва при цьому очікується на рівні 55% до 167 тис. тонн курятини на рік (при виході виробництва на повну потужність).

Що стосується отриманих дотацій, то всі вони будуть повернуті в операційну діяльність "Вінницької птахофабрики".

"ТОВ "Вінницька птахофабрика" Групи МХП отримані кошти планує витратити на забезпечення операційної діяльності підприємства", - повідомили у "МХП".

Нагадаємо, підприємство Юрія Косюка (ТОВ "Вінницька птахофабрика"), виробник "Нашої Ряби", 1 листопада отримало 618 мільйонів гривень бюджетних дотацій, а загалом за рік – 812 мільйонів гривень.

Які працівники потрібні агросектору майбутнього

До 2019 року буде експлуатуватися 1,4 млн нових промислових роботів. За прогнозами, до 2025 року їхня загальна кількість збільшиться до 2,6 млн у всьому світі, пише ТСН.

Через 30 років буде близько 1 трлн підключених до Інтернету пристроїв з вбудованими суперрозумними чіпами, значно розумнішими за людину, вважає CEO японського технологічного гіганта Softbank Масаесі Сон.

За даними McKinsey Global Institute, серед найбільш схильних до роботизації галузей виділені переробна (потенційно 57% працівників можуть замінити роботи), адміністрування та підтримання різних процесів (45% — потенціал заміни людей роботами), ритейл і торгівля (потенціал роботизації сягає 51%), освіта (37%) та охорона здоров’я (25%), а також сільське господарство (57%), будівельна галузь (55%), транспорт (66%), технічні сервіси (37%) і послуги (62%).

Роботизація вже кілька років шириться Україною. "Розумні" машини беруть на себе функції цілих підрозділів на підприємствах. Це особливо актуально, коли запити ринку праці не відповідають пропозиції кадрів, які готують вітчизняні виші. Так, в Україні, за оцінками вчених Світового банку, на перший погляд, все добре: вищу освіту в 2016 році отримало в кілька разів більше громадян, ніж у рік здобуття незалежності. Але студенти часто йдуть в університет заради престижу і отримання "кірочки". Комплементарних знань вони не набувають. Це створює дефіцит кадрів за високої пропозиції вакансій.

Україна опинилася в дивній ситуації. З одного боку, людей з дипломами і теоретичними знаннями досить багато, а з іншого, бізнес потребує дедалі більше кадрів з практичними навичками, які в дефіциті.

ТСН.ua вирішив з’ясувати, як позначиться тотальна роботизація на локомотиві української економіки — агросекторі, хто із агроспеціалістів буде найбільш затребуваним у найближчому майбутньому та чи варто аграріям перейматися за свої робочі місця.

Аграрні реалії

Сучасний агросектор складно назвати традиційним господарством, адже тепер — це високотехнологічна сфера. "Агросектор стрімко змінюється. Усі процеси автоматизуються, рутинні завдання виконує техніка. Водночас людська праця інтелектуалізується і переходить на вищий рівень, — зауважує Андрій Кіяненко, керівник відділу впровадження інновацій агрохолдингу МХП. — Якщо сьогодні на транспортні засоби активно встановлюються автопілоти, то вже завтра водії будуть змушені перекваліфікуватися на механізаторів нового покоління, які будуть здебільшого контролювати роботу різних видів автопілотованої техніки".

Зі зміною підходів до діяльності мають змінюватися і засоби та інструменти досягнення поставленої мети. "Ми бачимо, як швидко змінюється світ, ринкові умови, технології в агробізнесі, як відбувається зміна поколінь. Бізнес реагує на ці зміни", — зазначає директор з персоналу агропромхолдингу "Астарта" Ольга Ковальчук.

Наразі агросектор трансформується у надсучасну галузь. Це дає добрі прогнози для АПК, щоб відродити колишню потужність. "Сьогодні на полях відбувається те, про що аграрії навіть думати не могли ще 10 років тому. Безпілотні трактори, системи навігації, автоматизовані системи витрат ресурсів, літальні охоронці полів, електронні пастухи — усе це потроху нівелює людський фактор в агровиробництві",  — зауважує Ірина Костюшко, власниця агрокомпанії "Зоря". 

Професії майбутнього

На аграрному ринку вже з'явилися нові фахи — пілот дронів, диспетчер в центр моніторингу, інженер систем точного землеробства, ГІС-аналітик, розповідає засновник компанії Smart Farming Артем Бєлєнков.

За даними департаменту управління персоналом та комунікацій МХП, найближчим часом будуть потрібні агрономи-генетики, агроінженери, сільськогосподарські екологи, агрокібернетики. Крім того,  буде попит на позицію менеджера CRM і цифрового маркетингу в агросфері. Раніше такі спеціалісти бути потрібні для втілення інтернет-проектів. У компанії Syngenta сьогодні, наприклад, працює менеджер CRM і цифрового маркетингу — спеціальність поєднує в собі професійні знання з агрономії, маркетингу та IT. "Йдеться про розроблення мобільних додатків для аграріїв, розроблення та впровадження інформаційно-аналітичних систем для управління аграрним бізнесом. Це може бути, скажімо, інструмент прогнозування виникнення захворювань і шкідників на полях і надання рекомендацій щодо запобігання їх розвитку", — пояснюють у компанії.

Бум розвитку альтернативної енергетики в агросекторі призводить до того, що дедалі затребуванішими стають інженери з виготовлення та встановлення сонячних електростанцій, а також менеджери проектів з відновлюваної енергетики. На Work.ua роботодавці пропонують фахівцям з монтажу СЕС від 7,5 до 30 тис. грн на місяць.

Крім того, механізатор, який раніше керував трактором "в ручному режимі", сьогодні управляє складним інноваційним агрегатом з 3-4 моніторами. Він виконує роботи за даними техкарти, подавання добрив регулює залежно від швидкості руху тощо. Такі спеціалісти вже зараз на вагу золота. "За останні п'ять років активно розвивалися системи Farm management, системи точного землеробства, системи дистанційного зондування землі (ДЗЗ), системи GPS-моніторингу транспортних засобів, геоінформаційні системи, управління агровиробництвом, автоматизація виробничих процесів накопичення баз даних, структурування і аналіз інформації, супутниковий моніторинг, використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА), впровадження АРМ агронома, що ставить перед бізнесом нові виклики і потребує зміни "ролей" в агосекторі", — коментують в МХП.

А ще в багатьох українських агрохолдингах є такі підрозділи, як відділи GPS і GIS, до складу яких входять фахівці з моніторингу руху сільськогосподарської техніки, дослідження причин простою, ведення звітності тощо. Від них вимагають, зокрема, вміння здійснювати GPS-моніторинг.

У МХП зазначають, що агрохолдинг готовий до таких змін, адже тримає руку на пульсі й активно впроваджує новітні рішення у роботу всіх підрозділів, інвестує в модернізацію обладнання та діджиталізацію бізнес-процесів. "Ми плануємо нашу роботу заздалегідь, враховуючи світові тенденції, тому й лідируємо в галузі агроінновацій", — резюмує Андрій Кіяненко.

Активна заміна людської праці, спрямованої на виконання рутинних процесів, цілком закономірно має бути з часом замінена на машинну. Водночас агросектор лишається досить чутливим до людської праці. Попри глобальну автоматизацію в найближчі кілька років, очевидно, що машини не зможуть замінити агронома у таких клопітких завданнях, як вимірювання вологості ґрунтів, визначення необхідності внесення добрив, підживлення або захисту рослин в певні фази зростання, як би ретельно їх не програмували. Незамінною буде й професія агрохіміка  — правильний розрахунок пропорцій змішування різних хімікатів з урахуванням особливостей фази росту рослин і аналізу ґрунту не зможе замінити автоматизація. Навряд чи роботу вдасться діагностувати захворювання у корови чи кролика, тож позиція ветеринарного лікаря найближчим часом нікуди не подінеться. Не зникнуть і агроінженери — машини ще не набули потрібного рівня інтелекту, аби налаштовувати собі подібних.  

Часткова автоматизация виробництва повинна зберегти кошти компаній на впровадження інновацій та розширення виробництва. Така заміна вивільняє кадрові ресурси, проте з часом, після набуття нових компетенцій і перекваліфікації, фахівці будуть зайняті в тих процесах, у яких люди мають перевагу над машинами, де потрібний творчий підхід, емоційна оцінка ситуації та ухвалення нестандартних рішень.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

"Чумак" розробив замінник цукру на основі стевії

Як повідомляється в прес-релізі компанії, зазначений продукт з нульовою калорійністю не підвищує цукор в крові і при цьому має звичний смак цукру, пише Інтерфакс-Україна.

До його складу входить продукт ферментації кукурудзи та натуральний екстракт стевії Green Leaf.

"Ми раді, що очолили цей тренд здорового харчування в Україні. В здоровому харчуванні не можна говорити про конкуренцію, потрібно говорити про відповідальне ставлення до суспільства. Починаючи з минулого року, ми активно використовуємо стевію в рецептурі продуктів, які випускаємо. Вже в цьому році активно пропонуємо наше рішення іншим виробникам з різних галузей. І ось, нарешті, раді запропонувати також унікальний продукт для кінцевого споживача у вигляді здорового замінника цукру, який вже доступний в деяких роздрібних мережах", - зазначає генеральний директор компанії "Чумак" Костянтин Шевченко.

ПРАТ "Чумак", один з найбільших виробників продуктів харчування в Україні, заснована в 1996 році шведськими бізнесменами Карлом Стуреном, Йоханом Боденом і засновником компанії "Тетра Пак" Хансом Раузингом.

Компанія виробляє кетчуп, майонез, соуси, консервовані овочі, томатну пасту, пасту, сік, олію під однойменною торговою маркою.

У 2017 році чистий дохід компанії зріс на 10,2% - до 1,204 млрд грн.

В даний час єдиним акціонером компанії є інвестгрупа Dragon Capital.

В Україні започаткували виробництво бальзамічного оцту

Про це повідомили у компанії, пише AgroTimes.

«Ми – перші виробники бальзамічного оцту в Україні», – підкреслила співвласниця виноробні «Колоніст» Алла Плачкова.

Бальзамічний оцет – це органічний продукт, у якому збережені всі корисні мікроелементи і властивості, притаманні класичним італійським бальзамікам. Нюанси технології приготування оцту представники «Колоніста» вивчали в Італії.

Основою бальзамічного оцту є високоякісний виноградний сік. «У виробництві українського бальзамічного оцту використана як класична, так і некласична технологія виробництва найвідомішого бальзаміка з Модени». – зауважила Алла Плачкова.

Одним із секретних інгредієнтів для отримання унікального смаку українського бальзаміка став мед.

Термін витримки бальзамічного оцту становить щонайменше три роки. Найкращі сорти бальзамічного оцту можуть витримувати до 100 років і більше.

Перший оцет український виробник залив у бочки з різного дерева чотири роки тому.

«Колоніст» привіз в Україну і задокументував технологію виробництва бальзамічного оцту. Компанія самостійно підготувала всі документи і технічні інструкції для того, щоб ввести новий продукт харчування в країні. На підготовку законодавчої бази «Колоніст» витратив більше року.

 

ТОП-10 інвестицій у будівництво об'єктів АПК

Про це пише Latifundist.com.

Сума інвестицій МХП склала $300 млн.
У ТОП-10 інвестицій у будівництво об'єктів АПК за останні 5 років увійшли:

1. МХП (друга лінія виробництва Вінницької птахофабрики) — $300 млн.
2. Allseeds (олійноекстракційний завод в Одеській області) — $200 млн.
3. «НІБУЛОН» (два перевантажувальних термінали для зернових та олійних культур: філія «Хортиця» та філія «Голопристанська») — $200 млн.
4. Bayer (насіннєвий завод) — $200 млн.
5. Bunge (олійнопереробний завод і перевалочний комплекс у Миколаївському порту) — $180 млн.
6. «М. В. Карго» (зерновий термінал в порту Южний) — $150 млн.
7. COFCO Agri Ukraine (зерновий термінал в Миколаївському порту) — $75 млн.
8. Risoil S. A. (зерновий термінал на Чорноморському морському порту) — $70 млн.
9. «Астарта-Київ» (3 елеватори в Полтавській області) — $36 млн.
10. Agrofusion (3-й завод компанії з переробки томатів «Східний») — $35,4 млн (1 млрд грн).

 

Ваш вибір 'Подобається'.