В Україні стартував моніторинг земельних відносин

На цьому тижні форма-анкета, в якій об'єднані ключові показники, що характеризують використання землі в Україні, буде надіслана на офіційні пошти Держводагентства, Держстату, Мін'юсту, Держгеокадастру, ДФС і Державної судової адміністрації.

Про це перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк написав в своєму блозі для одного з видань. Зокрема, анкета містить запит щодо кількості ділянок, їх меж, повноти даних у реєстрах, кількості транзакцій, надходжень від земельного податку, приватизації і судових тяжб за землю – загалом понад 140 параметрів.

«Цей документ – основа глобального проекту з моніторингу земельних відносин, який в форматі пілота за підтримки Світового банку у 2015 році був проведений в Україні, а у серпні 2017 року закріплений на законодавчому рівні», - вказав Максим Мартинюк.

Протягом місяця анкета буде заповнена даними за вказаними параметрами за період з 2015 до 2017 року, що дасть можливість у підсумку сформувати базу даних, яка об'єднує майже півтори сотні показників від 6 держвідомств за 562 адміністративно-територіальними одиницями.

«Ми зможемо побачити динаміку показників використання земель і як змінився рейтинг земельної цивілізованості регіонів,- стверджує перший заступник міністра. - Відповідно, ми зможемо виявити вузькі місця та потенційні ризики і сконцентрувати зусилля на їх виправленні. А відкрита, постійно поновлювана база даних про земельні відносини забезпечить новий рівень прозорості, усвідомленості прийняття рішень на місцевому рівні та чесності перед потенційними інвесторами».

Він також нагадав, що Україна стала першою державою, якій вдалося на законодавчому рівні впровадити систему регулярного моніторингу ключових параметрів земельних ресурсів.

За останні два роки такі проекти намагалися реалізувати 9 країн, які найбільш гостро потребували детінізації земельної сфери: Грузія і Руанда (2014), Хорватія, Індія, Молдова, Перу, Філіппіни, Україна, В'єтнам (усі – 2015).

Безпрецедентно висока політична воля, виявлена при реалізації проекту в Україні пояснюється зокрема зростаючим значенням АПК для національної економіки, що обумовило необхідність ясно розуміти, що відбувається із земельними ресурсами.

Довідка:

Постанова “Про реалізацію пілотного проекту щодо проведення моніторингу земельних відносин та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” була прийнята 23.08.2017.

В форматі пілоту перший Моніторинг земельних відносин був проведений Держгеокадастром в 2015 році за підтримки Світового банку.

Відповідно до постанови Уряду, з 1 вересня впроваджується взаємний обмін інформацією між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, що дозволить оновлювати дані на регулярній основі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Суд заарештував зерновий термінал "Бориваж"

Як йдеться в рішенні суду від 7 вересня суд задовольнив клопотання Генеральної прокуратури України в рамках кримінального провадження щодо 19 млрд гривень рефінансування НБУ для "Приватбанку", пише  dt.ua

Згідно з матеріалами справи, 1 серпня зазначене майно було визнано речовим доказом.

На думку слідчих, зерновий термінал в Одеській області могли придбати у результаті вчинення кримінального злочину. Тому прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту для недопущення його відчуження.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Призначено нового голову ДПЗКУ

Теґи: 

Кабінет міністрів України призначив головою правління Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ) колишнього керівника найбільшої в Україні компанії з будівництва мостових конструкцій і транспортних розв'язок «Мостобуд» - Дмитра Гавриша, повідомляє УНІАН.

Відповідне рішення було ухвалено під час засідання Кабміну в середу. Джерело повідомило, що Гавриш народився в Чернівецькій області, за освітою - економіст. Близько 20 років працював у комерційних структурах, зокрема й з іноземним капіталом. З 2004 по 2010 рік він обіймав посаду заступника голови правління компанії «Мостобуд».

Нагадаємо, 21 квітня виконувач обов'язків голови правління Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ) Олександр Григорович заявив про відхід у відставку. Після чого керівництво компанією тимчасово перейшло до першого заступника голови правління ДПЗКУ Віталія Шулежка.

ДПЗКУ - вертикально інтегрована компанія, яка проводить весь цикл робіт із зерновими і продуктами їх переробки: від виробництва до експорту. До складу ДПЗКУ входять 55 філій, їх загальна робоча місткість становить 3,75 млн тонн сільгоспкультур, в тому числі, сумарні потужності з перевалки на експорт Одеського і Миколаївського портів - близько 2,5 млн тонн зернових вантажів на рік.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні відкрили перший кормовий центр, який забезпечить годуванням 10 тисяч корів на добу

Єдиний в Україні кормовий центр для великої рогатої худоби здатен забезпечити потребу в якісній відгодівлі до 10 тисяч голів на добу. При цьому, в агрофірмі імені Довженка, на базі якої й звели комплекс, налічується 14 тисяч дійного поголів’я ВРХ.

"Ще в липні минулого року тут, на околиці Шишак, був пустир, — говорить генеральний директор агрофірми Віктор Скочко. — Та нині маємо перший в Україні кормовий центр, який забезпечить потреби не тільки поголів’я нашої компанії, але й місцевих фермерських господарств.
Гості заходу оглянули потужності кормового центру, а також молочну ферму агрофірми, де утримують 700 дійних корів, та ферму молодняка на 5 тисяч голів. Відкриття такого кормового комплексу, говорять аграрії — значний крок вперед у молочному скотарстві.

"П’ять років тому, в діловій поїздці до Ізраїлю, ми бачили такі кормові центри, що забезпечували місцевим господарствам річні надої до 12 тон на корову, — говорить президент Асоціації виробників молока України Андрій Дикун. — І сьогодні ми відкриваємо подібний комплекс в Україні, що дасть новий поштовх розвитку молочного скотарства".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд визначився з кандидатурою на посаду профільного заступника МінАПК

Про це він сказав на засіданні уряду.

«Нам потрібно отримати профільного заступника міністра аграрної політики і продовольства саме з питань розвитку українського фермерства, і ніхто краще не знає, що потрібно краще зробити, ніж ті, хто займається цією роботою, тому я абсолютно повністю підтримую призначення Віктора Васильовича на посаду профільного заступника», - сказав Гройсман.

"На наступному засіданні уряду ми призначимо, я думаю, колеги не будуть заперечувати, профільного заступника міністра, з якого і ви, і я будемо вимагати реальної роботи", - заявив Володимир Гройсман.

За словами прем'єра, також уряд забезпечить один мільярд гривень на цільову підтримку фермерства в Україні. Гройсман зазначив, що фермерські господарства на селі повинні стати розвиненими, а їхня кількість має бути збільшена.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Кабінет міністрів України затвердив концепцію розвитку фермерських господарств та сільськогосподарських операцій в Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд прийняв програму підтримки фермерства на 2018-2020 рр

Концепція спрямована на створення організаційних, правових та фінансових передумов для розвитку фермерських господарств та сільськогосподарських кооперативів, покращення матеріально-фінансового становища сільського населення.

Цей документ був підготовлений Мінагрополітики в тісній співпраці з Асоціацією фермерів та приватних землевласників – найбільшим професійним об’єднанням фермерів в Україні.

«Ми маємо підняти українське фермерство на абсолютно новий якісний рівень. Це дасть можливість створити нові робочі місця на селі, наситити якісними продуктами внутрішній український ринок, та зробити значний внесок у розвиток національної економіки», - зазначив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, звертаючи увагу на важливості ухвалення Концепції.

Презентуючи проект Концепції членам Уряду перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк наголосив, що системна державна підтримка дозволить реалізувати виробничий та соціальний потенціал фермерських господарств, сприятиме розвитку сільських територій та нарощуванню виробництва агропродукції з високою доданою вартістю.
«Впровадження системної підтримки фермерства дозволить збільшити виробництво валової продукції сільського господарства вдвічі за три роки до 12% та розвинути переробку сировини всередині країни. Це забезпечить зростання валютної виручки від аграрного експорту та підвищить маржинальність для суб’єктів господарювання», - підкреслив перший заступник Міністра агрополітики.

Також він акцентував, що програма підтримки не є декларативною, а підкріплена значним фінансовим ресурсом. «У наступному році Уряд пропонує закласти в держбюджеті рекордну суму на підтримку фермерських господарств – 1 млрд гривень. Крім того, продовжують діяти й інші напрями підтримки, зокрема, надання пільгових кредитів, часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання, здешевлення кредитів».

Програма включає в себе фінансові інструменти підтримки виробництва тваринницької продукції, садівництва, виноградарства та переробки сільськогосподарської продукції, здешевлення агрокредитів і агрострахування та підтримку фермерів-початківців.

Також планується проведення спеціальних земельних аукціонів на право оренди земель під садівництво виноградарство, хмелярство та вирощування органічної продукції.

У результаті реалізації Концепції очікується збільшення частки фермерських господарств у виробництві валової продукції сільського господарства до 12%, зростання кількості робочих місць в п’ять разів - із 100 тис. до 0,5 млн, технічне переоснащення фермерів, збільшення на 10% площ під органічними культурами.

Концепція стимулюватиме набуття господарствами статусу фермерів та об’єднання фермерів в кооперативи.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview