В Україні протестували процедури примусового виконання аграрних розписок

Тестування процедури мало на меті визначити потенційно проблемні моменти та спільно з партнерами знайти шляхи їх розв’язання.

«Аграрні розписки зарекомендували себе як зручний та простий механізм фінансування. За період їх впровадження підписано 154 аграрних розписок, за допомогою яких аграрії отримали додатково майже 1,08 млрд гривень. Приємно зазначити, що наразі не було зафіксовано жодного випадку невиконання зобов’язань за аграрними розписками. Проте ми маємо бути готовими до різних варіантів розвитку подій. Тому важливо проаналізувати потенційно можливі проблемні моменти, знайти шляхи їх розв’язання, що, у свою чергу, посилить довіру учасників ринку до аграрних розписок», - прокоментувала заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

У ході засідання учасники розглянули і протестували два з найбільш вірогідних сценарії невиконання аграрних розписок – фінансової та товарної.

Наразі практичне використання аграрних розписок в України реалізується у восьми областях, зокрема, в Вінницькій, Полтавській, Черкаській, Харківській, Миколаївській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій області. Розписками користуються переважно малі та середні агровиробники.

Довідка:

Аграрні розписки — інноваційний інструмент залучення кредитів для агровиробників, запроваджується в Україні шляхом імплементації у правове поле досвіду використання спеціального фінансового інструменту CPR (CedulaProductoRural) в Бразилії — боргових зобов’язань, що повністю забезпечені заставою майбутнього врожаю та можуть легко обертатися на ринку до настання дати їх виконання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Дефіцит сучасних елеваторів складає 15 млн тонн

За цей час сумарний урожай сільськогосподарських культур, зерно яких традиційно проходить через елеватори, виріс теж рівно на 5 млн тонн. Адже у 2013 році пшениці, кукурудзи, соняшнику, ячменю, сої та ріпаку всі господарства країни зібрали 77 млн тонн, а 2016-го — 82 млн тонн, згідно з офіційною статистикою, пише landlord.ua.

Були у ці роки й різкі перепади у виробництві цих культур (2015-й — падіння на 3 млн тонн, а 2016-й — стрибок на 7 млн тонн), але усереднений підрахунок дозволяє позбутися похибок довгострокового оцінювання внаслідок короткочасних примх природи.

Виходить, що ситуація в країні із забезпеченістю аграріїв, переробників і трейдерів зерносховищами начебто не поліпшується, що будівельники лише встигають надавати нові елеватори під приріст урожайності в прогресивному рослинництві. Однак якщо врахувати, що оборотність зерна на елеваторах у середньому по країні все-таки вища за одиницю, то хоча б частково дефіцит сховищ із роками покривати вдається, але до його повного усунення ще вкрай далеко. Адже на ринку є дуже багато старих, несучасних елеваторів, які потрібно модернізувати, а деякі й зовсім вивести з експлуатації.

Нинішнього року власники елеваторів і їх партнери впевнено заявляють про наявність дефіциту у вітчизняній системі зерносховищ.

«Обсяг елеваторного зберігання в Україні значно менший, ніж потрібно для задоволення потреб аграрного ринку. Тому що кожен рік обсяги виробництва істотно зростають, врожаї збільшуються, а елеватори так стрімко не будують. Гостро відчувається брак складських потужностей», — каже Рафаель Гороян, керівник групи компаній «Прометей».

Розмір дефіциту експерти оцінюють близько 30–60% наявних потужностей. Зокрема, директор з розвитку бізнесу UkrLandFarming Олександр Руденко вважає, що дефіцит сучасних систем зберігання нині — на рівні 15 млн тонн.

Він виходить з того, що протягом останніх п’яти сезонів середньорічний збір зернових і олійних становить близько 80 млн тонн, загальна місткість зерносховищ — 50 млн тонн (елеваторів — 36 млн), оборотність зерна у сховищах — дворазова, а морально й фізично застарілих, що не відповідають сучасним вимогам потужностей, — близько 50%.

В «особі» загальновизнаного дефіциту зерносховищ в Україні маємо ідеальну передумову для подальшого розвитку елеваторного ринку.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробника курятини перевірять у зв'язку з самовільним вивезенням відходів

"Це звалище, яке господарство організувало самовільно і це грубе порушення законодавства. Поки в управління Держпродспоживслужби в Київській області надійшло звернення громадянина, на підставі якого служба має намір вийти на позапланову перевірку. Зараз проводяться певні процедури, які пов'язані з отриманням погодження Державної регуляторної служби на таку позапланову перевірку", - повідомили агентству "Інтерфакс-Україна" у прес-службі Держпродспоживслужби.

Раніше в ЗМІ з'явилася інформація про виникнення скотомогильника на полі біля села Гаврилівка (Київської обл.).

У коментарі програмі ТСН на телеканалі "1+1" директор компанії "Комплексу "Агромарс" Олексій Марченко повідомив, що місяць тому було відключення електроенергії, в результаті чого стався падіж 64 тис. голів птиці.

У компанії пообіцяли прибрати вивезені відходи в найближчий тиждень.

"Комплекс Агромарс" - вертикально інтегрований холдинг із замкнутим циклом виробництва, що дозволяє контролювати всі етапи бізнесу від вирощування зернових культур, виробництва комбікормів, вирощування племінної і бройлерної птиці до переробки м'яса і його реалізації через власну франчайзингову мережу.

Головне виробництво знаходиться в Гаврилівці (Вишгородський р-н Київської обл.)

Структура ТОВ "Комплекс Агромарс" також включає: Броварський і Кагарлицький філії, "Бориспільський експериментальний комбікормовий завод", "Київський комбікормовий завод", "Кагарлицький елеватор" і "Курганський бройлер".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що може змусити виробників зупинити зростання цін на м'ясо

Про це в коментарі УНН заявив економічний експерт Павло Мороз.

Він зазначив, що зараз на ринку відносно стабільна ситуація: ажіотаж споживачів спав, а виробники змогли адаптуватися під нові умови і навіть трохи знизити ціни на продукцію.

“По-перше, спав спекулятивний момент. По-друге, аграрії, а в більшості випадків це тваринники, виробництво яких носить сезонний характер, а основна частина продажів доводиться на другу половину року, отримали дотації. Дотації від держави дозволили стабілізувати ціну на продукцію і про це неодноразово попереджали експерти на початку дії програми”, - уточнив П.Мороз.

Проте, ситуація залишається досить хиткою, вважає експерт. Якщо виробники почують від влади меседж про скорочення держдопомоги в наступному році, вони тут же рвануть ціну на свою продукцію.

“У проекті бюджету на наступний рік закладено скорочення фінансування програми з надання дотацій. Я нагадаю, що зараз завдяки цим дотаціям виробник повертає 60-70% від сплаченого ним ПДВ. Тобто, він платить в бюджет ПДВ, а йому з цієї суми повертають 60-70%. Якщо в наступному році цю програму скоротять в два рази, то постраждають в першу чергу тваринники, виробники молочної продукції.

Безумовно, і сам передсвятковий сезон буде сприяти зростанню цін. Але якщо виробники зрозуміють, що не дай Бог, ця програма дотацій буде скорочена, то вони одразу будуть змушені підняти ціни. І знову ми зіткнемося з шоком і негативом в суспільстві”, - заявив П.Мороз.

Зупинити цей згубний процес може тільки рішення влади про збереження дотацій хоча б на рівні цього року, але з умовою внесення декількох змін в механізм розподілів, впевнений експерт.

“У випадку, якщо їм дати позитивний меседж в плані того, що уряд прийме рішення про збільшення фінансування, або збереженні фінансування хоча б на рівні цього року, тобто 4 млрд грн, то ніякого стрибка цін не буде. Як мінімум це логічно обгрунтовано з точки зору виробника”, — резюмував П.Мороз.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ферма без жодного метра родючих земель прогодує 180 тисяч осіб

Стартап Plenty, отримавши $200 млн додаткового фінансування, відкриває другу вертикальну ферму в передмісті Сіетла, пише Хайтек. Ангар площею 30 480 кв. м розміститься в містечку Кент, штат Вашингтон. На фермі будуть виробляти близько 2000 тонн овочів щороку — цього достатньо, щоб нагодувати 180 000 чоловік.

Зараз Plenty вирощує овочі під світлодіодними лампами на багатоярусних шестиметрових полицях в будівлі колишнього розподільчого центру електроніки в Сан-Франциско. Технологія називається «внутрішнє вертикальне сільське господарство». Така методика не вимагає ні пестицидів, ні сонячного світла, ні навіть ґрунту, щоб цілий рік збирати врожай у відносно невеликих закритих приміщеннях.
Plenty прагне максимально автоматизувати весь виробничий процес. Так, для пересаджування саджанців стартап використовує маленьких роботів Schleppers. Крім того, у компанії є невиробничий об'єкт у Вайомінгу, де фахівці Plenty шукають нові способи вирощування 300 сільськогосподарських культур. Нещодавно компанія отримала сертифікат, що їх продукція повністю відповідає стандартам якості так званих органічних продуктів харчування.

Нова ферма офіційно відкриється навесні 2018 року і буде в два рази більше тієї, що знаходиться в Каліфорнії. Там почнуть виробляти 15 видів зелені, полуницю, помідори і кавуни. Глава Plenty Метт Бернард сказав, що полуниця може здатися покупцям трохи незвичніою: дрібнуватою і не дуже соковитою. Зате набагато солодшою, ніж зазвичай.

Plenty має намір відкрити вертикальні ферми з площею грядок більше 9 000 кв. метрів в кожному великому місті світу. Компанія вже веде переговори з 15 країнами та керівниками найбільших торгових мереж. Коштів на світову експансію у них достатньо — на сьогоднішній день активи компанії оцінюються в $226 млн. В липні стартап отримав $200 млн від голови SoftBank Масаесі Сона. Інвестором Plenty також є глава Amazon Джефф Безос.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рентабельність сільгосппідприємств катастрофічно падає

Про це свідчать дані Державної служби статистики України, передає УНН.

У 2016 році рентабельність зерновиків і городників впала на 10% в порівнянні з попереднім роком. Набагато гірше йдуть справи у тваринників. Їх рентабельність за рік впала втричі. І якщо у 2015 році їх рентабельність становила 22%, то у 2016-му - всього 7,7%.

Найбільше постраждали виробники м'яса. Їх збитковість зросла з 5% до 17% залежно від виду м'яса. Це говорить про те, що прибуток тваринників не перекриває ті витрати, які вони несуть під час виробництва.

Для стабілізації ситуації був розроблений механізм надання держдопомоги аграріям. З 1 січня 2017 року виробникам тваринницької продукції стали надавати бюджетні дотації у вигляді 60-70% повернення сплаченого ними ПДВ. Але вже цього року група окремих депутатів вирішила цю програму урізати.

"У 2018 році бюджетну підтримку хочуть скоротити в два рази, до 2 млрд грн. Це скорочення нівелює всю ту державну політику, яку в минулому році закріпили на тривалий період. Чому вона нівелюється? Пояснення дуже просте: життєвий цикл розвитку тваринництва закладався на три роки. Тобто ефект від цієї програми мав проявитися на другому і третьому роках її реалізації. Обрізаючи цю програму на другому році, ми повинні або визнати капітуляцію наших ідей, або донести до уряду, що цього робити не можна", - пояснив експерт Павло Мороз.

Якщо уряд не почує і відбере держпідтримку у тваринників, наслідки не змусять себе чекати: зростання цін і скорочення робочих місць будуть неминучі, впевнені експерти.

Повернутися "обличчям до корів" закликав уряд і лідер "Радикальної партії" Олег Ляшко на одному з останніх засідань парламенту.

"Ключове - село, відновлення тваринництва. Для того, щоб було життя в селі, потрібно, щоб у кожному сільському подвір'ї була корова. Ми вимагаємо від уряду передбачити дотації, державну підтримку на відновлення тваринницької галузі, на відновлення поголів'я корів в селі. Ми вимагаємо від влади розвернутися до корів обличчям, і до українців", - заявив О.Ляшко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview