В Україні створені прекрасні умови для вирощування спаржі

Українці забезпечують себе спаржею не більше ніж на 25%. Про це повідомляє Секретаріат з підтримки експорту української продовольчої та аграрної продукції (UAFES). Про сьогодення експорті вітчизняної спаржі поки не йдеться - не вистачає площ під цю культуру, а тому і обсягів. Українські спаржеві плантації повинні досягти піку врожайності, хоча б на 1000 гектарів. При цьому, навіть якщо ціна впаде до 80 гривень, це все одно буде рентабельно.

Зараз є пропозиція за фіолетовою спаржі: європейці готові купувати її по 7-8 євро, а вирощується вона не складніше зеленої. Щодо останньої - оптова ціна на спаржу була в районі 120-150 гривень. Ціна поки не залежить від сезону, і все ж, у кого буде сверхранняя продукція, то зможе частково конкурувати за ціною з теплими країнами, такими як Чилі, Перу і Мексика. Ці країни є монополістами в зимовий час, адже експортують спаржу на місяць раніше.

В Україні більш ніж достатньо теплиць для вирощування спаржі. До того ж, культуру можна вирощувати без використання хімічних засобів захисту рослин, практично органічної, що робить її рентабельною і перспективною. Також в збільшенні рентабельності стане переробка. Це може бути спаржевый порошок, консервація, морожена спаржа, сушка. В умовах оптимізації технології це буде вигідно.

Українські ґрунти родючі, не такі як в Нідерландах, Данії, Німеччини, адже у нас більше сонячних днів, тому період використання спаржевих плантацій буде не 8-10 років як в Європі, а може досягти 15-20 років, пише UBR

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки ранніх зернових зібрали вітчизняні аграрії

Намолочено близько 34 млн тонн зерна при врожайності 34,7 ц/га.

Зокрема, зібрано:

– озимої пшениці – 24,3 млн тонн з 6,4 млн га (99,7%) при врожайності 38,0 ц/га;

– ярої пшениці – 624 тис. тонн з 177 тис. га (90%) при врожайності 35,2 ц/га;

– озимого ячменю – 3,1 млн тонн з 871,8 тис. га (100%) при врожайності 35,3 ц/га;

– ярого ячменю – 4,4 млн тонн з 1,6 млн га (98%) при врожайності 27,4 ц/га;

– жита – 381 тис. тонн з 144 тис. га (97%) при врожайності 26,4 ц/га;

– вівса – 391 тис. тонн з 167 тис. га (85%) при врожайності 23,4 ц/га;

– гороху– 793 тис. тонн з 427 тис. га (98%) при врожайності 18,6 ц/га.

Крім того, намолочено 2,5 млн тонн озимого ріпаку з 968,7 тис. га (100%) при врожайності 26,3 ц/га та 82 тис. тонн ярого ріпаку з 40 тис. га (61%) при врожайності 20,6 ц/га.

Поряд зі збиранням врожаю проводиться посів озимого ріпаку, під урожай 2019 року. На даний час посіяно 342,9 тис. га (39% до прогнозу). 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні пустять з молотка великий молокозавод

Про це повідомляє прес-служба відомства, пише latifundist.com.

Відзначається, що на продаж виставлено комплекс будівель та споруд , загальною площею 14326.60 кв.м., а також рухоме майно ,обладнання молокозаводу в кількості 230 позицій.

Це майно належало ЧП Молокозавод "Олком" (ТМ Молочная Река) «Молокозавод-Олком» є одним з провідних молокопереробних підприємств в Україні. «Молокозавод-Олком» заснований на базі Мелітопольського міського молочного заводу в 2000 році.


В асортименті продукції, що випускається більш ніж 60 найменувань - від традиційного кефіру і молока до йогуртів з шматочками фруктів і сиркових десертів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Roshen позбавив "Київхліб" права на торт

Відповідне рішення оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень, пише ЕП.

 "У складі промислового зразка "Упакування для торту "Казковий ключик" за патентом України №33762 містяться позначення схожі настільки, що їх можна сплутати зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України №78911 та добре відомим в Україні знаком "Золотий ключик"", - йдеться у рішенні суду.

На думку суду, це може ввести в оману споживачів. Цю думку також підтвердив залучений експерт, який зазначив, що "внаслідок використання позначень, з яких складається промисловий зразок "Упакування для торту "Казковий ключик" за патентом України № 33762, споживачі можуть бути введені в оману щодо особи виробника".

Враховуючи всі наведені докази, суд вирішив повністю задовольнити позов компанії Roshen та визнати недійсним патент України № 33762 від 25 січня 2017 на промисловий зразок, який належить "Київхлібу".

Суд також зобов'язав МЕРТ внести зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки відомості щодо визнання недійсним повністю цього патенту.

Також зазначається, що ПАТ "Київхліб" доведеться заплатити 3200 гривень судового збору за подання позовної заяви, 800 гривень судового збору за подання заяви про забезпечення позову та 26 тисяч гривень  на проведення судової експертизи.

Раніше АМКУ оштрафував "Київхліб" на 219 тисяч гривень за те, що той ніби використав упаковку для торту "Казковий ключик", яка дуже схожа на упаковку торту "Золотий ключик" компанії Roshen. "Київхліб" оскаржив цей штраф.

Нагадаємо, Roshen вважає "Київський торт" лише своїм.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Де в Україні зварити борщ коштує найдешевше

Про це повідомив у Facebook директор Асоціації постачальників торгівельних мереж Олексій Дорошенко

"У столиці приготувати борщ коштує найдорожче — 115,4 гривень. Середня вартість борщу в Україні – 103,3 гривні", - зазначив Олексій Дорошенко.

Щоб приготувати борщ, жителям Одеської обл. знадобиться 110,9 грн. Харківської – 108 грн, Закарпатської – 106,4 грн, Хмельницької – 104,8 грн, Луганської – 104,4 грн.

" У Сумській області приготувати борщ коштує 104,3 гривні, Кіровоградській – 104,1 гривні, Херсонській – 103,9 гривні, Полтавській – 103,5 гривні, Чернігівській – 102,6 гривні. Жителям Київської області потрібно 102,5 гривень, щоб приготувати українську страву. Івано-Франківської, Волинської, Дніпропетровської, Чернівецької, Тернопільської, Житомирської і Львівської областей — менш ніж 100 гривень", - підсумував Дорошенко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Криза в Туреччині відкриває великі можливості для українських зернотрейдерів

Кризові явища в економіці Туреччини привертають все більшу увагу учасників глобального зернового ринку, оскільки країна є вагомим гравцем у цьому сегменті, займаючи лідируючу позицію з експорту борошна і входячи в ТОП-15 найбільших світових імпортерів пшениці і ячменю. Про це повідомляють експерти «АПК-Інформ.

При цьому країна також є значущим партнером в зерновому сегменті для України – за підсумками 2017/18 МГ в Туреччину було поставлено 480,2 тис. тонн української пшениці і 167,6 тис. тонн ячменю. Крім того, в жовтні-липні 2017/18 МГ у зазначеному напрямку було відвантажено понад 1 млн тонн української кукурудзи.

На тлі триваючого зниження курсу турецької ліри по відношенню до долара США очікується і скорочення імпорту в країну сільгосппродукції в поточному сезоні, що вже спостерігається в сегментах ячменю і висівок.

У той же час, обсяги закупівель Туреччиною пшениці з України на старті нового сезону дещо збільшилися. Згідно з оперативними даними, в липні 2018/19 МГ експорт української пшениці в зазначеному напрямку склав 18,2 тис. тонн, що на 31% більше, ніж у липні попереднього сезону (13,9 тис. тонн).

В цілому, за оцінками експертів USDA, в 2018/19 МГ Туреччина імпортує 4,5 млн. тонн пшениці проти 6,4 млн. тонн у попередньому сезоні (-30%). При цьому очікується також скорочення внутрішнього виробництва даної зернової – до приблизно 19 млн. тонн проти 21 млн. тонн сезоном раніше (-10%).

У той же час, для збільшення валютної виручки турецьким трейдерам необхідно нарощувати поставки на зовнішні ринки основного експортного продукту – борошна, що потребує додаткового залучення сировини, на тлі зниження внутрішнього виробництва. У зв'язку з цим, на думку аналітиків «АПК-Інформ», в поточному сезоні Україна може виступити в якості одного з ключових постачальників пшениці до Туреччини, враховуючи найбільш оптимальну логістику даних поставок, повідомляє UBR

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview