В Україні приживається озимий горох та соняшник
Культура добре росте, фермерам уже вдавалось отримувати врожай, розповів агроном-консультант Володимир Білко, пише agroday.com.ua.
Торік озимий горох вдало перезимував в одному з господарств «Украгрокому». Холоди до -26 градусів шкоди посівам не завдали. Причому озима культура дає до 42 ц врожайності, тоді як в середньому по Україні зазвичай збирають 25 центнерів з гектара.
Так ж сама ситуація з озимим соняшником. В Україні вже є вітчизняні сорти, які навесні добре проходять період яровізації.
«Клімат стає сухішим, а полив з кожним роком дорожчає, тому сіяти озимий соняшник — гарний варіант захопити вологу, а значить отримати стабільний врожай», — говорить Білко.
До слова, озимий соняшник дає врожай на місяць раніше. Однак лишається загроза вимерзання посівів через часті перепади температур.
Яка рентабельність осетрової ферми?
Про це йдеться у матеріалі Pro-Consulting. Рентабельність продажів у 48,2% можна отримати при продажі 10 тонн осетрів та 2 тонн осетрової ікри щорічно, пише landlord.ua.
Згідно розрахунків аналітиків компанії, вирощування риби потрібно налагодити у повністю закритому середовищі за допомоги двох установок замкнутого водопостачання. Така технологія дозволяє забезпечити високу продуктивність завдяки автоматизації виробничих процесів в умовах підвищеної щільності посадки мальків.
«На підприємстві будуть задіяні дві УЗВ. Одна для вирощування осетрових на м’ясо. Друга, для утримання маточного стада стерляді загальною вагою 15 т з метою прижиттєвого отримання ікри. Ця виробничий майданчик також буде давати деяку кількість свіжої риби, отриманої в результаті поділу поголів’я на самців і самок і вибракування слабких особин», — йдеться у повідомленні.
За даними експертів, сьогодні виробництво саме осетрових в країні займає 0,08% від сумарного видобутку водних біоресурсів. Майже половину цього обсягу за 2016 рік вирощено в Чернівецькій області.
«Якщо раніше осетрову можна було ловити в Азовському та Чорному, то в даний час ця риба практично зникла з українських вод і її вилов заборонений. Тим часом, осетрові ціни не тільки своїм смачним і корисним м’ясом. Вони дають велику кількість ікри. Сучасний попит на осетрину на внутрішньому ринку покривається вітчизняним виробництвом всього на 30%», — кажуть в компанії.
Продовольча і сільськогосподарська організація ООН рекомендує споживати не менше 20 кг риби на рік. Причому 75% від цього обсягу повинна становити морська риба. Жителі України поки їдять риби значно менше рекомендованої кількості. У 2016 році середній співвітчизник з’їв всього 8,5 кг цього продукту.
«Рошен» щомісяця виводить в офшори мільйони доларів
Днями, корпорація «Рошен» опублікувала інформацію про те, що за 2017 рік, у вигляді різних податків вони сплатили до бюджету 1,59 млрд грн,
Про це пише відомий журналіст-розслідувач Олександр Дубинський, інформує news.eizvestia.com.
«Сума серйозна. Якщо не знати про те, що за той же 2017 рік «Рошен» перевів на рахунки голландської Roshen Europe у вигляді дивідендів як мінімум 12 мільйонів доларів.
Як відомо, після передачі «Рошен» сліпий траст в її структуру входять голландська Roshen Europe, кіпрська Confectionary Investments і люксембурзька Roshen Group.
Чому Порошенко знадобилося будувати такий складний бутерброд з офшорних і європейських компаній, якщо і до цього вся структура «Рошен» була вибудувана через ТОВ «ЦЕКК» (Центрально-європейська кондитерська компанія) на 85% належала «ЗНКІФ Прайм Ессетс Кепітал» і була, по суті, внутрішнім офшором.
Такі фонди, як правило, не платять податок на прибуток.
Виявляється, побудова ланцюжка іноземних компаній знадобилася для зручного виведення з України дивідендів корпорації, адже у випадку зі структурою через ЗНКІФ «Прайм Ессетс Кепітал» податки хоч і не сплачувалися, але гроші з України вивести було не так просто.
А тут, під шумок передачі «Рошен» в траст, виникла можливість вивести весь прибуток з країни.
З документа внутрішньої бухгалтерії корпорації Roshen випливає, що в кінці 2016 року «ЦЕКК», ядро корпорації Roshen, розподіляло дивіденди своїм акціонерам у розмірі 11 млн. 539 тис. дол. США. З цієї суми на рахунку Roshen Europe B. V. (яка після передачі в траст володіє 85% акцій Рошен), передбачається перевести 9 млн. 808 тис. дол. США.
Згідно покрокового плану, виводити дивіденди пропонується протягом перших 9 місяців 2017 року частинами, приблизно по 10%. Зробити це швидше не дозволяє обмеження НБУ на купівлю валюти.
Але ці 9 млн. 808 тис. дол. — далеко не весь розподілений і виведений прибуток на рахунку новоствореної голландської компанії Roshen Europe B. V., а лише частину прибутку за 2016 рік.
Виявилося, що створені «сліпим трастом» умови для виводу прибутку з України за кордон виявилися настільки вигідними, що Порошенко вирішив вивести в офшори все що є.
Згідно ще одних документів Roshen до 2016 року в корпорації накопичився нерозподілений прибуток за кілька попередніх років у розмірі 1 613 445 400,00 грн.
Так от, левова частина цього нерозподіленого прибутку у тому ж 2016 була розподілена на рахунку голландської компанія Roshen Europe B. V., а саме 1 118 260 000,00 грн.
Важливо сказати, що мінімізація сплати податків на прибуток в Україні при переведенні грошей на рахунку голландської компанії Roshen Europe B. V. можлива завдяки підписаній між Україною і Королівством Нідерланди «Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно».
Саме тому Roshen Europe B. V. була зареєстрована в Голландії.
А переведений прибуток на рахунку Roshen Europe B. V., швидше за все перетікає в офшорні зони на рахунки кіпрської Confectionary Investments і люксембурзької Roshen Group зареєстрованих в теж час, що і Roshen Europe B. V.", - пише журналіст.
Хто віджимає ДПЗКУ у Гройсмана і Кононенко
Про це пише golos.ua.
Нагадаємо, що зараз якраз проходить кадровий конкурс на зайняття посади в держкомпанії. Однак, як стало відомо виданню "Антикор" з джерел, питання призначення ставленика Вадима Столара — Антона Дрєпіна, вже вирішено на найвищому рівні.
У разі призначення, відомий у Києві бізнесмен Вадим Столар стане великим гравцем на зерновому ринку країни. Що безумовно зміцнить і політичні позиції і його нинішнього начальника — мера Києва Віталія Кличка.
При цьому близькі до ситуації експерти стверджують, що перехід ДПЗКУ під вплив Вадима Столара зробить компанію недоступною для команд з боку прем'єра Володимира Гройсмана, і так само багаторічного бізнес-партнера Петра Порошенка — Ігоря Кононенка.
ДПЗКУ створена урядом України в серпні 2010 року. До її складу входить розгалужена мережа філій - лінійні і портові елеватори, млини, комбікормові і круп'яної заводи. Сумарно 53 підрозділи-філії ДПЗКУ можуть зберігати 3,75 млн тонн зернових, у тому числі сумарні потужності з перевалки на експорт Одеського та Миколаївського портів складають близько 2,5 млн тонн зернових вантажів на рік.
Держкорпорація у 2012 році домовилася з Експортно-імпортним банком Китаю про надання кредиту $1,5 млрд, який планувалося використовувати на закупівлю зерна для їх експорту за торговельними угодами з КНР. Оператором з китайської сторони за даним контрактом, розрахованим на 15 років, виступила Китайська національна корпорація машинної промисловості і генеральних підрядів (ССЕС).
В майбутньому картоплю зможуть замінити тирсою
Це спонукало дослідників почати пошуки технології, що дозволяє добувати крохмаль та інші цінні речовини з відходів деревообробної промисловості. Перші проби показали, що подібні технології залишаються поки невиправданим вкладенням ресурсів. Але, як повідомляють ЗМІ, винахідники намагаються здешевити процес, пише Знай.
Американські вчені провели унікальне відкриття. В майбутньому звичайну картоплю зможуть замінити аналогом – дерев'яними тирсою. Після проведеного дослідження, фахівці підтвердили, що в целюлозі міститься прихований крохмаль, аналогічний тому, що є складовою частиною такого овочу, як картоплю. Це може призвести до того, що правильно переробивши деревні відходи на харчовий продукт можна здешевити вживання картоплі у світі. Адже вартість картоплі не завжди досить дешева, щоб у промислових цілях її можна спокійно застосовувати.
Вчені в даний час розробляють технологію одержання харчової целюлози з відходів деревообробної промисловості. Хоча за останніми даними, це дуже дорогий процес. Щоб отримати необхідний відсоток харчової сировини потрібно витратити не менше мільйона доларів. У майбутньому експерти будуть розробляти більш бюджетний варіант, щоб поступово ввести його у промисловість.
Петро Порошенко розповів про підготовку до земельної реформи
Про це під час брифінгу на Всесвітньому економічному форумі у Давосі заявив президент України Петро Порошенко, пише РБК.
"Ми маємо рішуче просуватися вперед і щодо податкової реформи, і щодо прийняття рішень по земельному кадастру, його децентралізації, передачі там, де сформовані громади, громадам. Там, де не сформовані на тимчасовій основі - все рівно в регіони, в районні адміністрації. На сьогоднішній день це буде перша підготовка до земельної реформи", - сказав Порошенко.
Нагадаємо, у вересні 2017 року постійний представник Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Йоста Люнгман заявив, що Кабінет міністрів України повинен розпочати підготовчу роботу щодо впровадження в країні земельної реформи. За його словами, основна мета земельної реформи - зміцнення та стабілізація аграрного сектору України.