В Україні подорожчають курячі яйця

Про це поінформувала старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Світлана Пашко.

Різкий стрибок цін на цей вид продукції пояснюється тим, що вартість зерна, яке складає основу раціону годівлі птиці, залежить від курсу долара. Крім того, вітчизняні виробники яєць у першу чергу реалізують продукцію на зовнішніх ринках, де українські курячі яйця користуються великим попитом, і лише надлишок виробленої продукції реалізують на внутрішньому ринку, пояснила експерт.

За її словами, якщо попит збільшується і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках, ціна йде вгору.

Крім того, зазначила Світлана Пашко, для ринку курячих яєць властиві відносно стабільний попит і сезонні коливання виробництва протягом року, які мають вплив на ціну. Найдешевші яйця бувають навесні і влітку, коли на ринок надходять яйця, вироблені в господарствах населення. Ціни досягають свого вищого піку в осінньо-зимовий період, коли знижується виробництво в господарствах населення, а промислові птахофабрики, реалізуючи свою продукцію по завищених цінах, покривають збитки попередніх місяців.

Цього року найнижчою оптово-відпускна ціна на курячі яйця була у липні – 10,35 грн за десяток. У наступні місяці вона почала збільшуватися і становила у серпні 11,57 грн за десяток, вересні – 15,04 грн за десяток, жовтні – 19,73 грн за десяток. Тобто з липня оптово-відпускна ціна на курячі яйця збільшилася на 90,6%, зауважила науковець.

За її словами, роздрібна ціна на курячі яйця І категорії збільшилася з 13,27 грн за десяток у липні до 22,91 грн за десяток у жовтні (+72,6%). Роздрібна ціна на курячі яйця ІІ категорії у жовтні склала 19,99 грн за десяток проти 10,58 грн за десяток, тобто збільшилася на 88,9%.

В розрізі регіонів України у торговельній мережі та на місцевих ринках має місце значне коливання цін на курячі яйця. Воно є свідченням низької територіальної мобільності яєць і відмінності у рівнях доходів населення по областях, підсумувала Світлана Пашко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Цвітна капуста в Україні подорожчала в 2 рази

Про це повідомляє портал “Інфо-Шувар”, посилаючись на дані власного моніторингу цін найбільших гуртових ринках країни. Так, якщо ще в перші дні листопада середня ціна на цвітну капусту була зафіксована в межах 6 грн/кг (0,19 EUR/кг), то вже, станом на 4 грудня 2017 року, ціновий показник досягнув позначки 12-17 грн/кг (0,37-0,53 EUR/кг).

На найбільшому оптовому ринку Західного регіону ОРСП “Шувар”, цвітна капуста протягом листопада подорожчала більш, ніж в 2 рази і сьогодні на торгових майданчиках ринку пропонується за ціною 12-16 грн/кг (0,37-0,5 EUR/кг). Трохи дорожче коштує сьогодні цвітна капуста на ринку “Столичний” у м. Києві — 13-15 грн/кг (0,4-0,47 EUR/кг). Схожий ціновий показник на дану продукцію був зафіксований і на ринку “Нежданний” у Херсонській області - 14-15 грн/кг (0,44-0,47 EUR/кг).

Для порівняння, в сусідній Польщі цвітна капуста сьогодні коштує в середньому майже на 30% дорожче, ніж в Україні. На гуртовому ринку “Броніше” у Варшаві ціна на цвітну капусту, станом на 4 грудня 2017 року, була зафіксована в межах 0,60-0,70 EUR/кг.

Слід зазначити, що рік тому ціни на цвітну капусту в Україні протягом листопада переважно тримались на стабільному рівні і почали зростати тільки в останні дні місяця. Втім, сьогодні ціна на капусту в Україні перебуває практично на тому ж рівні, що і в аналогічний період минулого року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські дріжджі експортуватимуть до Китаю

Про це повідомили у прес-службі «Компанії Ензим», пише dyvys.info.

Делегацію з м. Шеньян, зокрема, зацікавили активні пробіотичні дріжджі, які саме зараз тестують у Китаї. Відвідувачам презентували виробничі потужності компанії, а опісля сторони обговорили перспективи подальшої взаємної співпраці.

Як розповів комерційний директор «Компанії Ензим» Сергій Лавров,  попередні перемовини щодо постачання львівської продукції до Китаю відбулися на профільній виставці VivAsia, що проходила в березні цього року в столиці Таїланду – м. Бангкок.

«Представників компанії Leesheng International Co. зацікавили наші активні пробіотичні дріжджі як кормова добавка для свійських тварин, адже в Китаї, як і в Європі, спостерігається тенденція до збалансованого харчування. І частина ферм, особливо ті, чия діяльність стосується молочних корів, намагається зменшувати обсяг антибіотиків у раціоні тварин, замінюючи їх різноманітними пробіотичними добавками», – зазначив Сергій Лавров.

За його словами, йдеться про перспективу налагодження повноцінного експорту цієї продукції до Китаю.

«Зараз проходить процедура сертифікації нашої продукції в Китаї. Ми скерували туди перші зразки, які одразу ж викликали зацікавлення. Тож представники компанії-дистриб’ютора хотіли особисто переконатись у якості виробництва та провести, певною мірою, аудит, після чого – детальніше обговорити перспективи співпраці», – додав комерційний директор компанії.

На початку вересня цього року фахівці «Компанії Ензим» відвідали Індію в рамках офіційної торгової місії, де презентували активні кормові дріжджі власного виробництва та обговорили можливості й перспективи для розширення їх експорту. Станом на сьогодні, в м. Мумбай надіслано першу партію продукції, триває процес її тестування та сертифікації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Податок від оренди земельних ділянок повинен сплачуватися за місцем знаходження ділянки, а не орендаря

"Необхідно зробити прибутковий податок від оренди земельних ділянок і паїв частиною прибуткової бази місцевих бюджетів. Це ваші гроші і вам вирішувати, як ними розпоряджатися. Для цього, на мою думку, потрібно, щоб він сплачувався не за місцем реєстрації податкового агента або податкової адреси орендаря, як це відбувається нині, а виключно за місцем розташування земельної ділянки", - сказав він під час II Всеукраїнського форуму територіальних громад у Києві в понеділок, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Президент зауважив, що у "сірій" прихованій оренді перебуває близько 12 млн га землі, близько 30% усіх земельних ресурсів України.

За його словами, таким чином повз державний і місцевий бюджетів проходять чималі кошти.

Відповідний законопроект було вже схвалено на Національній раді реформ, і президент сподівається на його підтримку Верховною Радою.

Президент вважає, що необхідно передати від Дрежгеокадастру до виконавчих комітетів місцевих рад повноваження щодо державної реєстрації земельних ділянок, погодження документації із землеустрою, контролю за цільовим використанням землі.

Як повідомлялося, 22 листопада Кабінет Міністрів встановив, що договір оренди земельної ділянки має фіксувати якісні характеристики ґрунту на момент здавання земділянки в оренду.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Держгеокадастр хочуть позбавити права контролювати користування землею

"Розпорядник земель (Держгеокадастр) не повинен здійснювати контроль за правомірністю ухвалення рішень щодо передачі земель сільськогосподарського призначення у власність та надання у користування", - йдеться в повідомленні О.Бакуменка на його офіційній сторінці в мережі Facebook, пише Інтерфакс-Україна.

Як зазначено в повідомленні, про це він сказав на зустрічі президента України Петра Порошенка з представниками бізнесу в Києві в п'ятницю.

О.Бакуменко повідомив, що до аграрного комітету парламенту надходить велика кількість скарг на Держгеокадастр. На його думку, це свідчить про незадовільний державний контроль над використанням та охороною земель.

Заступник голови парламентського комітету також вважає за необхідне передати виконавчим комітетам сільських, селищних і міських рад, а також районним державним адміністраціям повноваження державної реєстрації земельних ділянок і погодження документації із землеустрою.

На його думку, для деконцентрації та дерегуляції у сфері земельних ресурсів необхідно доручити Кабінету Міністрів України організувати та профінансувати переведення в електронний вигляд і внесення до 1 січня 2019 року до Державного земельного кадастру всіх документів щодо реєстрації прав на земельні ділянки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-6 сільгоспкультур, що дали цьогоріч найбільші прибутки

Серед зернових це кукурудза, пшениця та ячмінь. Серед олійних - соняшник, ріпак і соя. Втім середня рентабельність більшості рослин, що їх вирощують агровиробники, суттєво знизилась, пише газета "Експрес".

"Насправді високу рентабельність (до 50 - 60%) продемонстрували шість основних культур, - розповідає Петро Лахай, експерт Українського клубу аграрного бізнесу. - Щодо інших, то їх показники в одного господаря можуть становити 10%, а в іншого - 100% або 50%.

За його словами, рентабельність залежить від технології вирощування, урожайності, світових цін на збіжжя, погодних умов. 

"Серед зернових культур максимальна рентабельність цього року була в трьох: пшениці, кукурудзи та ячменю. Найбільший валовий збір в Україні прогнозується по кукурудзі - на рівні 27 мільйонів тонн. Ця культура зазвичай розповсюджена у центральних і західних областях України. На півдні її майже не вирощують через те, що там недостатньо вологи. Світові ціни на кукурудзу цього року були стабільними - на рівні минулого року. Однак урожайність суттєво знизилась: до 5,5 тонни з гектара, тоді як торік вона становила 6,2. І це вплинуло на рентабельність", - зазначає Петро Лахай.

Він нагадав, що влітку в центральних областях України спостерігалась аномальна спека й посуха. Кукурудза в цей час просто горіла. У результаті рентабельність культури на цій території була в межах 10 - 20%, хоча загалом по країні - на рівні 20 - 40%. А от на півночі та заході, де було достатньо опадів, рентабельність кукурузди сягнула 50%. Мінімальне значення зафіксоване в Київській області - 10%, а максимальне у Хмельницькій - 60%, тому що там цього року була сприятлива погода. 

У пшениці  показник рентабельності становить в середньому 30 - 40%, а в ячменю - 20 - 30%. І це також дещо менше, ніж торік.

Серед олійних культур високу рентабельність продемонстрували соняшник, соя та ріпак. Проте вона була меншою, ніж попереднього року й також через вплив погодніх умов. Цього року експерти оцінюють рентабельність соняшнику 40 -50%. Тобто вирощувати його в Україні й надалі дуже вигідно. Щодо сої, то для неї 2017-й теж був доволі сприятливим: до 40 - 50% (йдеться про захід України). Тобто майже, як у соняшнику. Також цей рік видався успішним для ріпака. Його рентабельність була дуже висока - 40 - 50%. Не дивно, що минулого року цією культурою було засіяно приблизно 450 тисяч гектарів, а цього - майже 900 тисяч.

"Певні нішеві культури більш рентабельні, ніж ті, які я назвав вище, але їх вирощують одиниці підприємств. Тобто в одному підприємстві рентабельність цих культур може сягати і 300%, і 200%. Однак це не має впливу на загальну картину по Україні", - підсумував експерт.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview