174499

В Україні продовжує дорожчати гречка

«У поточному сезоні валовий збір гречки оцінюється на рівні 85 тис. тонн (-38% до показника 2018 року), що є історичним мінімумом. Крім того, в поточному сезоні може сформуватися мінімальний за останні 10 сезонів обсяг перехідних залишків даної культури (32 тис. тонн). Це призвело до того, що вже на початку сезону (серпень 2019 року) ціни попиту на гречку зросли в середньому на 20%. Уже на старті збирання пропозиції гречки нового врожаю нерідко надходили в продаж за цінами, вищими від раніше встановлених максимальних цін на зерно старого врожаю, при цьому аграрії не поспішали з реалізацією, очікуючи подальшого їх зростання», – прокоментувала ситуацію керівник відділу локальних ринків ІА «АПК-Інформ» Анна Танська.

Зазначається, що з початку сезону ціни на зерно гречки виросли більш ніж у 1,5 рази (на 6000-8000 грн за тонну) і станом на 12 лютого складають 11500-15500 грн за тонну СРТ. Для порівняння: на початку лютого 2019 року ціни на гречку фіксувалися в межах 6400-8000 грн за тонну СРТ.

За словами учасників ринку, сільгоспвиробники реалізують гречку недостатньо активно і переважно малотоннажними партіями за максимальними або наближеним до них цінами. Лише поодинокі переробники інформують про достатню кількість пропозицій від аграріїв, додаючи при цьому, що здійснювати закупівлі зернової за мінімальними або наближеним до них цінами практично не вдається або ж якість продукції, що закуповується за такими цінами гречки недостатньо висока.

Джерело: agro-business.com.ua

Фермер з Житомирщини висадить штучне насіння пшениці

Про це повідомляє Agri-gator.

За словами фермера, “зовнішній вигляд” штучного насіння сильно відрізняється від натурального і схоже скоріше на жаб’ячу ікру: така ж неоднорідна желатінообразна маса. Однак, незважаючи на вигляд, після висадки насіння в землю, воно може благополучно прорости і дати нормальні рослини.

Ідея ​​вирощувати рослини з окремих клітин вперше виникла ще на рубежі XIX і XX століть, але, щоб втілити її в життя, потрібні були роки і безліч експериментів. Тільки в середині минулого століття американський вчений Фредерік Стюард, працюючи з тканиною моркви, отримав з неї цілі рослини.
Як зазначає аграрій з Житомирщини Олександр Дідоренко, схема вирощування рослини з окремих клітин досить проста.

«Потрібно взяти шматочок рослинної тканини, по можливості вільної від сторонніх мікроорганізмів, і помістити в спеціальне живильне середовище. Середовище містить агар-агар, сахарозу і мінеральні речовини. Додати антибіотики, щоб придушити розмноження бактерій, і, головне, рослинні гормони, або фітогормони, – речовини, що регулюють ріст і напрямок розвитку клітин» – наводить «рецепт» Дідоренко.
За словами фермера, таким чином можна розмножувати рослини з прискореного типу, роблячи одночасно тисячі клонів однієї рослини з потрібними властивостями.

Як стверджує Дідоренко, готові штучні насіння являють собою рослини (дуже маленькі) поміщені в капсулу з поживними речовинами.

Поки виробництво подібного насіння досить дороге, але очевидно, що коли ця технологія стане масовою, витрати на виробництво знизяться.
За словами фермера, вирощування штучного насіння має ряд істотних переваг:

«По-перше, штучне насіння, в теорії, може зберігатися в сухому місці довгий час, без втрати якості. По-друге, до складу оболонки можна ввести речовини, які відлякують гризунів і шкідників. Крім цього, клоновані рослини будуть давати більш дружні сходи і більш рівномірно розвиватися, тому по суті це одна рослина. До складу живильного шару також можна ввести ті елементи, які в звичайному насінні можуть бути в дефіциті через особливості минулого сезону. Ну, і зрозуміло, що це також економічна безпека, тому що навіть в неврожайні роки можна синтезувати стільки насіння, скільки необхідно» – зазначає аграрій.

Україна збільшила імпорт картоплі у 43 рази

Про це повідомила прес-служба УКАБ.

Основними постачальниками картоплі до України стали країни СНД, які ввезли 95% від загального імпорту України за 2019 рік, у тому числі: 84% Білорусь, 5% РФ та 4% Казахстан. Нагадаємо, що країни Митного союзу обмежують ввезення на свої ринки української картоплі (у тому числі в частині проходження карантинних умов), в той час як Україна цей інструмент не застосовує. Відповідно, наслідком цього стали численні нарікання щодо якості ввезеної картоплі до України.

«Картопля є продуктом повсякденного вжитку багатьох українців. Забезпечення населення бульбою протягом року, крім локального вирощування, все більше залежить від зберігаючих потужностей. Зважаючи на відкритість ринку, дисбаланс попиту та пропозиції товару швидко коректується імпортом», - пояснює Валентина Кропивко, експертка УКАБ.

За останні десять років в Україні під культуру зазвичай відводилося близько 1,35 млн га, середньорічний врожай картоплі становив порядку 22 млн т. Коливання річних даних є в межах 5-11%. Це не критично, оскільки, згідно даних Держстату, населенням споживається щорічно близько 6 млн т коренеплодів, тобто менше третини від вирощеного врожаю. Решта коренеплодів використовується на корм, переробку та як посадковий матеріал. Масштаби втрат картоплі під час зберігання не можливо оцінити, оскільки виробництво бульби в основному сконцентровано у господарствах населення (98%).

У 2019 році через холодну весну і сухе літо було накопано на 10% менше картоплі від середнього показника за десять років, проте більше за неврожайний для культури 2010 рік. Обмежена пропозиція коренеплодів на початку літа в Україні спричинила паніку, тому ринок компенсував її імпортним товаром, активні поставки якого тривали до кінця року. Традиційна для вітчизняного населення звичка запасатися дефіцитним товаром дозволила імпортерам завезти картоплі на рекордну суму в  47,5 млн $ у 2019 році. Середня вартість імпорту за цей період складала 19 центів/кг, що фактично дорівнює 5 грн/кг. Дана ціна ввезеної картоплі є найменшою за 9 років, як у гривневому, так і у доларовому еквіваленті.

За словами Валентини Кропивко, у минулому році сусіди демпінгували вітчизняних виробників бульби, що негативно вплинуло на картоплярство України. За даними Держстату, середні ціни картоплі, реалізованої вітчизняними підприємствами у 2019  році складали порядку 5,5 грн/кг. В результаті вітчизняна картопля стала неконкурентною порівняно з імпортним товаром.

«Загалом, вітчизняне картоплярство здатне забезпечити населення продукцією та виходити на зовнішні ринки з конкурентною продукцією. Для цього необхідно поряд із гармонізацією законодавства,  нарощувати промислове виробництва та потужності для зберігання бульби. Зважаючи на високу конкуренцію на зовнішньому ринку варто для імпортерів запровадити дзеркальні карантинні заходи на митниці», - підсумувала експертка.

Фермери чекають різкого подорожчання хліба

Погодні примхи нашкодять урожаю зернових, стверджують експерти. Снігу мало, а морози слабкі і нетривалі. І вже дають прогнози щодо того, скільки коштуватиме хліб. Стрибки погоди псують посіви озимих. У той же час, пророкують рекордний урожай інших культур, пише Сьогодні.

Мінусова температура в Херсонській області лише п'ятий день. Морози незначні – лише кілька градусів нижче нуля. Майбутній урожай присипав сніг. А фермери хвилюються, адже такого покриву недостатньо.

"27%. З них 20% це вологість в'янення. Це і волога, яку ґрунт ніколи не віддасть рослині. Всього лише різниця 7% вологи, яку рослина може взяти з ґрунту. Це дуже низький показник для зернових культур", - розповідає Ганна Роздобудько, завідувачка лабораторією ТОВ "АгроАналіз Україна".

Через теплу зиму зернових зберуть на 10-15% менше, підрахували аграрії. Це за умови, що погода надалі не псуватиметься. У той же час радіють теплій зимі овочівники.

"Наші овочівники, які вирощують озимі овочеві культури, як наприклад озиму цибулю, озимий часник, в цьому році в повному розумінні слова на коні. Перезимівля рослин відмінна і урожай буде чудовим", - зазначає Вадим Дудка, генеральний директор компанії "АгроАналіз Україна".

Овочі дешеві, хліб дорогий. Це прогноз херсонських фермерів на 2020 рік. Лютий вже навряд чи виправить ситуацію. Незалежно від того, чи сипатиме сніг, чи грітиме сонце. Стримати ціни на борошно зможе тільки держава, якщо залучить резервні запаси зерна.

 

В Україні може з'явитися 5 тисяч нових сімейних молочних ферм

До 2027 року в Україні може з'явитися 5 тисяч нових сімейних молочних ферм, повідомив на прес-конференції президент "Української кооперативної федерації" Михайло Корилкевич, пише УНІАН.

За його словами, зараз федерація впроваджує проект з розвитку сімейних молочних ферм, на який отримала 1 мільярд гривень фінансування за Програмою розвитку ООН (ПРООН). "Відповідно до нашого бізнес-плану, до 2027 року в Україні можна відкрити 5 тисяч сімейних ферм, які в цілому додадуть 12 мільярдів гривень до ВВП країни", - сказав він.

За підсумками проекту федерація продемонструє "зразкові" ферми, моделі яких можна буде в майбутньому розвивати молочну галузь в країні.

Він також повідомив з посиланням на дані ООН, що до 2030 року світ має збільшити виробництво молока на 250 тисяч тонн на рік (зараз виробляється близько 850 мільйонів тонн на рік), щоб забезпечити потреби кількості населення, що зростає. У зв'язку з цим ООН зацікавлена у розвитку молочної галузі в Україні, оскільки собівартість виробництва молока тут одна з найнижчих у світі.

"Україна увійшла до п'ятірки країн з найнижчою собівартістю виробництва молока, поряд з Мексикою і Новою Зеландією. Але парадокс в тому, що Україна якраз зменшує обсяги виробництва молока", - сказав Корилкевич.

За його словами, в Польщі поголів'я корів приблизно таке саме, як і в нашій країні (близько 3 мільйонів голів), але там молочна галузь стрімко розвивається саме завдяки сімейним фермам. "У людей немає доступу до сучасних технологій, у нашому проекті ми даємо такі технології. На сьогодні федерація вже отримала 400 заявок. Це говорить про те, що люди хочуть збільшити свій бізнес, нарощувати виробництво, отримувати реальні гроші в селі", - додав він.

 

Аграрії підтримують ринок землі із перехідним періодом - опитування

Про це свідчать результати опитування, в якому аграрії взяли участь під час панельної дискусії «Регулювання агробізнесу сьогодні та завтра. Реалії та перспективи», яка відбулась в рамках Міжнародного конгресу з рослинництва TOP CROPS, повідомляє прес-служба ВАР.

Так, за відкриття ринку землі виступає 53% опитаних, проти - 39%. Однак, на запитання "Чи підтримуєте ви запровадження ринкового обігу земель с/г призначення у варіанті, запропонованому аграрним комітетом ВРУ (№2178-10), як компромісний законопроєкт"? негативно відповіли 56% опитаних. Ще 39% зазначили, що готові підтримати даний законопроєкт, однак він потребує додаткового опрацювання. 

Основною умовою, за якої аграрії все-таки готові були б підтримати законопроєкт, є наявність перехідного періоду при запровадженні ринку землі, протягом якого купувати землю зможуть лише фізичні особи-громадяни України. За дану позицію проголосували 49% опитаних. 

Щодо того, які землі варто спочатку виставляти на продаж,  сільгоспвиробники зазначили, що це мають бути спочатку землі приватної та комунальної власності (38% опитаних) та лише землі приватної власності (34% опитаних). 

Разом з тим, при відкритті ринку землі для її купівлі 83% з опитаних агровиробників зазначили, що планують брати для цієї цілі кредит у банку. 82% аграріїв, які взяли участь в опитуванні, зазначили, що мають досвід залучення кредитних коштів. Ще 12% аграріїв зазначили, що банк або не видав позику, або видав у значно меншій сумі. І лише 6% опитаних не звертались до банків. 

Більше того: абсолютна більшість аграріїв наразі має кредитні зобов'язання перед банками: у 43% термін погашення закінчується у поточному році, у 35% - у 2021-2022 роках і у 5% - після 2022 року. І лише 17% сільгоспвиробників не мають наразі кредитів.