В Україні суттєве знизилася ціна на «борщовий набір»

Про це повідомляє «Інфо-Шувар».  За даними інформаційного центру, сьогодні на найбільших гуртових ринках країни капуста пропонується за ціною 3-7 грн/кг (0,1-0,23 EUR/кг), картопля коштує 4-7 грн/кг (0,13-0,23 EUR/кг),ціни на буряк та моркву становлять 3-7 грн/кг (0,1-0,23 EUR/кг),  та 8-12 грн/кг (0,27-0,4 EUR/кг), відповідно, вартість цибулі знизилась до 6-10 грн/кг (0,2-0,33 EUR/кг).

Найбільше зниження ціни за останній тиждень було зафіксоване по капусті та цибулі, ця продукція подешевшала майже на третину.  Нагадаємо, ще в середині липня Україна вимушена була навіть імпортувати цибулю з Польщі через гострий дефіцит пропозиції в місцевих господарствах. Сьогодні ж, врожай цибулі активно збирають не тільки на Півдні країни, а й у Центральних регіонах, тому місцева продукція майже повністю витиснула з ринку імпортну.

Втім, не дивлячись на зниження ціни , сьогодні ціни на «борщовий набір» лишаються одними з найвищих за останні кілька років.  Наприклад,  рік тому, капуста та цибуля  в Україні коштували майже в 4 рази дешевше,  ціна на моркву була в 3 рази нижчою, а  буряк та картопля були дешевшими майже в  1,5 рази.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Прогнози врожаю і експорту ячменю тьмяніють у порівнянні з минулим сезоном

Так, до звітної дати в Україні було зібрано 5,5 млн т цієї культури, більше півмільйона з яких вже відправили на експорт.

Про це повідомляє аналітик компанії "ПроАгро" Катерина Варибок.

І хоча такі показники є цілком хорошими, загальна картина нового 2017/18 МР все ж тьмяніє поряд з минулим сезоном. Зважаючи на те, що рентабельність вирощування ячменю в Україні має один з найнижчих показників серед інших зернових, посівні площі під ним з кожним роком трохи зменшуються. Так, під урожай 2017 року українські аграрії засіяли ячменем без малого 2,5 млн га, що на 13% менше, ніж роком раніше, і, приміром, на чверть менше, ніж п'ять років тому.

Ще одним фактором, який додає негативу до прогнозів на майбутній урожай зернової, є червнева посуха, яка панувала в більшості областей України як раз в період формування і наливу зерна ячменю. За словами головного агрометеоролога Укргідрометцентру Тетяни Адаменко, із-за таких несприятливих погодних умов в 2017 році зниження врожаю зернової може досягти 20%.

За оцінками аналітиків компанії "ПроАгро", в 2017/18 МР валовий збір ячменю складе близько 7,75 млн тонн, що на 17,9% менше, ніж у попередньому сезоні. Таке зниження врожаю культури позначається на істотному зменшенню її експортного потенціалу, який в поточному сезоні, за попередніми даними, не перевищує 4-4,2 млн т проти 5,3 млн т в 2016/17 МР.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки заробляють українці на зборі фінської полуниці

Для аспірантки харківського сільськогосподарського університету Ганни Корнієць робота на полуничних грядках - це цікавий і корисний досвід, пише фінське видання Yle, передає Аргумент.

"Я дуже люблю Фінляндію, — каже Ганна, — приїхала сюди тому, що хотілося дізнатися традиції нової країни, побувати в гостях, подивитися, як тут живуть люди, ну і заробити грошей, як приємний бонус".

У цьому році на фінських полуничних полях працює близько 9000 українців і 1500 росіян. Робота нелегка, але, як говорять збирачі, їм не звикати.

Зарплата сезонних робітників:

Громадяни України отримують на зборі полуниці від 9 до 11 євро за годину.
У місяць на зборі полуниці можна заробити близько 1500 євро.
Громадяни Таїланду на зборі лісових ягід отримують від 5 до 7 євро за годину

"Я б не сказала, що дуже важко, — зізнається Ганна, — Хоча, звичайно, багато що залежить від погодних умов. Ми любимо працювати. Україна — аграрна країна. Ми виросли на землі".

Фінів на збір ягід залучити дуже важко, тому власники сільгоспугідь змушені запрошувати іноземців. Тайці традиційно спеціалізуються на лісових ягодах, а жителі колишніх радянських республік воліють працювати на полуниці. Для українських і російських сезонних робітників, наприклад, діє колективний договір, який чітко встановлює мінімальний рівень зарплати, надбавки, інші виплати.

Ганна Корнієць каже, що за сезон вона може заробити стільки ж, скільки за рік на батьківщині. У наступному році, швидше за все, до Фінляндії приїде ще більше українських сезонних робітників, так як між ЄС і Україною введено безвізовий режим, що істотно спростить бюрократичне оформлення документів. А от для росіян процедура отримання фінської трудової візи навряд чи зміниться.

В цілому сезон збору полуниці у Фінляндії запізнюється на 2,5-3 тижні. У той же час запізнілий урожай обіцяє бути досить хорошим, заявляють фермери. У Фінляндії полуниця вирощується на 1100 фермах на площі 3600 гектарів. Головним сортом полуниці є Polka, частка якого становить близько 70 % від всього урожаю.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українська пшениця на світовому ринку відчуватиме тиск з боку російської

Вона має неабиякі шанси повернути собі лідерські позиції серед країн-експортерів, пише газета «АгроМаркет».

У країнах ЄС прогнозують високий урожай обсягом 150,8 млн тонн, а виробники з ЄС матимуть перевагу через проблеми у найближчих конкурентів.

Програє, зокрема, Україна, бо в разі меншого врожаю проводити демпінгову політику трейдерам буде набагато складніше.

Додатковий тиск українське зерно відчуватиме з боку російського, оскільки надлишок пропозиції у наших північних сусідів зазвичай супроводжується жорстким демпінгом та агресивною торговою політикою.

За прогнозами Міністерства сільського господарства США, Росія цього року може вийти на друге місце в світі за експортом пшениці з показником у 29 млн тонн зерна. У весняний період у південних регіонах Російської Федерації, як і в Україні, спостерігались несприятливі погодні умови, але до середини червня ситуація більш-менш стабілізувалася, тому обсяг виробництва пшениці нового врожаю росіянами поки оцінюється у 69 млн тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

МінАПК планує у вересні внести до Ради законопроекти для запуску ринку землі

Міністерство аграрної політики закінчить роботу над необхідними для запуску ринку землі законопроектами до кінця серпня і у вересні внесе їх у Раду. Про це в інтерв'ю 112.ua заявив заступник міністра АПК Максим Мартинюк.

Мова йде про законопроекти про обіг земель і про фінансову підтримку ринку землі.

"Необхідно прийняття законопроекту "Про обіг земель", у якому потрібно чітко прописати, що ми його робимо в інтересах дрібних і середніх товаровиробників. І в результаті, ми хочемо, щоб у селі з'явився дрібний і середній клас. Законопроект про фінансову підтримку ринку землі, яка може здійснюватися кількома методами, наприклад, у вигляді видачі кредитів, держава може виступати гарантом кредитів. Також, держава може частково компенсувати кредитну ставку. Ось ці два закони – це мінімально необхідний пакет (для переходу до ринку землі). Ми фіналізуємо ці законопроекти до кінця серпня. У вересні вони будуть внесені у Верховну Раду", - сказав він.

Крім того, Мартинюк зазначив, що зараз у Раді немає 226 голосів для скасування мораторію на продаж сільгоспземель. У той же час, він висловив упевненість, що з 1 січня 2018 року в Україні буде дано старт земельній реформі.

"З урахуванням попереднього досвіду, я думаю, що політичний консенсус з питання ринку землі буде, у мораторії не буде необхідності. У Земельному кодексі написано, що мораторій скасовується при наявності двох умов: прийняття законопроекту "Про обіг земель" і фактичне закінчення його терміну дії, в даному випадку з 1 січня 2018 року. У той же час, якщо законопроект "Про обіг" не прийнято, то мораторій триває", - сказав він.

На уточнююче запитання, чи є зараз консенсус, в. о. міністра агрополітики відповів, що він поки що "складно шукається: 226 голосів точно нема".

Нагадаємо, що 4 квітня МВФ опублікував меморандум про взаєморозуміння з Україною. У документі сказано, що Україна повинна прийняти закон про обіг сільськогосподарських земель до кінця травня 2017 року. Відзначено також, що це новий граничний термін для виконання структурного маяка, який залишається до кінця вересня 2016 року. Чинний мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення має втратити чинність з кінця 2017 року, дозволяючи таким чином продаж землі, що перебуває у державній та приватній власності, відразу ж після цього.

Україна ж зобов'язалася запустити кампанію з інформування громадськості та роз'яснення переваг цієї реформи.

Повний текст інтерв'ю із заступником міністра АПК Максимом Мартинюком читайте за посиланням.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тваринники вимагають знизити експортне мито

Аналіз сучасної картини у виробництві та експорті продуктів українського тваринництва та визначення основних проблем, з якими зіштовхуються виробники та експортери продуктів тваринництва на внутрішньому та зовнішньому ринках, їх причин та шляхів вирішення обговорювали експерти 26 липня під час круглого столу на тему «Розвиток виробництва та експорту м’яса в Україні».

Про це повідомляє прес-служба Асоціації тваринників України.

«За офіційною статистикою сьогодні виробництво м’яса збиткове, поголів’я ВРХ стабільно зменшується, - відзначила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева. – Але хочеться вірити, що зараз наступає переломний момент. Ситуація на внутрішньому ринку формує економічні важелі, які мають дати імпульси для розвитку тваринницької галузі. Але лише економічні імпульси – це недостатньо. Ми зібралися тут для того, аби обговорити, що може зробити держава - МінАПК, Держпродспоживслужба, аби наша тваринницька галузь пішла в ріст, і ми могли нею пишатися».

«На сьогоднішній день частка тваринництва в загальному експорті аграрної продукції не така вже й велика — близько 6 % за минулий рік, хоча попит є. І причиною цьому є існуючі внутрішні бар’єри, які не дозволяють розвивати на високому рівні виробництво та експорт в Україні м’яса», - зазначила Ірина Паламар, голова Асоціації тваринників України. Усе це знижує мотивацію підприємств розвивати галузь, позначається на загальних показниках поголів’я, виробництва та експорту продукції тваринництва, впливає на розміри капіталовкладень підприємств у власне виробництво тваринництва, на вартість продукції тваринництва та її конкурентоспроможність, що в кінцевому результаті негативно позначається на іміджу України на світовому ринку, обсягах залучених міжнародних інвестицій, стабільності валютного балансу.

Одним із важливих питань, які підняла Ірина Паламар стало високе експортне мито - 10%, яке виробники змушені сплачувати під час експорту продукції: «Наші підприємства мають всі перспективи розвивати експорт продуктів тваринництва, але поки цьому перешкоджає експортне мито на продукцію ВРХ у розмірі 10 %. Тому потрібно нагально переглядати діюче митне законодавство в частині ставки експортного мита».

Важливим є також питання підтримки сільськогосподарських виробників в напрямку поліпшення податкового регулювання.

Як повідомила Ірина Паламар, сьогодні сільськогосподарські підприємства, які, наприклад, одночасно займаються вирощуванням зернових та виробництвом молока і м’яса, постають перед проблемою отримання у повному обсязі «бюджетної дотації для розвитку с. г товаровиробників» в рахунок погашення понесених витрат по ПДВ. – Адже по факту замість 100% дотації вони отримують 55%! Бо такий неправильний механізм прорахунку ПДВ. А через недостатність державного фінансування в окремі місяці можуть не отримати навіть ці 55%. Тому потрібно переглядати чинне законодавство на рівні профільних міністерств та Уряду та вносити відповідні зміни до Постанови КМУ.

Іншими ключовими темами обговорення круглого столу стали питання державної підтримки виробників продукції тваринництва на етапі підготовки до експорту (удосконалення дозвільної та іншої документації, прийняття на законодавчому рівні нормативного акту щодо карантинування тварин); необхідність запровадження рівних правил ринку для всіх виробників-експортерів; проблема підвищення потужностей портів в експорті ВРХ; обговорення результатів роботи МінАПК в напрямі боротьби з АЧС; можливості для пошуку нових експортних ринків і майданчики, через які тваринники можуть просувати свою продукцію для експорту та інші питання.

У підсумку було ухвалено прийняти за результатами заходу програмний документ з усіма висловленими пропозиціями, який буду направлено до Уряду для опрацювання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview