178171
182818

В Україні подорожчають добрива

Про це йдеться в огляді ситуації на ринку добрив в Україні, в підсумковому звіті товарної онлайн біржі Kyiv Mercantile Exchange (КМЕ), пише superagronom.com.

Зазначається, що за останній тиждень спостерігається зростання ціни на аміачну селітру та комплексні добрива.

«Оператори ринку підняли ціну на аміачну селітру до 7 100 грн/т, СРТ. Ціна на NPK 16:16:16 зросла до 9 800 грн/т, СРТ», — йдеться у повідомленні.

Ціни на КАС та сульфат амонію майже не змінилися.

«З 15 червня діє нова ціна на хлористий калій — 9 500 грн/т, СРТ. Білоруська компанія «БКК» підняла ціну для України на 5-8 дол/т», — свідчать дані тижневого звіту.

При цьому, спостерігається подальше зростання ціни на селітру, за тиждень на 400 грн/т.



Як позначаться на аграріях обмеження для дронів

Теґи: 

Державіаслужба України розпочинає регулювати використання дистанційно пілотованих повітряних суден (дронів). пише mind.ua. Відповідний наказ відомства «Про затвердження Авіаційних правил України «Правила використання повітряного простору України» знаходиться на узгодженні в Мін'юсті. Паралельно був опублікований Тимчасовий порядок використання повітряного простору України, який набрав чинності з 1 червня. Цей документ повністю змінює правила використання дронів в Україні і вводить значні обмеження на їх застосування. Такі нововведення, серед іншого, зачіпають інтереси вітчизняних аграріїв, які використовували БПЛА в своєму бізнесі. Наскільки слушні їхні побоювання щодо зриву запланованих робіт, і чи надто категоричне у своїх обмеженнях авіаційне відомство?

Що змінилося? Згідно з «Тимчасовим порядком ...» усі безпілотники ранжуються за вагою, й екземпляри від 2 кг втрачають право на неузгоджені польоти – щодо них вводиться режим повідомлення про політ. Відповідні заявки мають подаватися до Державного підприємства обслуговування повітряного руху (Украероруху). Апарати до 2 кг можуть літати без узгодження, однак теж не безконтрольно – забороняються польоти в нічний час і над об'єктами, які мають статус охоронюваних. Заборонено літати над дорогами державного значення, промисловими зонами, електростанціями, залізничними станціями, морськими портами, сховищами палива, а також над виправними центрами, колоніями і СІЗО. Максимальна висота польоту не повинна перевищувати 50 м, дрон має залишатися в зоні видимості зовнішнього пілота.

Кого торкнулися зміни? Нові правила стосуються не лише рядових любителів, фотографів, операторів телеканалів, з боку яких лунає найбільше невдоволення обмеженнями, але і корпоративний сектор, де дрони задіяні в бізнес-процесах. Перш за все, це представники агропромислового комплексу. Сьогодні чверть усіх дронів, які використовуються в Україні, застосовується в АПК. Це близько 2500 одиниць, які «перебувають на службі» у великих агрохолдингів і підприємств середнього масштабу з земельним банком від 1000 до 30 000 га.

Дрони використовуються для моніторингу полів, фотофіксації, підрахунку сходів і внесення засобів захисту рослин. Наприклад, агрохолдинг «Мрія» ще в середині квітня придбав безпілотний літальний апарат вартістю майже півмільйона гривень. За допомогою високоточної техніки компанія розраховувала оптимізувати роботу агрономів і оперативно вносити необхідні зміни в технологічну карту полів.

Навіщо потрібні обмеження? У Державіаслужбі необхідність нововведень пояснюють інтересами безпеки польотів, а також тим, що з 1 червня цього року закінчився термін дії Положення про використання повітряного простору України, затвердженого Кабміном ще в 2002 році.

Дрони ж до сих пір існували в сірій зоні: їхні польоти ніхто не забороняв, але і не дозволяв. «Зараз йдеться про створення правового поля, перших офіційних правил для дронів. Складність у тому, що запропоновані правила я б назвав надмірно жорсткими», – зазначає Валерій Яковенко, співзасновник компанії DroneUA. І додає, що нові правила на польоти поки не діють, однак це питання часу.

Чого побоюються аграрії? «Документ зовсім не врахував використання дронів у корпоративному секторі, представникам якого зараз, на початку жнив, тобто в найбільш несприятливий момент, необхідно вносити зміни в бізнес-процеси», – написав на своїй сторінці в Facebook перший заступник міністра агрополітики та продовольства Максим Мартинюк.

Як запевняють учасники ринку, ніхто не заперечує необхідності регулювати повітряний простір, однак ставлять під сумнів здатність Украероруху виконати свою частину роботи.

Так, відомству належить погоджувати сотні заявок щодня, і не факт, що це вдасться робити оперативно. «Незрозуміло, як один центр координуватиме польоти умовно тисячі дронів, які використовують аграрії в різних куточках України», – говорить Олексій Мушак, народний депутат України, член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

Як позначаться новації на агробізнесі? Польоти дронів дуже залежні від погоди, тому аграрії, згідно з новими правилами, подаватимуть кілька послідовних заявок, що додатково збільшить навантаження на адміністратора. Для агромоніторінгу термін у 10 днів, за які пропонується подавати заявку на політ, узагалі є нонсенсом.

Крім адміністративних, є низка важких для виконання технологічних вимог, які стосуються висоти польоту і знаходження пілота в зоні видимості апарату. Так, необхідна для обльоту полів висота може перевищувати 100 метрів, а його дальність – обчислюється кілометрами.

Щоб відповідати вимогам щодо висоти, аграріям доведеться замінити техніку – на моделі, які більш ефективні на низьких висотах. А на внесення добрив знадобиться додаткова сертифікація апарату.

Чи остаточними є посилення? В аграрному середовищі юридичний і директивний статус документа викликав сумніви. «Ми намагалися знайти на офіційних ресурсах відповідний юстований наказ, але марно. Безсумнівно, питання використання повітряного простору належать до компетенції Украероруху, але оскільки нові правила торкнуться інтересів третіх осіб і мають ознаки регуляції, то вони повинні бути відповідно узгоджені», – вважає Максим Мартинюк.

Однак діалог іще не закрито – в Державіаслужбі декларують готовність до компромісу і готові змінити озвучені умови. Публікація спрощеної версії правил очікується до 24 серпня цього року. «До кінця червня ми чекаємо на пропозиції. Після цього Державіаслужба відпрацьовує всі пропозиції, і до середини липня ми знову зустрічаємося. Хоча б на 90 відсотків щоб ми зійшлися і внесли зміни», – зазначив міністр інфраструктури Володимир Омелян.

Ваш вибір 'Подобається'.


"Такий довше простоїть" - фермер зробив копію Керченського мосту

Копію моста назвали "восьмим чудом світу" і прикріпили до нього табличку "Крим наш". Про це повідомив голова ГО "Майдан закордонних справ" Андрій Клименко у Facebook, пише gazeta.ua.

Над виготовленням конструкції завдовжки 40 м Пономарьов і його підлеглі працювали 5 днів.

"Саму конструкцію спорудили за три з половиною дня, а потім обшивали очеретом. Копія моста може простояти і рік, і два, якщо по ній ходити і їздити не будуть", - розповів фермер.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Вже зібрано 2,7 млн тонн ранніх зернових

Теґи: 

Станом на 27 червня збирання ранніх зернових та зернобобових культур триває у Вінницькій, Миколаївській, Одеській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській, Кіровоградській, Вінницькій, Закарпатській, Полтавській, Донецькій, Хмельницькій та Черкаській областях. Вже намолочено 2707,8 тис. тонн зерна нового врожаю з 884,3 тис. га при врожайності 30,6 ц/га.
Зокрема, зібрано: 
– озимої пшениці – 1156,0 тис. тонн з 377,4 тис. га при врожайності 30,6 ц/га;
– озимого ячменю – 1477,5 тис. тонн з 461,3 тис. га при врожайності 32,0 ц/га;
– ярої пшениці – 0,8 тис. тонн з 0,4 тис. га при врожайності 20,8 ц/га; 
– ярого ячменю – 21,0 тис. тонн з 9,9 тис. га при врожайності 21,2 ц/га;
– гороху – 52,4 тис. тонн з 35,1 тис. га при врожайності 14,9 ц/га.
Крім того, у Вінницькій, Запорізькій, Одеській, Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Донецькій, Вінницькій, Полтавській, Хмельницькій  та Черкаській  областях триває  збирання озимого ріпаку, який обмолочено на площі 126,4 тис. га при врожайності 18,7 ц/га і намолочено 236,2 тис. тонн.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Легальне виробництво спиртного знову скоротилося

Про це свідчать статистичні дані, передає УНН.

Зокрема, у травні в Україні було вироблено 1 млн 153 тис. дал горілки.

Також, протягом звітного періоду, Україна скоротила виробництво коньяку - на 5%, до 743,3 тис. дал. Зокрема, у травні було вироблено 167 тис. дал відповідної продукції.

Виробництво шампанського в Україні також скоротилося. У січні-травні поточного року в Україні було вироблено 755 тис. дал. шампанського, що на 34% менше, ніж протягом аналогічного періоду минулого року. Зокрема, у травні було вироблено 171,7 тис. дал. відповідного продукту.

Нагадаємо, протягом останніх трьох років ринок легального алкоголю в Україні переживає період глибокої стагнації. Лише за підсумками 2017 року виробництво офіційної горілки скоротилося приблизно на 20%.

Причини занепаду легальних виробників фахівці вбачають у недолугій податковій політиці держави, яка пішла на значне підвищення алкогольних акцизів, надавши таким чином тіньовим гравцям ринку карт-бланш для активного розвитку.

Загострилася ситуація через низьку купівельну спроможність громадян та неефективну боротьбу з "нелегалами" з боку правоохоронних органів.

У підсумку – рівень тіньового алкогольного ринку, за різними оцінками, наразі досягає позначки від 60% до 70%.

Ваш вибір 'Подобається'.


Поляки вчитимуть українських фермерів робити унікальні сири

Місцевих виробників вчитимуть основних технологій переробки молока для отримання унікальної продукції, що зможе конкурувати з продуктами відомих торгових марок, пише volynnews.com.

Проект ВОГО «Фонд місцевого розвитку» та Фундації Європейської академії самоврядування «Сприяння впровадженню новітніх технологій переробки молока у Волинській та Рівненській областях шляхом ознайомлення з кращими польськими практиками» презентували в Луцьку 27 червня.

Керівниця проекту Ельвіра Яцута розповіла, що в рамках програми її учасників ознайомлять із польськими технологіями переробки молока (зокрема, виробництва сиру), впровадження яких не вимагає значних інвестицій.

«Ці технології можуть застосовувати малі ферми, підприємства чи кооперативи. Також учасники дізнаються, як можна налагодити контакти з потенційними партнерами», – сказала Ельвіра Яцута.

Вона акцентувала, що проект покликаний допомогти місцевим виробникам пристосуватися до запровадження європейських вимог у молочній сфері.

«Учасників ми відбиратимемо вже в липні. Потім на території областей найкращі практики у сфері переробки молока з України та Польщі проводитимуть тренінги. Передбачено й навчальні візити місцевих фермерів до зразкових підприємств. Завершиться проект у грудні круглим столом і обговоренням досягнутого», – розказала Ельвіра Яцута.
Як зазначив віце-консул Генерального консульства РП у Луцьку Марек Запур, назва проекту не зовсім точна, адже технології, з якими ознайомлюватимуть волинян і рівненчан, мають сотні років.

«Проект полягатиме не тільки в обміні інформацією, а й у навчанні технології маркетингу. Учасників проекту вчитимуть, як продавати сир. Адже мале господарство, яке виготовляє свій сир, програє великим корпораціям, що випускають продукцію під окремими торговими марками і продають свої вироби в супермаркетах. Так, кожен день збільшується кількість клієнтів, які готові купувати унікальний, екологічний і смачний сир. Сподіваюся, що у процесі навчання, спілкування ми не тільки поділимося досвідом, а й зможемо подолати бюрократичні бар’єри, аби вивести майбутню продукцію на ринок», – зазначив Марек Запур.
Голова Фундації Європейської академії самоврядування Анджей Страва, своєю чергою, детально розповів про становлення сучасної молочної галузі в Польщі. Він підкреслив, що розвиток сільського господарства, зокрема й виробництва молочної продукції, кардинально пришвидшився після 2004 року, коли Польща вступила до ЄС. Перші зміни щодо національної молочної продукції запровадили у 2007 році, кардинальні перетворення тривали до 2012 року, йдеться, наприклад, про відповідність продукції «строгим критеріям ЄС».

«Маленькі господарства, де утримували до 2 корів, об’єдналися в більші господарства, тобто фактично відбулася централізація молочного господарства в Польщі. Протягом останніх двох років триває реорганізація галузі. Так, акцент зараз роблять не тільки на коров’ячому молоці, а й на розведенні стад вівць, ослиць чи кіз», – сказав Анджей Страва.
Він зауважив, що зараз у Польщі є сім видів сирів, які можуть виготовляти окремі домашні господарства.

Анджей Страва пригадав, що у 2012 році в невеликому містечку Коричин на Підляшші, яке тривалий час з огляду на економічний застій вважалося депресивним населеним пунктом, зареєстрували виробництво сиру. Тепер сир із Коричина популярний у всій країні, а його стартова ціна зросла з 15 до 35 злотих. «У Любліні цей сир уже продають за 60 злотих», – акцентував Анджей Страва.

«У рамках нашого проекту ми хочемо поділитися цим об’ємом інформації та практичним досвідом на території Волинської та Рівненської областей. Ґрунти цього регіону не надто придатні для вирощування багатьох культур, однак тут можна створювати кооперативи з домашніх господарств для розведення тварин, що дають молоко. Сподіваюсь, що ми зможемо навчити цього зацікавлених осіб. Також йдеться про розвиток і підняття рівня економіки», – акцентував голова фундації.

Окрім того, Анджей Страва підкреслив, що становлення молочної галузі в Польщі також боролося зі значними труднощами і місцеві господарі нерідко змушені були продавати своїх корів.

Директор департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА Юрій Горбенко подякував за активне лобіювання теми сільського господарства в Україні.

«У нас тільки розвивається кооперативний рух. Ми працюємо над створенням на Волині трьох кооперативів із розвитку картоплярства та садівництва, адже наш одноосібний виробник не може конкурувати з великими фірмами», – зауважив Юрій Горбенко.
Він пригадав, що ще одним прикладом успішної співпраці з польською стороною є проект із розвитку вирощування малини у Волинській області.

Волинські фермери поділилися, що одна з проблем, із якими вони стикаються, – це пошук якісної сировини. Вони відзначили, що в сьогоднішніх реаліях селянину взагалі економічно невигідно тривати корів. Тож, потрібно переймати європейські методики, зокрема й ті, які стосуються технологій виробництва та просування продукту на ринку.