В Україні скоротилось виробництво основних видів м’яса

Про це повідомляє Держстатистики, пише agravery.com

За даними відомства, виробництво мороженого м'яса ВРХ протягом звітного періоду склало 1,2 тис. т, що на 32,5% менше, ніж у листопаді 2016 року. Порівняно із жовтнем 2017 виробництво зазначеного продукту скоротилось на 24,2%.

Замороженого м’яса птиці протягом звітного місяця вироблено 16 тис. т — на 28,7% менше порівняно із листопадом 2016. Порівняно з жовтнем 2017 виробництво зазначеного продукту скоротилось на 4,2%.

Крім того, протягом листопада 2017 року в Україні вироблено 4,9 тис. тонн свіжого чи охолодженого м’яса ВРХ, що на 14,2% менше, ніж за аналогічний період 2016. У порівняні з жовтнем 2017 виробництво скоротилось на 8,3%.

Виробництво свіжої чи охолодженої свинини протягом звітного періоду порівняно із листопадом 2016 скоротилось на 10,7%, до 19,5 тис. т, порівняно із жовтнем 2017 ? на 6,8%.

Замороженої свинини протягом листопада вироблено 1,3 тис. т, що на 2,9% менше показників жовтня 2016, та на 9,7% нижче від результатів жовтня 2017.

Водночас, охолодженого м'яса свійської птиці у листопаді вироблено 62,3 тис. тонн, а це на 6,2% більше, ніж у листопаді 2016, але на 2,9% менше, ніж у вересні 2017.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Депутати пропонують знизити ставку ПДВ для сільгоспвиробників до 7%

Народні депутати від фракції партії "Блок Петра Порошенко" пропонують знизити ставку ПДВ до 7% з 20% для виробників сільськогосподарської продукції. Законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення ставки податку на додану вартість для сільськогосподарських підприємств" (№7420) зареєстрований у Верховній Раді 19 грудня 2017 року, пише zn.ua.
 

Нагадаємо, що з 1 січня 2017 року було відмінено спеціальний режим оподаткування ПДВ для сільськогосподарських підприємств. Він діяв з 1998 року і передбачав акумуляцію сільськогосподарськими підприємствами коштів ПДВ на своїх рахунках.

"Зниження ставки ПДВ забезпечить не тільки прозоре 100%-ве виконання бюджету в частині податкових надходжень, але й дозволить контролювати динаміку ВВП", - вважають депутати.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Активісти заявляють про причетність «Хортиці» до торгівлі на окупованому Донбасі та фінансуванні терористів

Учасники АТО, активісти отримали докази торгівлі ТОВ «УДК» - ТМ «Хортиця» на окупованих територіях і сплату податків» окупантам в ОРДЛО і в Криму, а також вважають ТОВ «УДК» -ТМ «Хортиця», що входить в компанію Global Spirits, причетною до суспільно-небезпечних злочинів, визначених статтею 258-5 Кримінального кодексу України про фінансування тероризму.

Про це сьогодні на прес-конференції в прес-центрі «Укрінформ» заявили представники Професійної спілки військовослужбовців-ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО і поліцейських, демонструючи докази антиукраїнської діяльності.

Зокрема, як зазначають громадські діячі, стало відомо, що в торгових мережах Луганська і Донецька продукція зазначеного виробника вільно продається з так званої «акцизною маркою» самопроголошених невизнаних «республік», діяльність яких кваліфікується як діяльність терористичних організацій. Наявність марок терористів свідчить про сплату податків на території ЛНР/ДНР і фінансову підтримку терористичної діяльності.

 

 

«Наші військові бачили і ешелони, які ходили на непідконтрольну територію по кілька разів в день. Йдуть обстріли, а потім йдуть ешелони. Деякі бійці спостерігають, як автотранспортним шляхом йде контрабанда. І вони знають, що хтось заробляє на крові. Зараз ми бачимо, що масштаби досягли всеукраїнського рівня. Такі відомі бренди, як «Хортиця», фінансують тривалий час і виступають спонсорами, наприклад, збірної РФ з хокею на чемпіонаті світу в Москві... Наявність акцизних марок «терористів» свідчить про сплату податків» у ОРДЛО... Фактично, мова йде про порушення декількох статей Кримінального кодексу України, серед яких найголовніша – 258-5 – фінансування тероризму. Скільки наші силові органи будуть закривати на це очі?», - заявив волонтер, захисник проти фінансування Україною російських терористів Артур Козачук.

Активіст висловив обурення, що поки українські бійці гинуть в окопах в зоні АТО, відбувається нахабне заробляння грошей на крові. «І як піднімати бойовий дух, коли в тилу робляться такі речі?! Корупція зашкалює, процвітає контрабанда та фінансування тероризму», - сказав він.

У цьому зв'язку учасники АТО вже звернулися до народних депутатів і правоохоронні органи, очікуючи від силовиків і влади адекватної реакції і невідкладних дій.

За запевненням активістів, якщо їх не почують обіцяють діяти методами Майдану і звільняти полиці вітчизняних супермаркетів від цієї продукції.

Крім того, члени спілки військовослужбовців - ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО і поліцейських зажадали від ГФС скасувати ліцензію на торгівлю алкогольною продукцією і заборонити рекламу цього бренду в ЗМІ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рада викликає на звіт очільників ДПЗКУ та "Хліб України"

Теґи: 

"На килим" також викличуть і директора ДАК "Хліб України". Про це у коментарі УНН розповів голова підкомітету з питань харчової промисловості та торгівлі агропромисловими товарами комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин, народний депутат Петро Юрчишин.

"Під час минулого комітетського зібрання народні депутати у закритому режимі підняли питання про те, щоб керівники державних підприємств, в тому числі ДПЗКУ та ДАК "Хліб України", прозвітували про свою діяльність. Найближчим часом ми включимо дане питання до порядку денного та запросимо керівників цих структур. Хочемо почути і, зокрема, про китайські гроші. Нас це питання дуже хвилює. Але доки не буде звіту, ми не маємо права давати оцінку діяльності керівників цих структур", - сказав він.

Нардеп розповів, що днями у ВР заслухали звіт про діяльність НАК "Украгролізинг". У підсумку нардепи дійшли згоди, що в.о. голови підприємства не відповідає займаній посаді.

"Подібних керівників державних підприємств - безліч. Ми, як нардепи, не можемо звільняти їх з посади. Але ми маємо право рекомендувати Кабміну це зробити. Не можна, щоб через таких керівників та їхній статус на державних підприємствах знищувалась економіка України", - сказав він.

Нагадаємо, за наполяганням Китаю днями були арештовані кошти на банківських рахунках ДПЗКУ, і це може призвести до зупинки роботи підприємства.

Як пишуть ЗМІ, до погіршення відносин між українською та китайською сторонами у ситуації навколо півторамільярдного кредиту ДПЗКУ призвело небажання підприємства виконувати взяті на себе кредитні зобов'язання. Принаймні, саме такі припущення виникли у представників КНР, коли їм стало відомо про вивід активів зернової корпорації (через суди) до збанкрутілої ДАК "Хліб України".

Додамо, що у вересні КМУ призначив нового в.о. голови ДПЗКУ. І ним стала людина, яка працювала на екс-регіонала Продівуса - Дмитро Гавриш. Останній раніше ніколи не мав досвіду роботи ані у зерновій корпорації, ані у зерновій галузі в цілому.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Парубій підписав продовження мораторію на продаж землі

Спікер Верховної Ради України Андрій Парубій підписав законопроект «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони на відчуження сільськогосподарських земель» (№7350). Про це йдеться на сторінці відповідного законопроекту на сайті Верховної Ради.

Автори документа вважають, що продовження мораторію дозволить зняти соціальну напруженість, яка виникла в суспільстві на тлі політичних спекуляцій з цього питання, і надасть певний час для розробки механізму введення прозорого ринку земель сільгосппризначення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Росія втратила родючі землі, рівні 36 площам Криму

Загальна площа невикористовуваних сільгоспугідь, кажуть експерти, торік становила 97,2 млн га. Це 44% всіх сільськогосподарських угідь країни. Хоча офіційна оцінка занедбаних сільгоспугідь удвічі менша – лише близько 40 млн га, пише agroday.com.ua.

За особистими підсобними господарствами населення, згідно з даними Росреєстру, закріплено 77,3 млн га землі, хоча насправді – лише 14,3 млн га. Недавній перепис населення виявив, що фермери використовують 43,3 млн га землі, а не 28,8 млн, як показує офіційна статистика. Однак попри це площі плодових садів зменшилися втричі, пасовищ – вдвічі, посівні площі – на третину, передає Газета.ру.

На момент проведення перепису вважалося, що в Росії є 222 млн га сільгоспугідь. Але переписувачі виявили лише 142,2 млн га, тобто 64% всіх угідь. Із 222 млн га сільгоспугідь, що значаться в реєстрі, під час перепису населення 79,8 млн га знайти узагалі не вдалося.

До слова, 90% особистих підсобних господарств не мають кіз, овець, свиней і великої рогатої худоби. Вважати їх за виробників – серйозна помилка.

За даними Росреєстру, площа ріллі, які багато років не оброблялася але закріплена за сільгоспвиробниками, на початок 2017 року становила 3,6 млн га. За даними ж перепису вона майже утричі більша й становить 10,1 млн га. Наявна у сільгоспвиробників площа багаторічних насаджень за переписом виявилася, навпаки, в 3 рази меншою, аніж показувала поточна статистика, площа пасовищ – в два рази.

Всього не закріпленими за сільгоспвиробниками або просто нічийними виявилися 28,1 млн га ріллі (29,2% від загальної її кількості), 13,7 млн га сінокосів (57,1%) і 41,9 млн га пасовищ (61,3% ). Фермери стверджують, що їм економічно невигідно обробляти землю. До слова, аби отримати землю від держави, потрібно витратити значні кошти на її оформлення. Не сприяє розвиткові монополізація сільського господарства, високі тарифи на електроенергію, дорожні збори, дорогі кредити, проблеми з оптовиками, логістикою, ліцензуванням і інфраструктурою, бюрократія і корупція.

Чисельність сільськогосподарських організацій за останні десять років, за даними Росреєстру, зросла майже на 12 тисяч, а за даними перепису різко скоротилася – з 59 до 36 тисяч.

Утім, в цьому році Росія має намір експортувати рекордні 45 млн тонн зерна. Одна з причин нарощування експорту – переповнені сховища і високі ціни на внутрішньому ринку. Для порівняння, в минулому році Росія експортувала 35,5 млн тонн зерна, включаючи 27,1 млн тонн пшениці. Цей результат назвали рекордним.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview