В Україні презентували швейцарсько-українську програму щодо розвитку торгівлі з вищою доданою вартістю

«Ключовий пріоритет державної політики в напрямку сільського господарства, і, зокрема, в напрямі органічного та молочного виробництва, – це розвиток виробництва та ринку продукції з високою часткою доданої вартості. Тому Уряд і Мінекономіки готові підтримувати програми, які йдуть з фокусом на створення додаткової вартості, на переробку, безпечність та якість харчової продукції. Цей комплекс завдань і є підґрунтям для зростання ВВП, збільшення кількості робочих місць, покращення якості харчування та життя українців», -  зазначила заступниця Міністра Інна Мєтєлєва.

Участь у заході взяли Тобіас Айзенрінг, керівник Програми (FiBL), Манон Шуперс, директор Програми (SAFOSO AG), Віктор Шуткевич, заступник директора Швейцарського бюро співробітництва Посольства Швейцарії в Україні, Ігор Кравченко, місцевий керівник Програми, Ольга Шевченко, в.о. Голови Держпродспоживслужби, координатори компонентів Програми, представники міністерства, профільних асоціацій,  експерти та виробники з органічного і молочного секторів.

«Стратегічним завданням Програми є розвиток потенціалу органічного та молочного секторів, як  зміцнення сталого розвитку. Ми готові ділитись нашим досвідом та активно співпрацювати з українською стороною  для  забезпечення довготривалого впливу та можливості ефективного розвитку українських  секторів  після закінчення дії Програми», - зазначив керівник Програми Тобіас Айзенрінг.

За словами заступника директора Швейцарського бюро співробітництва Посольства Швейцарії в Україні Віктора Шуткевича, робота Програми буде направлена на розвиток малих та середніх підприємств, на збільшення їх конкурентоспроможності та зростанні торгівлі з вищою доданою вартістю.

Презентуючи Програму та ціль об’єднання органічного і молочного секторів в рамках однієї Програми, місцевий керівник Програми  Ігор Кравченко представив спільні складові та завдання для обох напрямків. Зокрема, йшлося про економічну складову, а також емоційну, яка базується на спільних принципах здоров’я, екології, справедливості та турботи.

Крім того, на заході відбулись паралельні сесії з презентації результатів оцінки органічного і молочного секторів та обговорення пропозицій щодо напрямів інтервенції.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Новинки та бестеллери ХАРП на AGRITECHNICA-2019

ХАРП готується представити багато нових цікавих і сучасних підшипників для сільськогосподарської галузі.

● Підшипникові вузли для дискових борін, культиваторів і посівної техніки - HARP AGRO UNIT, які не потребують обслуговування і мастила. Модель відрізняє ремонтопридатність - після відпрацювання ресурсу вузли можуть бути відновлені. HARP AGRO UNIT захищені від зовнішніх впливів багаторівневою системою ущільнень X-Shield.
● Серія підшипникових вузлів в стандартних і спеціальних виконаннях - UCP, UCF, UCFL для застосування в зернопереробному, елеваторному обладнанні, комбайнах, ґрунтообробній та кормозаготівельній техніці. Для роботи в екстремальних умовах пропонується спеціальний вузол F480210K19 з корпусом з високоміцного чавуну і не обслуговуваним підшипником з 6-кромочним ущільненням підвищеної герметичності і захисту від механічних пошкоджень X-Shield.
● Спеціальні і універсальні підшипники для комбайнів, жаток обслуговуваного і не обслуговуваного типів з ущільненнями підвищеної герметичності X-Shield. А також підшипники молотильних блоків, в конструкції яких реалізовані рішення для надійної роботи при надсильних навантаженнях і в умовах з високою забрудненістю.
● Спеціальні радіальні і радіально-тривкі підшипники для посівної техніки, комбайнів, прес-підбирачів з ущільненнями підвищеної герметичності X-Shield (1-кромочні) і X-Shield-3 (3-кромочні).
● Спеціальні підшипники для автомобілів, тракторів – вижимні підшипники зчеплень, підшипники ступиці коліс з ущільненнями X-Shield-2 (2-кромочні) і X-Shield-4 (4-кромочні), підшипники верхньої опори передньої підвіски, малошумні і радіально-наполегливі підшипники для диференціалів легкових автомобілів, роликові підшипники для трансмісій тракторів.

Відповідно до вимог замовників ХАРП пропонує як традиційні, так і унікальні, індивідуальні конструкторські рішення.

Стенд ХАРП  на AGRITECHNICA - Е16 в павільйоні № 16.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Пестициди з Херсонщини вивозять на утилізацію до Франції

Про це повідомляє Укрінформ.

Спочатку вивозитимуть застарілі отрутохімікати, що знаходяться на складі агрофірми-радгоспу «Білозерський» (с. Дніпровське Білозерського району). Пестициди тут зберігають у металевих діжках на піддонах.

«Це небезпечний спадок, що залишився з радянських часів, відходи першого класу небезпеки, на цьому складі їх орієнтовно 60-65 тонн», - розповідає директорка компанії-субпідрядника Sigmas ecology, що займається перезатаренням та завантаженням відходів, Катерина Ісаєва.

Вона запевняє, що про безпеку під час транспортування пестицидів подбали. Працівники компанії мають відповідний досвід роботи. Пестициди перемістять у сертифіковану тару, їх будуть завантажувати у автотранспорт, що також має відповідні дозволи на перевезення таких вантажів, потім отрутохімікати доправлять у порт Одеси, а звідти вони вже дістануться Франції морським транспортом. У Франції їх спалять у високотемпературних печах.

На місці працює представник французької компанії Філіп Мюза – його завдання провести аналіз хімічних речовин у діжках на складі, аби визначити, чи ці пестициди можна утилізувати.

Знаковою вважає цю подію директор департаменту екології та природних ресурсів ОДА Юрій Попутько.

«Кошти виділені з обласного Фонду охорони навколишнього природного середовища. Гроші ми акумулювали з 2015 року. Були скептики, ті, що казали, давайте перезатарювати. Наша позиція, що єдиний шлях – це повна утилізація через транскордон на підприємствах в інших державах. Сьогодні ми можемо сказати, що більше 6 млн гривень нам вдалося закумулювати, ми провели тендер, була обрана фірма-переможець, яка починає сьогодні роботу з перезатарення для подальшого вивезення пестицидів на утилізацію у Францію», - зазначив Попутько.

З цієї локації вивозиться близько 65 тонн, ще близько 44 тонни будуть вивозитися з відкритого майданчика в районі роз’їзду «Срочний», 504 км, на території Федорівської сільської ради.

Загалом на Херсонщині орієнтовно зберігаються 1880 тонн застарілих пестицидів. Для того, щоб повністю їх позбутися, відправивши на утилізацію, власних коштів в області не вистачить. Адже наповненість обласного екологічного фонду – 4, - 4,5 млн гривень на рік, каже директор департаменту екології та природних ресурсів ОДА.

Тому на Херсонщині сподіваються на співфінансування з екологічного загальнодержавного фонду.

Вивезення пестицидів на утилізацію за кордон нині відбувається після довгої перерви – востаннє їх вивозили у 2013 році, розповідає голова обласної організації партії Зелених України Володимир Шелудько. Він вважає, що найбільш критична ситуація з отрутохімікатами склалася в районі роз’їзду «Срочний», 504 км. «Все тече у водоносні горизонти», - каже екоактивіст.

За його словами, після «смерті» колгоспів та радгоспів отрутохімікати, що лишалися, перезатарили у залізобетонні діжки. Таким чином, з 2001 року на території області з’явилося 3 склади з застарілими пестицидами: 504 км - роз’їзд «Срочний», станція Рикове (колишні Партизани) Генічеського району і селище Мирне Каланчацького району.

«В Україні, за заявою колишнього міністра екології Остапа Семерака, 8 тисяч тонн такої отрути, і з них близько 2 тисяч тонн на землі Херсонщини. Четверта частина українського «запасу» - це в області», - каже Шелудько.

Для утилізації пестицидів, які нині є на території області потрібно близько 150-160 млн гривень, розповів кореспонденту Укрінформу заступник голови облдержадміністрації Сергій Козир. За його словами, область вже звернулася до Мінекології для того, щоб залучити відповідні кошти за рахунок державних програм.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Боротьба за сировину на соєвому ринку загостриться

Уже традиційно було скорочено потенціал соєвих бобів до 23,4 ц/га, що стало причиною зменшення оцінок її виробництва, у порівнянні з жовтнем поточного року на 3,5% – до 3,7 млн тонн.

Якщо зазначені прогнози справдяться, то цьогорічний врожай сої буде нижчим за торішній на 17,2%. На відміну від сої, поточний сезон виявився більш сприятливим для виробників соняшнику, врожай якого оцінюється на 3,24% краще за торішній.

Перегляд прогнозів виробництва призвів до зниження оцінок річного потенціалу експорту олійних культур з території нашої країни. Наразі аналітики ProAgro Group прогнозують на 2019/20 МР експорт насіння соняшнику на рівні 180 тис. тонн, а соняшникової олії – 6,175 млн тонн. Зовнішня торгівля соєю оцінюється у 1,85 млн тонн, а соєвою олією – у 190 тис. тонн. Що ж стосується ріпаку, то прогноз його поставок з території нашої країни не змінився, у порівнянні з жовтнем і становить 2,9 млн тонн.

Як повідомила заступник директора ProAgro Group Марія Колесник, різке скорочення виробництва сої стало наслідком не лише несприятливих посушливих умов у деяких регіонах виробництва, зокрема, на півночі та північному сході, а в першу чергу результатом зменшення на 7% посівних площ під цією культурою.

Нагадаємо, що скорочення посівів стало реакцією фермерів на запровадження так званих соєвих правок.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на ринку живця свиней стабілізувалися

Про осінній штиль на ринку свиней забійних кондицій повідомляють аналітики Асоціації «Свинарі України» за підсумками щотижневого моніторингу.

Протягом 45-го тижня більшість товарних партій реалізували за ціною попереднього, проте частина постачальників живця скорегували котирування на 0,25-1 грн/кг. При цьому, перегляд цін був як у бік пониження, так і в бік підвищення. З іншого боку, очікуване виробниками зміщення середньої ціни закупівлі угору не відбулося. Переробники зауважують, що пропозиція свиней забійних кондицій є достатньою, тоді як сезонне послаблення збуту окремих операторів було більшим за очікуване, в тому числі через посилення конкуренції в секторі. М’ясопереробники відзначають, що послаблення цін закупівлі не стимулює збут, а споживач «відволікається» на альтернативні види білку — рибу, гриби, дешевшу пташатина, в тому числі домашня.

З огляду на це більшість переробників вважає, що ціни закупівлі мають консолідуватися в межах вужчого цінового коридору, а середньоринкова позначка наступного тижня має наблизитися до 44 грн/кг. Зокрема, такий прогноз озвучують учасники Асоціації «М’ясної галуз». Не зважаючи на це, частина переробників незабаром очікує пожвавлення на ринку живця у зв’язку з формуванням запасів сировини для виробництва м’ясних виробів та делікактесів до зимових свят. Так, традиційно активізація на ринку живця відбувається у кінці листопада-на початку грудня. Проте окремі закупівельний сумніваються у тому, що відновлення цін буде дуже відчутним та тривалим, оскільки практика формування морожених запасів, на їх думку, втрачає популярність серед операторів сектору.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

LOZOVA MACHINERY на ринку Румунії

Румунські сільгоспвиробники віддають переваги знаряддям з великим захватом, тому борони з робочою шириною 9 і 12 метрів найбільш актуальні в умовах місцевого землеробства.

Аграрії відзначають, що машини легко долають складний кам'янистий ґрунт і справляються з великими посівними площами, характерними для румунських господарств. Масу позитивних відгуків отримали необслуговувані рішення – оригінальний підшипниковий вузол HARP AGRO UNIT і гнучка ресорна стійка, що дозволяє витримувати рівномірну глибину обробки.

Читайте також: Серійна новинка LOZOVA MACHINERY на AGRITECHNICA

ЛОЗІВСЬКІ МАШИНИ продовжать знайомити місцевих фермерів з українськими агрегатами. У наступному весняному сезоні компанія продемонструє техніку в роботі на Дні поля Agraria (м. Клуж-Напока) в північно-західній частині країни, а для фермерів південно-східної Румунії візьме участь у виставці AgriPlanta-RomAgroTec.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview