178171

В Україні стрімко падає ціна на соняшник

Теґи: 

Про це повідомляє Електронна зернова біржа України «GrainTrade», пише agropolit.com.

Зниження експортного попиту на соняшникову олію призвело до скорочення внутрішнього попиту та зниження закупівельних цін на соняшник в Україні.

За один тиждень вартість соняшника впала на 200-250 грн/т, що становить до 12400-12600 грн/т із доставкою на завод та 12200-12300 грн/т на умовах FCA.

Ціни на пальмову та соєву олію почали стабілізуватися, тому в короткостроковій перспективі ця тенденція знову може змінитися. В Куала-Лумпурі протягом тижня ціна на пальмову олію виросла на 2,8% та сягнула $623,5 за т, а в Чикаго ціна на соєву олію виросла на 3,2% до $696,66 за т.

Станом на 23 травня в Україні засіяли соняшником 5,5 млн га земель, що становить 99% від запланованого. Затяжна весна не дозволила засіяти заплановані площі ячменем та ярою пшеницею, тому вітчизняні виробники будуть суттєво збільшувати площі посівів соняшнику.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Населення стало утримувати менше корів та скоротило виробництво молока

За підсумками січня-квітня 2018 року, в Україні стали виробляти менше молока. Про це повідомляє Економічний дискусійний клуб в уточнених балансах попиту та пропозиції на основні види продовольчих ресурсів, пише agro-business.com.ua.

Так, за 4 місяці року всі господарства разом виробили 2837 тисяч тонн молока. Це на 1,1% менше, ніж за відповідний період 2017 року. Водночас на підприємствах виробництво продукції зросло на 3,2%, а у господарствах населення – молока стали виробляти на 3,2% менше. Експерти підкреслюють, що саме населення забезпечує 65% надоїв молока.

Також за даними Держстатистики, станом на 1 травня поголів»я корів поменшало на 3,8% супроти відповідної дати 2017 року.

Незважаючи на падіння виробництва молокосировини, експортувати молочних товарі стали більше. З січня по квітень поставки за кордон зросли в 1,7 рази  - до 302 тисяч тонн.

Головно на зовнішні ринки постачали вершкове масло (81%). Ця продукція прямувала до Марокко, Туреччини та Саудівської Аравії.

У вказаний період Україна збільшила й імпорт молочки. Загалом закордонних молочних продуктів закупили 51 тисячу тонн. Це в 1,4 рази більше супроти аналогічного періоду 2017 року. Переважно на український ринок надходили польські, німецькі та французькі сири (75%).

Наповнюваність внутрішнього ринку молокосировиною скоротилася на 5%, а один українець в середньому у січні-квітні 2018 року спожив 50,3 кілограмів молочної продукції. Це на 2,5 кілограми менше супроти аналогічного періоду минулого року.

Основні тренди у торгівлі продуктами харчування

За словами експерта, можна окреслити такі ключові тенденції, що визначають міжнародну торгівлю продуктами харчування:

  • Відкритість ринків сягнула дуже високого рівня, і почалися зворотні процеси. Все більше країн роблять вибір на користь захисту вітчизняного виробника та популяризації споживання “рідних” продуктів.
  • У розвинених країнах більше немає ринку для продуктів другого сорту – тільки топ-клас! Споживачі в ЄС вже звикли до продукції преміум-сегмента, адже вона ставала все доступнішою, а згодом, фактично, стала стандартом. Продукти, які в Україні виробник розглядає як преміум, в ЄС є звичайними продуктами, а в преміум сегмент вони виходять тільки якщо володіють якимись особливими якостями – наприклад, якщо це сертифікована органічна продукція.
  • Імпорт продуктів зростає найшвидше в країни регіону ASEAN (Індонезія, Малайзія, Філіппіни, Сінгапур та Таїланд) та в цілому до країн Азії. Африка за темпами зростання наразі знаходиться на другому місці. У цих регіонах зростання може бути органічним, за рахунок зростання ринку.
  • Щодо ЄС, то фактично замість зростання там спостерігається стагнація, а отже, щоб потрапити на цей конкурентний та давно поділений ринок, потрібно буде витісняти інших.
  • У світі не втрачає своїх позицій потужний тренд на здорове харчування та органік.
  • Споживачі у розвинених країнах знаходяться у постійному пошуку різноманіття та унікальності, а отже, етнічна їжа викликає цікавість на ринку.
  • Інформація розповсюджується миттєво, тому секретів та вічних міцних ринкових позицій більше не існує.
  • Жоден виробник більше не може дозволити собі НЕ рекламувати продукт, навіть в сегменті В2В.
  • Чим далі експортер від кінцевого споживача в ланцюжку доданої вартості, тим більш загрозливою є його позиція. При цьому, географічна віддаленість не є настільки визначальною.
  • Шалені темпи розвитку e-commerce створюють нові можливості та нові виклики для експортерів.
  • Консолідація імпорту в руках роздрібних мереж та лише кількох великих імпортерів роблять входження на певні ринки вкрай конкурентним; проте, з іншого боку, потрапивши до обойми постачальників таких мереж, виробник витягне щасливий квиток. 

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Французи побудують елеватор на Харківщині

Про це розказав директор харківського філіалу Malteurop Ukraine Андрій Бутов під час зустрічі з головою Харківської облдержадміністрації Юлією Світличною, пише agroportal.ua.

«У вересні ми розраховуємо завершити процес приєднання і вже працювати тільки з Харкова, перенісши сюди офіс. Також плануємо взяти участь у будівництві нового елеватора. Почнемо його в найближчі 2 — 3 роки», — повідомив Андрій Бутов.

Він також зазначив, що цього року Харківська область найбільшою мірою отримала сертифікаційну програму, за якою компанія виділяє насіння для фермерських господарств, та буде купувати в цих фермерів уже готовий ячмінь для виробництва солоду.

Довідка: французька компанія Malteurop була заснована в 1984 р.; вона відноситься до групи кооперативів, що включає компанію Champagne Céréales — одне з провідних підприємств з вирощування зернових культур у Франції. Malteurop — провідний міжнародний виробник солоду; річний обсяг виробництва компанії становить 2,2 млн т солоду. Заводи компанії знаходяться в 13 країнах Європи, Північної Америки, Океанії та Азії. Всього компанія має в своєму розпорядженні 24 промисловы комплекси.
 

Як заробляти на картоплі

Теґи: 

Україна входить до п’ятірки найбільших у світі виробників картоплі. Щороку ми вирощуємо понад 20 млн тонн картоплі, при потребі внутрішнього ринку в 6-7 млн. тонн, пише agroinsider.com.ua.

Однак, не зважаючи на профіцит, якісного товару дуже мало. Споживач може купити кілограм картоплі в супермаркеті і половину викинути. Причина в тому, що виробництво картоплі зосереджено переважно в приватному секторі – із 1 млн га, на яких вирощується картопля, лише 55-60 тис. га, тобто 5-6% площ, професійно обробляють фермери.

За останні роки ця тенденція до зниження якості лише посилилась і кондиційної картоплі на ринку не вистачає.
Із цих 60 тисяч гектарів тільки 6% урожаю вирощується на переробку. Для порівняння, в Нідерландах на переробку направляється 80% картоплі. В Україні основну частину ринку складає картопля для столового споживання.

Комерційний ринок картоплі незначний – за оцінками експертів, він складає близько 3 млн т. Цей ринок знаходиться на стадії розвитку і має всі типові характеристики, притаманні цьому етапу – велику кількість дрібних гравців, переважно домашнє виробництво, ручну працю і високу собівартість при низькій врожайності. На жаль, кількість дрібних гравців зменшилась за останні 3 роки на 10-15%. Рентабельність картопляного бізнесу залежить від цін на ринку і від врожайності. Через нестабільний попит – кожен рік по-різному. Буває 1-5%, а буває 25-40%.

Повністю відсутня комунікація між гравцями ланцюгу «насіння»-«споживач». Із року в рік ринок характеризується перевиробництвом та нестабільним попитом. При цьому, попри велику кількість точок продажу, дистрибуція є неефективною.

Ринок насіннєвої картоплі завжди був досить обмеженим, а за останні роки звузився ще більше. По-перше, відійшла частина території. Ми втратили ринок Донбасу, ми втратили ринок Криму. Ми втратили транзит через Російську Федерацію до Азербайджану, до інших країн, до Туркменістану. І таким чином фактично вся насіннєва картопля залишається тільки на ринку України – 99%. Потенціал експорту – нульовий. Тому що Європа нас не чекає. Щоб потрапити на європейський ринок, нам треба вирішити низку фітосанітарних проблем і найближчим часом це питання не вирішиться.

Тим не менше, великий потенціал розвитку є у столової картоплі. Мережі будуть зростати. Їм потрібні потужні партнери з великими обсягами товару. І що ще важливіше – їм потрібні надійні партнери, які можуть відстежувати продукцію, яку вони постачають до мереж. Тому точка зростання – у формуванні спільних великих обсягів якісного товару.

Другий напрямок, який необхідно розвивати, – це переробка. Переробка потребує дешевої сировини, безперебійних постачань протягом року і масштабу. Тому це довгострокова перспектива. На сьогодні Україна не має жодного великого заводу по переробці картоплі-фрі, але активно розвивається переробка на чіпси і крохмаль. І ці два напрямки є потенційно цікавими для інвесторів. До речі, Україною активно цікавляться кілька великих міжнародних гравців.

Щоб заробляти на картопляному ринку, потрібно бути присутнім в усіх сегментах цього ланцюга, починаючи від насіння, праці з фермерами – як малими і середніми, з великими фермерами, з переробниками та мати вихід в торговельні мережі. Тільки таким чином можна бути прибутковим. Ми зрозуміли, що конкурувати за рахунок самого продукту дуже складно, тому що, як то кажуть, «Картопля і в Африці картопля». Потрібно конкурувати за рахунок бізнес-моделі і інтеграції в цій галузі, та за рахунок підвищення ефективності, зокрема шляхом застосування сучасного обладнання з фасування тощо.

Прямої державної підтримки картоплярам чи галузі немає. Також відсутня програма розвитку картопляної галузі України. У 2017 році цим питанням почала активно займатися Асоціація виробників картоплі. За підтримки посольства Нідерландів була розроблена дорожня карта для галузі. Затримкою розвитку є відсутність фінансування для локальних гравців і небажання міжнародних інвесторів вкладати гроші в цю галузь за тих обставин, що склалися. Наприклад, окупність заводу з глибокої переробки картоплі складає 7-10 років, тобто це гра в довгу, а бажаючих мало.

Які перспективи? Дивлячись на досвід наших сусідів (Польща, Румунія, Болгарія) або дальніх партнерів (Великобританія, Нідерланди), ми можемо спрогнозувати, що на ринку України, виробників картоплі буде ставати все менше. Виробники будуть укрупнятись, ставатимуть потужнішими. Врожайність буде зростати завдяки технологіям. Також рано чи пізно ми позбудемось сезонності на цьому ринку.

В перспективі в 5-10 років ринок картоплі також очікує: зменшення виробництва на присадибних ділянках, механізація виробничих процесів, зменшення собівартості, зберігання, сортування, пакування на місцях виробництва, обмежена кількість торгових точок, та нарешті повноцінна комунікація між гравцями.

Як змінилися ціни на молочні продукти

Молочні вироби стали дорожчими від 0,2% до 33%: молоко виросло у ціні на 33%, масло вершкове – на 29%, сметана – 19%, а м’який сир – на 0,2%. Про це на своїй сторінці у Facebook написав Олексій Дорошенко, генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж, повідомляє agroday.com.ua.

До молочного кошика, за яким розраховувалася ціна, увійшли по кілограму сметани та м’якого сиру, 200 грамів вершкового масла та літр молока. Вартість такого набору молочних продуктів на кінець квітня становила 202 грн, тоді як у 2017 році ці ж продукти можна було придбати за 179,6 грн. Таким чином, за рік молочний кошик подорожчав на 22,4 грн.

У порівнянні з минулим роком сметана додала в ціні 8,4 грн/кг і на кінець квітня стала коштувати 52,4 грн, вершкове масло додало 8,3 грн за 200 грамів і коштує 36,5 грн, молоко подорожчало на 5,5 грн/л і стало коштувати 22 грн, а м’який сир додав у ціні 0,2 грн/кг і продавався за 91,1 грн.

Попереднього разу розрахунки за рік асоціація робила на початок грудня 2017 року. Тоді річне зростання зафіксували на рівні 26%. На той час тенденція подорожчання була іншою: сметана додала 30%, м’який сир – 28%, молоко та вершкове масло – по 25%. Загалом же, тенденція свідчить про поступовий спад подорожчання.

За словами Дорошенка, надалі значно вище рівня інфляції зростатиме лише ціна на вершкове масло. Багато виробників його експортують, а світова ціна зараз росте, тому слід розраховувати на його подальше підвищення вартості.

«Усі інші продукти нашого кошика є приблизно на одному рівні з країнами Східної Європи. Через це на наших полицях буде поступово збільшуватись кількість імпортних твердих сирів», – прогнозує Дорошенко.

Крім того, він зазначив, що актуальною залишається проблема з фальсифікатом молочних продуктів. Громадська рада при Держпродспоживслужбі продовжує звертатися до державного органу щодо великої кількості фальсифікованих вершкового масла, твердих та плавлених сирів, але чиновники не реагують на ці звернення.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.