174499

В Україні подорожчає шоколад і шоколадні цукерки

Причина в тому, що українські виробники з нового року повинні перейти на євростандарти якості.

Експерти кажуть, що після впровадження нових норм шоколадом не зможуть називатися до 10% плиток і до 30% цукерок. А для того щоб підігнати продукцію під нові стандарти, виробникам доведеться збільшити їх ціну не менше ніж на 15%, пише strana.ua.

Зокрема, в чорному шоколаді частка какао-продуктів повинна бути не нижче 35%, а в молочному - від 25%. В останньому регламентують також частку молока - не менше 14%. При цьому забороняється класти в шоколад пальмовий жир.

Якщо перераховані вимоги не дотримані, продукт не зможе називатися шоколадом – тільки "солодким батончиком". Те ж саме стосується шоколадних цукерок. Якщо вони зроблені не з шоколаду, а, приміром, з помадки, то можуть називатися виключно "цукерками в глазурі".

Справа в тому, що за діючим ДСТУ, в "звичайному шоколаді" (аналог чорного) регламентовано лише вміст олії какао (31-33%), яке дешевше чистого какао.

В Україні створять біопаливну біржу

Про це заявив голова «Біоенергетичної асоціації України» Георгій Гелетуха в інтерв’ю ipress.ua. Наразі експерти організації працюють над відповідним документом, і достеменно не відомо — це буде біопаливна біржа чи просто електронна площадка для торгівлі, пише landlord.ua.

За його словами, сьогодні Україна споживає більше 90 млн тонн енергії в нафтовому еквіваленті різних видів палива. Це чверть від всієї енергії, яку споживає Україна. До 2050 року, у нафтовому еквіваленті, Україна може покрити 40 млн тонн біопаливом. На сьогодні цей показник лише 2 млн тонн.

«Зараз ми проходимо перший опалювальний сезон за новим принципом тарифоутворення. Працюємо над новим законопроектом, який буде запускати біопаливну біржу або електронну площадку для торгівлі біопаливом. Кількість котелень і електростанцій зростає, а механізму закупівлі палива, біопалива — немає. Ось власне, функція біржі буде полягати в створенні механізму ринкової закупівлі великої кількості біопалива», — каже експерт.

Він пояснив, що в тих українців, які мають можливість та вже зараз переходять на біомасу та встановлюють твердопаливні котли. Вони перестають користуватися газом та починають використовувати дрова або пеллети.

«Кілька місяців тому в Україні прийняли стратегічний документ – «Енергетична стратегія України до 2035 року». Який вже затверджений урядом. Документ містить чіткі плани розвитку всіх секторів до 2035 року, в тому числі біоенергетики. Зокрема, біоенергетика, згідно енергетичної стратегії, буде зростати з 2 млн тонн нафтового еквіваленту до 11 млн тонн. Це значне зростання, відтак загальне споживання енергії на 2035 рік, оцінюється у 96 млн тонн нафтового еквіваленту, тобто вклад лише біоенергетики у загальне споживання енергії в Україні буде понад 12%. Це офіційні плани, ми їх підтримуємо, вважаємо реальними і власне, бажаємо, щоб так і сталось», — наголосив голова асоціації.

На його думку, інвестиції в цьому секторі мають величезний потенціал, адже споживання біопалива буде тільки зростати.

«В основному в сектор відновлюваної енергетики вкладається український бізнес. Майже 99% коштів — це українські гроші. Крупних іноземних інвестицій поки немає. Тому що інвестор завжди оцінює ризики. Я вважаю, що іноземні інвестори бачать великі ризики в Україні пов’язані з геополітикою, а українські інвестори вже до цього звикли. Коли стабілізуються політичні процеси, західні інвестори матимуть велику долю в українському енергоринку», — додав Георгій Гелетуха.

В Україні назвали найдинамічнішу галузь АПК

Про це розповів керівник проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти» Олександр Хорєв, пише propozitsiya.com.

Експерт пояснив: причиною такого зростання стало те, що ці культури на даний момент найменш ризиковані. Адже на них існує стабільний (поки що) високий попит на європейському ринку (щоправда, переважно в замороженому вигляді). «На експортних ринках ми поки що маємо  конкурентну перевагу в вигляді дешевої робочої сили, бо комбайнове збирання ще не дає такої якості м’яких ягід, як ручне», - пояснює керівник проекту «Інфо-Шувар» Тетяна Гетьман.

Тож завдяки попиту на європейському ринку Україна змогла в 2017 р. експортувати рекордні обсяги суниці та черешні. Щоправда, для цього вітчизняним виробникам довелося перебудувати свої технології й свою роботу. «Насадження нових черешневих садів за новими технологіями дає змогу виростити ягоду, яка може знайти попит у будь-якій країні світу, а не лише в Росії, як було з українською черешнею донедавна», - говорить О. Хорєв. Тож він вважає, що збільшення площі садів і впровадження новітніх технологій забезпечать подальше зростання експорту черешні.

Стрімко зростає і експорт замороженої малини, який став можливим завдяки тому, що в останні роки цю культуру насадило дуже багато дрібних господарств. І, попри зниження цін у минулому році, Олександр Хорєв вважає, що ці господарі поки що не прогадали.

Однак найближчим часом вступлять у повне плодоношення нові насадження цієї ягоди. О. Хорєв вважає, що це змусить виробників ягід думати на перспективу: ще перед посадкою замислюватись над тим, куди і в якому вигляді вони продаватимуть ягоду. Тому зростає пропозиція органічної ягоди одночасно зі збільшенням кількості органічних господарств, а також нішевих ягідних культур – попит на таку ягоду ще довго не спадатиме.

 

Туреччина змінила ввізне мито на сільгосппродукцію

Рішення про це оприлюднив уряд країни, пише АПК-Інформ.

При цьому уточнюється, що, починаючи з другого кварталу п. р., всі види ячменю, включаючи пивоварний, будуть закуповуватися з урахуванням імпортного мита у розмірі 35%.

Також повідомляється, що імпортне мито на м'ясо було знижено до 40% проти раніше діючих 100%.

Нагадаємо, що, починаючи з 2017 р., Туреччина ввела практику підвищення імпортних мит на ряд сільгоспкультур в період їх збирання з подальшим їх зниженням у наступні періоди.

Головні події 2017 року для органічного сектору

Зокрема, йдеться про логотип для органічної продукції та Проект Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції».

Так, у жовтні 2017 року Укрпатентом завершено процедуру реєстрації логотипу для органічної продукції (сировини), затвердженого наказом Мінагрополітики. Відповідно до цього міністерство стало власником першого державного логотипу для маркування органічної продукції. Відповідна інформація внесена до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг. Завдяки використанню логотипу українську органічну продукцію можна буде пізнати на полицях не тільки українських, а й зарубіжних магазинів.

14 листопада 2017 року на пленарному засіданні Верховної Ради України розглянуто проект Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№ 5448 від 24.11.2017), розроблений Мінагрополітики. За результатами прийнято рішення, законопроект доопрацьовується у Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

Крім того, з метою удосконалення державного регулювання у сфері акредитації органів сертифікації органічного виробництва протягом року за ініціативи Мінагрополітики проводились численні тренінги із залученням міжнародних експертів, фахівців  «Органік Стандарт», викладачів аграрних університетів.

У 2018 році аналогічні тренінги пройдуть для фахівців головних управлінь Держпродспоживслужби та структурних підрозділів ОДА з питань агропромислового розвитку.

 

Оновлений порядок розподілу бюджетних дотацій для АПК

Принцип розподілу бюджетної дотації для АПК змінений і його оновлений варіант (діятиме до 2022 року) відображений у прийнятих правках до Податкового кодексу України (ПКУ), пише agropolit.com.

Наприкінці 2017 року Мінфін подав бюджет, а парламент  його затвердив,  де загальну підтримку агросектору передбачено 6,3 млрд грн. При цьому на прямі дотації  агровиробникам закладено нуль (у минулому році було  4 млрд грн), на підтримку тваринництва — 4 млрд грн.

У опублікованих в газеті «Голос України» поправках до Податкового кодексу України сказано, що в 2018 році розрахунок розміру дотацій відбуватиметься з обсягу податкових зобов'язань із ПДВ по поставках товарів, а не з позитивної різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з ПДВ (так було у минулому році).