В Україні сьогодні близько 1 500 гектарів посівів технічних конопель

Про це SEEDS розповів старший науковий співробітник, завідувач відділом НДПІВМІ Олег Примаков під час першого Українського Конопляного Ярмарку, організованого Інститутом луб’яних культур НААН та Українською конопляною Асоціацією.

“Наші давні традиції тісно пов’язані з коноплями і льоном. В Європі це розуміють, у нас – ні. З волокна конопель здавна робили шпагат, мотузки, парусину. І ще в Радянському Союзі було закладено, що б вирощування конопель було саме текстильним напрямком.

Ми єдиний інститут в Україні, який займається виведенням нових сортів конопель технічного напряму. Нашому інституту вже 85 років. На сьогоднішній день у нас понад 10 сортів, а в виробництво можна запустити 9, які є в реєстрі сортів України”, – зазначив Олег Примаков, працівник Інституту луб’яних культур НААН.

“Всього в Україні сьогодні близько 1 500 гектарів посівів технічних конопель. Це дуже мало з промислової точки зору. На сьогоднішній день підприємства вирощують її в невеликих обсягах. Найбільші посівні площі на одному підприємстві, це десь 300 гектар – не більше.

Конопля – вона висока, їй потрібно багато вологи. Підходять тільки ті регіони, де є дощі. Це Рівненська, Житомирська, Чернігівська, Сумська області. На півдні посуха, а з поливом буде зовсім інша економіка і вона вже буде нерентабельною культурою.

Конопля не сильно боїться хвороб і шкідника, тому вона дозволяє з мінімальними хімічними препаратами давати нормальний урожай”, – стверджує експерт.

“На своїх посівних площах ми отримуємо насіння, які перетворюємо в харчові продукти. У нас невеликі потужності – все це робимо більше як експеримент. На сьогоднішній день у нас є три основні продукти: масло, очищене насіння конопель і мило. Це ті продукти, які наразі користуються найбільшим попитом.

В Україні сьогодні немає такого ринку споживання конопель. У Чехії, наприклад, насіння конопель є в кожному супермаркеті”, – розповів співробітник інституту луб’яних культур.

За словами Олега Примакова, конопляну олію Україна не експортує: “простіше вивезти насіння як сировину, і там (за кордоном) зробити”. А ось конопляний стебло переробляють, але його в Україні не так вже й багато.

“Стебло переробляють на волокно, яке теж йде в основному за кордон. Теж левова частка. Візьмемо, наприклад, тисячу гектарів: з цього на волокно переробляється тільки відсотків 60. Решта 40% стебел взагалі знищується – не вигідно. Економічно простіше його знищити. І навіть з цих 60% (стебел) залишається зовсім невелика частина, щоб отримувати якісь продукти тут”, – додав Олег Примаков.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Чорному морі знову дозволили ловити креветки

 У Чорному морі знову дозволили ловити креветку. Про це УНН повідомляє з посиланням на прес-службу Держрибагентства.

"Відсьогодні поновлено промисел креветки у Чорному морі в 2019 році. Дане рішення Чорноморський рибоохоронний патруль прийняв у зв’язку з отриманням статистичних даних по освоєнню прогнозу допустимого спеціального використання креветки в Чорному морі", - вказали в агенстві.

Як зазначається, з відповідним наказом можна ознайомитись на сайті Чорноморського басейнового управління агентства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

МВФ і Україна мають спільні інтереси щодо земельної реформи – Милованов

Про це розповів за результатами зустрічей у Вашингтоні у рамках зборів МВФ і Світового банку міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов, передає Укрінформ.

"Більшість зустрічей (у Вашингтоні – ред.) фокусувалися на підтримці середніх і малих фермерів, як їх можна підтримувати фінансово, як можуть міжнародні організації допомогти, яку форму це може прийняти: наприклад, компенсація відсоткових ставок чи гранти", - розповів про хід переговорів український міністр.

Читайте також: МВФ готує для України програму на наступні три роки
Він уточнив, що поняття "грант" у цьому випадку означає, наприклад, 20-відсоткову доплату з боку держави чи фінансової організації для людини, яка хоче купити землю в Україні.

"У них (у МВФ – ред.) дуже велика зацікавленість, щоби реформа пройшла так, аби на селі був створений бізнес. Оскільки, якщо від реформи не виграють малі власники землі й малі фермери, то це не та реформа, яка потрібна Україні", - підкреслив Милованов, додавши, що це також мета й української сторони.

За його словами, у Фонді хочуть, щоб Україна стояла на ногах самостійно. "Тому дуже велика зацікавленість з точки зору розвитку середнього й малого бізнесу на селі. У них мандат такий – розвивати добробут людей", - зазначив міністр.

Водночас він наголосив: "Вони не просять нас нічого зробити по ринку землі, вони запитують, що ми будемо робити для того, щоби економіка зростала". 

Нагадаємо, більшість українців (52%) не схвалюють доручення президента України Володимира Зеленського про скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, про що свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Позитивно ставляться до доручення про введення ринку землі 35% опитаних, 13% не змогли відповісти на питання.

Також  Олексій Гончарук заявив, що ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Процедура ввезення на територію України тварин суттєво спрощується

Про це повідомив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль на панельній дискусії «Кращі практики та офіційні вимоги щодо карантинування тварин».

Так, за інформацією Бориса Кобаля, 24.11.2019 набуває чинності наказ Мінагрополітики від 16.11.2018 № 553 «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки».

Відповідно до цього наказу втрачає чинність наказ Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 14.06.2004 № 71 «Про затвердження Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду», яким, зокрема, було передбачено проведення відбору тварин для відправки в Україну за участю представника державної служби ветеринарної медицини України.

Після набуття чинності наказу № 553 ввезення на митну територію живих тварин (крім домашніх, спортивних, експериментальних, циркових тварин, а також тварин, призначених для виставок та розважальних цілей) та їх репродуктивного матеріалу можливе з потужностей (об’єктів), щодо яких встановлено відповідність законодавству України за результатами:

1) інспектування такої потужності (об’єкта), проведеного компетентним органом України у порядку, встановленому законодавством України;

2) здійснення оцінки ефективності компетентного органу країни-експортера, проведеної компетентним органом України відповідно до вимог законодавства України;

3) у разі, якщо з такою країною укладено договір про еквівалентність.

Таким чином, процедуру ввезення на територію України тварин, в тому числі і свиней, буде значно спрощено.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці підтримують відкриття ринку землі, не дивлячись на результати соцопитувань - Милованов

Українці підтримують ініціативу президента України Володимира Зеленського та уряду про відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення, незважаючи на те, що результати опитувань свідчать про зворотне. Таку думку висловив міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тимофій Милованов, передає УНН.

“Твердження, що українці виступають проти земельної реформи, не відповідає дійсності. Правда полягає в тому, що, якщо ви поставите питання українцям:” Хотіли б ви дозволити іноземцям купувати землю?“, то отримаєте 85% проти цього. Якщо поставити запитання: “Чи повинен землевласник вільно вибирати, кому продавати свою землю?”, ви отримаєте 60-70% “за”. Все залежить від того, як ставити питання“, — вважає міністр.

“Референдум по цій проблемі вже відбувся. Обидва кандидати на пост президента України (Петро Порошенко та Володимир Зеленський) під час передвиборної кампанії виражалися вкрай недвозначно про обіцянку відкрити ринок сільгоспземель”, — сказав Милованов, виступивши проти будь-якого референдуму з цієї проблеми. Він також уточнив, що “по суті мова не йде про відкриття ринку землі, а тому, щоб вивести його з тіні”.

“Якщо ви уважно подивитеся на реформу, то стане ясно, що питання про референдум — просто маніпуляція”, — підсумував міністр.

Нагадаємо, більшість українців (52%) не схвалюють доручення президента України Володимира Зеленського про скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, про що свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Позитивно ставляться до доручення про введення ринку землі 35% опитаних, 13% не змогли відповісти на питання.

Раніше Тимофій Милованов заявив, що відстрочка доступу іноземців до ринку землі до 2024 року, що передбачено законопроєктом про ринок землі, який підтримав аграрний комітет ВР, є доброю для покупців землі і поганою для продавців.

Також  Олексій Гончарук заявив, що ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Полтавщині зафіксували спалах АЧС

Представники Держпродспожислужби на Полтавщині зафіксували гибель свиней на господарстві ДП ДГ ім. «Декабристів». Наразі вже відомо, що причиною інциденту став вірус африканської чуми.

17 жовтня провели відповідне дослідження біологічного матеріалу та встановили, що свині заражені небезпечним вірусом. На основі цього на території с. Декабристів на Полтавщині встановили карантин до закінчення повного дослідження ситуації.

Наразі спеціалісти займаються заходами щодо локалізації та ліквідації збудника АЧС. Окрім цього, проводиться профілактика не тільки на території Миргородського району, а й по всій Полтавській області.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview