В Україні створили портативну мікробіологічну лабораторію для корів

Колектив «Лабораторії якості молока» Uman Labs розробив портативну мікробіологічну лабораторію зі штучним інтелектом - «М-LAB», для швидкого визначення збудників бактеріальних хвороб, віддаленого отримання результатів з метою диференціації лікування, повідомляє Асоціація виробників молока.

«M-LAB – це інноваційне, гнучке, портативне, оперативне діагностичне рішення. Його висока ефективність забезпечується завдяки використанню передових IT рішень, штучного інтелекту та найкращих технік в галузі бактеріальної діагностики», -  розповідає керівник лабораторії Uman Labs Андрій Білан.

Розробка надасть можливість проводити оперативну діагностику — протягом 12-24 годин, визначати вид збудника та його чутливість до антибіотику. Окрім того мобільна лабораторія здатна опрацьовувати дані в режимі реального часу по стаду чи по окремій корові та дозволяє проводити контроль ефективності проведеного лікування, санітарно-гігієнічних заходів та використовуваних миючих і дезінфікуючих засобів на МТФ, без присутності персоналу.

Крім економії часу, дана розробка дозволить підвищити ефективність роботи фірми або підприємства та управління, через надання постійного прямого доступу до результатів досліджень.  Окрім того, «M-LАВ» забезпечить ефективну координацію внутрішньо-господарської діяльності через систему передачі інформації.

Мобільний додаток "М-LАВ" можна встановити на будь-який смартфон, комп’ютер чи ноутбук. Всі дані та результати досліджень зберігаються в особистому кабінеті. Аби зареєструватися потрібно – ввести електронну пошту та пароль. На сьогодні «M-LАВ» проходить тестування з метою накопичення та розширення бази даних.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Понад 90% експорту м’яса в 2019 році припало на курятину

Загальна вартість експорту зазначених продуктів склала $235,22 млн.

Як і в 2018 році, найпопулярнішим залишається м’ясо птиці. Не зважаючи на те, що в структурі експорту вона вже займає  91,4%, українські виробники продовжують нарщувати продажі за кордоном.  Протягом перших чотирьох місяців 2019 року експорт м’яса та їстівних субпродуктів птиці склав 138,6 тис. тонн, що на 40,9% більше, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Основними напрямками залишаються країни Європи та Близького Сходу. Проте, якщо минулого року (як і протягом перших чотирьох місяців, так і протягом всього 2018 року) лідером були Нідерланди, то цього року Саудівська Аравія, з часткою 27,43%,  посунула їх на другу позицію (в структурі експорту Нідерланди мають частку 16,6%).

Стосовно інших видів м’яса та м’ясних продуктів: протягом січня-квітня 2019 року Україна наростила експорт м’яса ВРХ свіжого та охолодженого на 38,7% та баранини, козлятини – на 272,74%. В той же час спостерігається зниження експорту мороженого м’яса ВРХ на 26,5% та свинини – на 40,6%.

Україна збільшила також й імпорт. Протягом січня – квітня 2019 року в Україну завезили 75,8 тис. тонн м’яса, м’ясних субпродуктів та жиру, що на 5,6% більше, порівняно з аналогічним періодом минулого року. У вартісному еквіваленті імпорт зріс на 24,1%.

В структурі імпорту знову переважає м'ясо птиці – 52,9%,за ним сало  – 21,3%. До речі, не зважаючи на те, що сало вважається історично українським делікатесом, все ж імпортуємо ми його більше, ніж експортуємо.

Відсоткове зростання (зниження) обсягів експорту - імпорту  м’яса протягом січня-квітня 2019 року, порівняно з аналогічним періодом 2018

Онищенко Неля, аналітичний департамент УАК 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні збільшилось виробництво рису та пластівців

Згідно з даними Державної служби статистики, виробництво таких круп як рисова, пшенична, а також пластівці із зернових культур демонструвало зростання у першому кварталі 2019 року, в той час як інших круп (з жита та вівса) у аналізований період знизилось – на 14,3%. Про це повідомляє Аналітичний відділ Ради з питань експорту продовольства UFEB.

«Найбільше за підсумком трьох місяців збільшилось виробництво рису – удвічі, пластівців із зернових культур – на 10%, обсяги пшеничної крупи зросли на 5,3%», - повідомляє Олександра Кищук, Рада з питань експорту продовольства.

Торгівля на зовнішніх ринках у 2018 році була досить млявою у сегментах рису (3,4 тис. т), пшеничної крупи (915 тон), тоді як експорт пластівців склав 35,3 тис. т. У 2019 році відзначається зростання у всіх сегментах круп: рису – 2,3 тис. т (67% минулорічного експорту), пластівців – 9,9 тис. т (+ 16,2%), пшеничної та інших круп – на чверть. У імпорту ситуація протилежна.

Тут спостерігається загальне зниження у січні-березні 2019 року на 23% ( від 31,2 тис. т до 24,1 тис. т) Частка рису в загальному обсязі круп є найбільшою - 72%, однак імпорт за три місяці знизився на 23%. Варто зазначити, що основні країни постачальники рису залишились незмінними: Пакистан – 33%, Індія – 30,6% та Китай – 11%.

Імпорт пластівців зернових культур також зменшився на 28% до 5,7 тис. т. Казахстан, Білорусь та РФ є основними країнами постачальниками даного сегменту у 2019 році.

Зростання демонстрував лише сегмент пшеничної крупи – на 80%.

«Відносно стабільний вітчизняний попит на крупи та зростання внутрішнього виробництва дещо стримують імпортні постачання круп до України. Однак, говорити остаточно про поступове зниження імпортну у 2019 році передчасно», - зазначають у Раді з питань експорту продовольства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які країни купують українську молочку

Скорочення продажів характерно для масла, сиру та сироватки. Продажі цільномолочної продукції та сухого молока, навпаки, ростуть.

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

Експорт молока та вершків незгущених у квітні склав 3,5 тис. т (+37%) на загальну суму 2 млн дол. (+20,7%). Основними покупцями були: Лівія (938 тис. дол.), Молдова (486 тис. дол) та Грузія (200 тис. дол.).

Продажі сухого молока та згущенки в порівнянні з минулим роком показали приріст у 85% та склали 3,9 тис. т., а в грошовому виразі зростання склало 134% — 8,4 млн дол. Торгували переважно з Китаєм (2,8 млн дол.), Вірменією (331 тис. дол.) та Ізраїлем (157 тис. дол.).

Торгівля кисломолочною продукцією принесла Україні у квітні 1 млн дол. (+78,2%). Загалом було продано 576 т. продукції, що на 56% перевищує минулорічні показники. Купували наші йогурти та кефір переважно сусідні країни: Казахстан (588 тис. дол.), Молдова (213 тис. дол.) та Грузія (102 тис. дол.).

Експорт молочної сироватки в порівнянні з квітнем минулого року скоротився на 21% в натуральному виразі — 2,6 тис. т та на 13,8% в грошовому — 1,9 млн дол. Контрагенти залишаються незмінними: Китай (792 тис. дол.), Малайзія (110 тис. дол.) та В'єтнам (205 тис. дол.).

Експорт масла у квітні скоротився найбільше — на 44% в натуральному виразі — до 1,7 тис. т та на 47%, в грошовому виразі, 7 млн дол. Лідери мають наступний вигляд: Азербайджан (1,5 млн. дол.), Нідерланди (88 тис. дол.) та Грузія (46 тис. дол.).

Продажі групи сирів в порівнянні з минулим роком зросли в тонажі, але скоротилися по грошових надходженнях. На зовнішні ринки було поставлено 776 т продукту, що на 2,5% більше, ніж торік. В грошовому виразі це склало 2,8 млн дол., що на 4,7% менше, ніж у квітні минулого року. Найбільше його імпортували: Молдова (1,1 млн дол.), Казахстан (1 млн дол.) та Єгипет (303 тис. дол.).

Експорт молочних продуктів у 2017−2019 рр., млн дол.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Херсонська томатна паста поїде до країн Близького Сходу

Про це повідомили у департаменті аропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації, пише AgroTimes.

«Наразі ми активно працюємо в напрямку виходу з нашою томатною пастою на ринки країн Близького Сходу, який є дуже цікавим», – розповів  директор підприємства Олександр Касьяненко.

Щоправда, за його словами,там велика конкуренція з китайськими виробниками в плані ціни, проте українська томатна паста має значно кращу якість і смак. Тому перспектива працювати на цьому ринку є цілком реальною, резюмував керівник.

«Наш продукт» вже має напрацювання щодо експорту до країн Балтії, Польщі, Чехії.

Крім того, на замовлення однієї торгової мережі підприємство розробляє інноваційний  продукт на основі болгарського перцю. «Це новий вид овочевої консервації», – зауважив Олександр Касьяненко.

Довідка:

«Наш продукт» виробляє консервовану продукцію з місцевих овочів під власною ТМ «Наш продукт» і на замовлення для інших відомих брендів: томатну пасту, соуси, борщову заправку, кабачкову ікру, гриби, квасолю, соки.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Одещині зафіксували масовий мор бджіл

Про це повідомляє agro-yug.com.ua.

Інцидент стався на землях ПСП «Агропродукт». Рапсові поля були оброблені інсектицидом, який дуже токсичний для бджіл. Їм можна обробляти поля до цвітіння або після, але ніяк не в період активного цвітіння, коли працює бджола.

В цей час біля полів перебувало шість пасік. Постраждало близько 800 бджолосімей. Звичайно, порахувати бджіл складно. Але бджолярі говорять про приблизно один мільйон загиблих бджіл. Тільки у одного бджоляра загинули 125 бджолосімей. Матеріальний збиток – колосальний.

За інформацією управління агропромислового розвитку РДА, усім сільгосппідприємствам та сільським радам були направлені листи про необхідність попередження бджолярів керівниками господарств при проведенні обробок посівів. Так, згідно ст.37 Закону України «Про бджільництво» сільгосппідприємство, що готується провести обробку посівів інсектицидами, зобов’язана через засоби масової інформації не пізніш як за три доби повідомити бджолярів.

Зазначається, що цього зроблено не було.

Коли почався масовий мор, бджолярі звернулися до райдержадміністрації. На місце події виїхали фахівці райдержадміністрації на чолі з в.о. голови РДА Андрієм Кучмієвим та фахівецем районного відділу Держпродспоживслужби.

«Ми зафіксували масову загибель бджіл у вуликів. Взяли загиблих бджіл для проведення експертизи. Проїхавши на оброблені поля, також були виявлені загиблі бджоли і взяті проби, які відправлені на експертизу до Ізмаїльської міжрайонної лабораторію. Якщо факт отруєння підтвердиться, бджолярі мають право звернутися до сільгосппідприємства для компенсації збитків», – розповів завідувач юридичного сектору райдержадміністрації Семен Федоренко.

Бджолярі, які зазнали значних збитків, написали заяву в правоохоронні органи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview