В Україні розпочалося виробництво міні-тракторів

Про це повідомляє прес-служба АІС, пише traktorist.ua.

Для заводу це перша модель сільгосптехніки, яка випускається з конвеєра. Замовник виробничої програми — «Група компаній АІС».

КрАСЗ 244 буде представлений в сегменті міні-тракторів потужністю 24 к.с. КрАСЗ 244 оснащується дизельним двигуном КМ-385 з водяним охолодженням, має коробку передач з 4 передніми і 1 задньою швидкістю, що працюють в парі з розподільною коробкою верхнього і нижнього діапазону швидкостей, повним приводом 4х4 з блокуванням заднього диференціала, гідропідсилювачем керма, двома парами гідровиходів, сучасною оптикою. Паливна система досить проста і надійна, не вимагає складного обслуговування і регулювань. Нова модель міні-трактора буде особливо актуальною для невеликих приватних і фермерських господарств, тваринницьких комплексів, комунальних і будівельних організацій.

Основні сфери застосування трактора:

- обробіток земельних ділянок різної складності;
- проведення посівних робіт і збору врожаю;
- заготівля кормових культур;
- прибирання снігу або відходів виробництва;
- перевезення сипучих й інших вантажів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Львівщині фермер вирощує 36 сортів персика

Приблизно 16 років тому Михайло Кубара зрозумів: його хобі може перерости в повноцінний бізнес. А найголовніше, що час руйнувати фермерські стереотипи і починати вирощувати персик на Львівщині, пише на своїй сторінці у Facebook сільськогосподарський дорадчий центр “Фермерська Країна”.

Перший сад був закладений в Мостиськах у 2003 році. Зараз розміри саду становлять 20 гектарів, 8 з яких займають персикові дерева. Саме персик є візитівкою компанії “Євросад”, адже донедавна цей фрукт був майже екзотичним на теренах Західної України.

У саду Михайла Кубари є 36 сортів персика, серед них до 10 сортів – можна вирощувати на Львівщині. У середньому за сезон з одного гектара фермер отримує від 20 до 30 тонн персика.

Компанія “Євросад” спрямовує зусилля також і на вирощування саджанців. Адже правильно підібраний саджанець при закладці саду – основа для подальшого успіху.

 

Джерело: SEEDS.org.ua  

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Витрати на боротьбу з хворобами тварин зросли у 8 разів

Про це УНН повідомили у Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Там уточнили, що у 2019 році на виконання плану протиепізоотичних передбачено 678,6 млн грн. Тоді як у 2015 році на вказані потреби було виділено 90 млн грн.

Окрім того, за даними контролерів, з 2016 по 2018 рік бюджет для виконання плану протиепізоотичних заходів щорічно зростав.

Так, у 2016 році він становив 52,9 млн грн, у 2017 році - 106,4 млн грн, у 2018 році - 687,2 млн грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Дискримінаційні умови": ЄБА звернулася до "Укрзалізниці" через нові правила перевезень

Європейська Бізнес Асоціація звернулася до голови правління "Укрзалізниці" Євгена Кравцова через договір приєднання про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. повідомляє УНІАН.

Комітет з логістики ЄБА вважає, що запропонований договір потребує суттєвого доопрацювання, свідчить текст звернення. Представники асоціації зазначають, що відповідний документ обговорювався на зустрічі бізнес-спільноти з УЗ, однак, зауваження підприємців не були враховані.

Зокрема, "Укрзалізниця" хоче, щоб замовник організовував усунення поточних технічних несправностей вагонів, що виникли в процесі експлуатації на території інших держав.

Водночас в ЄБА наполягають, що поточний ремонт вагонів є зобов'язанням перевізника. Також Комітет з логістики асоціації виступає категорично проти ініціативи щодо зміни порядку нарахування плати за користування, в тому числі проти плати за перенесення наступної вантажної операції. В ЄБА нагадали, що згідно з дослідженням АМКУ, "Укрзалізниця" посідає монопольне становище на суміжних ринках (перевезення, надання вагонів). У зв'язку з цим включення до нового проекту договору дискримінаційних стосовно вантажовласників умов – неприпустимо. Європейська Бізнес-Асоціація дійшла до висновку, що до усунення відповідних зауважень проект договору "Укрзалізниці" не може бути імплементований.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії розпочали збирання кукурудзи

Так, вже намолочено 281 тис. тонн зерна з площі 46 тис. га або 1% до прогнозу при середній врожайності 61,4 ц/га.

Загалом збирання зернових та зернобобових культур в Україні проведено на площі 10,1 млн га або 66% до прогнозу. Зокрема намолочено 39,7 млн тонн зерна при середній врожайності 39,2 ц/га, в тому числі:

- ранніх зернових та зернобобових культур – намолочено 39,2 млн тонн з площі 9,96 млн га або 99,9% до прогнозу;
- гречки – 29 тис. тонн з площі 46 тис. га або 32% до прогнозу;
- проса – 110 тис. тонн з площі 58 тис. га або 64% до прогнозу.

Крім того, соняшник обмолочено на площі 1,2 млн га або 21% та зібрано 2,5 млн га зерна при середній урожайності 20,4 ц/га. Соя обмолочена на площі 214 тис. га або 14% до прогнозу та зібрано 484 тис. тонн зерна при середній урожайності 22,6 ц/га.

Найбільший вал зерна намолотили хлібороби у Одеській і Запорізькій – 3,1 млн тонн, Харківській – 2,9 млн тонн, Дніпропетровській – 2,7 млн тонн, Миколаївській – 2,6 млн тонн областях

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які ризики підстерігають українську земельну реформу

Правда в тому, що Україна — це, без перебільшення, одна з головних і найбільших аграрних країн Європи. При цьому її земельній реформі 25 років. Це навіть не європейський, а загальносвітовий рекорд. Відразу за нами Мексика — 23 роки. 

З іншого боку, навіть найпрогресивніше налаштовані експерти визнають, що відправити ринок у вільне плавання теж не можна. Які ризики підстерігають українську земельну реформу і яких помилок варто уникнути? 

Землю моментально куплять іноземні агрохолдинги 

Через тіньові механізми оренди землі ці песимістичні прогнози частково вже реалізуються і багато іноземних юридичних осіб вже використовують земельні ділянки у своїх цілях. З іншого боку, всі страхи на тему того, що хтось прийде і забере наші землі, створили широке поле для маніпуляцій. Регульована закупівля і використання землі іноземними юридичними особами — це допустима світова практика. 

Перебуваючи на території України, будь-яке підприємство платить податки і робить свій внесок у розвиток місцевої економіки. Те, що воно може робити це на шкоду земельному банку, екології та державним інтересам з облаштування аграрної інфраструктури — дійсно так. Це вже вільно відбувається з боку вітчизняних орендарів. Ситуацію допоможе виправити правильне і продумане регулювання з боку держави, яке буде з одного боку давати преференції з ведення аграрного бізнесу для громадян країни, а з іншого — чітко регламентувати обмеження на використання землі.

Наприклад, у Польщі вітчизняні фермери з володінням до 300 га наділені конституційним статусом і є домінуючим суб'єктом аграрного права. У США в певних штатах діють обмеження на максимальні розміри володінь для іноземців. У Німеччині та Франції діють державні органи-посередники, які регулюють цільове використання землі та преферентне право місцевих фермерів на володіння землями.

Землю купуватимуть набагато нижче її реальної вартості і цінності 

Вони цілком обгрунтовані тому, що наш ринок дуже давно перебував у відриві від загальносвітового контексту. Це створює можливості для спекуляцій і дешевої покупки землі у несвідомих громадян. Тому потрібен ретельний підхід до прозорого ціноутворення в межах країни, що буде грунтуватися на порівнянні іноземних ринків землі, а також якості земельного банку за кордоном і в Україні. 

На щастя, сучасні технології моніторингу посівів вже зараз вносять свою відчутну лепту у створення прозорої картини сільського господарства країни. Так, в результаті спільної програми EOS Crop Monitoring та Інституту космічних досліджень НАНУ-ДКАУ в межах програми Світового банку було проведено супутниковий аналіз всього земельного банку України. 

Зокрема, в Луганській та Закарпатській областях вони виявили 2 і 0,7 тис. га озимого ріпаку, що раніше не зафіксованого Державною службою статистики. У ряді інших областей відмінність між офіційними даними щодо ріпаку та дійсними іноді досягає 20%. 

Землею займуть кому буде цікава лише короткострокова вигода 

А не успішний аграрний бізнес на безліч десятиліть. З одного боку, існує така ймовірність. Але з іншого боку — не варто вважати, що зацікавлені в українській землі підприємці не розуміють її цінності і потенціалу. Скоріше варто очікувати вкладень, стрімкого розвитку та зростання. Виключити цей сценарій можна підвищивши мінімальні терміни оренди і володіння на законодавчому рівні. 

Якщо у нас вийде 

Відкритий ринок землі призведе до зростання цін на ділянки

З 2016 до 2019 середня ціна на землю впала на 25%. Так, орієнтовно, найдорожчі ділянки і родючі ділянки це Черкаська — $1 670 за га, Полтавська — $1 600, і Київська — $1 240. Така оцінка розрахована з огляду на ціни на оренду. На них негативно впливає відсутність здорової конкуренції, тобто при відкритому і раціонально влаштованому ринку, ситуація значно покращиться.

В країну прийдуть нові інвестиції 

Коли землі стануть відкритим білим активом, це призведе до зниження банками процентних ставок. За словами екс-міністра економічного розвитку Айвараса Абрамавачуса: «банки отримають високоякісну заставу для довгострокового фінансування всіх секторів економіки».

Значне прискорення зростання ВВП 

У розмірі 0,6% -1,6%, тобто від $0,7 до $1,5 млрд. На тлі загальних поточних показників у 2−3%, це дуже суттєво вплине на економіку. 

Паралельно з цим очікується поштовх у технологічному розвитку, оскільки на тлі виходу ринку з тіні, на ньому з’являться нові гравці і між ними посилиться конкуренція. 

У сухому залишку

Мораторію на продаж землі 15 років, і він продовжувався вже 7 разів. Загалом це застаріла практика, яка все ще застосовується в таких світових країнах, як Північна Корея, Куба, Венесуела і Демократична Республіка Конго.

Країна, для якої аграрна промисловість є одним з ключових локомотивів економіки, повинна вивести свій ринок землі на сучасний рівень. Згідно з обіцянками нового уряду, законопроект повинен бути готовий вже до кінця року, а ринок землі запуститися в 2020 році. Уже зараз Громадська коаліція за скасування земельного мораторію провела третю конференцію на тему того яким він повинен бути, щоб врахувати всі можливі ризики.

Автор: Олександр Сакаль, директор з розвитку бізнесу EOS Crop Monitoring

Джерело: НВ

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview