186395

В Україні приживається озимий горох та соняшник

Культура добре росте, фермерам уже вдавалось отримувати врожай, розповів агроном-консультант Володимир Білко, пише  agroday.com.ua.

Торік озимий горох вдало перезимував в одному з господарств «Украгрокому». Холоди до -26 градусів шкоди посівам не завдали. Причому озима культура дає до 42 ц врожайності, тоді як в середньому по Україні зазвичай збирають 25 центнерів з гектара.

Так ж сама ситуація з озимим соняшником. В Україні вже є вітчизняні сорти, які навесні добре проходять період яровізації.

«Клімат стає сухішим, а полив з кожним роком дорожчає, тому сіяти озимий соняшник — гарний варіант захопити вологу, а значить отримати стабільний врожай», — говорить Білко.

До слова, озимий соняшник дає врожай на місяць раніше. Однак лишається загроза вимерзання посівів через часті перепади температур.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Яка рентабельність осетрової ферми?

Про це йдеться у матеріалі Pro-Consulting. Рентабельність продажів у 48,2% можна отримати при продажі 10 тонн осетрів та 2 тонн осетрової ікри щорічно, пише landlord.ua.

Згідно розрахунків аналітиків компанії, вирощування риби потрібно налагодити у повністю закритому середовищі за допомоги двох установок замкнутого водопостачання. Така технологія дозволяє забезпечити високу продуктивність завдяки автоматизації виробничих процесів в умовах підвищеної щільності посадки мальків.

«На підприємстві будуть задіяні дві УЗВ. Одна для вирощування осетрових на м’ясо. Друга, для утримання маточного стада стерляді загальною вагою 15 т з метою прижиттєвого отримання ікри. Ця виробничий майданчик також буде давати деяку кількість свіжої риби, отриманої в результаті поділу поголів’я на самців і самок і вибракування слабких особин», — йдеться у повідомленні.

За даними експертів, сьогодні виробництво саме осетрових в країні займає 0,08% від сумарного видобутку водних біоресурсів. Майже половину цього обсягу за 2016 рік вирощено в Чернівецькій області.

«Якщо раніше осетрову можна було ловити в Азовському та Чорному, то в даний час ця риба практично зникла з українських вод і її вилов заборонений. Тим часом, осетрові ціни не тільки своїм смачним і корисним м’ясом. Вони дають велику кількість ікри. Сучасний попит на осетрину на внутрішньому ринку покривається вітчизняним виробництвом всього на 30%», — кажуть в компанії.

Продовольча і сільськогосподарська організація ООН рекомендує споживати не менше 20 кг риби на рік. Причому 75% від цього обсягу повинна становити морська риба. Жителі України поки їдять риби значно менше рекомендованої кількості. У 2016 році середній співвітчизник з’їв всього 8,5 кг цього продукту.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


«Рошен» щомісяця виводить в офшори мільйони доларів

Теґи: 

Днями, корпорація «Рошен» опублікувала інформацію про те, що за 2017 рік, у вигляді різних податків вони сплатили до бюджету 1,59 млрд грн,

Про це пише відомий журналіст-розслідувач Олександр Дубинський, інформує news.eizvestia.com.

«Сума серйозна. Якщо не знати про те, що за той же 2017 рік «Рошен» перевів на рахунки голландської Roshen Europe у вигляді дивідендів як мінімум 12 мільйонів доларів.

Як відомо, після передачі «Рошен» сліпий траст в її структуру входять голландська Roshen Europe, кіпрська Confectionary Investments і люксембурзька Roshen Group.
Чому Порошенко знадобилося будувати такий складний бутерброд з офшорних і європейських компаній, якщо і до цього вся структура «Рошен» була вибудувана через ТОВ «ЦЕКК» (Центрально-європейська кондитерська компанія) на 85% належала «ЗНКІФ Прайм Ессетс Кепітал» і була, по суті, внутрішнім офшором.

Такі фонди, як правило, не платять податок на прибуток.

Виявляється, побудова ланцюжка іноземних компаній знадобилася для зручного виведення з України дивідендів корпорації, адже у випадку зі структурою через ЗНКІФ «Прайм Ессетс Кепітал» податки хоч і не сплачувалися, але гроші з України вивести було не так просто.

А тут, під шумок передачі «Рошен» в траст, виникла можливість вивести весь прибуток з країни.

З документа внутрішньої бухгалтерії корпорації Roshen випливає, що в кінці 2016 року «ЦЕКК», ядро корпорації Roshen, розподіляло дивіденди своїм акціонерам у розмірі 11 млн. 539 тис. дол. США. З цієї суми на рахунку Roshen Europe B. V. (яка після передачі в траст володіє 85% акцій Рошен), передбачається перевести 9 млн. 808 тис. дол. США.

Згідно покрокового плану, виводити дивіденди пропонується протягом перших 9 місяців 2017 року частинами, приблизно по 10%. Зробити це швидше не дозволяє обмеження НБУ на купівлю валюти.

Але ці 9 млн. 808 тис. дол. — далеко не весь розподілений і виведений прибуток на рахунку новоствореної голландської компанії Roshen Europe B. V., а лише частину прибутку за 2016 рік.

Виявилося, що створені «сліпим трастом» умови для виводу прибутку з України за кордон виявилися настільки вигідними, що Порошенко вирішив вивести в офшори все що є.

Згідно ще одних документів Roshen до 2016 року в корпорації накопичився нерозподілений прибуток за кілька попередніх років у розмірі 1 613 445 400,00 грн.

Так от, левова частина цього нерозподіленого прибутку у тому ж 2016 була розподілена на рахунку голландської компанія Roshen Europe B. V., а саме 1 118 260 000,00 грн.
Важливо сказати, що мінімізація сплати податків на прибуток в Україні при переведенні грошей на рахунку голландської компанії Roshen Europe B. V. можлива завдяки підписаній між Україною і Королівством Нідерланди «Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно».

Саме тому Roshen Europe B. V. була зареєстрована в Голландії.

А переведений прибуток на рахунку Roshen Europe B. V., швидше за все перетікає в офшорні зони на рахунки кіпрської Confectionary Investments і люксембурзької Roshen Group зареєстрованих в теж час, що і Roshen Europe B. V.", - пише журналіст.

Ваш вибір 'Подобається'.


Хто віджимає ДПЗКУ у Гройсмана і Кононенко

Теґи: 

Про це пише golos.ua.

Нагадаємо, що зараз якраз проходить кадровий конкурс на зайняття посади в держкомпанії. Однак, як стало відомо  виданню "Антикор" з джерел, питання призначення ставленика Вадима Столара — Антона Дрєпіна, вже вирішено на найвищому рівні.

У разі призначення, відомий у Києві бізнесмен Вадим Столар стане великим гравцем на зерновому ринку країни. Що безумовно зміцнить і політичні позиції і його нинішнього начальника — мера Києва Віталія Кличка.

При цьому близькі до ситуації експерти стверджують, що перехід ДПЗКУ під вплив Вадима Столара зробить компанію недоступною для команд з боку прем'єра Володимира Гройсмана, і так само багаторічного бізнес-партнера Петра Порошенка — Ігоря Кононенка.

ДПЗКУ створена урядом України в серпні 2010 року. До її складу входить розгалужена мережа філій - лінійні і портові елеватори, млини, комбікормові і круп'яної заводи. Сумарно 53 підрозділи-філії ДПЗКУ можуть зберігати 3,75 млн тонн зернових, у тому числі сумарні потужності з перевалки на експорт Одеського та Миколаївського портів складають близько 2,5 млн тонн зернових вантажів на рік.

Держкорпорація у 2012 році домовилася з Експортно-імпортним банком Китаю про надання кредиту $1,5 млрд, який планувалося використовувати на закупівлю зерна для їх експорту за торговельними угодами з КНР. Оператором з китайської сторони за даним контрактом, розрахованим на 15 років, виступила Китайська національна корпорація машинної промисловості і генеральних підрядів (ССЕС).

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В майбутньому картоплю зможуть замінити тирсою

Це спонукало дослідників почати пошуки технології, що дозволяє добувати крохмаль та інші цінні речовини з відходів деревообробної промисловості. Перші проби показали, що подібні технології залишаються поки невиправданим вкладенням ресурсів. Але, як повідомляють ЗМІ, винахідники намагаються здешевити процес, пише Знай.

Американські вчені провели унікальне відкриття. В майбутньому звичайну картоплю зможуть замінити аналогом – дерев'яними тирсою. Після проведеного дослідження, фахівці підтвердили, що в целюлозі міститься прихований крохмаль, аналогічний тому, що є складовою частиною такого овочу, як картоплю. Це може призвести до того, що правильно переробивши деревні відходи на харчовий продукт можна здешевити вживання картоплі у світі. Адже вартість картоплі не завжди досить дешева, щоб у промислових цілях її можна спокійно застосовувати.

Вчені в даний час розробляють технологію одержання харчової целюлози з відходів деревообробної промисловості. Хоча за останніми даними, це дуже дорогий процес. Щоб отримати необхідний відсоток харчової сировини потрібно витратити не менше мільйона доларів. У майбутньому експерти будуть розробляти більш бюджетний варіант, щоб поступово ввести його у промисловість.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Петро Порошенко розповів про підготовку до земельної реформи

Про це під час брифінгу на Всесвітньому економічному форумі у Давосі заявив президент України Петро Порошенко, пише РБК.

"Ми маємо рішуче просуватися вперед і щодо податкової реформи, і щодо прийняття рішень по земельному кадастру, його децентралізації, передачі там, де сформовані громади, громадам. Там, де не сформовані на тимчасовій основі - все рівно в регіони, в районні адміністрації. На сьогоднішній день це буде перша підготовка до земельної реформи", - сказав Порошенко.

Нагадаємо, у вересні 2017 року постійний представник Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Йоста Люнгман заявив, що Кабінет міністрів України повинен розпочати підготовчу роботу щодо впровадження в країні земельної реформи. За його словами, основна мета земельної реформи - зміцнення та стабілізація аграрного сектору України.