170513

В Україні презентували базу даних про земельні ресурси

Про це повідомляє Укрінформ.

Як наголосила під час презентації щорічника заступник міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова, така база даних є "важливою для формування ринкової ціни на землю, щоб розуміти, на що орієнтуватися".

Як зазначено в анотації до видання, станом на січень 2017 року в державному земельному кадастрі зареєстровано 18,3 млн земельних ділянок, що на 2, 564 млн, або 16% більше, ніж на 1 січня 2015 року. Заголом з 1 січня 2015 року до вересня 2017 року на торги виставлено 7371 ділянка для продажу прав оренди державних і сільськогосподарських земель.

Станом на червень 2018 року створено 742 об'єднані територіальні громади, розпочато передачу земель за межами населених пунктів в комунальну власність.

Довідник є найповнішою єдиною базою даних щодо стану земельних відносин в Україні, що складається з тематичних блоків щодо: кількості зареєстрованих у Кадастрі земель та прав на них у Реєстрі прав, ринкових транзакцій із земельними ділянками, сплачених податків, випадків вилучення та приватизації землі, судових спорів - загалом 65 показників від 6 органів державної влади.

Також відкрито загальний доступ до цих даних.

Статистичний щорічник "Моніторинг земельних відносин в Україні, 2016-2017: відкриті дані про земельні ресурси" створено в рамках проекту підтримки реформ у сільському господарстві за сприяння Світового банку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Система дотацій, як система простого розподілу коштів, приречена - Максим Мартинюк

 І система дотацій як система простого розподілу коштів між тими, що займаються сільським господарством, – приречена, більш того – лише ослаблюватиме нашу аграрну галузь. Про це заявив Максим Мартенюк, перший заступник міністра АПК в інтерв’ю agravery.com.

"Коли ти розумієш вхідні дані: світову ціну на твою продукцію, площу земельного банку, вартість сировини, ти працюєш над оптимізацією своїх витрат. Коли ти бачиш, що тобі дають омріяні 700 євро на гектар, як в ЄС, то ти розумієш, що ці 700 євро – це гарантований дохід, який дає можливість неефективно господарювати, все рівно лишатись в плюсі", підкреслив Максим Мартинюк.

"Я регулярно спілкуюсь із діючими і колишніми міністрами сільського господарства України і ЄС (так званих «країн-нових членів»), і вони всі розділяють таку думку. Але якщо в ЄС прийнято роздавати 700 євро на гектар, то вони роздають. Де це не практикується, аграріям лишається сподіватись виключно на себе. Повертаючись до України, система дотацій повинна діяти, але має бути спрямована виключно на точки зростання, і виключно до моменту, коли ця підтримка стане непотрібна. Тобто коли ми виведемо тваринництво до тих обсягів виробництва, що ми взяли за мету, ми будемо скорочувати підтримку, а кошти перенаправимо в інший сегмент сільського господарства. На жаль, це буде не скоро", - зазначив заступник міністра.

За його словами , буде ефективніше, якщо будуть збережені поточні програми для тваринництва хоча б на 5 років.

"Якщо вони триватимуть менше 3 років, це взагалі дурно витрачені кошти. Перший рік дії програми люди приглядаються, сумніваються, шукають в чому підступ.  На другий рік починають потихеньку інвестувати, але все рівно думають – чи не обдурять. На третій рік програма виходить на пік потужності, аграрії починають обмінюватись між собою інформацією про її роботу. Аби запустити проект у тваринництві, при інтенсивних зусиллях потрібно три роки: рік йде на будівництво, на другий рік закуповуєш худобу, і лише на третій рік починаєш отримувати продукцію", - підкреслив Максим Мартинюк.  

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українське борошно стрімко втрачає зовнішні ринки

Сергій Сакіркін, директор департаменту виробничих операцій ПАТ «Аграрний фонд» в коментарі виданню «Зерно» зазначив, що крім інерції вітчизняних переробників на ситуацію радикальним чином вплинули дві країни: Туреччина і Росія.

«Починаючи з квітня цього року у нас різко впав експорт борошна. Практично в три рази. І в новому маркетинговому році падіння триває», — підтверджує аналітик, — «Відбувається це з кількох причин. Одна з них – Росія різко увійшла в експорт борошна. У числі наших головних споживачів була Північна Корея, куди йшло 40% вітчизняного борошняного експорту. Тепер цей напрямок практично повністю завантажений Росією, яка користується перевагою прямого залізничного сполучення».

Влада РФ прийняли грандіозну програму по нарощуванню експорту борошна.

«Росія раніше відправляла на експорт приблизно наполовину менше, ніж ми. У минулому маркетинговому році росіяни збільшили обсяг поставок на 80 тис. тонн і заявили, що планують досягти показника спочатку в 500 тис. тонн, а потім до 1 млн тонн на рік і більше. До того ж, санкції привели до того, що в РФ стали підтримувати навіть такий маломаржинальный бізнес», — відзначає співрозмовник видання.

Друга причина витіснення українських експортерів з традиційних ринків – ситуація в Туреччині.

«Там держава для підтримки внутрішнього виробника продала своїм переробникам велику кількість зерна за ціною 160 доларів. Ті, звичайно, стали активно експортувати борошно. У середині вересня турецькі власті заборонили експорт борошна з власної пшениці. Але на зовнішні ринки вже потрапила велика кількість товару», — говорить Сергій Сакіркін.

Експерт упевнений, що виробникам для утримання позицій потрібно активніше працювати на нових ринках. В іншому випадку багатьом гравцям доведеться туго.

«Одна з бід борошняного експорту – невміння торгувати. Ми не розвиваємо ті ринки, про які багато говоримо вже довгі роки. Втратили Південно-Східну Азію. В Іраку, який імпортує понад 2 млн. тонн борошна, ми відправили за рік всього 1,1 тис. тонн. Робили ставку на Північну Корею. І коли вона «скінчилася», опинилися перед обличчям великої проблеми», — говорить директор департаменту виробничих операцій ПАТ «Аграрний фонд».

Він зазначає, що деякі країни відвантаження вже зменшили вдвічі, а інші і зовсім, скоротилися в п'ять разів.

«Ті ж турки часто продають в нуль, тільки щоб утримати клієнта, пропонують відстрочку платежів. А більшість наших продажів велося за стовідсотковою передоплатою! Без експорту у нас багато підприємств пропадуть», — висловився Сакіркін.

Важливість експорту для бізнесу визначається тим, що в країні існує величезний профіцит застарілих потужностей. Але за спостереженнями Сергія Сакіркіна, лише деякі гравці готові серйозно вкладатися в модернізацію.

«Завантаженість млинів у нас в середньому 40%. Однак для підвищення маржинальності продукції потрібно будувати нові млини, які споживають менше електроенергії, дають більше виходу готової продукції, кращої якості. Але тільки ті, хто працює на ринку давно, збільшують продуктивність і ефективність. Незважаючи на маломаржинальність бізнесу, це все одно краще, ніж просто продавати зерно!», — переконаний експерт.

Нагадаємо, що в Україні понад 90% борошномельних заводів працюють на обладнанні старше 30 років.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В «Укрзалізниці» у неефективній зерновій логістиці звинуватили елеватори

Про це заявив директор із стратегічного розвитку та інвестиційної політики ПАТ «Укрзалізниця» Антон Саболевський, пише landlord.ua

Та додав, що ефективність системи елеваторів в Україні на 50% нижча, ніж в Канаді, яка виробляє співставні обсяги зернових та у значних обсягах перевозить їх залізничним транспортом.

На думку директора із стратегічного розвитку та інвестиційної політики ПАТ «Укрзалізниця», основною причиною недостатньої ефективності перевезень зернових вантажів залізничним транспортом є відсутність інвестицій учасників ринку виробництва зернової продукції в розвиток логістики. Велика кількість малих елеваторів в Україні, які не здатні навантажувати повносоставні поїзди або великі групи вагонів, зменшує ефективність зернової логістики загалом. Відповідно, необхідно здійснювати поступове укрупнення зернових потужностей.

«Для об’єктивного аналізу обрали країну, яка виробляє співставні з Україною обсяги зернових, і велика їх частка перевозиться залізничним транспортом. Для досягнення показників Канади необхідно, щоб такий самий обсяг зерна оброблявся 500 елеваторами. Дані за 2016 рік свідчать, що при виробництві зернових в Україні 65,2 млн тонн і в Канаді 55,3 млн тонн кількість елеваторів в Україні майже удвічі переважала, при цьому середній обсяг переробки зерна на одному елеваторі в Україні на 48% нижчий!», – розповів Антон Саболевський.

Читайте також: Через проблеми «Укрзалізниці» половина врожаю досі на полях або на елеваторах

За оцінками, для ефективної логістики в Україні необхідно укрупнити понад 200 зернових елеваторів, що зменшить і витрати на транспортування, і прискорить обіг зерновозів. Окрім цього, через формування малих груп вагонів, спричинених низькою переробною здатністю низки елеваторів, створюється дефіцит локомотивів, компанія несе додаткові витрати на пально-мастильні матеріали і роботу локомотивних бригад. Тому Укрзалізниця пропонує учасникам зернового ринку переглянути логістику та перейти до поступового укрупнення елеваторів.

Нагадаємо, за словами, першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка ПАТ «Укрзалізниця» на сьогодні задовольняє тільки 45% заявок зернотрейдерів для перевезення зерна. До цього, 26 народних депутатів та 9 громадських організацій звернулись до Президента України Петра Порошенка та Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з відкритим листом для вирішення критичної ситуації, що склалася у сфері залізничних вантажних перевезень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українським експортерам цукру буде несолодко

В Україні розпочався черговий сезон цукроваріння, який обіцяє бути дуже нелегким внаслідок несприятливої зовнішньоторговельної кон’юнктури, пише landlord.ua.

При цьому поточний стан саме вітчизняної цукрової галузі виглядає цієї осені напрочуд оптимістичним. За попередніми даними, які поступають з господарств бурякосійних регіонів, у 2018/2019 маркетинговому році (на ринку цукру він триває з вересня по серпень) Україна буде мати рекордний валовий збір цукрових буряків. Попри пізню сівбу та посушливу весну їх врожайність цього року в середньому становить 467 ц/га проти торішніх 433 ц/га. Щоправда, дещо нижчою за минулорічну наразі є цукристість кореню — 15,4% (проти 16,3% рік тому). Але це буде компенсоване більшою вагою буряків — середня вага кореня становить понад 500 г, тоді як у 2017 році вона була на рівні 430–433 г.

Це дає підстави прогнозувати, що виробництво цукру у 2018/2019 МР перевищить 2 млн т. Цей рівень виробництва з незначними коливаннями зберігається протягом останніх років. Наприклад, у 2017/2018 МР Україна виробила 2,14 млн т солодкого продукту, у 2016/2017 МР — близько 2 млн т.

За останнє десятиріччя обсяги цукроваріння впали на 0,6–1 млн т, але, як свідчать дані НАЦУ «Укрцукор», внутрішній ринок перебуває у стані хронічного профіциту продукту — на фоні зниження виробництва падає і споживання цукру в Україні. Тому на порядку денному власників цукрових заводів і трейдерів стоїть питання, наскільки успішним у новому маркетинговому році буде експорт.

За даними асоціації «Укрцукор», у минулому 2017/2018 МР з України відвантажили за кордон 560 400 т цукру, тобто більше чверті від обсягу виробництва. Окремо за останній місяць маркетингового року (серпень) — 22 400 т, а головним покупцем став Узбекистан (79% від місячного обсягу).

За інформацією Держстату, за перші вісім місяців 2018-го Україна експортувала 386 500 т цукру, а основні обсяги вибрали Узбекистан, Азербайджан, Сполучене Королівство та Швейцарія. На азіатські ринки загалом припало 60 000 т зовнішніх продажів.

2017 рік був більш вдалим — експорт становив 425 700 т, а покупцями великих обсягів стали Азербайджан, Албанія, Швейцарія, Грузія, Ізраїль. В Африці помітні контракти були укладені з покупцями з Кот-д’Івуару, Лівії та Мавританії.

Таким чином, українська зовнішня торгівля цукром має вкрай нестабільний характер — як за обсягами, так і за географією постачань. Усе залежить від будь-яких, навіть найменших коливань кон’юнктури глобального і регіональних ринків.

Та світова кон’юнктура поки складається не на користь українських експортерів. Середнє значення індексу цін на цукор FAO у серпні становило 157,3 п., що на 8,9 п. (на 5,4%) нижче липневого показника, притому що у липні цукровий індекс FAO вже був знижений на 6% у порівнянні з червневим. Як зазначають у організації, це найнижчий показник за останнє десятиріччя, що відображає поступове зниження споживання цукру на світовому ринку.

Крім того, послаблення національних валют двох провідних постачальників тростинного сирцю — Бразилії та Індії — приведе, скоріш за все, до росту пропозиції тростинної сировини з їх боку. Внаслідок цього відбудуться дві події. По-перше, ціни на кристалічний цукор в черговий раз знизяться. Вже зараз на Нью-Йоркській площадці сирець торгується на рівні десятирічних мінімумів $225–237/т. По-друге, посилиться тиск пропозиції дешевого сирцю на азіатському, африканському та європейському ринках й український продукт стане неконкурентним. Таким чином, найбільш вірогідними напрямками експорту для вітчизняних трейдерів залишаються Середня Азія (Узбекистан) і країни Кавказького регіону — Грузія та Азербайджан.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

ТОП-3 експортери україського шоколаду

Про це повідомляє Державна фіскальна служба України, передає УНН.

Протягом звітного періоду Україна експортувала до США шоколаду на 9 млн дол. Друге місце в списку належить Казахстану. Експорт українського шоколаду до Казахстану у І півріччі становив 8,5 млн дол.

Замикає трійку країн-любителів українського шоколаду Білорусь. У січні-червні Україна експортувала до Білорусі шоколаду на 6,6 млн дол.

Читайте також: Через Росію на ринку можливий дефіцит шоколаду

Загалом, у І півріччі Україна експортувала шоколаду на 71,8 млн дол.

У той же час за звітний період Україна імпортувала шоколаду на 55,2 млн дол.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview