178171
182818

В Україні третій рік поспіль скорочується виробництво дитячого харчування

Так, у 2017 році обсяги кисломолочної продукції становили 4,6 тис. тонн проти 5,1 тис. тонн у 2015 році. Кількість фруктових та овочевих пюре також зменшилась з 2,4 тис. тонн у 2015 році до 1,6 тис. тонн у 2016 році.  Про це пише Agravery.com.

Частково спад виробництва продуктів дитячого харчування можна пояснити скороченням народжуваності — у 2017 цей показник зменшився на 11,6% у порівнянні з 2015 роком.

«Падіння виробництва свіжого дитячого харчування також пов’язане із зростанням його собівартості, а саме вартості сировини на 30% у 2016-2017. Тоді ж ціни на полицях підвищились на 20-25%. Відтак, попит на готові йогурти і пюре для малюків впав», — зауважує аналітик молочного ринку компанії «Інфагро» Максим Фастєєв.

Якщо кисломолочна продукція широко представлена вітчизняними виробниками, то полиці з «дитячими консервами» на половину заповнені майже вдвічі дорожчим імпортом. В Україні всього два підприємства, які виробляють плодоовочеві пюре та соки для малюків – «Вітмарк-Україна» (Одеський консервний завод дитячого харчування) та «Асоціація дитячого харчування» (Південний консервний завод).

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Світові тенденції на ринку меду - виклики чи можливість для України?

Більше половини (57%) меду, що надходить на європейський ринок з України, імпортують Польща та Німеччина. Крім того, за останні п’ять років, кількість країн Європи, яким до смаку наш мед зросла на третину, пише Інфо-Шувар.

Так ,наприклад, до числа покупців українського меду долучились Бельгія та Нідерланди, тоді як 2013 році експорт в даному напрямку не здійснювався взагалі.

Незважаючи на жорстку конкуренцію зі сторони Китаю, Аргентини, Мексики, український мед має ряд переваг на європейському ринку – це географічна близькість до регіону збуту, розвинена транспортна інфраструктура, висока якість продукції за конкурентоспроможною ціною.

Однак, з України, в основному, експортується соняшниковий мед (90%)- це сировина, що експортується в бочках. Тому, збільшення видового різноманіття меду, медової продукції з доданою вартістю, брендованої продукції, тощо – одні з викликів, що постають перед медовою галуззю.

Про загальносвітові тенденції, світові драйвери розвитку та виклики, що постають перед медовою галуззю України розповість Анна Бурка під час виступу на Круглому столі “Ефективність медового бізнесу в Україні”, який відбудеться 18 серпня 2018 року у рамках “Свята меду та фруктів на Шуварі”

Ваш вибір 'Цікаво'.


Російський Ощадбанк намагається відсудити три хлібозаводи в Одеській області

Теґи: 

Сьогодні вже, по суті, юридичним фактом є намір «Сбербанку Росії» отримати у власність активи прибуткових одеських підприємств: «Одеський коровай», «Білгород-Дністровська паляниця» та «Котовський хлібозавод» шляхом отримання сумнівних рішень в українських судах, пише «Верховенство права».

Зараз тривають судові спори. Остаточне рішення не винесено, але Lauffer Group продовжує відстоювати свої права усіма законними способами.

Приморський районний суд Одеси в рамках розгляду кримінальної справи про незаконне заволодіння майна ПАТ «Одеський коровай» наклав арешт на майно цілісного комплексу підприємства і заборонив АТ «Ощадбанк» користуватися і розпоряджатися цим майном.

Щоб зберегти активи підприємства та робочі місця, всі арештоване судом майно було передано на відповідальне зберігання з правом експлуатації законному власникові – компанії «Одеський хліб», яка входить до складу холдингу Laffer Group.

Як повідомили в прес-службі компанії від імені керівника Lauffer Group Віталія Балыхина, «Справедливість і закон на стороні вітчизняного підприємства, відповідального за продовольчу безпеку півдня України. «Одеський коровай» продовжує стабільно працювати і забезпечувати жителів регіону якісним хлібом. Хочу звернути увагу всіляких рейдерів «Ощадбанку» — від простих шахраїв до тушок-колишніх народних депутатів: тепер в суді розбирається кримінальну справу, тому всі їх попередні спроби «прати рішення судів» та інші «витівки» вже загрожують порушникам конкретними термінами позбавлення волі».

Lauffer Group при купівлі активів ПАТ «Кримхліб», ПАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» та «Одеського короваю» частково використовувала кредитні кошти, отримані в «Ощадбанку Росії». При цьому кредитні кошти були спрямовані виключно на купівлю підприємств в Криму. Одеські хлібозаводи були куплені фактично за власні кошти Lauffer Group. Однак, в результаті захоплення Криму в 2014 році всі кримські заводи, на покупку яких брався кредит, були захоплені і конфісковані на користь Російської Федерації, яка, до речі, є власником того ж «Ощадбанку». І, зрозуміло, жодної копійки компенсації групі Lauffer, законному власнику, ніколи не було виплачено.

Важливо те, що в момент видачі кредиту «Ощадбанк» зажадав, щоб всі інші підприємства холдингу також виступили позичальниками і в обов'язковому порядку передали в заставу свої активи. І незважаючи на те, що «Одеський коровай» був фактично куплений Lauffer Group за власні кошти, а підприємств у Криму компанія позбулася, «Сбербанк Росії» намагається стягувати з українських поручителів гроші за покупку кримських підприємств.

Джерело: nikcenter.org

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


На Волині планують впроваджувати біогазові технології для аграріїв

Про це йшла мова під час круглого столу про впровадження в АПК біогазових проектів, повідомляє департамент агропромислового розвитку Волинської обладміністрації, пише landlord.ua.

 За словами директора департаменту Юрія Горбенка, на Волині сільськогосподарські підприємства уже переходять на альтернативні джерела енергії.

«Загалом волинські підприємства АПК наразі використовують 30 котлів на альтернативних видах палива загальною потужністю 27 МВт, що дозволяє щорічно заощаджувати майже 6 млн метрів кубічних газу. Разом з тим, аграріям щорічно потрібно до 2 млн метрів кубічних газу, щоб досушити кукурудзу, соняшник та сою», — зазначив він.

Зокрема, ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» протягом 2014-2015 років перевела господарські комплекси на твердопаливні котли, які працюють на дровах, щепі та торфобрикетах. Такі енергоощадні заходи дозволяють підприємству щорічно економити майже 3 млн метрів кубічних газу або половину спожитого палива до проведення енергоефективних заходів. Також встановлено світлодіодне освітлення, яке економить 1 млн КВт електроенергії або майже 2 млн грн у рік.

Також енергоощадні заходи на виробничих потужностях провела агропромислова група «Пан Курчак». Нова ферма її птахокомплексу «Губин» обладнана двома твердопаливними котлами, які працюють на соломі. Нове устаткування загальною потужністю 5 МВт дозволяє пташнику, у якому утеплені стіни та стеля, економити 500 тис. метрів кубічних газу у рік. Крім того, зерносушильний комплекс, зведений у минулому році ТОВ «Агротехніка», також обладнаний твердопаливними котлами на солому, потужність яких становить 2,5 МВт.

Крім того, у ТОВ «Салікс енерджі», яке вирощує у Волинській області енергетичну вербу на площі 1,45 тис. га в Іваничах, встановлені 3 котли потужністю приблизно по 0,8 МВт кожен, які постачають тепло в дитсадок, школу, музей, лікарню.

У свою чергу представники компанії «Екодевелоп», що спеціалізується на будівництві сучасних біогазових комплексів, розповіли про успішні реалізовані проекти. Так, на базі класичного фермерського господарства у селі Бзів Київської області побудовано біогазову станцію потужністю 330 КВт/год, яка працює на відходах ВРХ і кукурудзяному силосі.

Присутнім агровиробникам також нагадали, що в Україні реалізовано 20 проектів в області біогазової енергетики, а потенціал ринку біогазових станцій до 2020 року становить близько 950 МВт.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Конкуренту Roshen дозволили судиться за право на Київський торт

Про це йдеться у рішенні Верховного суду від 25 липня 2018 року, пише НВ.

Відзначається, що суд ухвалив відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою компанії Белларія.

Нагадаємо, що раніше АМКУ оштрафував компанію Київхліб на 219 тис. грн за використання оформлення для торта Казковий ключик, яке, на думку відомства, схоже на оформлення упаковки торта Золотий ключик виробництва дочірнього підприємства Кондитерська корпорація Roshen.

Крім того, суд також заборонив Київхлібу виробляти торти Золотий ключик в упаковці, яка повністю або частково копіює упаковку "рошенівських" тортів.

Пізніше Рошен звернувся до Господарського суду Києва з позовом про порушення гіпермаркетом Ашан Україна, а також виробником Белларія права інтелектуальної власності під час випуску продукції під торговою маркою Київський торт. Суд постановив знищити і ці упаковки.

У корпорації також заявили, що право на маркування тортів знаком Київський торт на території України належить виключно корпорації.

22 червня стало відомо, що Антимонопольний комітет оштрафував компанію Київський БКК на 326,1 тис. грн за використання упаковки, схожої по оформленню на упаковку дочірнього підприємства Кондитерська корпорація Roshen.

26 червня стало відомо, що Київхліб подав позов проти Roshen через Київський торт.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Антиукраїнський законопроект, або 7 міфів про інновації

А лобісти бізнес-інтересів мультинаціональних виробників продовжують «годувати» громадськість міфами про «інновації». Цим запроданцям мало того, що торгівля пестицидами в Україні з 2015 року практично не регулюється: вони ще намагаються «проштовхнути» у Верховну Раду Законопроект № 6606, який відкриє в країну доступ для незареєстрованих небезпечних речовин.

Зраду національних інтересів ці «клуби по бізнес-інтересам» намагаються виправдати численними міфами, які розсипаються вщент при більш-менш професійному аналізі. Пропонуємо трішечки здорового глузду до «аргументів» цих горе-інноваторів.

Міф про безпечність

Головний міф, яким оперують лобісти, – це безпечність незареєстрованих препаратів. А навіть якщо вони раптом виявляться шкідливими, в Україні достатньо засобів та наукового потенціалу, аби виявити це у процесі випробування. Та невже для того, щоб визначити низьку якість препарату, необхідно, щоб він нашкодив нашій країні? І чи справді це свідчить про високий професіоналізм?..

«Якщо пестицид не зареєстрований в країні-виробнику та в жодній іншій країні світу, він цілком імовірно може завдати шкоди екології України. Його спочатку необхідно всебічно дослідити в умовах, які унеможливлюють його потрапляння в екосистему країни», – не погоджуються з горе-професіоналами в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України.

«Негативна дія деяких речовин може проявлятися через термін, який суттєво переважає час, потрібний на дослідження та реєстрацію. Нещодавно в ЄС заборонили використання інсектицидів неонекотиноідної групи, оскільки вони призводять до масової загибелі бджіл. Але це було виявлено лише через 25 років після початку застосування! Такий досвід варто брати до уваги перед тим, як дозволяти завозити на територію своєї країни новітні речовини, не зареєстровані в країні-виробнику», – пояснює потенційну небезпеку ситуації Голова Української промислової асоціації захисту рослин Сергій Кузьменко.

Міф про науковий регрес

На бік лобістів Законопроекту № 6606 стають і деякі вчені – переважно ті, які заробляють на реєстрації препаратів. Вони заявляють, що відсутність незареєстрованих іноземних пестицидів нібито не дає їм можливості розвиватися в ногу зі світовими тенденціями. Та чи справді це так? Бо решті науковців України ця поправка ні краплі не заважає: вони без жодних обмежень працюють та досягають успіху.

«Заборона на ввезення пестицидів, не зареєстрованих у країні-виробнику, поширюється лише на промислові партії. Для потреб науки вони ввозяться безперешкодно: для цього необхідна разова заявка та експертиза спеціальних комісій, – спростовує міф доктор сільськогосподарських наук, професор Національного університету біоресурсів та природокористування України Микола Доля.  – І взагалі, розвивати науку означає не застосовувати чужі розробки, а інвестувати у власні.

Нам є чим пишатися: українські вчені перші в Європі обґрунтували і застосували інтегровані системи захисту сільськогосподарських культур від комплексу шкідливих організмів; розробили систему моніторингу високодостовірних прогнозів розвитку, розмноження і поширення шкідливих організмів. Сьогодні ми досліджуємо актуальні теми аграрної науки нарівні, а іноді – й з випередженням порівняно з іноземними колегами».

Міф про інновації

Відповідно, наукові дослідження українських вчених втілюються в інноваційні розробки та проекти. Тому міф про недоступність інновацій для українських аграріїв є не більше, як черговою профанацією.

Інновації українського АПК стосуються як галузі в загальному, так і конкретно засобів захисту рослин. У першому випадку це – проекти у сферах молекулярних технологій, точного висіву, вирощування культур методами гідропоніки, аеропоніки чи у «розумних» теплицях тощо. У другому – власне виробництво ЗЗР, розробка вітчизняних багатокомпонентних препаратів та інноваційних поверхнево-активних речовин і навіть біологізація захисту рослин.

«В Україні біологізації захисту рослин завжди приділяли багато уваги. В останні роки спостерігається тенденція до виробництва хімічних препаратів на основі діючих речовин шостого і вище класів, які вважаються біологічно активними, а не суто хімічно синтезованими», – розповідає про досягнення професор Доля.

Міф про антиконкурентний ринок

Інноваційні розробки та науковий підхід дозволяють національним виробникам повільно, але впевнено відвойовувати позиції на українському ринку в мультинаціональних компаній.

«Розвиток вітчизняного виробника – це шлях до імпортозаміщення, а відтак – шанс зменшити відтік валюти з країни. Зважаючи на суму у майже мільярд доларів, витрачену на іноземні препарати у 2017 році, економія була б суттєвою. Крім того, це призвело б до зниження цін на готову сільськогосподарську продукцію, що, з одного боку, знизить вартість споживчого кошика простого українця, а з іншого – підвищить конкурентоздатність нашої продукції на ринку», – аналізує ситуацію Сергій Кузьменко.

Зрозуміло, що іноземним виробникам невигідно, щоб в Україні з’явилася можливість створювати власні високоефективні розробки, які будуть значно доступніші по ціні і більш пристосовані до наших умов, ніж іноземні аналоги. Тож вони прикривають свої корисливі мотиви міфом про антиконкурентний ринок.

Міф про резистентність

Найцікавіше, що про резистентність українських препаратів заявляють «народні обранці», які про роботу на землі знають рівно стільки, скільки дядько з Києва – про бузину на городі. Між тим, думка аграріїв з цього приводу зовсім протилежна.

«Щороку, вибираючи засоби захисту рослин, ми співставляємо масу різних пропозицій, – ділиться досвідом головний агроном ТОВ СВК «Пам’яті Декабристів» з Чернігівщини Роман Худина. –Вже не перший рік наше господарство для захисту вирощуваних культур застосовує пестициди та біопрепарати вітчизняного виробництва. Дивлячись на їх результативність у полях, можна з упевненістю говорити, що вони не поступаються зарубіжним продуктам. І до того ж мають адекватну ціну».

Міф про оригінальність

Ратуючи за свої «інновації», мультинаціональні виробники чомусь замовчують про проблему фальсифікату світового ринку ЗЗР. А оскільки законодавство розвинених країн світу щороку стає все більш жорстким у цих питаннях, неважко здогадатися, в якому напрямку хлине потік підробок у разі прийняття Законопроекту № 6606.

«Бізнес є бізнес, і в погоні за прибутками моралі місця немає. Скасування обмежень на ввезення незареєстрованих пестицидів може призвести до наводнення країни підробками. І наслідки будуть непередбачувані. Тому ми повинні протистояти ввезенню незареєстрованої хімії в Україну», – вважає заслужений природоохоронець України, директор ГО «Київський еколого-культурний центр» Володимир Борейко.

Міф про панацею

Гучні заяви лобістів про те, що Законопроект № 6606 вирішить усі проблеми регулювання українського ринку пестицидів, – на жаль, теж міф. Навпаки: він лише поглибить дерегуляцію. Тому існуючу проблему потрібно вирішувати комплексно.

«Україна не відмовляється від світового досвіду, але візьме від нього лише найкраще і побудує власну стратегію досягнення успіху. Сьогодні ми працюємо над створенням нових редакцій законів, які регулюють ринок пестицидів України. Така робота є дійсно ефективним кроком у вирішенні проблеми – на противагу лобіюванню комерційних інтересів мультинаціональних компаній», – резюмує Сергій Кузьменко.

Україні не потрібні недолугі репресивні поправки до застарілого закону та небезпечні «інновації» – Україні потрібен новий закон та можливість розвиватися власним курсом.

За матеріалами

ГС «Українська промислова асоціація захисту рослин»

 

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.