В Україні стартував міжнародний конкурс на найкраще мобільне рішення для агросектору

Мета – зібрати ідеї та реалізувати проекти, які допоможуть у вирішенні нагальних проблем малозабезпечених фермерів за допомогою мобільних додатків. Переможець отримає грант на $10 тис. та початкове фінансування пілотного запуску рішення. Окрім можливості втілити свою ідею, команді буде надана менторська та технічна підтримка.

AGRITECH Challenge відбувається за ініціативи Голови Українсько-Нідерландської ділової ради, екс-міністра АПК Олексія Павленка та команди інноваційного парку UNIT.City. Партнером проекту виступив азійський венчурний фонд Forum Capital.

Учасниками конкурсу можуть стати резиденти України та інших країн світу. Прийом заявок триватиме до 31 січня 2018 року. Проекти повинні мати можливість масштабування та чіткий механізм монетизації. Рішення потрібно розробити для країн Південно-Східній Азії. З огляду на міжнародний рівень конкурсу, важливо вказати потенційний ефект від того чи іншого проекту як для вітчизняного, так і світового агросектору. Подати заявку та дізнатися більше про конкурс можна за посиланням.

У рамках проекту також заплановано серію бізнес-зустрічей. Перший захід відбудеться вже 29 листопада у приміщенні UNIT.City. Олексій Павленко та Кирило Мазур, керівник розвитку екосистеми UNIT.City, розкажуть про те, як Україні заробити $10 млрд на агроінноваціях. На заході розглянуть вплив сучасних технологій на розвиток аграрного сектору, можливості для отримання та вкладання інвестицій в агростартапи, їхню взаємодію з холдингами. Зареєструватися на зустріч можна за посиланням.

«Головний двигун економіки України – сільське господарство. Аби воно розвивалось, потрібні нові рішення. Конкурс AGRITECH Challenge створений для пошуку саме таких рішень. Завдяки інноваціям АПК здатний вийти на новий рівень. І я радий, що ми можемо бути свідками цих перетворень. AGRITECH Challenge – це інвестиції в майбутнє сільського господарства», – зазначив Олексій Павленко, голова Українсько-Нідерландської ділової ради, Міністр АПК 2014 -2016.

«Чи не вперше в історії наші талановиті підприємці матимуть реальну нагоду допомогти побороти бідність та голод в інших куточках нашої планети», – говорить Макс Яковер, CEO та керуючий партнер UNIT.City.

Нещодавно UNIT.City зробив огляд індустрії аграрних інновацій в Україні. В партнерстві з компанією SmartFarming команда інноваційного парку дослідила ринок аграрних інновацій в Україні та презентувала першу мапу agritech-проектів. Мапа була створена разом із асоціацією AgTech Ukraine.

 

Довідкова інформація

UNIT.City – перший інноваційний парк в Україні. Місце, де створюється інфраструктура та екосистема для розвитку бізнесу в сфері високих технологій й креативних індустрій. Місія UNIT.City – побудувати унікальний центр інновацій, де прогресивні компанії, стартапи та фахівці зможуть співпрацювати між собою, швидко та якісно зростати.

Плани UNIT.City на найближчі 5 років:

  • 500 тисяч квадратних метрів для бізнесу, освіти та інновацій
  • Територія в 25 Га
  • 1500 місць в коворкінгах
  • 10 лабораторій
  • $200 млн інвестицій

Сайт конкурсу AGRITECH Challenge:

http://agritech.unit.city/challenge/ua

Сторінка на Facebook:

https://www.facebook.com/agritechchallenge/

Контакт для учасників AGRITECH Challenge:

[email protected]

Контакти для ЗМІ:

[email protected]

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 країн-імпортерів вина в Україну

Основним імпортером вина в Україну є Італія. Так, з Італії було імпортовано вина виноградного на 21,8 млн дол, пише news.finance.ua.

Друге місце у списку країн-імпортерів вина в Україну посідає Грузія. З Грузії за 10 місяців поточного року було імпортовано вина на загальну суму 12,1 млн дол.

Франція посідає третє місце у списку найбільших країн-імпортерів вина в Україну. Імпорт вина із Франції за підсумками 10 місяців 2017 року становив 9 млн дол.

Також зазначається, що за 10 місяців поточного року Україна поставила на експорт вина виноградного на 26,2 млн дол. США.

Нагадаємо, в цьому році провідні виноробні країни світу, такі як Італія, Іспанія, Франція через несприятливі погодні умови зібрали рекордно низький урожай винограду. За словами директора по маркетингу компанії Eastern Beverage Trading Олексія Безуглого, це відіб’ється на вартості європейського вина. Однак, на тлі зростання цін на продукцію від ТОП-3 світових експортерів, відкривається “вікно можливостей” для нарощування експорту вина такими країнами, як Грузія, Молдова і Україна.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«НІБУЛОН» провів тестове днопоглиблення Дніпра

Роботи на «Дніпродзержинських воротах» проводили за допомогою судна «Миколаївець», побудованого компанією на власному суднобудівно-судноремонтному заводі.

За словами генерального директора ТОВ СП «НІБУЛОН», Олексія Вадатурського, судновий хід у районі Кам'янського – один з найбільш складних і небезпечних для судноплавства через скелясті породи на дні річки.

«Україна взяла на себе зобов'язання перед Європейським Союзом щодо підтримання глибини суднового ходу по водному шляху Е40 від гирла Дніпра до Києва на рівні 3,65 м. Сьогодні глибина становить 3,2 м, зокрема й через скелясті породи на дні в районі від Кременчука до Запоріжжя, де таких «воріт» різної глибини близько 14», – зазначає заступник голови держпідприємства «Укрводшлях» Євген Бачев.

Експеримент в Кам'янському дозволить перевірити технічні можливості нового судна і визначити реальну вартість дроблення 1 кубічного метра скельних порід для оголошення тендеру компанією «Укрводшлях» на поглиблення всіх проблемних ділянок Дніпра. Всього «НІБУЛОН» у рамках експерименту за власні кошти поглибив ділянку шириною 15 і довжиною 50 метрів, площею 750 кв. м на глибину близько 40 см. Територію в 600 кв. м вдалося обробити протягом тижня. Усього ж виконати комплекс днопоглиблювальних робіт на всіх 14-ти проблемних ділянках Дніпра можна за півроку. І тоді Дніпро від пониззя й до Києва матиме паспортні, оголошені Україною, глибини  – 3,65 м, підрахував О. Вадатурський.

За оцінками О. Вадатурського, проведення днопоглиблювальних робіт уже в найближчі кілька років дозволить збільшити вантажоперевезення Дніпром: із сьогоднішніх 3–4 млн т до 10–15 млн т на рік, а в середньостроковій перспективі – разом з активізацією розвитку економіки і міждержавних перевезень – повернутися на кращі показники радянського періоду, коли річкою перевозили до 60 млн т вантажів на рік.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які щорічні збитки України від недостатнього зрошення землі

Такі дані повідомив аналітик з питань аграрного бізнесу Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) Василь Говгера, передає УНІАН.

За його словами, в Україні зрошуються менше 1% орних земель, тоді як, наприклад, в США - 5,5%, у Франції - близько 5% орних земель.

"Що означає відсутність зрошення для України? Є простий економічний показник - скільки валової продукції ми не виробляємо через відсутність зрошення в нашій країні. Сьогодні це можна приблизно оцінити в 10 мільйонів тонн зернових культур, що означає близько $1,5 млрд виручки, які ми втрачаємо щорічно. Це $1,5 млрд щорічних валютних доходів в економіку нашої країни ", - сказав Говгера.

Аналітик ЄБРР зазначив, що для реалізації повного потенціалу зрошення в Україні (розширення зрошення на 1,5-2 млн га земель) необхідно $2-4 млрд інвестицій.

Говгера також підкреслив, що сьогодні існують три основні чинники, які стримують інвестиції бізнесу в зрошення: доступність до ефективного фінансування, невизначеність із земельним питанням, труднощі з фізичним доступом до води.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Євросоюз продовжив реєстрацію гліфосату

Єврокомісія продовжила ліцензії на використання гліфосату ще на 5 років. Про це повідомляє прес-служба Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Дебати щодо використання даного гербіциду в Європі тривали понад два роки. За продовження ліцензії на гліфосат, що є одним з найбільш поширених гербіцидів в світі, висловилися 18 членів Євросоюзу. У Європі не існує еквівалентної альтернативи цій діючій речовині, тому заборона могла мати негативні наслідки не лише для європейських фермерів, але й для українського сільського господарства, адже українські виробники широко використовують продукти гліфосату у своїй діяльності.

«Європейські політики об’єктивно оцінили реалії ведення сільського господарства та прислухалися до побажань аграріїв з усього світу, у тому числі з України. Заборона гліфосату могла би поставити під загрозу діючі торгові угоди України, що стало б ударом по аграрному сектору України», - коментує Ольга Кухар, координатор комітету з агрохімії Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільші імпортери українських яєць

Про це поінформувала старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Світлана Пашко.

За її словами, лише за січень-жовтень 2017 року Україна експортувала 71517 т цього виду продукції проти 50676,1 т торік.

Найбільше українських свіжих яєць у шкаралупі за 10 місяців 2017 року закупили країни Азії та Африки, зазначила експерт.

Лідируючу позицію у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних яєць у шкаралупі вже кілька років поспіль утримують Об’єднані Арабські Емірати. Ця країна, яка 2012 року закупила лише 1125 т українських яєць, найбільш швидкими темпами нарощує обсяги імпорту цього виду вітчизняної продукції. За п’ять років ОАЕ збільшили обсяги імпорту майже у 20 разів і 2016 року закупили в Україні вже 20915 т яєць. Обсяги експорту яєць до цієї країни 2017 року можуть сягнути рекордної позначки, адже з початку року поставки яєць до ОАЕ становили 34031 т. Частка країни у загальному експорті цієї продукції у січні-жовтні 2017 року – 47,6%, зазначила експерт.

До п’ятірки найбільших імпортерів яєць українського виробництва також входять Ірак (18,0% загального експорту яєць), Катар (8,0%), Ліберія (4,9%) та Сьєрра-Леоне (4,9%).

Сукупно ці п’ять країн забезпечили близько 85% вітчизняного експорту яєць у шкаралупі.

Наразі Україна має підстави для відновлення поставок до країн, які торік тимчасово ввели обмеження на імпорт української продукції птахівництва, і надалі нарощувати обсяги поставок українських яєць на світовий ринок.

При цьому слід взяти до уваги, що протягом останнього року світові ціни на яйця впали. Середня ціна експортованих з України яєць свіжих в шкарлупі у січні-жовтні 2017 року становила 721 дол. США за тонну: у перерахунку на українську гривню – близько 12-13 грн за десяток. Зважаючи на більш високі ціни внутрішнього ринку, він є більш привабливим для вітчизняних виробників, підсумувала Світлана Пашко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview